Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
П О С Т А Н О В А
про визнання боржника банкрутом
"08" листопада 2011 р. Справа № Б8/159-11
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши матеріали справи
за заявою Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області, ідентифікаційний код: 22200314, місцезнаходження: 09300, Київська обл., смт Володарка, вул. Армійська, 4,
до боржника, - сільськогосподарського виробничого кооперативу «Трудівник», ідентифікаційний код: 03754277, місцезнаходження: 09313, Київська обл., Володарський р-н, с. Рубченки,
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1;
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника: ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_1;
третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника: ОСОБА_3, місце проживання: АДРЕСА_2,
про банкрутство,
за участю представників учасників судового провадження:
від Заявника: ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності №3/06 від 04 січня 2011 року;
від Боржника: не з'явився,
від третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника: не зявився;
від третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника: не зявився;
від третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника: не зявився;
від Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області: ОСОБА_5., яка діє на підставі довіреності №20/9/000 від 11 січня 2011 року,
ВСТАНОВИВ:
12 жовтня 2011 року до господарського суду Київської області звернулось Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області (ідентифікаційний код: 22200314, місцезнаходження: 09300, Київська обл., смт Володарка, вул. Армійська, 4) (надалі за текстом: «Заявник»/ «Кредитор») із заявою №7521/06 від 11 жовтня 2011 року (вх. №4208 від 12 жовтня 2011 року) про порушення справи про банкрутство боржника - сільськогосподарського виробничого кооперативу «Трудівник»(ідентифікаційний код: 03754277, місцезнаходження: 09313, Київська обл., Володарський р-н, с. Рубченки) (надалі за текстом: «Боржник») з підстав, що керівні органи боржника (боржник) відсутні за його місцезнаходженням, боржник не звітує до податкового органу, наявна заборгованість перед Заявником у сумі 34461,59 грн., відсутні інші можливості щодо оздоровлення фінансового стану підприємства і погашення заборгованості та на підставі ст. ст. 6, 7, 11, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі також Закон про банкрутство). В своїй заяві Заявник просить: 1) порушити справу про банкрутство сільськогосподарського виробничого кооперативу «Трудівник»; 2) визнати Заявника кредитором відносно Боржника з вимогами у розмірі 34461,59 грн.; 3) визнати банкрутом Боржника та відкрити ліквідаційну процедуру; 4) призначити ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Давидюка Терентія Петровича (ліцензія НОМЕР_1 від 24 січня 2011 року, АДРЕСА_3).
Ухвалою господарського суду Київської області від 17 жовтня 2011 року порушено провадження у справі №Б8/159-11 та призначено розгляд справи на 08 листопада 2011 року; залучено в якості третіх осіб 1, 2, 3 які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1); ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2), відповідно; зобовязано учасників провадження надати документальні докази у справі; зобовязано Боржника провести аудит за останні 24 календарних місяці його господарської діяльності та надати аудиторський висновок суду; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у звязку з чим заборонено органам стягнення та органам виконавчої служби стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюються стягнення відповідно до законодавства. Факт направлення ухвали про порушення провадження у справі учасникам провадження підтверджено відбитком канцелярії господарського суду Київської області №914 від 19 жовтня 2011 року та повідомленням про вручення поштового відправлення (форма 119) Р 01032 2766747 1, адресованого Управлінню Пенсійного Фонду України у Володарському районі Київської області з відміткою про вручення поштового відправлення уповноваженій особі 25 жовтня 2011 року; поштове відправлення Р 01032 27667 46 3, адресоване Боржнику повернуто суду (вх. № 1840 від 31 жовтня 2011 року) в звязку з відсутністю за місцезнаходженням.
В ході підготовки справи до розгляду господарським судом Київської області направлено запити з метою встановлення майна Боржника до: Володарської районної інспекції державного технічного нагляду Київської ОДА; комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»; відділу Держкомзему у Володарському районі Київської області; Білоцерківського МРЕВ ДАІ при ГУ МВС України у Київській області; Головного управління Держкомзему у Київській області; державного нотаріусу Володарської державної нотаріальної контори щодо отримання витягу з державного реєстру правочинів на Боржника, державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, реєстру обтяжень рухомого майна щодо Боржника.
Станом на поточну дату жодної відповіді на вищевказані судові запити до суду не надходило.
19 жовтня 2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. б/н від 19 жовтня 2011 року (вх. №14323 від 19 жовтня 2011 року) про участь у справі про банкрутство із долученими Інформацією про запропоновану кандидатуру арбітражного керуючого від 19 жовтня 2011 року, копіями ліцензії державного департаменту з питань банкрутства на право провадження діяльності арбітражних керуючих НОМЕР_2, виданої 13 квітня 2007 року, Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця НОМЕР_3, дипломів НОМЕР_4 від 04 березня 2002 року та НОМЕР_5 від 11 березня 2002 року, посвідчення водія, інших доказів.
20 жовтня 2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого Мальцевої А.В. б/н від 20 жовтня 2011 року (вх. №14333 від 20 жовтня 2011 року) про участь у справі про банкрутство з долученими інформацією про кандидатуру арбітражного керуючого від 20 жовтня 2011 року, копіями ліцензії державного департаменту з питань банкрутства на право провадження діяльності арбітражних керуючих НОМЕР_6, виданої 22 січня 2007 року, свідоцтва арбітражного керуючого щодо присвоєння кваліфікації арбітражного керуючого, диплому НОМЕР_7 від 29 липня 1987 року, ліцензійної карти на системи інформаційно-правового забезпечення «Ліга:Закон», інших доказів.
08 листопада 2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області надійшла заява Сквирської міжрайонної Державної податкової інспекції №533/9/10-28 від 07 листопада 2011 року про визнання кредитором по справі із додатками.
08 листопада 2011 року у судове засідання з'явилися представник Заявника та представник Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області та надали свої пояснення у справі. У судовому засіданні представником Заявника надано лист №7694/06 від 07 листопада 2011 року Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області та копії: наказу арбітражного суду Київської області від 02 липня 2001 року №21/7-01; постанови про відкриття виконавчого провадження від липня 2001 року; постанови про закриття виконавчого провадження від 01 жовтня 2001 року; постанови про закінчення виконавчого провадження від 01 жовтня 2001 року. Боржник, треті особи 1, 2, 3 які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника у судове засідання 08 листопада 2011 року не зявилися.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що від Боржника відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство не надійшло, аудиторського висновку не надано, жодної з вимог ухвали господарського суду Київської області у даній справі від 17 жовтня 2011 року Боржником не виконано, про причини невиконання вимог суду пояснень не надано. (Доказом направлення Боржнику ухвали про порушення цієї справи про банкрутство від 17 жовтня 2011 року є відбиток печатки канцелярії господарського суду Київської області №914 від 19 жовтня 2011 року та конверт Р 01032 2766746 3, адресований Боржнику, який повернутий суду з довідкою (форма 20) із зазначенням причини повернення у звязку з відсутністю / не проживає за адресою).
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутність відзиву Боржника не зупиняє провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відсутність аудиторського висновку не зупиняє провадження у справі про банкрутство та не є підставою для припинення провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Керуючись ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, судом встановлено, що відповідно до наявних матеріалів справи, відсутні підстави для припинення провадженні у цій справі про банкрутство.
Боржник сільськогосподарський виробничий кооператив «Трудівник», ідентифікаційний код юридичної особи: 03754277, місцезнаходження: 09313, Київська область, Володарський район, с. Рубченки, факт перебування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11346785 станом на 10 жовтня 2011 року, є субєктом підприємницької діяльності та є субєктом банкрутства.
Дослідивши всебічно, обєктивно матеріали справи у їх сукупності, заслухавши представника Заявника суд приходить до висновку про банкрутство Боржника на підставі наступного.
Відповідно до п. 5 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України Про банкрутство, провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.
Статтею 41 розділу VI «Особливості банкрутства окремих категорій субєктів підприємницької діяльності»Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. Регулювання застосування процедури банкрутства відсутнього боржника належить до зазначеного розділу VI вказаного Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобовязань.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року передбачено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.
Заявником до заяви №7521/06 від 11 жовтня 2011 року про порушення справи про банкрутство додано оригінал Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11346785 станом на 10 жовтня 2011 року на Боржника, в якому наявний запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (09313, Київська область, Володарський район, с. Рубченки). Таким чином факт відсутності керівних органів Боржника за їх місцезнаходженням підтверджено належним доказом.
