Рішення № 20154725, 22.12.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2011 р. Справа № 26/202-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Уніка”, м. Київ до Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта”, м. Вишгород про стягнення 3023,59 грн. за участю представника позивача ОСОБА_1., довіреність № 2 від 04.01.2011 року, відповідача ОСОБА_2., довіреність № 85-04/1 від 04.07.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Уніка” звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта” про стягнення 3 023,59 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.06.2011 року в м. Луганську на перехресті вул. Будьоного і вул. Корольова мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля „СПВ 17 Рута”, д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3. та автомобіля „Шкода” д.н. НОМЕР_2, який належить ТОВ „ТД „Марс” під керуванням водія ОСОБА_4

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 3533,59 грн.

20.09.2011 року позивач вручив відповідачу заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу, проте відповіді на дану претензію не отримав.

У звязку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2011 року порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2011 року справа № 33/269 передана за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.11.2011 року прийнято справу № 33/269 до свого провадження суддею Лилаком Т.Д., присвоєно їй № 26/202-11 та призначено до розгляду на 08.12.2011 року.

У судовому засіданні 08.12.2011 року оголошувалася перерва на 22.12.2011 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки ДАІ № 8826937 та постанови Камянобрідського районного суду м. Луганська від 22.08.2011 року, 16.06.2011 року о 17 год. 45 хв. на перехресті вул. Будьонного та вул. Корольова у м. Луганську, ОСОБА_3., керуючи автомобілем марки „СПВ 17 Рута” д.н. НОМЕР_1, виїжджаючи на перехрестя на зелений сигнал світлофору, не надав переваги у русі автомобілю „Шкода Октавія” д.н. НОМЕР_2, що закінчував проїзд перехрестя, внаслідок чого скоїв зіткнення із вказаним автомобілем, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Камянобрідського районного суду м. Луганська від 22.08.2011 року ОСОБА_3. визнано винним в скоєні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 350,00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль „Шкода Октавія», д.н. НОМЕР_2.

Пошкоджений автомобіль був застрахований ТОВ „ТД „Марс” у позивача на підставі договору добровільного страхування на транспорті № 013043/4011/0000092 від 15.01.2011 року.

Відповідно до висновку № 258/06 експертного автотоварознавчого дослідження від 26.06.2011 року, матеріальний збиток, який завданий власнику автомобіля „Шкода Октавія”, д.н. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження при ДТП, становить 4 103,36 грн.

Як вбачається з страхового акту № 00069028 від 08.08.2011 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування в розмірі 3533,59 грн.

Зазначені кошти позивачем були перераховані, що підтверджується платіжним дорученням № 026169 від 09.08.2011 року.

Статтею 27 Закону України „Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Транспортний засіб „СПВ 17 Рута” д.н. НОМЕР_1, яким скоєно ДТП, що спричинило нанесення шкоди автомобілю „Шкода Октавія” д.н. НОМЕР_2, застрахований у відповідача згідно договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4031492.

Регресною вимогою за вих. № 4624 від 14.09.2011 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування в розмірі 3023,59 грн. До вказаної претензії були додані усі необхідні документи для здійснення такої виплати. Дана претензія була отримана відповідачем 20.09.2011 року, що підтверджується відміткою відповідача про реєстрацію вхідною кореспонденції № 12/16708 від 20.09.2011 року. Проте, відповідач у місячний строк з дня отримання вказаної претензії з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу „Шкода Октавія”, д.н. НОМЕР_2 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню в розмірі 3 023,59 грн.

Державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 8285 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта” (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7, код 31704186) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Уніка” (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код 20033533) 3 023 (три тисячі двадцять три) грн. 59 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

СуддяТ.Д. Лилак

Повне рішення складено: 23.12.2011р.