Рішення № 20183231, 19.12.2011, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 2-4803/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"19" грудня 2011 р. Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Пустовіт З.П.

при секретарі: Гоноболіній О.І.,

з участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

          У листопаді 2011 року позивач звернувся до Бердянського міськрайонного суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 751,11 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 30000,00 грн. В обґрунтування позову зазначав, що 05.07.2011 року близько 13-00 години на території комунального шляхово-експлуатаційного підприємства, розташованого за адресою :м.Бердянськ, вул.. Лієпайська, 28, ОСОБА_2, перебуваючи на робочому місці, у робочий час, на ґрунті особистих неприязнених стосунків, навмисно наніс йому удар дерев’яним бруском в область голови. Однак йому вдалося прикрити голову рукою і сила удару прийшлася на руку. За висновком судово-медичної експертизи заподіяний ОСОБА_2 поперечний перелом правої ліктьової кістки зі зміщенням та ссадина в області правої вушної раковини голови, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які потягли тривалий розлад здоров’я строком понад три тижні. В ході розгляду кримінальної справи, порушеної відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, ним був заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 417,32 грн. та моральної шкоди на суму 30000,00 грн., який він визнав частково. Оскільки постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16.08.2011 року ОСОБА_2 був звільнений від кримінальної відповідальності у зв’язку із застосуванням до нього п. «г»ст.1,6 Закону України «Про амністію», його цивільний позов буз залишений без розгляду. З 05.07.2011 року по 03.10.2011 року він перебував на амбулаторному лікуванні у лікаря-травматолога. Тривалий час не працював, ніяких додаткових доходів не мав. В результаті тривалого лікування та придбанням медичних препаратів його сім’я була поставлена в дуже важке матеріальне становище. На теперішній час витрати на лікування становлять 751,11 грн., з яких 86,56 грн.- витрати на проведення судово-медичної експертизи, 664,55 грн.- витрати на придбання лікарських препаратів. Крім матеріальної шкоди протиправні дії відповідача завдали йому і моральної шкоди, яка виразилася у значному погіршенні стану здоров’я як наслідок нанесеної травми. Він пережив і продовжує жити у складному нервовому стресі від того, що у нього можуть залишитися наслідки від отриманої травми, у зв’язку з чим у нього загострилося таке захворювання як псоріаз, порушився сон, підвищився артеріальний тиск та мучать постійні головні болі. Тому моральну шкоду в результаті описаних ушкоджень його здоров’я він оцінює в 15000,00 грн. Крім цього, на підприємстві у зв’язку з протиправними діями відповідача у нього виникли недоброзичливі стосунки з керівництвом, яке вчасно не створило комісію та не склало акт про виробничу травму. Це змушувало його звертатися до Бердянської міжрайонної прокуратури, на що було витрачено багато особистого часу. Тому він оцінює заподіяну шкоду вищевикладеним у розмірі 10000,00 грн. ОСОБА_3 цей час він змушений витрачати час на ходіння по лікарнях, звертатися по допомогу до юристів, чим був порушений звичний хід його життя. Відповідач, залишаючись безкаранним після здійснення злочину, намагався перед трудовим колективом показати свою перевагу, неодноразово висловлював на його адресу зневагу та образу, принижуючи таким чином його честь і гідність, тому цими діями йому завдана моральна шкода, яку він оцінює у 5000,00 грн.

          У судовому засіданні позивач підтримав позов повністю, доповів суду обставини, зазначені в ньому, просив його задовольнити повністю.

          Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково, не заперечував відшкодувати матеріальну шкоду в сумі 421,75 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

          Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 підтримала позицію відповідача та додатково пояснила, що частина лікарських засобів, чеки на придбання яких долучені до позовної заяви позивачем, не належать до ліків, які призначаються для лікування травм. Ці препарати призначені для лікування псоріазу, яким позивач хворіє вже на протязі 25 років. Ніякого зв’язку між отриманим переломом з погіршенням здоров’я лікар в амбулаторній карті позивача не зазначив, навпаки записав, що стаціонарного лікування не потребує. Тому посилання позивача на погіршення стану здоров’я не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Так само немає вини відповідача у погіршенні стосунків позивача з керівництвом підприємства, яке вчасно не склало відповідний акт. Крім цього позивачем не надано суду доказів на підтвердження моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн., завданої йому відповідачем нібито приниженням честі та гідності. Не заперечувала, що відповідач заподіяв позивачу певну моральну шкоду, пов’язану з ушкодженням здоров’я, але вона заявлена позивачем у надто завищеному розмірі. На її думку і думку відповідача, виходячи з принципу розумності і справедливості, обставин, характеру і тяжкості нанесених моральних переживань, вона повинна бути зменшена до 5000,00 грн., яку відповідач визнає.

Заслухавши позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, а також оглянувши матеріали кримінальної справи №2-589/11 у відношенні ОСОБА_2, суд приходить до наступного висновку.

          Так судом встановлено, що 05.07.2011 року близько 13-00 години на території комунального шляхово-експлуатаційного підприємства, розташованого за адресою :м.Бердянськ, вул.. Лієпайська, 28, ОСОБА_2, перебуваючи на робочому місці, на ґрунті особистих неприязнених стосунків, навмисно наніс удар позивачу дерев’яним бруском по руці, спричинивши її перелом.          Згідно висновку спеціаліста №257 від 06.07.2011р. Бердянського міжрайонного відділення Запорізького обласного бюро судово-медичних експертиз у ОСОБА_1 була ссадина в області голови за правою вушною раковиною та поперечний перелом ліктьової кістки, які кваліфікуються відповідно як легке тілесне ушкодження та як тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості, яке потягло тривалий розлад здоров’я, тривалістю більше 3 тижнів.