Факт неподання податкової звітності Боржником більше ніж протягом року до органів державної податкової служби підтверджено довідкою Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції у Київській області №406/10/10-28 від 28 вересня 2011 року, в якій повідомлено, що Боржник не подає податкової звітності за період з 01 жовтня 2000 року по даний час; остання звітність подана по податку на прибуток за ІІІ квартал 2000 року 25 жовтня 2000 року.
Згідно заяви Заявника №7521/06 від 11 травня 2011 року про порушення справи про банкрутство Заявником заявлено грошові вимоги до Боржника у сумі 34461,59 (тридцять чотири тисячі чотириста шістдесят одна гривня 59 коп.) грн. заборгованості зі сплати пільгових пенсій.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що вимоги Заявника до Боржника в сумі 34461,59 (тридцять чотири тисячі чотириста шістдесят одна гривня 59 коп.) грн. є безспірними з наступних підстав.
Згідно ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Відповідно до абз. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15, безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", - відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів …; судові накази.
Безспірність вимог Заявника до Боржника підтверджена: наказом арбітражного суду Київської області від 02 липня 2001 року у справі №21/7-01, виданого на виконання ухвали арбітражного суду Київської області від 02 липня 2001 року, відповідно до якого наказано стягнути з Боржника на користь Заявника: 34461,59 (тридцять чотири тисячі чотириста шістдесят одна гривня 59 коп.) грн. Безспірність вимог Заявника до Боржника також підтверджено рішенням арбітражного суду Київської області від 09 лютого 2001 року у справі № 21/7-01, відповідно до якого також вирішено стягнути з Боржника на користь Заявника 34461,59 грн. заборгованості.
Частиною 6 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Боржником не надано жодних доказів повного чи часткового погашення заборгованості перед Заявником в частині його безспірних вимог заявлених у даному судовому провадженні, жодних заперечень щодо вимог Заявника чи доказів, що спростовують останні.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що зобовязання Боржника перед Заявником у сумі 34461,59 (тридцять чотири тисячі гривень чотириста шістдесят одна гривня 59 коп.) грн. є безспірними та грошовими.
Досліджуючи ознаку неплатоспроможності чи платоспроможності Боржника суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, для цілей цього Закону терміни вживаються у наступному значенні: неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
Заявником надано копію постанови про відкриття виконавчого провадження від липня 2001 року про виконання наказу №21/7-01 виданого 02 липня 2001 року арбітражним судом Київської області; копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 01 жовтня 2001 року по примусовому виконанню наказу №21/7-01 виданого 02 липня 2001 року арбітражним судом Київської області, відповідно до якої Державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Володарського управління юстиції Іщук О.П. постановлено закінчити вказане виконавче провадження згідно п. 2 ст. 39 та п. 7 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що п. 7 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»(в ред. від 11 липня 2011 року) передбачено, виконавче провадження підлягає закриттю державним виконавцем у випадках: закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення.
В ході підготовки цієї справи до розгляду та встановлення неплатоспроможності або платоспроможності Боржника, судом було вжито низку заходів, зокрема, направлено запити до: Володарської районної інспекції державного технічного нагляду Київської ОДА; комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»; відділу Держкомзему у Володарському районі Київської області; Білоцерківського МРЕВ ДАІ при ГУ МВС України у Київській області; Головного управління Держкомзему у Київській області; державного нотаріусу Володарської державної нотаріальної контори щодо отримання витягу з державного реєстру правочинів на Боржника, державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, реєстру обтяжень рухомого майна щодо Боржника.
Станом на поточну дату (на 08 листопада 2011 року) жодної відповіді на направлені судом запити до суду не надійшли, Боржником не надано суду на виконання вимог ухвали суду у цій справі жодних доказів, документів; від Заявника, інших учасників провадження не надходило жодних доказів наявності майна у Боржника / платоспроможності Боржника, наявності майна на яке може бути звернене стягнення. Строки проведення цього засідання сплили, в звязку з чим, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд виходить з наявних матеріалів справи. Заборгованість Боржника перед Заявником відповідно до постанов про відкриття та про закінчення виконавчого провадження по виконанню судового наказу вказаного вище, є не погашеною понад 3 місяці.
Також суд бере до уваги наступне. Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, - «Аналіз наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності», - ч. 3 п. п 3.3. - ознаками стійкої фінансової неспроможності можуть уважатися: збитковість діяльності протягом двох років; відхилення показників ліквідності від граничного значення; зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи.
Детально дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність ознак з перелічених, які вказують на стійку фінансову неплатоспроможність Боржника, зокрема наявність зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали та наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи. Таким чином, на підставі наведеного вище, суд дійшов висновку про те, що відповідно до норми абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яким визначено поняття неплатоспроможності для цілей вказаного закону, п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, суд дійшов висновку про те, що Боржник на момент подачі Заяви про порушення справи про банкрутство та на момент винесення даної постанови є неплатоспроможним відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а вимоги Заявника стосовно визнання Боржника банкрутом, обґрунтованими; заборгованість Боржника перед Заявником є безспірною у встановленому судом обсязі, безспірність якої підтверджена належними доказами.
Згідно п. 1 ст. 22 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Зазначені фактичні обставини вказують на нездатність Боржника своєчасно та в повному обсязі задовольнити вимоги Управління Пенсійного Фонду України у Володарському районі Київської області, неплатоспроможність Боржника (за змістом, визначено ст. 1 Закону про банкрутство) та дають підстави для застосування відносно Боржника відповідних заходів та процедур в порядку, встановленому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Судом встановлено, що в ході провадження у справі до суду надійшли заяви щодо призначення ліквідатором Боржника. Так, Управління Пенсійного Фонду України у Володарському районі Київської області в заяві №7521/06 від 11 жовтня 2011 року (вх. №4208 від 12 жовтня 2011 року) про порушення справи про банкрутство в п. 4 прохальної частини просить призначити ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Давидюка Т.П. (ліцензія НОМЕР_1 від 24 січня 2011 року, АДРЕСА_3). До вищезазначеної заяви додано заяву б/н від 26 вересня 2011 року арбітражного керуючого Давидюка Т.П. про згоду на призначення у цій справі.
19 жовтня 2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області подано заяву арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. б/н від 19 жовтня 2011 року (вх. №14323 від 19 жовтня 2011 року) про участь у справі про банкрутство.
20 жовтня через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області подано заяву б/н від 20 жовтня 2011 року (вх. №14333 від 20 жовтня 2011 року) арбітражного керуючого Мальцевої А.В. про участь у справі про банкрутство.
Частиною 2 ст. 52 Закону про банкрутство встановлено, що господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього. У разі виявлення майна відсутнього боржника ліквідатора має бути замінено за клопотанням кредитора арбітражним керуючим, про що господарський суд виносить ухвалу.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що безпосередньо від ініціюючого кредитора не надходило до суду заяв чи згоди від нього стосовно призначення його ліквідатором Боржника.
Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Відповідно до ст. 4?, 4? Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Детально, обєктивно дослідивши обставини справи, враховуючи відсутність згоди ініціюючого кредитора на призначення його ліквідатором Банкрута, наявність конкуренції кандидатур на призначення ліквідатора Боржника, керуючись нормами ст. ст. 6, 129 Конституції України, ст. 41 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з урахуванням особливостей встановлених ст. 52 вказаного Закону, суд дійшов висновку про те, що в даній справі підлягають розгляду всі подані в цій справі заяви про призначення ліквідатором Боржника, при цьому першочергово суд розглядає заяву кандидатури арбітражного керуючого, клопотання про призначення якої заявлено Заявником у справі, арбітражного керуючого Давидюка Т.П.
Згідно п. п. 13 ст. 3? Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів; арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів; до призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.
Частиною 2 п. п. 11.3. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” розяснено, що згідно з частиною 1 статті 24 Закону у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд зазначає про відкриття ліквідаційної процедури, призначає ліквідатора. При призначенні ліквідатора суду слід враховувати ті ж обставини, що й при призначенні розпорядника майна.
Пунктом 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15 передбачено, що в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.
Суд дослідивши заяви з долученими до них документами та вимогу Заявника про призначення ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Давидюка Т.П. дійшов наступних висновків.
Так, Заявник у своїй заяві №7521/06 від 11 жовтня 2011 року у п. 4 прохальної частини просить призначити ліквідатором Банкрутаарбітражного керуючого Давидюка Т.П. з посиланням на те, що останній дії на підставі ліцензії НОМЕР_1 від 24 січня 2011 року, АДРЕСА_3). До вказаної заяви додано заяву арбітражного керуючого Давидюка Т.П. б/н від 26 вересня 2011 року в якій арбітражний керуючий Давидюк Т.П. повідомляє суд про те, що він мешкає за адресою АДРЕСА_3; має ліцензію на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), НОМЕР_8 від 07 лютого 2011 року, згоден на призначення ліквідатором у справі про банкрутство Селянського виробничого кооперативу «Трудівник», код: 03754277, с. Рубченки, Володарського району, Київської області; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльності арбітражного керуючого не має; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Арбітражним керуючим Давидюком Т.П. до своєї заяви додано копію ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих НОМЕР_8, виданої 07 лютого 2011 року. Окрім поданої останнім заяви про участь у цій справі та вказаної копії ліцензії від арбітражного керуючого Давидюка Т.П. не надходило жодних інших доказів на підтвердження його відповідності встановленим вимогам до арбітражного керуючого / ліквідатора у справі про банкрутство.
Дослідивши подані арбітражним керуючим Давидюком Т.П. документи суд встановив наступне. Посилання Заявника у прохальній частині щодо призначення вказаного арбітражного керуючого ліквідатором Боржника на діензію на підставі якої діє арбітражний керуючий не відповідає обставинам справи (ліцензія НОМЕР_1 від 24 січня 2011 року), останнім надано копію ліцензії державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_8 видану 07 лютого 2011 року. Відповідно до ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 р. № 55, відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії (згідно п. 1.1. Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів” (ДСТУ 4163-2003) цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі - документи) - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: - органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; - підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності (далі - організацій). Арбітражним керуючим Давидюком Т.П. надано копію ліцензії арбітражного керуючого, яка не відповідає вимогам ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 р. № 55, - копія ліцензії надано арбітражним керуючим на підтвердження наявності у нього відповідної ліцензії подана не засвідчена та не є належним доказом у справі. Підпис Давидюка Т.П. на поданій заяві не засвічена печаткою. Заява арбітражного керуючого Давидюка Т.П. не містить інформації про те, що арбітражний керуючий Давидюк Т.П. не належить до категорії осіб, які раніше здійснювали управління цим Боржником, не має заборон займати керівні посади та на підставі абз. абз. 2, 3, 5 п. 3 ст. 3-1 Закону про банкрутство, не може бути призначений ліквідатором банкрута. Суд звертає увагу на те, що до заяви арбітражного керуючого Давидюка Т.П. не додано жодних документів, що свідчать про освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах запропонованої кандидатури арбітражного керуючого, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у арбітражного керуючого організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора у цій справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки ліквідатора Боржника; ним не надано суду належних доказів підтвердження належності до осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі; не надано належних та допустимих доказів підтвердження статусу фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності, наявності вищої юридичної або економічної освіти, володіння спеціальними знаннями, в звязку з чим, суд не має можливості встановити його відповідність вимогам Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 1, ст. 3?, ч. 2 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, судом встановлено, що кандидатура Давидюка Т.П. не відповідає вимогам абз. абз. 2, 3, 5 п. 3 ст. 3-1 Закону про банкрутство, в звязку з чим він не може бути призначений ліквідатором банкрута та його кандидатури відхиляється судом з викладених вище підстав. Суд звертає увагу на те, що інших заяв про призначення ліквідатора Банкрута від Заявника не надходило.
