Рішення № 20154238, 13.12.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" грудня 2011 р. Справа № 12/227-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомпублічного акціонерного товариства «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ»

до товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ 7»

про стягнення заборгованості у розмірі 792006,99 дол. США

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник (довіреність від 18.10.2011 року);

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ»(далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ 7»(далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 792006,99 дол. США.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач пояснив, що 05 лютого 2007 року між закритим акціонерним товариством «БАНК НРБ»(далі кредитор), правонаступником якого є позивач, та відповідачем був укладений договір про відкриття кредитної лінії №14-В/07 (далі кредитний договір), згідно з умовами якого кредитор зобовязувався відкрити боржнику невідновлювану кредитну лінію в іноземній валюті, а відповідач зобовязувався кошти, отримані в кредит, повернути та сплатити відсотки за користування ними.

Відповідач зобовязання, взяті на себе згідно з умовами кредитного договору, не виконав.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача відсотки за користування кредитом у сумі 358837,48 дол. США, пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 389154,11 дол. США та пеню за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом у сумі 44015,40 дол. США.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 31.10.2011 року, справу призначено до розгляду 06.12.2011 року.

22 листопада 2011 року, під час перебування судді у відпустці, представник відповідача направив на адресу суду зустрічний позов про визнання недійсним кредитного договору, який ухвалою суду від 28.11.2011 року був прийнятий до провадження та спільного розгляду з первісним, представника відповідача за первісним позовом (далі відповідач) було зобовязано надати документи, що підтверджують здійснення оплати судового збору, у звязку із зверненням до суду з зустрічним позовом.

В обґрунтування заявлених зустрічних вимог, відповідач пояснив, що оскільки зобовязання за кредитним договором виражене в іноземній валюті, то кредитний договір суперечить вимогам чинного законодавства, а отже підлягає визнанню недійсним.

06 грудня 2011 року представник позивача за первісним позовом (далі позивач) у судовому засіданні первісний позов підтримав, вважав його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського кодексу України, було відкладено на 13.12.2011 року, представника відповідача повторно зобовязано надати документи, що підтверджують здійснення оплати судового збору.

13 грудня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, проти зустрічного позову заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не зявився на виклик у засідання господарського суду і його незявлення перешкоджає вирішенню спору (п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що представником відповідача документів, що підтверджують здійснення оплати судових витрат, у звязку із зверненням до суду із зустрічним позовом, суду не надано, то зустрічна позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

05 лютого 2007 року між закритим акціонерним товариством «БАНК НРБ»(далі кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «АКТИВ 7»(далі відповідач) був укладений договір про відкриття кредитної лінії №14-В/07 (далі кредитний договір), згідно з умовами якого кредитор зобовязувався відкрити для відповідача невідновлювану кредитну лінію в іноземній валюті, а відповідач зобовязувався кошти, отримані в кредит, повернути та сплатити відсотки за користування ними.

Публічне акціонерне товариство «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ»(далі позивач) є правонаступником закритого акціонерного товариства «БАНК НРБ».

Кредитор свої зобовязання за договором виконав, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку за період з 05.02.2007 року до 03.11.2008 року.

Відповідач зобовязання, взяті на себе згідно з умовами кредитного договору, не виконав.

Пунктом 1.2 кредитного договору передбачено, що ліміт кредитної лінії складає 2000000,00 дол. США.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору, останній день дії кредитної лінії 04.02.2008 року.

03 листопада 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про внесення змін №4 до договору про відкриття кредитної лінії №14-В/07 від 05 лютого 2007 року, згідно з умовами якого останній день кредитної лінії 31 жовтня 2010 року.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача відсотки за користування кредитом у сумі 358837,48 дол. США, пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 389154,11 дол. США та пеню за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом у сумі 44015,40 дол. США.

Згідно з ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України закріплено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Частиною 3 ст. 346 Господарського кодексу України встановлено, що кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що розмір процентів за користування кредитом складає 13,5% річних.

01 березня 2007 року між кредитором та відповідачем був укладений договір про внесення змін №2 до договору про відкриття кредитної лінії №14-В/07 від 05 лютого 2007 року, згідно з умовами якого розмір процентів за користування кредитом складав 13,0% річних.

Відповідач документів, що підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем або спростовують доводи позивача, суду не надав.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 358837,48 дол. США є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 389154,11 дол. США та пеню за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом у сумі 44015,40 дол. США.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.6 кредитного договору, проценти, нараховані за місяць відповідно до пунктів 6.1-6.5 цього договору, відповідач зобовязаний сплачувати щомісяця не пізніше перших 3 робочих днів місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України).

