Рішення № 20160710, 29.11.2011, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 29.11.2011

Справа № 2-2990/2011 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2011 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Притуло Л.В.

при секретарі Головацькій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво»про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середньомісячного заробітку за затримку розрахунку при звільнені і відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою до ТОВ „Литво” про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середньомісячного заробітку за затримку розрахунку при звільнені і відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що наказом № 97 від 02.04.2007 року була прийнята на посаду інженера з нормування праці другої категорії до цеху чавунного литва у ТОВ «Литво». Наказом № 74 від 24.04.2007 року її було переведено на роботу на посаду інженера з нормування праці по першій категорії до цеху чавунного литва у ТОВ «Литво». Наказом № 782 від 30.12.2008 року вона була звільнена з посади інженера за згодою сторін. На день її звільнення у відповідача перед нею виникла заборгованість по заробітній платі за період з 01.10.2008 року по 30.12.2008 року у сумі 2868,19 гривень. Після її звільнення відповідач не розрахувався з нею. Вона неодноразово зверталась до адміністрації підприємства з проханням виплатити належну їй суму, але це не дало ніяких результатів. У звязку з цим, відповідач повинен виплатити їй середній заробіток за весь час затримки розрахунку по виплаті заробітної плати по день фактичного розрахунку, а саме за період з 01.10.2008 року по 08.07.2011 року у сумі 31768,86 гривень. Крім того, в результаті неправомірних дій відповідача, вона терпіла моральні страждання, повязані з грубим порушенням її законних прав та інтересів, через несвоєчасну виплату заробітної плати у встановлений законом строк, вона була поставлена в скрутне матеріальне становище, вимушена була займати гроші на операцію матері у сторонніх осіб, що порушило її нормальні життєві звязки й знадобилися від неї додаткові зусилля в організації її життя. Заподіяну моральну шкоду вона оцінює у сумі 2000 гривень. Позивачка просить суд стягнути з ТОВ «Литво»на її користь заборгованість по заробітній платі за період з 01.10.2008 року по 30.12.2008 року у сумі 2868,19 гривень, середній заробіток у звязку з затримкою розрахунку при звільнені за період з 01.10.2008 року по 08.07.2011 року у сумі 31768,86 гривень та моральну шкоду у розмірі 2000 гривень.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості по заробітній платі у розмірі 2868,19 гривень, середній заробіток у звязку з затримкою розрахунку при звільнені за період з 30.12.2008 року по 29.11.2011 року у сумі 9891,49 гривень та суму моральної шкоди в розмірі 2000 гривень.

Представник позивачки ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги позивачки підтримала та просить стягнути з відповідача суму заборгованості по заробітній платі у розмірі 2868,19 гривень, середній заробіток у звязку з затримкою розрахунку при звільнені за період з 30.12.2008 року по 29.11.2011 року у сумі 9891,49 гривень та суму моральної шкоди в розмірі 2000 гривень, так як на даний час заборгованість перед позивачкою не погашена.

Представник відповідача ТОВ «Литво»- Івлєва О. Ф. в судовому засіданні позов визнала частково та пояснила суду, що вона визнає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 2868,19 гривень. Позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку у звязку з затримкою розрахунку при звільнені за період з 30.12.2008 року по 29.11.2011 року у сумі 9891,49 гривень та моральної шкоди вона не визнає, та як вказані позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а саме: позивачка не зверталася до адміністрації ТОВ «Литво»у будь-якій формі з приводу проведення з нею розрахунку або видачі довідки про заборгованість. З 2006 року було порушено провадження у справі про банкрутство та відкриття процедури санації ТОВ «Литво»та 2008 року ухвалою Господарського суду було припинено провадження у звязку із затвердженням мирової угоди між ТОВ «Литво»та кредиторами. Однак і після цього у ТОВ «Литво»не було можливості розрахуватися з позивачкою, так як грошові кошти відповідача на усіх банківських рахунках були арештовані. У звязку з цим вини відповідача у затримці виплати заробітної плати не має. Крім того, позивачка не обґрунтовує свої позовні вимоги стосовно моральної шкоди, яку їй заподіяно. Позивачка вказує на боргові зобовязання, але при цьому жодним чином не підтверджую їх документально.

Суд, вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2, представника відповідача ТОВ «Литво»- Івлєву О. Ф., вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково за таких обставин.

25.06.2011 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 (а.с.68).

Позивачка ОСОБА_1 з 02.04.2007 року по 24.04.2007 року працювала в ТОВ „Литво” на посаді інженера з нормування праці другої категорії цеху чавунного литва (а.с.10).

З 24.04.2007 року по 30.12.2008 року позивачка ОСОБА_1 працювала в ТОВ «Литво»на посаді інженера з нормування праці першої категорії цеху чавунного литва (а.с.10).

30.12.2008 року позивачку ОСОБА_1 було звільнено з ТОВ «Литво»за домовленістю сторін (а.с.10).

Згідно довідки ТОВ „Литво” № 390 від 05.08.2011 року, заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 станом на 05.08.2011 року складає 2868,19 гривень (а.с.22).

На теперішній час заборгованість не погашена.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ТОВ «Литво»заборгованості з заробітної плати в розмірі 2868,19 гривень підлягає задоволенню.

Крім того, підлягає задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача ТОВ «Литво»середнього заробітку у звязку з затримкою розрахунку при звільнені за період з 01.10.2008 року по 29.11.2011 року у сумі 9891,49 гривень, з наступних підстав:

21.04.2011 року позивачкою ОСОБА_4 була подана заява про виплату заборгованості за 2008 рік по заробітній платі у звязку з хворобою її матері ОСОБА_6 (а.с.12).

Однак по теперішній час позивачці ОСОБА_1 не було виплачено заборгованості по заробітній платі.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після предявлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день винесення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Що стосується позовних вимог позивачки в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 2000 гривень, суд вважає необхідним відмовити в задоволені цих вимог, так як доводи позивачки щодо виплати моральної шкоди є необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням ст. 23 ЦК України, а тому відсутні підстави для стягнення на користь позивачці моральної шкоди.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків або змушення докладати додаткових зусиль для організації свого життя, обовязок відшкодувати моральну (немайнову) шкоду покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво»про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середньомісячного заробітку за затримку розрахунку при звільнені і відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 94, 110, 115, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Постановою Пленуму Верховного Суду України N 13 «Про практику застосування законодавства про оплату праці»від 24 грудня 1999 р., суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво»про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середньомісячного заробітку за затримку розрахунку при звільнені і відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво», що розташоване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, 27, інд. код. 25482075 на користь ОСОБА_1, яка мешкає: АДРЕСА_1, заборгованість по заробітній платі за період з 01.10.2008 року по 30.12.2008 року у сумі 2868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) гривень 19 (девятнадцять) копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво», що розташоване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, 27, інд. код. 25482075 на користь ОСОБА_1, яка мешкає: АДРЕСА_1, середній заробіток, у звязку з затримкою розрахунку при звільнені за період з 30.12.2008 року по 29.11.2011 року у сумі 9891 (девять тисяч вісімсот девяносто одна) гривня 49 (сорок девять) копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво», що розташоване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, 27, інд. код. 25482075 на користь держави на р/р 31215206700013, Мелітопольське УДК ГУДКУ у Запорізькій області, ЄДРПОУ 34676932, МФО 813015, судовий збір в розмірі 127 (сто двадцять сім) гривень 59 (пятдесят девять) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво», що розташоване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, 27, інд. код. 25482075 на користь держави на р/р 31215206700013, Мелітопольське УДК ГУДКУ у Запорізькій області, ЄДРПОУ 34676932, МФО 813015, витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: