Постанова № 20198350, 07.11.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2011 р. Справа №2а-11486/11/0170/3 (16:33) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сімферопольського міського центра зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, дов.,

від відповідача - не з'явився.

Суть справи:

Сімферопольський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 1083,33 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.09.11 р. відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а саме ненадання відповідачем, зареєстрованим у якості безробітної особи, відомостей, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, зокрема допомоги по безробіттю.

Відповідачем письмових заперечень проти позову не надано.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи або пояснень щодо поважності причин його відсутності у судовому засіданні на адресу суду не надав.

Враховуючи вищезазначені обставини, з урахування принципу розумності строку розгляду адміністративних справ за ст. 122 КАС України, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши обставини справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

07.09.2009 р. ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) зареєстрована у Сімферопольському міському центрі зайнятості, про що свідчить персональна картка НОМЕР_2 (а.с.5).

Відповідно до Витягу з наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_1 (персональна картка НОМЕР_2) від 08.12.2009 р. відповідачу привласнено статус безробітної з 14.09.2009 р. із призначенням виплати допомоги по безробіттю за наказом № НТ 090914 (а.с. 6).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 при зверненні до Сімферопольського міського центру зайнятості надала довідку № 57 від 15.10.2009 р. про середню заробітну плату (дохід) для розрахунку виплат на випадок безробіття), виданої КРФ ТДВ "Міжнародна страхова компанія", згідно якої страхові внески, сплачені до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття склали 19,41 грн. за період січень-лютий 2009 р. (а.с.7).

Також ОСОБА_1 було надано довідку про середню заробітну плату № 31-10-09 від 19.10.09 р. з місця роботи у АТ "Українська пожарно-страхова компанія", згідно якої сума сплачених роботодавцем страхових внесків по даній особі склала 24,21 грн. за період квітень-липень 2009 р. (а.с.8).

Згідно наказу № НТ 091207 від 07.12.09 р. відповідачу було припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку із призначенням останньої на підставі документів, що містять неправдиві відомості відповідно до пп. 8 п. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 6), та знято з обліку з 07.12.2009 р.

29.12.2009 р. Сімферопольським міським центром зайнятості виданий наказ № 503 про стягнення з ОСОБА_1 суми незаконно виплачених коштів як допомоги по безробіттю у розмірі 1083,33 грн. (а.с.17).

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від02.03.2000 року (далі Закон № 1533).

Відповідно до ст. 1 Закону України № 1533 загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від02.03.2000р. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду (ч.1 ст.8).

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533 від02.03.2000 р. функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України “Про зайнятість населення” № 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Отже, позивач є установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249, є республіканським органом виконавчої влади.

Таким чином, сімферопольський міський центр зайнятості у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та субєктом владних повноважень.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 1 Закону України № 1533 Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виступає у якості страховика, який бере на себе зобов'язання щодо надання застрахованим особам матеріального забезпечення і соціальних послуг при настанні страхових випадків в розумінні ст. 6 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 16 від 14.01.1998 р.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України № 1533 страховий випадок - це подія, через яку:

а) застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу;

б) застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.

Відповідно до ст.6 Закону України № 1533 право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України № 1533 застраховані особи - наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, особи начальницького складу податкової міліції, а також особовий склад воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, а у випадках, передбачених цим Законом, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.

Згідно зі ст.25 Закону України “Про зайнятість населення” № 803 від 01.03.1991 р. держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

Згідно зі ст.7 Закону України № 1533 одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю.

Згідно ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" № 803 безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п.1 ст.22 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України № 1533 застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу.

Відповідно до п. 3, 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. N 1266 в редакції на час виникнення спірних правовідносин для страхування на випадок безробіття розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід), є період (періоди) роботи за основним місцем роботи (зайняття підприємницькою діяльністю) перед настанням страхового випадку (реєстрація особи в державній службі зайнятості як безробітної), протягом якого сплачено страхові внески особою або роботодавцем.

Якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш як 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких сплачено страхові внески.

Відповідно до п. 26 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування мають право перевіряти обґрунтування видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність зазначених у них відомостей шляхом звіряння даних, зазначених у довідках, з відомостями про нараховану заробітну плату на підприємствах, в установах чи організаціях або з базою даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду та базою даних ДПА.

З матеріалів справи вбачається, що здійсненні перевірки довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1 № 57 від 15.10.2009 р., виданої КРФ ТДВ "Міжнародна страхова компанія", виявлено, що КРФ ТДВ "Міжнародна страхова компанія" ліквідовано 23.01.2009 р., про що свідчить запис про виключення останнього з ЄДР (а.с.15).

Крім того, з акту № 199 від 01.05.2009 р. про перевірку правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування та надходження страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття КРФ ТДВ "Міжнародна страхова компанія" вбачається, що останнє не вело господарської діяльності (а.с.11)

01.12.2009 р. до Сімферопольського міського центру зайнятості надійшла заява головного бухгалтера КРФ ТДВ "Міжнародна страхова компанія" про вилучення довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1 № 57 від 15.10.2009 р. у зв'язку із некоректним заповненням даної довідки, а саме зі слів ОСОБА_1, оскільки діяльність КРФ ТДВ "Міжнародна страхова компанія" була припинена 01.01.2009 р., а співробітники у кількості 3 осіб були переведені до головного офісу ТДВ "МСК" у Харкові (а.с.9).

04.12.2009 р. ОСОБА_1 надана пояснювальна записка, з якої вбачається, що запис у трудовій книжці з місця роботи у КРФ ТДВ "Міжнародна страхова компанія" зроблений некоректно у зв'язку із тим, що у даний час останній був закритий; звільнення з роботи ОСОБА_1 було здійснено з основного підприємства у Харкові - ЗАТ "МСК" (а.с.10), на що ОСОБА_1 не звернула уваги.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

В порушення вимог, вказаних у ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” відповідач надала довідку про середню заробітну плату, на підставі якої здійснюється розрахунок суми допомоги по безробіттю, із невірними даними.

Відповідно до абз. 8 п. 5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 р. за № 915/5136, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості (з дня встановлення порушення).

Згідно п. 6.14 Порядку № 307 якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Згідно довідки Сімферопольського центру зайнятості дохід ОСОБА_1 за період з 14.09.2009 р. по 18.11.2009 р. становить 1083,33 грн. (а.с.16).

Таким чином, відповідач безпідставно отримав суму допомоги по безробіттю у розмірі 1083,33 грн. за період часу з 14.09.2009 р. по 18.11.2009 р.

Відповідачем в порядку ч. 1 ст. 71 КАС України не надано доказів погашення стягуваної заборгованості.

Позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У судовому засіданні 07.11.11 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. У повному обсязі постанову складено 11.11.11 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, ст. 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Сімферопольського міського центру зайнятості (ЄДРПОУ 20708706) грошові кошти, виплачені як допомога по безробіттю, у сумі 1083,33 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.