Відповідно до заяви арбітражного керуючого Дорошенка Ярослава Валерійовича б/н від 19 жовтня 2011 року про участь у справі про банкрутство, він просить призначити його ліквідатором у справі про банкрутство №Б8/159-11 сільськогосподарського виробничого кооперативу «Трудівник», ідентифікаційний код: 03754277; у своїй заяві Дорошенко Я.В. повідомляє, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень термінів визначених ухвалами господарських судів, і порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не допускав; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має, як і заборон займати керівні посади; управління боржником раніше не здійснював; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. До своєї заяви Дорошенко Я.В. додав належним чином засвідчені копії: ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_2, виданої 13 квітня 2007 року; свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця НОМЕР_3; диплому про отримання повної вищої освіти НОМЕР_4 від 04 березня 2002 року; диплому про отримання фахової повної вищої освіти НОМЕР_5 від 11 березня 2002 року за спеціальністю економіст; ліцензійної картки на системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН; посвідчення водія; ліцензійного договору №4320 купівлі-продажу програмного продукту від 12 березня 2011 року. Також до вказаної заяви Дорошенком Я.В. додано Інформацію про запропоновану кандидатуру арбітражного керуючого від 19 жовтня 2011 року, в якій він просить суд при розгляді його кандидатури врахувати те, що перша ліцензія на право здійснення діяльності арбітражного керуючого ним була отримана у 2004 році; протягом своєї діяльності, в основному, працював з підприємствами приватного сектору економіки, та призначався як розпорядник майна та ліквідатор; має досвід роботи з підприємствами частка держави в яких становить 25 та більше відсотків, а також на сільськогосподарських підприємствах; призначався також керуючим санацією на державному підприємстві; неодноразово проходив планові перевірки дотримання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) ліцензійних умов провадження господарської діяльності, та жодного разу порушень виявлено не було; на даний час його завантаженість дає йому змогу виконувати функції арбітражного керуючого; додатково повідомляє, що в його розпорядженні є необхідна для повноцінного функціонування матеріально-технічна база; також має права категорії «Б».
Дослідивши заяву арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. та долучені до неї докази, судом встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. відповідає встановленим законодавчим вимогам до арбітражного керуючого і він може бути призначений ліквідатором у справі про банкрутство.
Відповідно до заяви б/н від 20 жовтня 2011 року арбітражного керуючого Мальцевої Альбіни Вячеславівни про участь у справі про банкрутство, вона просить призначити її ліквідатором у справі про банкрутство №Б8/159-11 сільськогосподарського виробничого кооперативу «Трудівник», ідентифікаційний код: 03754277; у вказаній заяві Мальцева А.В. повідомляє, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень законодавства та ліцензійних умов провадження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не допускала; відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; управління боржником раніше не здійснювала. До своєї заяви Мальцева А.В. додала Інформацію про кандидатуру арбітражного керуючого, в якій просить суд, при розгляді її кандидатури в якості арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) врахувати те, що вона успішно пройшла підготовку та склала іспит за програмою підготовки арбітражних керуючих у регіональному економіко-правовому центрі з питань банкрутства, про що свідчить свідоцтво арбітражного НОМЕР_9; ліцензія на здійснення діяльності арбітражного керуючого нею була отримана 22 січня 2007 року та є дійсною до 21 січня 2012 року; за час здійснення професійної діяльності арбітражного керуючого призначалася ліквідатором на підприємствах приватного сектору економіки; в деяких справах про банкрутство також виконувала функції помічника керуючого санацією та помічника ліквідатора підприємства частка держави яких становила 25 та більше відсотків; тому може стверджувати про освою обізнаність в особливостях провадження справ про банкрутство таких підприємств; за період від дня отримання ліцензії до теперішнього часу скарг на її діяльність не надходило; додатково повідомляє, що має у власності легковий автомобіль, права категорії «Б», а також необхідну технічну базу для повноцінної роботи в якості арбітражного керуючого; на даний час може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Також до заяви арбітражного керуючого про участь у справі про банкрутство додано належним чином засвідчені копії: ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_6, видану 22 січня 2007 року, свідоцтва НОМЕР_9 арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); диплому НОМЕР_10 стосовно здобуття освіти в сфері правознавства від 23 липня 1987 року, ліцензійної картки на систему інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.
Дослідивши документи подані арбітражним керуючим Мальцевою А.В., суд дійшов висновку про її відповідність встановленим вимогам до кандидатури арбітражного керуючого, - ліквідатора у справі, і вона може бути призначеним ліквідатором у справі про банкрутство.
Зважаючи на конкуренцію кандидатур на призначення ліквідатора Боржника у справі, керуючись вищевказаними правовими нормами, виходячи з наявних матеріалів справи судом проведено дослідження доказів наданих кандидатурами арбітражних керуючих у відповідності до вимог п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15.