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. п. а) та п. п. в) п. 10.1 кредитного договору, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за цим договором, відповідач зобовязаний сплачувати кредитору пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 0,05% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення, а також пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, які визначені ст. 6 цього договору у розмірі 0,05% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожен день прострочення.

Розмір пені за прострочення повернення кредиту, враховуючи період заборгованості з 01.02.2010 року до 01.08.2010 року, суму боргу, що у цей період становила 1474534,95 дол. США, облікову ставку Національного банку України, що до 07.06.2010 року становила 10,25% (Постанова НБУ від 10.08.2009 р. №468), у період з 08.06.2010 року до 07.07.2010 року 9,5% (Постанова НБУ від 07.06.2010 р. №259), а з 08.07.2010 року 8,5% (Постанова НБУ від 07.07.2010 р. №320), складає 145372,98 дол. США, які підлягають стягненню.

Суд вважає, що розмір пені за прострочення повернення відсотків за користування кредитом, враховуючи період заборгованості з:

04.03.2010 року до 05.04.2010 року, борг у розмірі 17202,91 дол. США, облікову ставку Національного банку України, що становила 10,25% (Постанова НБУ від 10.08.2009 р. №468), складає 309,18 дол. США;

06.04.2010 року до 05.05.2010 року, борг у розмірі 36248,99 дол. США, облікову ставку Національного банку України, що становила 10,25% (Постанова НБУ від 10.08.2009 р. №468), складає 610,77 дол. США;

06.05.2010 року до 03.06.2010 року, борг у розмірі 54680,68 дол. США, облікову ставку Національного банку України, що становила 10,25% (Постанова НБУ від 10.08.2009 р. №468), складає 890,62 дол. США;

04.06.2010 року 04.07.2010 року, борг у розмірі 73661,85 дол. США, облікову ставку Національного банку України, що до 07.06.2010 становила 10,25% (Постанова НБУ від 10.08.2009 р. №468), а з 08.06.2010 - 9,5% (Постанова НБУ від 07.06.2010 р. №259), складає 1200,79 дол. США;

05.07.2010 року до 04.08.2010 року, борг у розмірі 92072,14 дол. США, облікову ставку Національного банку України, що до 07.07.2010 року становила 9,5% (Постанова НБУ від 07.06.2010 р. №259), а з 08.07.2010 року 8,5% (Постанова НБУ від 07.07.2010 р. №320), складає 1344,50 дол. США.;

05.08.2010 року до 04.09.2010 року, борг у розмірі 110961,24 дол. США, облікову ставку Національного банку України, що до 09.08.2010 року становила 8,5% (Постанова НБУ від 07.07.2010 р. №320), а з 10.08.2010 року 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), складає 1 483,53 дол. США.;

разом 5839,39 дол. США, які підлягають стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї господарські витрати незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 346, ч. 3 ст. 198, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 2 ст. 343, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 1054, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 60, п. 3 ч. 1 ст. 57, п. 5 ч. 1 ст. 81, ч. 2 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ»до товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ 7»про стягнення заборгованості у розмірі 792006,99 дол. США задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ 7»(Київська обл., Макарівський р-н, с. Копилів, вул. Жовтнева, буд. 86, код 33651524) на користь публічного акціонерного товариства «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ»(м. Київ, вул. Володимирська, 46, код 25959784) відсотки за користування кредитом у сумі 358837,48 дол. США (триста пятдесят вісім тисяч вісімсот тридцять сім дол. 48 центів), що за офіційним курсом НБУ станом на 13.12.2011 року становить 2867075,58 грн. (два мільйони вісімсот шістдесят сім тисяч сімдесят пять грн. 58 коп.); 145372,98 дол. США (сто сорок пять тисяч триста сімдесят два дол. 98 центів), що за офіційним курсом НБУ станом на 13.12.2011 року становить 1161515,57 грн. (один мільйон сто шістдесят одна тисяча пятсот п'ятнадцять грн. 57 коп.) пені за прострочення повернення кредиту; 5839,39 дол. США (пять тисяч вісімсот тридцять девять дол. 39 центів), що за офіційним курсом НБУ станом на 13.12.2011 року становить 46656,14 грн. (сорок шість тисяч шістсот пятдесят шість грн. 14 коп.) пені за прострочення повернення відсотків за користування кредитом, 25500,00 грн. (двадцять пять тисяч пятсот грн. 00 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 19.12.2011 року.