Ухвала суду № 2017962, 22.07.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД_

      Головуючий в 1-й інстанції Морозюк А.Я.                                                         Справа № 22а-3460/08

      Господарський суд Львівської області                                                                 Ряд. стат.звіту №40

      Справа №28/283А                                                                                                   Доповідач: В.З. Улицький

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                    22 липня 2008 року                                                                              м. Львів

     Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

     головуючого:                                          Улицького В.З.

     суддів:                                                      Любашевського В.П., Пліш М.А.

     секретаря:                                                 Неміш О.П.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова на постанову господарського суду Львівської області від 26.10.2007 року у справі за позовом ТзОВ «Юрок Плюс» до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, головного управління Державного казначейства України у Львівській області в особі управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 18.07.2007 року №0002332340/0/16292, -

встановила:

       У серпні 2007 року  ТзОВ «Юрок Плюс» звернулося з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, головного управління Державного казначейства України у Львівській області в особі управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 18.07.2007 року №0002332340/0/16292 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТзОВ «Юрок плюс» та стягнення з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Юрок плюс» неправомірно зменшену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

     Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що 13.07.2007 року за результатами виїзної позапланової документальної перевірки ТзОВ «Юрок плюс» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок сум податку на додану вартість за травень 2007 року, що проводилась головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Перетятко Г.В., було складено акт №1223/188/23-4/30994872, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002332340/0/16292 від 18.07.2007 року, яким на підставі п.п. «б», «в» п.п.4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення п.п. 7.7.1 п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТзОВ «Юрок плюс» в розмірі 70697,63 грн.

   Вважаючи такі дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду.

            Постановою господарського суду Львівської області від 26.10.2007 року позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 18.07.2007 року №0002332340/0/16292. Стягнуто з Державного бюджету України через головне управління Державного казначейства України у Львівській області в особі управління Державного казначейства України у Шевченківському районі м. Львова на користь ТзОВ «Юрок плюс» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 70697,63 грн. та 710,38 грн. судового збору.

                Постанову суду оскаржила ДПІ у Шевченківському районі м. Львова . Вважає, що постанова суду є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, з неповним з’ясуванням всіх обстави, що мають значення для справи та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційних скаргах.     

   Перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова слід залишити без задоволення з наступних підстав :

Відповідно до п.1.8ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюються п.п. 7.7 ст. Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)  бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньомуподатковомуперіоді постачальникам таких товарів (послуг);

б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу вищевказаних правових норм Закону України «Про податок на додану вартість», вбачається, що законодавець ставить в залежність розмір бюджетного відшкодування від розміру фактичної сплати податку на додану вартість в попередньому періоді постачальникам товарів.

Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість ТзОВ «Юрок плюс» та розрахунку бюджетного відшкодування за травень 2007р. сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 податкової декларації попереднього податкового періоду) складає за квітень 2007р. 354844,00 грн.; сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) рядок 25 декларації по ПДВ 375822,00 грн. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок за травень 2007р. задекларована Позивачем в розмірі 375822,00 грн.

ТзОВ «Юрок плюс» також було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації) в розмірі 375822,00 грн. на банківський рахунок підприємства.

ТзОВ «Юрок плюс» надано суду реєстр платіжних доручень про оплату вартості отриманих товарів (послуг) за квітень 2007р. Як вбачається з вказаного реєстру, Позивачем здійснено сплату податку на додану вартість в складі вартості товарів (робіт, послуг) в розмірі 375822,00 грн., що відповідає даним податкової декларації та розрахунку бюджетного відшкодування за травень 2007р.

Отже, норма п.п. «а» п. 7.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», забезпечує право платника на отримання бюджетного відшкодування, та встановлює залежність розміру такого відшкодування лише від суми від»ємного значення суми ПДВ та суми оплати такого податку в складі суми товару постачальникам незалежно від дати формування податкового кредиту в складі такого від'ємного значення.

Згідно з Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від ЗО травня 1997р. N166, останній затверджено відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість". Отже, вказаний Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість прийнято у відповідності та на виконання норм Закону України «Про податок на додану вартість» та для реалізації визначених у нормах Закону прав і обов'язків платників податків.

При цьому, в нормі п.п. «а» п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при визначенні суми бюджетного відшкодування, законодавець не розділяє поняття податкового кредиту попереднього податкового періоду та періодів, що передували попередньому, а визначає його як від'ємне значення.

Тому, застосуванню до спірних правовідносин підлягає норма п.п. «а» п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що має вищу юридичну силу, а тому, при розрахунку бюджетного відшкодування, платник податку має право врахувати суми податку на додану вартість сплачену постачальникам за попередні періоди.

   З вищенаведеного випливає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними  і необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції законним.

  Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -

ухвалила:

              Апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 26.10.2007 року – без змін .

             Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

             На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

      Головуючий:                                                                    В. Улицький

      Судді:                                                                                В.Любашевський

                                                                                                 М.Пліш