Вирок № 20180042, 23.12.2011, Обухівський районний суд Київської області

К.с. № 1-259/11

В И Р О К

іменем України

          23.12.2011

Обухівський районний суд Київської області

в складі : головуючого судді Кулініченко Г.В.

за участю секретаря судового засідання Денисенко Ю.С.

прокурора Красківського В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого, маючого статус громадянина, який постійно проживає або працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю четвертої категорії, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в :

17 жовтня 2011 року близько 14 години, в денний час доби, підсудний, ОСОБА_1, при сприятливих умовах та сухому асфальтному покриттю, керуючи технічно справним автомобілем «VOLKSWAGEN CADDY KASTEN»з державним номерним знаком АА 49-87 ЕЕ, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить приватному акціонерному товариству «ДХЛ ІНТЕРНЕШНЛ Україна», згідно до шляхового листа, рухався з с. Чабани, Києво-Святошинського району Київської області в напрямку до м.Обухів, Київської області, по автодорозі Обухів-Лісники. Проїжджаючи відрізок дороги по вул. Київській в с. Великі Дмитровичі, Обухівського району, Київської області, із швидкістю близькій 45 км/год., поблизу перехрестя з вул.Шевченка, будучи неуважним до дорожньої обстановки, не стеживши за дорожніми обставинами, своєчасно не зреагувавши на появу небезпеки для подальшого свого руху на проїзній частині, чим грубо порушив Правила Дорожнього Руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, а саме: п.1.5, де зазначено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п.2.3 «б», який зобов’язує водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.12.1, яким встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п.12.3, яким визначено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди; внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка маючи явно-виражені ознаки інвалідності та будучи у напівсидячому положенні, на спеціальній дошці, перетинала проїзну частину автодороги, зліва направо, відносно руху автомобіля. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_2, отримала тілесні ушкодження від яких загинула на місці. Згідно висновку судово-медичної експертизи №299\1 від 04 листопада 2011 року смерть ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, настала внаслідок черепно-мозкової травми: перелому основи черепа.

В судовому засіданні підсудний, ОСОБА_1, визнавши себе винним у вчиненні злочину повністю, заявивши клопотання про обмежене дослідження доказів по справі пояснив, що має водійський стаж більше десяти років, останні чотири роки працює постійно водієм –експедитором на приватному акціонерному товариству «ДХЛ ІНТЕРНЕШНЛ Україна». 17 жовтня 2011 року близько 14 години, в денний час доби, він виконуючи служби обов’язки рухався на автомобілі підприємства «VOLKSWAGEN CADDY KASTEN»з державним номерним знаком АА 49-87 ЕЕ, відповідно до шляхового листа з с. Чабани, Києво-Святошинського району Київської області до м.Обухів, Київської області. Проїжджаючи по с. Великі Дмитровичі Обухівського району Київської області зі швидкістю 45 км/год., раптово виявив перед собою темний предмет, який сприйняв як небезпеку для свого руху, але потім побачив що це пішохід, а тому почав вживати заходи до зупинки транспортного засобу, відвертати кермо автомобіля у право, але відбулося зіткнення з потерпілою. Він вийшов з автомобіля та побачив, що перед ним лежить жінка, а тому він викликав карету швидкої допомоги та працівників міліції, які по приїзду встановили, що вона померла. На даний час він відшкодував збитки потерпілій в повному обсязі, вона не має до нього будь-яких майнових та матеріальних претензій, а тому просить врахувавши його вік, вперше вчинення злочину, перебування на утриманні малолітньої дитини призначити покарання без ізоляції від суспільства та позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.299 ч.3 КПК України суд, заслухавши думку прокурора, який не заперечив щодо клопотання підсудного про проведення обмеженого дослідження доказів по справі, ухвалив обмежити дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, даних, які характеризують підсудного, оскільки обставини справи ніким не оспорюються і не викликають сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

Потерпіла, ОСОБА_3, будучи повідомлена про час, місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилась, але подала письмову заяву, що просить справу розглядати за її відсутністю, будь-яких претензий до підсудного не має, покарання залишає на розсуд суду. (вхідний №36813/11 від 20 грудня 2011 року)

Суд, вислухавши покази підсудного, дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважає, що дії підсудного, ОСОБА_1, вірно кваліфіковані по ст.286 ч.2 КК України, оскільки він своїми діями під час керування транспортним засобом порушивши правила безпеки дорожнього руху спричинив смерть потерпілій, ОСОБА_3

При призначенні підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які пом’якшують покарання підсудного, суд відповідно до статті 66 КК України відносить щире каяття, вперше вчинення злочину, позитивні характеристики з місця проживання, роботи підсудного, його вік, повне відшкодування збитків потерпілій, клопотання останньої, перебування на утриманні малолітньої дитини, статус громадянина, який постійно проживає або працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю четвертої категорії.

Обтяжуючих покарання обставин, згідно статті 67 КК України, суд в діях підсудного не вбачає.

Згідно статті 50 КК України встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», а згідно статті 65 КК України встановлено, що «особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів», а тому суд враховуючи вищезазначене, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, всі пом’якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому застосовує до нього ст.75 КК України з встановленням йому обов’язків згідно ст.76 КК України.

При цьому суд вважає за можливе, з врахуванням заяви потерпілої, водійського стажу підсудного, перебування на утриманні малолітньої дитини, знаходження дружини підсудного у декретній відпустці та те, що підсудний має тільки спеціальність водія, не позбавляти його прав керування транспортними засобами.

Судові витрати понесені органом досудового слідства повинні бути стягнути з засудженого. (а.с.121)

Речові докази (а.с.70-73,75), які перебувають на збереженні у ОСОБА_1, підлягають залишенню останньому, а які перебувають при справі, залишити при ній.

          Міра запобіжного заходу заміні не підлягає.

          Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком два роки та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_1 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем його проживання.

Судові витрати в сумі 1367 грн. 60 коп. стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області р/р 31250272210700 в УДК у Київській області МФО 821018 ЄДРПОУ 25574713 іпн 255747110361.

Речові докази по справі –автомобіль «VOLKSWAGEN CADDY KASTEN»з державним номерним знаком АА 49-87 ЕЕ переданий на зберігання ОСОБА_1, залишити останньому

Речовий доказ –СД диск, якій перебуває при справі, залишити при ній.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишити попередню – підписку про невиїзд.

На даний вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд на протязі 15 діб з дня проголошення вироку.

Суддя: