Постанова № 20198270, 25.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2011 р. Справа №2а-5515/11/0170/18 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.Ю., при секретарі Гнатенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал-Сервіс"

до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим

про визнання незаконними дій та скасування постанови та стягнення,

представники сторін не зявились,

Обставини справи: ТОВ "Ідеал-Сервіс"(далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим (далі відповідач) про визнання дій відповідача не законними при прийнятті постанови №177839 від 26.04.2001 р. про застосування фінансових санкцій відносно позивача; про скасування постанови відповідача №177839 від 26.04.2001 р.; стягнення з відповідача компенсації моральної шкоди відповідно до ст. 1173 ЦК України в розмірі 500 грн.

В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати дії відповідача не законними при прийнятті постанови №177839 від 26.04.2001 р. про застосування фінансових санкцій відносно позивача; скасувати постанову відповідача №177839 від 26.04.2001 р. за відсутністю в діях позивача складу правопорушення; стягнути з відповідача понесені підприємством витрати, повязані з прибуттям представника в суд, відповідно до п.2 ч.3 ст. 87 КАС України; зобовязати відповідача перерахувати вказану суму на розрахунковий рахунок Ялтинського дитячого будинку, повідомивши його про це письмово.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Ідеал-Сервіс" послуг з перевезення пасажирів на таксі не здійснює з 31.10.2009 р., на підставі рішення відповідача про анулювання відповідної ліцензії. Крім того позивач наполягає на тому, що водій ОСОБА_2, на час складання протоколу у трудових відносинах з позивачем не знаходився.

Представник позивача у судове засідання 25.10.11 р. не зявився, просив розглянути справу за його відсутності, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у судове засідання 25.10.11р. не забезпечив явку свого представника, надіслав на адресу суду заперечення, в яких зазначив, що позивач добровільно сплатив фінансові санкції, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, в тому числі за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 4 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та звязку України № 888 від 14.12.2005 року передбачено, що основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є здійснення державного контролю за дотриманням субєктами господарювання усіх форм власності нормативно правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування.

Пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” передбачає визначення процедури здійснення державного контролю за додержанням субєктами господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Ідеал-Сервіс” є юридичною особою, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом діяльності якої є діяльність нерегулярного пасажирського транспорту та ін.) (а.с. 13,29).

01.04.11 року посадовими особами відповідача була проведена перевірка додержання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в ході якої було встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена ст.. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, що виразилось в наданні позивачем послуг з регулярних перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких передбачений ст.. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: тимчасового реєстраційного талону, про що було складено відповідний Акт №220333.

Зі змісту акту вбачається, що транспортним засобом ВАЗ 21074 СПГ, номерний знак НОМЕР_1, керував ОСОБА_2, у присутності якого був складений акт.

У звязку із чим 26.04.11р. відповідачем прийнято Постанову № 117839 про застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн., за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, що виразилось в наданні послуг з регулярних перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.. 39 цього Закону, а саме: тимчасового реєстраційного талону (а.с. 5).

Відповідно до ст.. 34 Закону України “Про автомобільний транспорт”, автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно правових актів України у сфері перевезення пасажирів та\чи вантажів.

Стаття 39 Закону містить перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення та які повинні мати автомобільні перевізники, водії і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Так, для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі потрібно мати наступні документи:

-для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;

-для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що 10.01.07 позивачу Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України видана Ліцензія НОМЕР_2 на надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі (а.с.9), строком дії до 09.01.12р. Зазначеною Ліцензією дозволено здійснювати наступний вид робіт: - внутрішні перевезення пасажирів та їх багажу на таксі.

Під час розгляду справи позивачем надана суду Ліцензійна картка НОМЕР_3 (а.с.8), з якої вбачається, що вона видана позивачу на автотранспортний засіб НОМЕР_4, ВАЗ 21074 СПГ, 2004, строком дії з 01.07.2007р. до 09.01.2012р.; номер тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_5 дійсний до 24.05.10 р.

З матеріалів справи вбачається, що Наказом відповідача від 20.10.2009 р. №220 було анульовано ліцензію НОМЕР_6, видану позивачу, з видом діяльності перевезення пасажирів та їх багажу на таксі, де підставою анулювання послугувала заява позивача (а.с.11-12).

Крім того з матеріалів справи вбачається, що трудові відносити між позивачем та ОСОБА_2 припинились 02.09.10 р., що підтверджується копією договору від 01.09.09 р. (а.с.30-33), предметом якого було надання ОСОБА_2 послуг з перевезення на автомобілі ВАЗ 21074 НОМЕР_1. Доказів же знаходження ОСОБА_2 з позивачем у трудових відносинах станом на час проведення перевірки, суду не надано.

Отже враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що дійсно станом на час проведення перевірки, складання акту від 01.04.11 р. та складання постанови від 26.04.11 р., ОСОБА_2 не знаходився у трудових відносинах з позивачем, крім того, позивач на цей час взагалі не здійснював перевезення, адже саме за його заявою було анульовано ліцензію на внутрішні перевезення пасажирів та їх багажу на таксі. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що водій ОСОБА_2 і не повинен був мати тимчасовий реєстраційний талон.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не надавав послуг з перевезення, а тому не порушував вимог Закону України “Про автомобільний транспорт”, а отже фінансові санкції, оскаржуваною постановою були застосовані до нього відповідачем неправомірно, а тому позовні вимоги в частині скасування постанови №177839 від 26.04.11 р. слід задовольнити.

Приймаючи до уваги те, що у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною та скасувати постанову №177839 від 26.04.11 р., не визнаючи при цьому дій відповідача щодо прийняття цієї постанови протиправними.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача понесені підприємством витрати, повязані з прибуттям представника в суд, та зобовязання відповідача перерахувати вказану суму на розрахунковий рахунок Ялтинського дитячого будинку, суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Позивач у прохальній частині позовних вимог не визначив суму витрат, яку на його думку треба стягнути з відповідача, що пов'язані із прибуттям до суду його представника, а надана позивачем копія фіскального чеку не є належним доказом витрат, пов'язаних із прибуттям до суду саме представника позивача. Крім того суд зазначає, що до повноважень суду не належить вирішення питань щодо зобовязання відповідача перераховувати кошти третім особам.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим№177839 від 26.04.11 р.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеал-Сервіс" (ЄДРПОУ 20735548) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Панов О.І.