Постанова № 20198184, 13.09.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 вересня 2011 р. (11:44) Справа №2а-5983/11/0170/18 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі Гнатенко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 50 від 09.08.11;

від відповідача: не зявився ;

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АРК з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000434001 від 18.05.11 р.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, відповідачем 05.05.11р., було складено акт перевірки за № 167/40-01/05444546, за наслідками якого винесено оскаржуване рішення. Позивач наполягає на тому, що відповідач необґрунтовано дійшов до висновку щодо завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 р. на суму 9002,64 грн. та завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 р. на суму 9002,64 грн.

Позов також мотивовано помилковістю висновків податкового органу про безтоварний характер господарських операцій позивача із ТОВ НВП «Укренергопостач». Позивач зазначає, що господарські операції, про які вказано в акті перевірки, виконані реально, оформлені усі необхідні документи податкового і бухгалтерського обліку, придбані товари, призначені для використання в господарській діяльності позивача.

В судовому засіданні 13.09.11 р. представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку свого представника у судове засідання 13.09.11 р., хоча про час,дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно. Відповідач надав суду заперечення до позову, де просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши представника позитвача, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач Відкрите акціонерне товариство "Кримський содовий завод" субєкт господарювання, юридична особа, ідентифікаційний код 05444546, зареєстрований виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради АРКрим 03.08.1998р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, (а.с.40-41).

Посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим 05.05.11 р. проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укренергопостач» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, за наслідками перевірки складено акт від 05.05.11 року №167/40-01/05444546.

Як зазначено в акті перевірки від 05.05.11 року №167/40-01/05444546, від ДПІ Приморського району м. Одеси отримано Акт від 07.04.2011р. №530/23-3 “Про неможливість проведення камеральної перевірки ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укренергопостач» з питань правомірності нарахування податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року”, в якому зазначено, що проведеною камеральною перевіркою «Науково-виробниче підприємство «Укренергопостач» було встановлено, що згідно Бази даних ДПІ у Приморському районі м. Одеси «РПП», станом на 09.07.10 ТОВ НВП «Укренергопостач» має стан платника 23 «місцезнаходження не встановлено». ТОВ НВП «Укренергопостач» був зареєстрований платником ПДВ з 10.04.09 р., станом на момент перевірки свідоцтво про реєстрацію ПДВ анульовано, дата анулювання 15.03.11 р. Статутний капітал ТОВ НВП «Укренергопостач» на момент його створення складав 11800,00 грн. та станом на момент перевірки склав 11800,00 грн.

За грудень 2010 р. ТОВ НВП «Укренергопостач» задекларовано податкових зобовязань з ПДВ у сумі 109048 грн., у тому числі за рахунок ВАТ «КСЗ» - 9002,64 грн., подана декларація з податку на додану вартість від 20.01.11 р. №9006378603. Згідно даними податкової звітності, загальна чисельність працюючих у ТОВ НВП «Укренергопостач» за IV квартал 2010 р. основних працівників 6 осіб, що свідчить про відсутність у підприємства трудових ресурсів., необхідних для здійснення господарської діяльності. Основні засоби у ТОВ НВП «Укренергопостач» відсутні.

Таким чином, згідно даного акту, в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, ДПІ Приморського району м. Одеси встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Крім того, враховуючи, що у ТОВ НВП «Укренергопостач» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби та недостатньо основних фондів, ДПІ Приморського району м. Одеси дійшла висновку про те, що згідно з ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України укладена цим підприємством з ВАТ «Кримський содовий завод» угода за грудень 2010 р. має ознаки нікчемності, у тому числі податкові зобовязання та податковий кредит.

Судом встановлено, що на підставі даних висновків акту перевірки ДПІ Приморського району м. Одеси та даних податкової декларації з ПДВ за грудень 2010р., розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з ПДВ за грудень 2010р., СДПІ ВПП у м. Сімферополі АР Крим в акті перевірки від 05.05.11 року №167/40-01/05444546 дійшла висновку про те, що у порушення п.1.8. ст..1, п.п.7.4.1., п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинний до 01.01.2011 року, далі - Закон №168), ВАТ «Кримський содовий завод» завищено податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2010 р. на суму 9002,64 грн. бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 р. на суму 9002,64 грн.

Не погодившись з даним актом перевірки, позивач надіслав на адресу відповідача заперечення до акту за вих. № 232/19 від 12.05.2011р. (а.с. 113-115).

Вказані заперечення не були прийняті відповідачем до уваги, у звязку з чим на підставі акту перевірки від 05.05.11 року №167/40-01/05444546 СДПІ ВПП у м. Сімферополі АР Крим було прийнято податкове повідомленнярішення № 0000434001 від 18.05.11р., яким застосовано штрафні санкції на суму 6751,00 грн.

Перевіряючи правомірність прийняття СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим податкового повідомлення рішення № 0000434001 від 18.05.11р., судом встановлено наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні правовідносини виникли в грудні 2010 року, суд перевіряє їх відповідність Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР, який втратив чинність з 01.01.2011 року, однак, підлягає застосуванню до зазначених спірних правовідносин.

