Постанова № 20198328, 21.11.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2011 р. Справа №2а-12844/11/0170/6 (12 г. 49 хв.) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого суддіЛатиніна Ю.А. ,

при секретарі Ускової О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Кримська інвестиційна будівельна компанія»

про стягнення заборгованості

Суть спору: Державна податкова інспекція у м. Ялта АР Крим звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача 95398,91 грн. заборгованості з орендної плати за землю.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутності, на позовних вимог наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача до суду не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив, заперечень на позов не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська інвестиційна будівельна компанія» 22.03.2007 року зареєстрований Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, та є платником податків та зборів, передбачених ст. 9 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що позивачем був укладений договір оренди земельної ділянки площею 6000 кв.м. №040900700050 від 13.07.2009р.

Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку, передбаченого ст. 9 Податкового кодексу України –плата за землю, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Об’єктами оподаткування (ст. 270 Податкового кодексу України) є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 4.1.1 статті 4 встановлено, що кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок –документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків –фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

П. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) (п. 286.2 ст. 286 Кодексу) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

28.01.2011р. відповідачем надано до позивача податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки і комунальної власності на 2011р. №4416, відповідно до якої сума податкового зобов’язання підприємства в 2011р. склала 13628,65грн. за місяць. Однак відповідачем сума узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати в січні - липні 2011р. сплачена була лише частково в сумі 341,64грн.

Таким чином у відповідача виникла заборгованість з орендної плати в сумі 15398,91грн. (13628,65x7-341,64).

22.03.2011р. ДПІ у м. Ялта була проведена камеральна перевірка дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Кримська інвестиційна будівельна компанія", за результатами якої складено акт перевірки №551/15-3/34980242 від 22.03.2011р., яким встановлено порушення ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.201р. №2755-VІ , а саме несвоєчасне подання податкової декларації з орендної плати за нововідведену земельну ділянку на 2009 рік. Вказаний акт перевірки отриманий відповідачем 22.03.2011р.

За наслідками проведеної перевірки і на підставі вказаного акту перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001201503 від 11.04.2011р. в сумі 170,0грн. Вказане повідомлення-рішення отримане відповідачем 11.04.2011р.

16.05.2011р. ДПІ у м. Ялта була проведена камеральна перевірка дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Кримська інвестиційна будівельна компанія", за результатами якої складено акт перевірки №1114/15-3/34980242 від 16.05.2011р., яким встановлено порушення ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI , а саме несвоєчасне подання податкової декларації з орендної плати за нововідведену земельну ділянку на 2010 рік. Вказаний акт перевірки отриманий відповідачем 16.05.2011р.

За наслідками проведеної перевірки і на підставі вказаного акту перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001721503 від 25.05.2011р. в сумі 170,0грн. Вказане повідомлення-рішення отримане відповідачем 25.05.2011р.

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Таким чином, грошове зобов’язання платника податку становиться податковим боргом з моменту його узгодження у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Суд зазначає, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом в сумі 95398,91 грн., у тому числі за період з січня по липень 2011 року – 95058,91 грн., на підставі податкового повідомлення-рішення №0001201503 від 11.04.2011 року – 170,00 грн. та на підставі податкового повідомлення-рішення №0001721503 від 25.05.2011 року - 170,00 грн.

Згідно з п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів).

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Аналізуючи всі зазначені положення Податкового кодексу, суд вважає, що податкові органи мають право звертатися до суду про стягнення коштів за податковим боргом виключно після дотримання всіх умов, визначених ст. ст. 59, 95 Податкового кодексу України.

Таким чином, несплачена платником податків сума податкового боргу за податковими деклараціями є узгодженою з моменту отримання ним податкової вимоги.

Проте, позивачем суду не було представлено доказів узгодження суми боргу відповідача, який виник у січні-липні 2011 року, в розмірі 95398,91 грн., а саме: не було надано доказів направлення на адресу відповідача відповідних податкових вимог.

Враховуючи зазначене, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 95398,91 грн., у зв’язку з чим відмовляє у їх задоволенні.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Під час судового засідання, яке відбулось 21.11.10 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 25.11.2010 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд АР Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                   Латинін Ю.А.