Постанова № 20198185, 20.09.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2011 р. (11:50год.) Справа №2а-6311/11/0170/18 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі Гнатенко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Інкоммонтаж"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився ;

від відповідача: не зявився ;

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АРК з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004522301 від 24.05.11 р.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, відповідачем 10.05.11р., було складено акт перевірки за № 5796/23-7/31096012, за наслідками якого винесено оскаржуване рішення. Позивач наполягає на неправомірності рішень відповідача, повязаних із визнанням нікчемним правочину, між позивачем і його контрагентом ПП «Будторг-Техно», адже висновок відповідача про те, що витрати позивача на придбання послуг за договором від 01.12.10 р. не відносяться до господарської діяльності позивача є хибним та таким, що не ґрунтується на нормах діючого законодавства та первинних документах бухгалтерського обліку, а також позивач посилався на відсутність у відповідача доказів стверджувати, що взаємовідносини ПП «Будторг-Техно» не призвели до реального настання наслідків всупереч п.5 ст.203 ЦК України, тобто послуги по зазначеному договору не були надані в порушення ст.662 ст.655 та ст.656 ЦК України і не могли використовуватись у господарській діяльності.

Представники сторін у судове засідання не зявились, хоча про час, дату та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином та завчасно. Відповідач надав суду заперечення до позову, де просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне підприємство "Інкоммонтаж" субєкт господарювання, юридична особа, ідентифікаційний код 31096012, зареєстрований виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРКрим 08.09.2000р. та є платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом від 18.11.2010 р. (а.с.123).

Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим 10.05.11 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ПП «Будторг-Техно» за грудень 2010 року, за наслідками перевірки складено акт від 10.05.11 року №5796/23-7/31096012.

Акт від 10.05.11 року №5796/23-7/31096012 містить посилання на Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 28.03.11 р. №3358/23-2/34700734 ПП «Будторг-Техно» за грудень 2010 р., яким встановлено порушення ч.1,5 ст. 203, п.1,2 ст.215, ст..228 Цивільного кодексу України, у звязку із чим правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними, угоди носять фіктивний характер у тому числі по взаємовідносинам з ПП «Інкоммонтаж» та встановлено завищення податкового зобовязання за грудень 2010 р. по взаємовідносинам з ПП «Інкоммонтаж» в сумі 209529 грн. Крім того в акті зазначено, що ПП «Інкоммонтаж» за рахунок ПП «Будторг-Техно» формувало податковий кредит з ПДВ за грудень 2010 р.

Судом встановлено, що на підставі даних висновків акту перевірки від 28.03.11 р. №3358/23-2/34700734 та даних податкової декларації з ПДВ за грудень 2010р., відповідач в акті перевірки від 10.05.11 року №5796/23-7/31096012 дійшов висновку про те, що у порушення п.п.7.4.1. п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинний до 01.01.2011 року, далі - Закон №168), ПП «Інкоммонтаж» завищено податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2010 р. на суму 209529 грн.

Не погодившись з даним актом перевірки, позивач надіслав на адресу відповідача заперечення до акту від 16.05.2011р. (а.с. 16-17).

Вказані заперечення не були прийняті відповідачем до уваги, у звязку з чим на підставі акту перевірки від 10.05.11 року №5796/23-7/31096012 ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було прийнято податкове повідомленнярішення № 0004522301 від 24.05.11р., яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання на 209529 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 52382,25 грн.

Перевіряючи правомірність прийняття ДПІ в м. Сімферополі АР Крим податкового повідомлення рішення № 0004522301 від 24.05.11р., судом встановлено наступне.

Оскільки спірні правовідносини виникли в грудні 2010 року, суд перевіряє їх відповідність Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР, який втратив чинність з 01.01.2011 року, однак, підлягає застосуванню до зазначених спірних правовідносин.

Судом встановлено, ПП «Інкоммонтаж» надало до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

При цьому до податкового кредиту позивача звітного періоду грудень 2010р. була включена сума ПДВ 209529 грн. по взаємовідносинам з контрагентом, яким є ПП «Будторг-Техно».

Відповідно до п.1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

В силу п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Обмеження щодо нарахування податкового кредиту визначено пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 вказаного Закону, з положень якого, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Перевіряючи фактичність виконання договорів субпідряду від 01.12.10р., укладених між ПП «Інкоммонтаж» та ПП «Будторг-Техно», судом встановлено наступне.

01.12.10 року між ПП «Інкоммонтаж» (Генпідрядчик) та ПП «Будторг-Техно» (Субпідрядчик) були укладені 6 договорів підряду № 01/12-28, 01/12-29, 01/12-30, 01/12-31, 01/12-33, 01/12-35 (а.с.28-31, 38-41, 47-50, 56-59, 65-68, 81-84), відповідно до п.п. 1.1 яких:

-Генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобовязання на свій ризик виконувати комплекс робіт по обєкту «Реконструкція фільтрів на Сімферопольських очисних спорудах «Петровські скелі» (додаткові роботи), а Генпідрядник зобовязується оплатити виконання робіт (договір № 01/12-28).

-Генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобовязання на свій ризик виконувати комплекс робіт по обєкту «Реконструкцію фільтрів на Сімферопольських очисних спорудах «Петровські скелі», а Генпідрядник зобовязується оплатити виконання робіт (договір № 01/12-29).

-Генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобовязання на свій ризик виконувати комплекс робіт по обєкту «Системи водопостачання та водовідведення с. Мірне Сімферопольского району - кап. ремонт», а Генпідрядник зобовязується оплатити виконання робіт (договір № 01/12-30).

-Генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобовязання на свій ризик виконувати комплекс робіт по обєкту «Капітальний ремонт спортивної площадки табору «Кипарисний» ДПУ «МДЦ Артек», а Генпідрядник зобовязується оплатити виконання робіт (договір № 01/12-31).

-Генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобовязання на свій ризик виконувати комплекс робіт по обєкту «Капітальний ремонт житлового будинку по вул. Гоголя - Спера - Павленко, 71/12/17 м. Сімферополь», а Генпідрядник зобовязується оплатити виконання робіт (договір № 01/12-33).

-Генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобовязання на свій ризик виконувати комплекс робіт по обєкту «Капітальний ремонт спортивної площадки табору «Лазурний» ДПУ «МДЦ Артек», а Генпідрядник зобовязується оплатити виконання робіт (договір № 01/12-35).

Як свідчать матеріали справи, факт виконання сторонами умов договорів та виконання послуг підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2010 р., актами приймання виконаних ремонтних робіт за грудень 2010 р. та податковими накладними від 31.12.10 р. (а.с.32-37,42-46, 51-55, 60-64, 69-80, 85-89, 116-122).

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про підтвердження факту виконання ПП «Будторг-Техно» вищенаведених робіт у грудні 2010 року, та приймання цих робіт та послуг позивачем, по яким були виписані вищевказані податкові накладні на суму ПДВ 209529 грн. (а.с.116-122).

Отже, враховуючи, що сума податкового кредиту в розмірі 209529грн. за грудень 2010р. по взаємовідносинам з ПП «Будторг-Техно» підтверджується податковими накладними, виписаними платником ПДВ, а також оскільки придбані послуги були прийняті позивачем та використані у господарській діяльності позивача, суд доходить висновку про те, що сума податку на додану вартість в розмірі 209529 грн. була обґрунтовано віднесена позивачем до податкового кредиту за грудень 2010р.

При цьому суд також встановив, що ПП «Будторг-Техно» зареєстровано юридичною особою.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та який втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом Українивід 02 грудня 2010 року N 2755-VI) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

ПП «Будторг-Техно» зареєстрований платником ПДВ 28.12.06 р., що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.124). Отже на час укладання договору підряду та виконання умов цього договору станом на грудень 2010 р. ПП «Будторг-Техно» було платником ПДВ та здійснювало підприємницьку діяльність.

Таким чином, позивач, будучи платником ПДВ, мав право на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих платником ПП «Будторг-Техно» відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Щодо посилань відповідача, в обгрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту, на дані Акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 28.03.11 р. №3358/23-2/34700734 ПП «Будторг-Техно» за грудень 2010р. та “Програму автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України”, то суд вважає, що такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, акт перевірки контрагента позивача, а також компютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, про нікчемність укладеного позивачем з ПП «Будторг-Техно» договору підряду на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаного договору поставки, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що ДПІ в м. Сімферополі АР Крим належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладеного позивачем з ПП «Будторг-Техно» правочину на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обовязку щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів) вступає у звязку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обовязку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

При цьому, відповідно до ст. 2 та п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” № 509-ХІІ державні податкові інспекції на виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та функцій наділені повноваженням подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнано, а відтак є дійсними, направленими на настання реальних наслідків, повністю виконані сторонами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було збільшено податкове зобовязання з ПДВ на суму 209529 гривень та нараховані штрафні санкції на суму 52382,25 гривень.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення не може бути визнано таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим № 0004522301 від 24.05.11 року є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0004522301 від 24.05.11року.

3.Стягнути на користь ПП «Інкоммонтаж» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 03гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Панов О.І.