Судом встановлено, ВАТ "Кримський содовий завод" надало до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, та додатки до декларації.

При цьому, згідно розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, до податкового кредиту позивача звітного періоду грудень 2010р. була включена сума ПДВ 9002,64грн. по взаємовідносинам з контрагентом, яким є ТОВ НВП «Укренергопостач».

Відповідно до п.1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

В силу п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Обмеження щодо нарахування податкового кредиту визначено пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 вказаного Закону, з положень якого, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Перевіряючи фактичність виконання договору № 4600002068 від 25.02.10р., укладеного між ТОВ НВП «Укренергопостач» та ВАТ "Кримський содовий завод", судом встановлено наступне.

25.02.10 року між ВАТ "Кримський содовий завод" (Покупець) та ТОВ НВП «Укренергопостач» (Постачальник) був укладений договір поставки № 4600002068 від 25.02.2010р., відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобовязався передати, а Покупець зобовязався прийняти та оплатити електротехнічні вироби на умовах даного договору (а.с. 118-121).

Ціна на продукцію встановлюється у відповідності до специфікації, що є не відємною частиною договору (п. 2.1 договору). Відповідно до специфікації №8 сума складає 54015,84 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 9002,64 за контактор 220В3р у кількості 2 шт. та за контактор 220В2р у кількості 1 шт. (а.с.136).

Як свідчать матеріали справи, факт поставки обумовленої договором продукції та її оплати підтверджується платіжним дорученням №22170 від 27.12.10 р., актом звірки взаємних розрахунків від 18.05.11 р., приходним ордером №5000037045 від 23.12.10 р., видатковою накладною №РН-0000268 від 20.12.10 р. (137-141).

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про підтвердження факту придбання позивачем у грудні 2010 року контакторів 220В3р та 220В 2р, по яким були виписані вищевказані податкові накладні на суму ПДВ 9002,64грн.

Перевіряючи факт використання позивачем у господарській діяльності товару, отриманого від ТОВ НВП «Укренергопостач», судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, придбані позивачем у ТОВ НВП «Укренергопостач» на підставі договору поставки № 4600002068 від 25.02.10р. контактори отримані виробничім цехом позивача та використовувались у його господарській діяльності, що підтверджується лимитною картою №4900028347 та лимитно-заборною картою №4900046859.

Отже, враховуючи, що сума податкового кредиту в розмірі 9002,64грн. за грудень 2010р. по взаємовідносинам з ТОВ НВП «Укренергопостач» підтверджується податковими накладними, виписаними платником ПДВ, а також оскільки придбаний товар був використаний у господарській діяльності позивача, суд доходить висновку про те, що сума податку на додану вартість в розмірі 9002,64грн. була обґрунтовано віднесена позивачем до податкового кредиту за грудень 2010р.

При цьому суд також встановив, що ТОВ НВП «Укренергопостач» зареєстровано юридичною особою Приморською районною державною адміністрацією м.Одеси 05.11.1001 року.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та який втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом Українивід 02 грудня 2010 року N 2755-VI) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

ТОВ НВП «Укренергопостач» зареєстрований платником ПДВ 10.04.2009 р., 15.03.11 р. свідоцтво про реєстрацію податку на додану вартість було анульовано. Але на час укладання договору поставки та виконання умов цього договору станом на грудень 2010 р. ТОВ НВП «Укренергопостач» було платником ПДВ та здійснювало підприємницьку діяльність.

Таким чином, позивач, будучи платником ПДВ, мав право на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих платником ТОВ НВП «Укренергопостач» відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Щодо посилань відповідача, в обгрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту, на дані Акту ДПІ у Приморському районі м.Одеса від 07.04.2011р. № 530/23-3 про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ НВП «Укренергопостач» з питань правомірності нарахування податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010р., а також компютерні автоматизовані інформаційні системи СДПІ, інформація яких використана: АІС “Облік податків та платежів”(“ТАХ”), АРМ “Митниця”, АРМ “Облік”, ПК “Бест-Звіт”for Oracle, “Програма автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України”, ІС “Зустрічні перевірки”, то суд вважає, що такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, акт перевірки контрагента позивача, а також компютерні автоматизовані інформаційні системи СДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, про нікчемність укладеного позивачем з ТОВ НВП «Укренергопостач» договору поставки на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаного договору поставки, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладеного позивачем з ТОВ НВП «Укренергопостач» правочину на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обовязку щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів) вступає у звязку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обовязку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

При цьому, відповідно до ст. 2 та п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” № 509-ХІІ державні податкові інспекції на виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та функцій наділені повноваженням подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що спірний договір у встановленому законом порядку недійсним не визнано, а відтак є дійсним, направлений на настання реальних наслідків, повністю виконаний сторонами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 9002,64 гривень та нараховані штрафні санкції у сумі 6751 гривень.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення не може бути визнано таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0000434001 від 05.05. 2011 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 13.09.11 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 19.09.2011 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0000434001 від 05.05. 2011 року.

3.Стягнути на користь ВАТ "Кримський содовий завод" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 03гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Панов О.І.