Рішення № 20198132, 22.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. <поле для ввода - № кабинета >

РІШЕННЯ

Іменем України

22.12.2011Справа №5002-9/3219-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Леобуд",(79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 19)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Крим Вино", (98433, АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліне , вул. Леніна, 128)

про стягнення 114 240,84 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, предст., дов. пост. № б/н, від 17.08.2011 р.

Від відповідача не зявився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 103855,34 грн. основного боргу, 10385,50 грн. штрафних санкцій, а також судові витрати 1142,41 грн. держмито, та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу - 236 грн.

Позивач обгрунтовуває позовні вимоги невиконанням відповідачем зобовязань по договору поставки №40106 від 01.02.11р. Позивачем у виконання умов договору відпущений відповідачу товар на загальну суму 294508,08грн. Відповідач часткове оплатив отриманий товар у сумі 25000грн. і часткове повернув товар на суму 165652,74грн. Загальна сума заборгованості складає 103855,34грн. Згідно п.6.1 договору позивач просить стягнути штрафні санкції у сумі 10385,50грн.

Від відповідача надійшло клопотання від 19.09.2011 р. про зупинення провадження по даній справі до розгляду справі № 5002-21/3851-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Крим Вино" до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Леобуд"; 2) СПАТ "Агрофірма "Крим", про визнання договору поставки №40106 від 01.02.2011р. недійсним.

Судом дане клопотання було задоволене і провадження по справі було зупинене до розгляду справі № 5002-21/3851-2011 у Господарському суді Автономної Республіки Крим по суті.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.11р. по справі № 5002-21/3851-2011 у задоволенні позову було відмовлене. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.11.11р. по справі № 5002-21/3851-2011 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Крим Вино" була залишена без задоволення, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.11р. по справі № 5002-21/3851-2011 залишене без змін.

Від позивача 22.12.2011р. надійшло клопотання про продовження розгляду справи. Судом дане клопотання задоволене.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи не надав, у тому числі відзив на позов, від нього надійшло клопотання від 22.12.2011р. про відкладення справи слуханням на більш пізній строк, у звязку з неможливістю забезпечити явку свого представника.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Суд зазначає, що ст. 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

З огляду на те, що слухання справи вже неодноразово відкладалося, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін.

Суд дійшов висновку про відсутність достатньо обґрунтованих підстав для відкладення розгляду справи, тобто справу можливо розглянути за наявними в ній документами.

Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В с т а н о в и в:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які предявили позов або в інтересах яких предявлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

01.02.2011р. між сторонами був укладений договір поставки №40106.

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товари і оплатити їх на умовах даного Договору.

Пунктом 4.4 договору сторони передбачили, що Відповідач повинен був провести оплату за отриманий товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання товару.

Згідно Договору поставки №40106 від 01.02.2011р. та накладних № 3001-64922 від 08.02.2011р., № 3001-64928 від 08.02.2011р., № 3001-65144 від 08.02.2011р., № 3001-65145 від 08.02.2011р., № 3001-65146 від 08.02.2011р., № 3001-65148 від 08.02.2011р., № 3001-68528 від 18.02.2011р.; -№3001-68529 від 18.02.2011р., № 3001-68530 від 18.02.2011р., № 3001-75306 від 17,03.2011р. ТзОВ "Гал-Леобуд" здійснило Відповідачу поставку товару на загальну суму 294 508,08 гривень.

Позивач свої договірні зобовязання виконав належним чином, однак, відповідач оплату за наданий товар не провів повністю, станом на 20.07.2011р. Відповідачем здійснено оплату за отриманий товар на суму 25 000 гривень та на суму 165 652,74 гривень здійснено повернення товару. Таким чином загальна заборгованість за отриманий товар перед позивачем становить 103 855,34 гривень.

Позивачем на адресу відповідача спрямована вимога по оплаті боргу від 19.04.2011р. вих. № 50/04, яка встановлена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

Відповідач по наступній справі звертався до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання договору поставки №40106 від 01.02.11р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Крим Вино" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гал-Леобуд" недійсним.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.11р. по справі № 5002-21/3851-2011 у задоволенні позову було відмовлене. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.11.11р. по справі № 5002-21/3851-2011 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Крим Вино" була залишена без задоволення, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.11р. по справі № 5002-21/3851-2011 залишене без змін.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача у частині стягнення 103855,34 грн. боргу підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 10385,50 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 6.1. Договору у разі порушення Покупцем строку оплати партії товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 10% від загальної вартості партії товару оплата по якій була прострочена.

Таким чином, позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача 10385,50 грн. штрафних санкцій обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 22.12.2011р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 23.12.2011 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 69, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Продовжити строк розгляду справи.

2.Позов задовольнити.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Крим Вино", (98433, АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліне , вул. Леніна, 128, п/р 260086538 в ПАТ «УББ» м.Києва МФО 334969 ЄДРПОУ 36551352) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Леобуд",(79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 19, р/р 26007011722 в ПЛВ ЦФ ПАТ «Кредобанк" МФО 325365, ЄДРПОУ 22336350) 103855,34 грн. основного боргу, 10385,50 грн. штрафних санкцій, 1142,41 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПєтухова Н.С.