Як зазначено, п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15 передбачено, що в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.
Відповідно до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Детально дослідивши документи, надані арбітражними керуючими Дорошенком Я.В., Мальцевою А.В., судом встановлено наступне.
Як зазначено, відповідно до вимог ч. 1 ст. 3? Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.
Ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих Дорошенком Я.В. була отримана 13 квітня 2007 року, Мальцевою А.В., - 21 січня 2007 року; відповідно до поданих заяв, арбітражний керуючий Мальцева А.В. виконувала функції арбітражного керуючого приватного сектору економіки, в деяких справах про банкрутство також виконувала функції помічника керуючого санацією та помічника ліквідатора підприємства частка держави яких становила 25 та більше відсотків, тому вказує, що може стверджувати про освою обізнаність в особливостях провадження справ про банкрутство таких підприємств; в свою чергу згідно відомостей заяви Дорошенка Я.В. перша ліцензія на право здійснення діяльності арбітражного керуючого ним була отримана у 2004 році, протягом своєї діяльності, в основному, працював з підприємствами приватного сектору економіки, та призначався як розпорядник майна та ліквідатор, має досвід роботи з підприємствами частка держави в яких становить 25 та більше відсотків, а також на сільськогосподарських підприємствах; призначався також керуючим санацією на державному підприємстві. На підставі аналізу вказаних відомостей, суд дійшов висновку про те, що досвід роботи арбітражного керуючого Дорошенко Я.В. є більшим беручи до уваги те, що він призначався арбітражним керуючим у різних категоріях справ про банкрутства, в тому числі на державне підприємство; до переваг арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. належить наявність документально підтверджених двох вищих освіт, одна з яких є фаховою; арбітражним керуючим Дорошенком Я.В. на підтвердження відповідності вимогам п. 3 ст. 13 Закону про банкрутство, надано доказ наявності у нього статусу субєкта підприємницької діяльності; арбітражним керуючим Мальцевою А.В. такого доказу не надано; суд бере до уваги наявність належних доказів підтвердження організаційно-технічних можливостей забезпечення діяльності обох арбітражних керуючих, проте, Дорошенком Я.В. належними доказами підтверджено наявність у нього й посвідчення водія, копія якого долучена ним до матеріалів справи, Мальцевою А.В. доказів такої обставини суду не надано.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15, суд вважає наявними переваги кандидатури арбітражного керуючого Дорошенка Я.В., підтверджені документально, в тому числі в частині наявності досвіду роботи арбітражним керуючим на різних категоріях справ про банкрутство, підтверджені організаційно-технічні можливості забезпечення належним чином виконання повноважень ліквідатора банкрута, наявність двох підтверджених вищих осіб, одна з яких є фаховою; наявність підтвердження статусу фізичної особипідприємця, врахувавши що у сукупності, суд вважає доцільним призначити ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. та з викладених мотивів відхиляє кандидатуру арбітражного керуючого Мальцевої А.В.
Керуючись ст. ст. 6, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3?, 5, 13, 22, 23, 40-41, 44, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 4?, 4?, 32-34, 36, 75, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України “Про виконавче провадження”, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року №15, Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року №14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року №1361, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Визнати банкрутом сільськогосподарський виробничий кооператив «ТРУДІВНИК», ідентифікаційний код: 03754277, місцезнаходження: 09313, Київська обл., Володарський р-н, с. Рубченки.
2.Визнати безспірні грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області, ідентифікаційний код: 22200314, місцезнаходження: 09300, Київська обл., смт Володарка, вул. Армійська, 4, у сумі 34461,59 (тридцять чотири тисячі чотириста шістдесят одна гривня 59 коп.) грн. заборгованості зі сплати пільгових пенсій.
3.Відмовити в задоволенні частини вимог Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області, викладених в п. 4 прохальної частини заяви №7521/06 від 11 жовтня 2011 року в частині призначення ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Давидюка Т.П. (ліцензія НОМЕР_1 від 24 січня 2011 року).
4.Відмовити в задоволенні заяв арбітражних керуючих: Заяви Давидюка Т.П. б/н від 26 вересня 2011 року; Заяви арбітражного керуючого Мальцевої А.В. б/н від 20 жовтня 2011 року про участь у справі про банкрутство.