          Як вбачається із записів амбулаторної картки ОСОБА_1, останній в період з 05.07.2011р. по 03.10.2011 року проходив амбулаторне лікування у лікаря-травматолога, який прописав йому для лікування лікарські препарати форкал плюс, орцерил, мукосам тощо, які позивачем не купувалися за їх високої вартості та були замінені на більш дешевші, згідно його пояснень, даних в судовому засіданні.

          Крім цього, судом з’ясовано та видно з амбулаторної карти, що 10.08.2011 року позивач був на прийомі у лікаря-дерматолога, де пояснив, що хворіє на псоріаз 25 років, на обліку в шкірно-венерологічному диспансері не перебуває, стаціонарного лікування не отримував. Лікар поставив діагноз: псоріаз, стаціонарна стадія, записавши, що позивач стаціонарного лікування не потребує та не призначив ніякого лікування, тому посилання позивача на погіршення стану протікання його хвороби псоріазу є безпідставними та такими, що не підтверджені належними доказами.

          Так само не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи твердження позивача на підвищення артеріального тиску у зв’язку з його переживанням щодо наслідків перелому: позивач взагалі не звертався із скаргами ані до невропатолога, ані до кардіолога з приводу артеріальної гіпертензії. Придбання таких ліків як адельфан та ліотон через місяць після отриманої травми не можуть слугувати доказом щодо погіршення саме його стану здоров’я без призначення такого лікування відповідними спеціалістами.

          Як вбачається із наданих позивачем фіскальних, а також квитанцій, позивач придбав ліків та бинтів на загальну суму 664,55 грн., а також сплатив за проведення медичного обстеження 84,56 грн.

          Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до роз’яснень, що містяться в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зі змінами, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна із сторін має довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх висновків та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що ним 05.07.2011 року позивачу був нанесений удар дерев’яним бруском, який спричинив у останнього поперечний перелом правої ліктьової кістки, який кваліфікується як тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості, яке потягло тривалий розлад здоров’я строком більше 3 тижнів. Дана обставина підтверджується матеріалами кримінальної справи №2-589/11 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КК України та винесеною відносно нього постановою суду від 16.08.2011 року про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із застосуванням ЗУ «Про амністію» із закриттям кримінальної справи..

Таким чином, суд дійшов до висновку, що між протиправними діями відповідача та спричиненням майнової шкоди позивачу вбачається причинний зв'язок, а тому відповідач повинен відповідати за заподіяну майнову шкоду у зв’язку з завданням шкоди здоров’ю, оскільки від кримінальної відповідальності його звільнено з нереабілітуючих підстав.

Проте суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає сума понесених позивачем у зв’язку з лікуванням травми витрат, підтверджених належними доказами, а також за проведення медичного обстеження на загальну суму 482,06 грн. ( бинти на суму 62,20 грн., вата –4,80 грн., кальцемін на загальну суму 228,20 грн., окопника мазь - 58,80 грн., пивні дріжджі –11,20 грн., та анальгетики ( кетанов, но-шпа, анальгін, цитрамон) на загальну суму - 27,70 грн., валеріана –4,60 грн., за проведення медичного обстеження в Бердянському міжрайонного відділенні Запорізького обласного бюро СМЕ –84,56 грн.).

Інші витрати на придбання лікарських засобів відшкодуванню не підлягають, оскільки позивачем не надано суду доказів, що вони йому були призначені саме у зв’язку з лікуванням отриманого перелому. Придбання медичних препаратів на лікування псоріазу, яким він хворіє вже на протязі 25 років, та на лікування артеріальної гіпертензії не можна віднести за рахунок відповідача, оскільки позивачем не доведено в судовому засіданні загострення хвороби після перенесеного перелому руки.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа, має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральною шкодою визначаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із вимог ст. 1167 ЦК України, та роз'яснень, що викладені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31 березня 1995 року N4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" та визначає суму відшкодування, яка відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставини, при яких було спричинено моральну шкоду ОСОБА_1, ступень вини відповідача, характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань позивача, та з урахуванням вимог розумності та справедливості вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, які визнає відповідач, задовольнивши позов частково.

Підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн., отриманої позивачем внаслідок неправомірних дій керівництва підприємства, яке не склало відповідного акту про отримання травми, у суду немає за відсутності в цьому вини ОСОБА_2

Так само не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині стягнення на його користь 5000,00 моральної шкоди, завданої, як він вважає, нанесенням образи та виявленням зневаги, приниженням його честі і гідності з боку відповідача перед його родиною та членами трудового колективу, оскільки дані твердження є голослівними та не підтверджені жодними доказами.

Отже, з урахуванням встановлених фактичних обставин та наданих сторонами доказів позов належить задовольнити частково.

Враховуючи, що позивач звільнений при пред’явленні позову від сплати судового збору, він підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.10,11, 58-60, 62-64, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 482 (чотириста вісімдесят дві) гривні 06 копійок та моральну шкоду в розмірі 5000,00 (п’ять тисяч) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в доход держави в сумі 188 грн. 20 копійок, р/р 31217206700011, отримувач: державний бюджет м.Бердянськ, 22030001, Код ЄДРПОУ 34676953 Банк: Бердянське УДК ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, Призначення платежу: «Судовий збір за позовом ОСОБА_1, Бердянський міськрайонний суд, код ЄДРПОУ суду 37381363».

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:ОСОБА_4