Постанова № 20198412, 25.11.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

<Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2011 р. 10:27 Справа №2а-11656/11/0170/21 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Євдокімової О.О., при секретарі Кузміній Ю.В. розглянувши за участю представника позивача ОСОБА_1 дов. б/н від 03.08.2011р., представників відповідача ОСОБА_2 посвідчення НОМЕР_1, дов. № 11/10 від 16.03.2011р., ОСОБА_3 посвідчення НОМЕР_2, дов. № 65/10 від 11.10.2011р., ОСОБА_4 дов. № 66/10-0 від 18.10.2011р., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Делішес»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальність «Делішес» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0024041501 від 08.09.2011р. та № 0025491501 від 15.09.2011р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача, що викладені в акті камеральної перевірки, не відповідають приписам Податкового кодексу України, оскільки розрахунок обєкту оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування своєї позиції надав письмові заперечення в яких зазначив, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно відємне значення обєкту оподаткування отримане субєктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування відємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

22.08.2011р. відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток позивача за 2 квартал 2011 року.

За результатами проведення вказаної перевірки 22.08.2011р. складений Акт № 11565/15-1/32624767 (а.с.7-8), у висновках якого зафіксовано, що позивачем завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток на 8151223,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки з урахуванням виправлень технічних помилок відповідачем прийняти податкові повідомлення-рішення № 0024041501 від 08.09.2011р. (а.с.12), яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 8151223,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0025491501 від 15.09.2011р. (а.с.13), яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 30135,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняти на підставі підпункту 54.3, 58.1. ПКУ. Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Суть спору полягає в тому, що на думку відповідача позивачем порушений порядок заповнення податкової звітності з податку на прибуток. Встановлено порушення п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. Згідно з поданою декларацією з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у ряд. 06.6 «відємне значення обєкту оподаткування попереднього податкового періоду» платником вказане 8658298,00 грн. Згідно декларації за 1 кв. 2011 року № 9002728444 від 04.05.2011 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку ряд. 08 (обєкт оподаткування) складає « 8658298,00» грн.., в т.ч. збиток 2010 року 8151223,00 грн., збиток 1 кв. 2011 року 507075,00 грн. Згідно даних ДПІ ряд. 06.6 декларації за 2 кв. 2011 року повинен складати 507075,00 грн., тобто збиток 1 кварталу 2011 року.

З такою позицією відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, обєкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Статтею 6 Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Судом встановлено, що 03.05.2011 позивачем була сформована декларація з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року, де у рядку 08 податкової декларації позивачем задеклароване відємне значення обєкту оподаткування у розмірі -8658298,00 грн., та у рядку 04.9. зазначене відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 8151260,00 грн.

Відповідно до пункту 48.1. статті 48 Податкового кодексу України (далі ПКУ) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

У першому кварталі 2011 року діяв Наказ Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 р. № 143, зареєстрований у Мінюсті України 8 квітня 2003 р. за № 271/7592, яким був затверджений Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства. У пункті 4.1. Порядку було зазначено, що декларація подається платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Пунктом 2.1 ст. 2 Порядку передбачено, що відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону N 2181, якщо платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону), такий платник податків має право надати уточнений розрахунок.

Уточнений розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок є самостійною податковою декларацією і його показники з моменту подачі розрахунку вважаються узгодженими і розносяться за особовим рахунком платника податку.

17.06.2011 позивачем поданий уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за 1 квартал 2011 року де у рядку 2 виправляє показники витрат не врахованих в обчислені валових витрат попереднього звітного періоду, у тому числі за кодами рядків декларації, у якій було допущено помилки - 04.9., фактично відтворюючи показники первинної податкової декларації за 1 квартал 2011 року від 03.05.2011, та відображаючи рядок 04.9 - -37,00 грн. У звязку з чим склалась сума відємного значення обєкту оподаткування попереднього податкового періоду в розмірі 8151223,00 грн. (8151260-37).

На підставі наведеного суд робить висновок, що позивачем був правомірно сформований склад обєкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення обєкта оподаткування попереднього податкового року з урахуванням уточнюючого розрахунку від 17.06.2011р. в розмірі 8151223,00 грн. Відповідач з цього приводу не заперечує, та правомірність формування від'ємного значення обєкту оподаткування 1 кварталу 2011 року не оскаржує.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: - якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п. 46.5 ПКУ Державною податковою адміністрацією України розроблено нову форму податкової декларації з податку на прибуток підприємства, яка затверджена наказом ДПА України від 28.02.2011 № 114 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 березня 2011 року за N 397/19135 (далі Наказ № 114). Пунктом 4 Наказу № 114 передбачено, що цей Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Зазначений наказ офіційно опублікований 11.04.2011 в газеті "Офіційний вісник України". Відповідно звітність з податку на прибуток за податкові періоди, починаючи з податкового періоду "II квартал" 2011 року подається за формою податкової декларації, визначеною наказом № 114. Вперше подання податкової звітності за такою формою здійснюватиметься до податкових органів з 01.07.2011. Виправлення самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданих платником податкових деклараціях, шляхом подання нової декларації за минулі податкові періоди здійснюється після 01.07.2011 за формою декларації, передбаченої наказом № 114 (абзац 1 п. 50.1 ст. 50 Кодексу).

Судом встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року від 05.08.2011 позивачем зазначена сума витрат, що враховується при визначення обєкта оподаткування у рядку 04 38329464,00 грн. зазначений показник розкривається у показниках рядків 05 та 06. Зокрема, у рядку 06.6. зазначено, що до складу показника рядка 04 надійшло відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) 8658298,00 грн.

Суд не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

Подібне тлумачення відповідачем зазначеного положення Податкового кодексу суд вважає неспроможним.

У даній нормі законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 №2275-УІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визначив особливий порядок формування обєкту оподаткування податком на прибуток, а саме наступне.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення обєкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПКУ, цій перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «відємне значення обєкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.»

Аналогічна правова позиція викладена у Листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики № 04-39/10-1160 від 10.11.2011р., в якому останній зокрема зазначив, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується зокрема на такому принципі як - презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Вказаний принцип знайшов відображення у п. 56.21 ст. 56 ПК України, відповідно до якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність порушень в діях позивача норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року у розмірі 8151223,00 грн. (8658298-507075).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади (суб'єкта владних повноважень), який повинен надати судувсі матеріали, які свідчать про його правомірнідії.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду будь-яких доказів, що спростовують правомірність дій позивача.

Оскільки суд дійшов висновку, що збитки за 2010 рік є невідємною частиною збитків за підсумками 1 кварталу 2011 року, в подальшому за підсумками 2, 3, 4 кварталів 2011 року, то збільшення грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 30135,00 грн. є безпідставним та таким, що не відповідає приписам податкового законодавства, оскільки у відповідача відсутні були правові підстави для збільшення грошового зобовязання з огляду на вищевикладене.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

У звязку з чим, податкові повідомлення-рішення № 0024041501 від 08.09.2011р., яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 8151223,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0025491501 від 15.09.2011 р., яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 30135,00 грн. не можуть бути визнані такими, що прийняти на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України 3,40 грн. судового збору.

В судовому засіданні 25.11.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено та підписано 30.11.2011 року.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 94, 98, 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0024041501 від 08.09.2011р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0025491501 від 15.09.2011р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Делішес» 3,40 грн. витрат зі сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Євдокімова О.О.

<Текст >