5.Відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором сільськогосподарського виробничого кооперативу «Трудівник», ідентифікаційний код: 03754277, місцезнаходження: 09313, Київська обл., Володарський р-н, с. Рубченки, арбітражного керуючого Дорошенка Ярослава Валерійовича (ліцензія державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_2, видана 13 квітня 2007 року; ідентифікаційний номер: НОМЕР_11; місце проживання: АДРЕСА_4; адреса для листування: АДРЕСА_5).
Задовольнити заяву б/н від 19 жовтня 2011 року арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. про участь в справі про банкрутство.
Протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї постанови про призначення ліквідатора Банкрута - сільськогосподарського виробничого кооперативу «Трудівник», керівнику, головному бухгалтеру і власнику (учаснику) передати ліквідатору Дорошенку Я.В. всю бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.
Ліквідаторові прийняти бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності від колишніх керівника Банкрута, головного бухгалтера та власника (учасників).
До завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст. ст. 25-32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з урахуванням особливостей передбачених ст. ст. 44, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; прийняти від органів Державної виконавчої служби виконавчі документи, письмово повідомити усіх кредиторів Боржника про введення ліквідаційної процедури з зазначенням кінцевого строку направлення ліквідатору заяв з вимогами до Банкрута
6.Зобовязати ліквідатора сільськогосподарського виробничого кооперативу «Трудівник», ідентифікаційний код: 03754277, місцезнаходження: 09313, Київська обл., Володарський р-н, с. Рубченки, арбітражного керуючого Дорошенка Ярослава Валерійовича (ліцензія державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_2), у пятиденний строк з дати отримання цієї постанови подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України»чи Кабінету Міністрів України «Урядовий курєр»оголошення про визнання відсутнього боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, про що надати суду відповідні докази. Примірник газети після публікації подати до господарському суду.
Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, визнаного банкрутом, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду в провадженні якого знаходиться ця справа, номер справи, відомості про ліквідатора Банкрута, дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури із застереженням про те, що кредитори можуть направляти ліквідатору заяви з вимогами до боржника у місячний строк з дня опублікування оголошення.
7.Зобов'язати Банкрута, засновників (учасників) Банкрута, - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1); ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2) забезпечити виконання ліквідатором вимог законодавства, передати ліквідаторові матеріали, відомості і документи щодо фінансово-господарської діяльності банкрута.
8.Припинити повноваження власника майна (учасників) Боржника та органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.
9.Звільнити з податкової застави активи платника податків сільськогосподарського виробничого кооперативу «Трудівник», ідентифікаційний код: 03754277, місцезнаходження: 09313, Київська обл., Володарський р-н, с. Рубченки.
10.Призначити наступне засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 15 травня 2012 року на 11 год. 00 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, каб. 201).
11.Постанову надіслати: Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 5/2, каб. 2); Відділу державної виконавчої служби Володарського районного управління юстиції (09300, Київська обл., смт Володарка, пл. Миру, 2), державному реєстратору Володарської районної державної адміністрації (09300, Київська обл., смт Володарка, пл. Миру, 4); ліквідатору Банкрута арбітражному керуючому Дорошенку Я.В. (на дві адреси: АДРЕСА_4; АДРЕСА_5);
Копію постанови надіслати: Банкруту (09313, Київська обл., Володарський р-н, с. Рубченки); Кредитору (09300, Київська обл., смт Володарка, вул. Армійська, 4); ОСОБА_1. (АДРЕСА_1); ОСОБА_2 (АДРЕСА_1); ОСОБА_3 (АДРЕСА_2); Сквирській міжрайонній державній податковій інспекції у Київській області (09000, м. Сквира, вул. Богачевського, буд. 20); Володарській районній виконавчій дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (09300, смт Володарка, вул. Миру, буд. 53); арбітражному керуючому Давидюку Т.П. (АДРЕСА_3); арбітражному керуючому Мальцевій А.В. (АДРЕСА_6).
Дата набрання чинності постановою 08 листопада 2011 року.
Термін предявлення виконавчого документу до виконання до 08 листопада 2012 року.
СуддяСкутельник П.Ф.
Судове рішення № 20154429, Господарський суд Київської області було прийнято 08.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № б8/159-11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: