Ухвала суду № 20154159, 02.12.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

У Х В А Л А

підготовчого засідання

"02" грудня 2011 р. Справа № Б8/179-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши справу

за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: 02099, АДРЕСА_1,

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «РУБІ РОЗ АГРІКОЛ КО., ЛТД», ідентифікаційний код юридичної особи: 30467889, місцезнаходження: 07526, Київська обл., Баришівський р-н, с. Морозівка, вул. Садова, буд. 9,

про банкрутство,

за участю представників учасників провадження:

від Заявника: ОСОБА_1, який діє на підставі Свідоцтва НОМЕР_3 від 05 жовтня 2006 року; ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності №965 від 02 березня 2011 року;

від Боржника: не з'явився;

від арбітражних керуючих: Константінов І.М., який діє на підставі ліцензії державного департаменту з питань банкрутства на право провадження діяльності арбітражних керуючих НОМЕР_4, видана 07 лютого 2011 року; ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності б/н від 24 листопада 2011 року від імені арбітражного керуючого Мисенка Я.В.,

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2011 року до господарського суду Київської області звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: 02099, АДРЕСА_1) (надалі за текстом: «Заявник»/ «Кредитор») із заявою від 27 жовтня 2011 року б/№ (вх. №4495 від 27 жовтня 2011 року) про порушення справи про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «РУБІ РОЗ АГРІКОЛ КО., ЛТД»(ідентифікаційний код юридичної особи: 30467889, місцезнаходження: 07526, Київська обл., Баришівський р-н, с. Морозівка, вул. Садова, буд. 9) (надалі за текстом: «Боржник») з підстав, передбачених ст. ст. 6, 7, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі за текстом також «Закон про банкрутство»), у звязку з тим, що Кредитор стверджує про наявність у товариства з обмеженою відповідальністю «РУБІ РОЗ АГРІКОЛ КО., ЛТД»(ідентифікаційний код юридичної особи: 30467889) безспірної грошової заборгованості перед Заявником у сумі 357696,17 грн. не сплаченої більше ніж три місяці після настання строку сплати, яка перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати; Заявник в своїй заяві про порушення справи про банкрутство просить призначити арбітражного керуючого Константінова І.М.; до вказаної заяви долучено заяву арбітражного керуючого Константінова І.М. щодо призначення його розпорядником майна у справі про банкрутство Боржника від 27 жовтня 2011 року та копію ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02 листопада 2011 року порушено провадження у справі №Б8/179-11 та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 18 листопада 2011 року; зобовязано учасників провадження надати низку документальних доказів у справі; зобовязано боржника провести аудит за останні 24 календарних місяців його господарської діяльності на надати аудиторський висновок суду; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у звязку з чим заборонено органам стягнення та органам виконавчої служби стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюються стягнення відповідно до законодавства. Доказом направлення учасникам провадження ухвали про порушення провадження у цій справі про банкрутство та про судове засідання є відбиток печатки канцелярії господарського суду Київської області №1093 від 14 листопада 2011 року, повідомленнями про вручення поштового відправлення Р 01032 3205121 7, адресоване Боржнику, Р 01032 3205122 5, адресованого Заявнику.

З метою підготовки справи до розгляду судом направлено запити з метою встановлення майна Боржника до: Державного нотаріусу Баришівської державної нотаріальної контори щодо отримання витягу з реєстру правочинів на Боржника, реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, реєстру обтяжень рухомого майна щодо Боржника; інспекції Державного технічного нагляду Баришівського району; Головному управлінню Держкомзему у Київській області та управлінню Держкомзему у Баришівському районі Київської області; Бюро технічної інвентаризації Баришівського району; Міжрайонному реєстраційно-екзаменаційному відділу; в Київську обласну філію Інформаційного центру Міністерства юстиції України стосовно отримання розширених витягів з реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, реєстру обтяжень рухомого майна щодо Боржника.

18 листопада 2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого Мисенка Я.В. №173 від 18 листопада 2011 року (вх. №15844 від 18 листопада 2011 року) про участь у справі про банкрутство з долученою копією ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих НОМЕР_5, виданої 01 липня 2008 року.

18 листопада 2011 року у судове засідання представник Заявника та арбітражний керуючий Константінов І.М. зявились; Боржник не з'явився у судове засідання; в судовому засіданні господарський суд заслухав пояснення представника Заявника та арбітражного керуючого Константінова І.М. Ухвалою господарського суду Київської області від 18 листопада 2011 року відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в звязку із неявкою сторін у судове засідання та неподанням витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 25 листопада 2011 року; зобовязано Заявника та Боржника в повному обсязі виконати вимоги ухвали господарського суду Київської області у цій справі від 02 листопада 2011 року. Факт направлення ухвали про відкладення розгляду справи у підготовчому засідання підтверджено відбитком канцелярії господарського суду Київської області №1143 від 18 листопада 2011 року.

25 листопада 2011 року у судове засідання з'явилися Заявник, представник Заявника, арбітражний керуючий Константінов І.М., представник арбітражного керуючого Мисенка Я.В. та надали свої пояснення у справі. Боржник у судове засідання не з'явився. В судовому засіданні представником Заявника на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 02 листопада 2011 року про порушення провадження у цій справі надано: Пояснення від 25 листопада 2011 року, до яких додані копії видаткових накладних, рахунків-фактури, податкових накладних, які залишилися неоплаченими Боржником; копії письмових вимог та претензій Заявника до Боржника про погашення заборгованості та копію Свідоцтва НОМЕР_3.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25 листопада 2011 року розгляд справи відкладено на 02 грудня 2011 року.

02 грудня 2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого Ковези А.І. б/н від 28 листопада 2011 року (вх. №16664 від 02 грудня 2011 року) про участь у справі про банкрутство з долученою копією ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих НОМЕР_9.

02 грудня 2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. б/н від 02 грудня 2011 року (вх. №16666 від 02 грудня 2011 року) про участь у справі про банкрутство із долученими Інформацією про запропоновану кандидатуру арбітражного керуючого від 02 грудня 2011 року, копіями ліцензії державного департаменту з питань банкрутства на право провадження діяльності арбітражних керуючих НОМЕР_5, виданої 13 квітня 2007 року, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця НОМЕР_6, дипломів НОМЕР_7 від 04 березня 2002 року та НОМЕР_8 від 11 березня 2002 року, посвідчення водія, інших доказів своєї відповідності законодавчим вимогам до арбітражного керуючого.

02 грудня 2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області надійшли пояснення Заявника б/н від 02 грудня 2011 року (вх. №16671 від 02 грудня 2011 року) до яких додані копії: листа №2391/16 від 30 листопада 2011 року Відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області; Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №34032734 від 01 грудня 2011 року на Боржника; Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна №34042703 від 02 грудня 2011 року.

В судове засідання 02 грудня 2011 року з'явились Заявник, представник Заявника, арбітражний керуючий Константінов І.М., представник арбітражного керуючого Мисенка Я.В. та надали свої пояснення у справі. Заявником у судовому засіданні надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11870010 станом на 25 листопада 2011 року на Заявника; лист підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області №13946 від 01 вересня 2011 року із долученою постановою про зупинення виконавчого провадження ВП №26681857 від 31 серпня 2011 року та копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №346215 на Заявника.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що від Боржника відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство не надійшло, аудиторського висновку суду не надано, жодної з інших вимог ухвал господарського суду Київської області у даній справі від 02 листопада 2011 року, від 18 листопада 2011 року Боржником не виконано, про причини невиконання вимог суду пояснень не надано. Доказом направлення Боржнику ухвали про порушення справи про банкрутство від 02 листопада 2011 року є відбиток печатки канцелярії господарського суду Київської області за №1093 від 14 листопада 2011 року, повідомлення про вручення поштового відправлення Р 01032 3205121 7, адресоване Боржнику.

На направлені судом запити надійшли наступні відповіді:

25 листопада 2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області надійшов лист №1788/01-16 від 22 листопада 2011 року (вх. №16194 від 25 листопада 2011 року) Баришівської районної державної нотаріальної контори з долученим Витягом з Державного реєстру правочинів на запит органу державної влади №10680181 від 22 листопада 2011 року.

Інших відповідей на направлені судом запити до суду не надійшло.

Заявник у письмових поясненнях б/н від 25 листопада 2011 року повідомляє суд про те, що вимоги Заявника до боржника заставою не забезпечені.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що підстави для припинення провадження у справі про банкрутство, передбачені ст. 40 Закону про банкрутство відсутні.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство встановлено, що суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом. Судом встановлено, що строк проведення підготовчого засідання є таким що сплив, а продовження строку проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство не передбачено.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутність відзиву Боржника не зупиняє провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. В звязку з невиконанням Боржником вимог суду, суд розглядує справу виходячи з наявних матеріалів справи.

Відповідно до п. 10 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відсутність аудиторського висновку не зупиняє провадження у справі про банкрутство та не є підставою для припинення провадження у справі.

Дослідивши детально, всебічно матеріали справи у їх сукупності, заслухавши доводи Заявника, арбітражних керуючих, дослідивши заяву Заявника з долученими до неї документами, інші матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 5 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до п. 70 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.

Президією Вищого Господарського Суду України у Рекомендаціях № 0-5/1193 від 04 червня 2004 року господарським судам «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у п. 8.2. передбачено, що у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.

Боржник товариство з обмеженою відповідальністю «РУБІ РОЗ АГРІКОЛ КО., ЛТД», ідентифікаційний код юридичної особи: 30467889, місцезнаходження: 07526, Київська область, Баришівський район, с. Морозівка, вул. Садова, буд. 9, зареєстрований 23 липня 1999 року, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджено Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11679740 станом на 10 листопада 2011 року, є субєктом підприємницької діяльності та є субєктом банкрутства.

Заявник у поданій ним заяві про порушення справи про банкрутство Боржника від 27 жовтня 2011 року посилається на те, що Боржник має перед Заявником визнану в судовому порядку заборгованість в сумі 357696,17 (триста пятдесят сім тисяч шістсот девяносто шість гривень 17 коп.) грн., з яких 341555,81 (триста сорок одна тисяча пятсот п'ятдесят пять гривень 81 коп.) грн. заборгованості за поставлений товар, 9222,00 (дев'ять тисяч двісті двадцять дві гривні 00 коп.) грн. інфляційних витрат, 3143,15 (три тисячі сто сорок три гривні 15 коп.) грн. 3% річних, 3539,21 (три тисячі пятсот тридцять дев'ять гривень 21 коп.) грн. державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та має інші ознаки відповідності своїх вимог до Боржника вимогам ст. 6 Закону про банкрутство.

Досліджуючи доводи Заявника, судом встановлено наступне.

Згідно ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до ч. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно до п.п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", - відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що безспірність вимог Заявника у відповідності з вимогами ч. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, п.п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", підтверджено наказом господарського суду Київської області від 04 травня 2011 року у справі 7/030-11, виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 12 квітня 2011 року 18 квітня 2011 року у справі №7/030-11, яке набрало законної сили (згідно вказаного наказу) 29 квітня 2011 року, яким наказано стягнути з Боржника на користь Заявника 341555,81 (триста сорок одна тисяча пятсот п'ятдесят пять гривень 81 коп.) грн. основного боргу, 9222,00 (дев'ять тисяч двісті двадцять дві гривні 00 коп.) грн. інфляційних витрат, 3143,15 (три тисячі сто сорок три гривні 15 коп.) грн. 3% річних та судові витрати: 3539,21 (три тисячі пятсот тридцять дев'ять гривень 21 коп.) грн. державного мита і 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Безспірність вимог Заявника до Боржника також підтверджена рішенням господарського суду Київської області від 12 квітня 2011 року (повне рішення складене 18 квітня 2011 року) у справі 7/030-11, відповідно до якого позов Заявника до Боржника задоволено повністю та вирішено стягнути з Боржника на користь Заявника 341555,81 (триста сорок одна тисяча пятсот п'ятдесят пять гривень 81 коп.) грн. основного боргу, 9222,00 (дев'ять тисяч двісті двадцять дві гривні 00 коп.) грн. інфляційних витрат, 3143,15 (три тисячі сто сорок три гривні 15 коп.) грн. 3% річних та судові витрати: 3539,21 (три тисячі пятсот тридцять дев'ять гривень 21 коп.) грн. державного мита і 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Частиною 6 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Боржником не надано жодних доказів повного чи часткового погашення заборгованості перед Заявником в частині його безспірних вимог заявлених у даному судовому провадженні.

Таким чином, розмір безспірних вимог Заявника до Боржника за грошовими зобовязаннями, як встановлено рішенням господарського суду Київської області від 12 квітня 2011 року у справі №7/030-11 у відповідності до ст. 1 Закону про банкрутство, становить: 357696,17 (триста пятдесят сім тисяч шістсот девяносто шість гривень 17 коп.) грн., з яких 341555,81 (триста сорок одна тисяча пятсот п'ятдесят пять гривень 81 коп.) грн. заборгованості за поставлений товар, 9222,00 (дев'ять тисяч двісті двадцять дві гривні 00 коп.) грн. інфляційних витрат, 3143,15 (три тисячі сто сорок три гривні 15 коп.) грн. 3% річних, 3539,21 (три тисячі пятсот тридцять дев'ять гривень 21 коп.) грн. державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В своїй заяві б/н від 27 жовтня 2011 року Заявник зазначає, що вимоги Заявника до Боржника сукупно складають більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати (а. з. 1).

Відповідно до ч. 4 п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено Законом.

Станом на дату звернення до суду мінімальна заробітна плата в Україні відповідно до ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23 грудня 2010 року за № 2857-VI., становить на період 01 жовтня 2011 30 листопада 2011року 985 гривень. (розмір 300 мінімальних розмірів заробітної плати становить 295500,00 грн.).

Таким чином безспірні вимоги Заявника до Боржника становлять 357696,17 (триста пятдесят сім тисяч шістсот девяносто шість гривень 17 коп.) грн., що перевищує розмір трьохсот мінімальних розмірів заробітних плат (295500,00 грн.) на день подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Заявник у своїй заяві про порушення справи про банкрутство від 27 жовтня 2011 року стверджує, з моменту відкриття виконавчого провадження по примусовому виконання вказаного судового рішення, минуло більше трьох місяців.

Досліджуючи вказану обставину встановлено, що відповідно п.п. 31, 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, термін, з якого має обчислюватися мінімальний строк прострочення боржником виконання свого зобовязання є момент у часі, з настанням якого це зобовязання мало бути виконано боржником згідно з вказівками закону або договору. Відповідно до частини першої статті 9 Закону суд має повертати заяву кредитора про порушення справи про банкрутство, якщо заявником не дотримано мінімального тримісячного строку прострочення боржником виконання свого зобов'язання. За змістом приписів частин восьмої та десятої статті 7 Закону кредитор має у цей тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, чи погашення податкового боргу за вимогами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і додати докази цього до своєї заяви.

Постановою підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про відкриття виконавчого провадження від 24 травня 2011 року відкрито виконавче провадження ВП №26681857, на виконання наказу №7/030-11, виданого 04 травня 2011 року господарським судом Київської області про стягнення з Боржника на користь Заявника 341555,81 (триста сорок одна тисяча пятсот п'ятдесят пять гривень 81 коп.) грн. основного боргу, 9222,00 (дев'ять тисяч двісті двадцять дві гривні 00 коп.) грн. інфляційних витрат, 3143,15 (три тисячі сто сорок три гривні 15 коп.) грн. 3% річних та судові витрати: 3539,21 (три тисячі пятсот тридцять дев'ять гривень 21 коп.) грн. державного мита і 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, де боржником є товариство з обмеженою відповідальністю «РУБІ РОЗ АГРІКОЛ КО., ЛТД», стягувачем фізична особа-підприємець ОСОБА_1. З моменту відкриття виконавчого провадження ВП №26681857, згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №26681857 від 24 травня 2011 року щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області №7/030-11, виданого 04 травня 2011 року, минуло більше ніж три місяці.

Судом встановлено, постановою про зупинення виконавчого провадження від 31 серпня 2011 року ВП №26681857 головним державним виконавцем Ахмад Н.І. підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області при виконанні наказу №7/030-11, виданого 04 травня 2011 року господарським судом Київської області про стягнення з Боржника на користь Заявника 341555,81 (триста сорок одна тисяча пятсот п'ятдесят пять гривень 81 коп.) грн. основного боргу, 9222,00 (дев'ять тисяч двісті двадцять дві гривні 00 коп.) грн. інфляційних витрат, 3143,15 (три тисячі сто сорок три гривні 15 коп.) грн. 3% річних та судові витрати: 3539,21 (три тисячі пятсот тридцять дев'ять гривень 21 коп.) грн. державного мита і 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу встановлено, що згідно листа ГУ МВС України в Київській області Управління державної Автомобільної інспекції від 01 серпня 2011 року №18/8409 встановлено, що особовий склад підрозділів УДАІ ГУ МВС України в Київській області орієнтовано на розшук та затримання майна Боржника та відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження»постановлено зупинити вказане виконавче провадження ВП №26681857 до розшуку майна. Боржником, іншими учасниками провадження не надано жодних доказів повного чи часткового виконання вимог Заявника Боржником; з моменту відкриття вказаного виконавчого провадження в тому числі до дати його зупинення минуло більш ніж три місяці, безспірні вимоги Кредитора є незадоволеними Боржником більш ніж протягом 3 місяців після строку встановленого для їх погашення.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Судом встановлено факт непогашення заборгованості Боржником перед Заявником більш ніж протягом 3 місяців після встановленого строку для сплати грошових зобовязань.

Досліджуючи питання платоспроможності чи не платоспроможність Боржника суд дійшов наступних висновків.

В ході підготовки цієї справи до розгляду та встановлення неплатоспроможності або платоспроможності Боржника, судом було вжито низку заходів, зокрема, направлено запити до: Державного нотаріусу Баришівської державної нотаріальної контори щодо отримання витягу з реєстру правочинів на Боржника, реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, реєстру обтяжень рухомого майна щодо Боржника; інспекції Державного технічного нагляду Баришівського району; Головному управлінню Держкомзему у Київській області та управлінню Держкомзему у Баришівському районі Київської області; Бюро технічної інвентаризації Баришівського району; Міжрайонному реєстраційно-екзаменаційному відділу; в Київську обласну філію Інформаційного центру Міністерства юстиції України стосовно отримання розширених витягів з реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, реєстру обтяжень рухомого майна щодо Боржника.

Станом на дату винесення даної ухвали (02 грудня 2011 року) до суду надійшов на запит суду Витяг з Державного реєстру правочинів на запит органу державної влади №10680181 від 22 листопада 2011 року, згідно якого в Державному реєстрі правочинів за час його ведення відсутні записи про правочини згідно яких у власності Боржника перебуває майно.

Поряд з цим, відповідно до матеріалів справи, зокрема листа № 2391/16 від 30 листопада 2011 року Головного управління юстиції у Київській області управління виконавчої служби відділу примусового виконання рішень, підрозділом примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Київській області здійснюється примусове виконання зведеного виконавчого провадження з виконання виконавчих документів про стягнення коштів з Боржника до складу якого входять 61 виконавче провадження на загальну суму 21891831,78 грн.; на банківські рахунки Боржника накладено арешти; накладено арешт на майно Боржника та оголошено заборони на його відчуження та згідно відомостей, що надійшли до ВДВС, кошти на рахунках Боржника відсутні; також згідно вказаного документу, згідно даних Баришівського БТІ, встановлено, що за ним зареєстровано нерухоме майно на праві власності у кількості 15 одиниць; згідно акту опису 1 арешту майна боржника від 25 травня 2010 року державним виконавцем підрозділу описано та накладено арешт на 3 одиниці нерухомого майна боржника, що знаходиться в с. Морозівка Баришівського району; згідно акту опису на арешт майна Боржника від 25 травня 2010 року державним виконавцем описано та накладено арешт на 12 одиниць нерухомого майна, що знаходиться в с. Масківці Баришівського району; земельні ділянки на праві власності за Боржником не зареєстровано; згідно відомостей наданих Баришівським МРЕВ ДАІ, за Боржником зареєстровано транспортні засоби у кількості 140 одиниць, з яких описано та арештовано 12 одиниць; відповідно до листа Інспекції державного технічного нагляду Київської облдержадміністрації від 25 серпня 2010 оку за боржником зареєстровано 79 одиниць техніки; відповідно до того з листа, 04 жовтня 2010 року до відділу з Баришівського МРЕВ ДАІ надійшла відповідь, згідно якої за боржником зареєстровано транспортні засоби в кількості 272 одиниці, а 27 січня 2011 року здійснено опис та арешт 40 автотранспортних засобів. Поряд з цим, Заявником надано суду копії Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 34032734 станом на 01 грудня 2011 року та Витягу з Єдиного заборон відчуження обєктів нерухомого майна № 34042703 станом на 02 грудня 2011 року. Відповідно до ч. 2 ст. 36, ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 р. № 55, відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії (згідно п. 1.1. Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів” (ДСТУ 4163-2003) цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі - документи) - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності (далі - організацій).

Судом встановлено, що зазначені лист № 2391/16 від 30 листопада 2011 року Головного управління юстиції у Київській області управління виконавчої служби відділу примусового виконання рішень витяги, Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 34032734 станом на 01 грудня 2011 року та Витягу з Єдиного заборон відчуження обєктів нерухомого майна № 34042703 станом на 02 грудня 2011 року, надані суду з порушенням вимоги ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 р. № 55, у копіях не засвідчених у встановленому порядку, в звязку з чим не є належними доказами у справі, проте, суд бере їх зміст до уваги.

Так, дослідивши вказані Витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 34032734 станом на 01 грудня 2011 року та з Єдиного заборон відчуження обєктів нерухомого майна № 34042703 станом на 02 грудня 2011 року, судом встановлено, що наявні відомості станом на дати отримання Витягів, про наявність у власності Боржника низки обєктів нерухомого майна, які перебувають в заставі у третіх осіб (рухоме майно), на які накладено арешт (нерухоме майно, рухоме майно). Жодних документів фінансово-бухгалтерської звітності Боржником не надано.

Відповідно до п.п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, за заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у частині третій статті 6 Закону. Цими підставами є підтверджені відповідними документами фактичні дані про те, що: вимоги кредитора (кредиторів), які подали таку заяву, є безспірними; боржником прострочено тримісячний строк виконання свого зобов'язання перед ініціюючим справу кредитором (кредиторами); сукупний мінімальний розмір вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. Відповідно до визначення терміна "неплатоспроможність", що міститься в абзаці другому статті 1 Закону, для порушення справи про банкрутство боржника не вимагається встановлення даних про перевищення сумарного розміру його заборгованості над вартістю всіх майнових активів боржника за даними бухгалтерського обліку чи фінансової звітності.

Пунктом 4.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року визначено, що за заявою кредитора справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених статтею 6 Закону. Виходячи з системного аналізу норм Закону у вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справах про банкрутство за заявою кредитора, господарські суди поряд зі статтею 6 Закону мають враховувати й положення преамбули та статті 1 Закону, якими визначено такі поняття як "неплатоспроможність", "боржник" та "кредитор". У вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство господарські суди мають брати до уваги вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, у тому числі щодо виплати заробітної плати, а також зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). При цьому такі вимоги мають бути: грошовими, тобто стосуватися стягнення з боржника грошових коштів, а не витребування майна; безспірними; не задоволеними боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку; сукупно складати не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати. Оскільки Закон не ставить право кредитора на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у залежність від причин неплатоспроможності боржника, кредитор може реалізувати належне йому право й у тому випадку, коли його безспірні вимоги не задовольняються боржником, який має за даними балансової звітності майнові активи, достатні, щоб задовольнити вимоги усіх кредиторів.

Крім того, суд бере до уваги наступне. Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, - «Аналіз наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності», - ч. 3 п.п 3.3., - ознаками стійкої фінансової неспроможності можуть вважатися: збитковість діяльності протягом двох років; відхилення показників ліквідності від граничного значення; зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи".

Дослідивши матеріали справи судом встановлено що Боржнику має наступні ознаки фінансової неспроможності: наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи.

На підставі вищевикладеного, зокрема визначення ознак неплатоспроможності у ст. 1 Закону про банкрутство, п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, з урахуванням п.п. 4.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року, п.п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, суд дійшов висновку про встановлену неплатоспроможність Боржника відповідно до вимог ст. 1 Закону про банкрутство.

Жодних заперечень, доказів скасування доказів безспірності вимог Заявника до Боржника жодним з учасників провадження суду не надано, не спростовано.

За таких обставин, суд вважає встановленими ознаки неплатоспроможності Боржника та підстави для подальшого провадження у справі з подальшим переходом до наступних судових стадій з метою сприяти відновленню платоспроможності боржника.

Відповідно до ч. 11 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” за результатами розгляду заяви кредитора та відзиву Боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала.

Згідно до ч. 1 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що в ході провадження у справі до суду надійшли заяви та клопотання щодо призначення розпорядником майна Боржника.

Так, Заявник в своїй заяві про порушення справи про банкрутство просить суд призначити арбітражного керуючого Константінова І.М. До заяви Заявника додана заява арбітражного керуючого Константінова І.М. б/н від 27 жовтня 2011 року про участь у справі про банкрутство та копію ліцензії державного департаменту з питань банкрутства на право провадження діяльності арбітражних керуючих НОМЕР_4, виданої 07 лютого 2011 року. Також Заявник у поясненнях б/н від 02 грудня 2011 року просить призначити арбітражного керуючого Константінова І.М.

18 листопада 2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області надійшла заява №173 від 18 листопада 2011 року (вх. №15844 від 18 листопада 2011 року) арбітражного керуючого Мисенка Я.В. про участь у справі про банкрутство.

02 грудня 2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого Ковези А.І. б/н від 28 листопада 2011 року (вх. №16664 від 02 грудня 2011 року) про участь у справі про банкрутство.

02 грудня 2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. від 02 грудня 2011 року (вх. №16666 від 02 грудня 2011 року) про участь у справі про банкрутство.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що від ініціюючого Кредитора/ Заявника до суду надійшло клопотання про призначення Константінова І.М. розпорядником майна Боржника.

Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Відповідно до ст. 4?, 4? Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Враховуючи вищенаведене, наявність конкуренції кандидатур на призначення розпорядником майна Боржника, керуючись нормами ст. ст. 6, 129 Конституції України, врахувавши те, що від ініціюючого Кредитора/Заявника до суду надійшло клопотання стосовно призначення розпорядника майна Боржника, суд дійшов висновку про те, що в даній справі підлягають розгляду всі подані в цій справі клопотання та заяви арбітражних керуючих про призначення розпорядником майна Боржника, при цьому першочергово суд розглядає заяву кандидатури арбітражного керуючого, клопотання про призначення якої заявлено Заявником у справі, арбітражного керуючого Константінова І.М.

Згідно п. п. 13 ст. 3? Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів; арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів; до призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Пунктом 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15 передбачено, що в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вище наведеним судом досліджено заяви про призначення розпорядником майна Боржника.

Так, Заявник у своїй Заяві б/н від 27 жовтня 2011 року про порушення справи про банкрутство просить призначити арбітражного керуючого Константінова І.М. (ліцензія державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_4 від 07 лютого 2011 року видана на необмежений строк), який виявив відповідне бажання. В своїй заяві б/н від 27 жовтня 2011 року про участь у справі про банкрутство арбітражний керуючий Константінов Ігор Михайлович повідомляє суд, що має ліцензію на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_4 від 07 лютого 2011 року, згоден на призначення розпорядником майна у справі про банкрутство Боржника порушеній господарським судом Київської області. У своїй заяві арбітражний керуючий Константінов І.М. вказує, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень термінів подання інформації, передбаченої Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, до державного органу з питань банкрутства, а також порушень термінів, визначених ухвалами господарських судів, і порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна ,керуючого санацією, ліквідатора) не допускав; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; управління Боржником раніше не здійснював; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. До заяви арбітражного керуючого про участь у справі про банкрутство додано засвідчену копію ліцензії державного департаменту з питань банкрутства на право провадження діяльності арбітражних керуючих НОМЕР_4, виданої 07 лютого 2011 року. До заяви кредитора про призначення ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Константінова І.М. не додано жодних документів, що свідчать про його освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у арбітражного керуючого організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у цій справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Дослідивши клопотання Заявника про призначення розпорядника майна Боржника, заяву арбітражного керуючого Константінова І.М. та долучені до неї докази його відповідності встановленим вимогам, судом встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого Константінова І.М. відповідає встановленим законодавчим вимогам до арбітражного керуючого, може бути призначений розпорядником майна у справі про банкрутство.

Відповідно до заяви арбітражного керуючого Мисенка Ярослава Вячеславовича №173 від 18 листопада 2011 року про участь у справі про банкрутство, останній повідомляє суд про те, що має ліцензію на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_5 від 01 липня 2008 року; він згоден на призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) у справі №Б8/179-11 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «РУБІ РОЗ АГРІКОЛ КО., ЛТД»(за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.); судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; управління боржником раніше не здійснював; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; арбітражним керуючим Мисенком Я.В. у своїй заяві вказано на те, що він має досвід роботи арбітражним керуючим на підтвердження чого надано перелік, що складається з 9 справ про банкрутство, в яких він виконував/виконує повноваження арбітражного керуючого; до вказаної заяви додано належним чином засвідчену копію ліцензії НОМЕР_5, виданої 01 липня 2008 рокую. Інших доказів на підтвердження відповідності своєї кандидатури встановленим вимогам до суду не надходило.

Дослідивши заяву арбітражного керуючого Мисенка Я.В. та долучені до неї докази, судом встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого Мисенка Я.В. відповідає встановленим законодавчим вимогам до арбітражного керуючого і він може бути призначений розпорядником майна у справі про банкруртство.

Відповідно до заяви арбітражного керуючого Ковези Андрія Івановича б/н від 28 листопада 2011 року про участь у справі про банкрутство, останній повідомляє суд про те, що має ліцензію на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_9 від 10 листопада 2011 року; згоден на призначення розпорядником майна у справі №Б8/179-11 про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю «РУБІ РОЗ АГРІКОЛ КО., ЛТД», порушеної господарським судом Київської області. Також у своїй заяві арбітражний керуючий Ковеза А.І. повідомляє, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень термінів подання інформації, передбаченої Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, до державного органу з питань банкрутства, а також порушень термінів, визначених ухвалами господарських судів, і порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не допускав; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; управління боржником раніше не здійснював; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. До вказаної заяви арбітражного керуючого Ковези А.І. додано копію ліцензії державного департаменту з питань банкрутства на право провадження діяльності арбітражних керуючих НОМЕР_9, виданої, видану 10 листопада 2011 року. До заяви Ковези А.І. не додано жодних документів, що свідчать про його освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у арбітражного керуючого організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у цій справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Дослідивши заяву арбітражного керуючого Ковези А.І. та долучені до неї докази, судом встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого Ковези А.І. відповідає встановленим законодавчим вимогам до арбітражного керуючого і він може бути призначений розпорядником майна у справі про банкрутство.

Відповідно до заяви арбітражного керуючого Дорошенка Ярослава Валерійовича б/н від 02 грудня 2011 року про участь у справі про банкрутство, він просить призначити його розпорядником майна у справі про банкрутство №Б8/179-11 товариства з обмеженою відповідальністю «РУБІ РОЗ АГРІКОЛ КО., ЛТД», ідентифікаційний код: 30467889; у своїй заяві Дорошенко Я.В. повідомляє, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень термінів визначених ухвалами господарських судів, і порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не допускав; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; управління боржником раніше не здійснював; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. До своєї заяви Дорошенко Я.В. додав належним чином засвідчені копії: ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_5, виданої 13 квітня 2007 року; свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця НОМЕР_6; диплому про отримання повної вищої освіти НОМЕР_7 від 04 березня 2002 року; диплому про отримання фахової повної вищої освіти НОМЕР_8 від 11 березня 2002 року за спеціальністю економіст; ліцензійної картки на системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН; посвідчення водія; ліцензійного договору №4320 купівлі-продажу програмного продукту від 12 березня 2011 року. Також до вказаної заяви Дорошенком Я.В. додано Інформацію про запропоновану кандидатуру арбітражного керуючого від 02 грудня 2011 року, в якій він просить суд при розгляді його кандидатури врахувати те, що перша ліцензія на право здійснення діяльності арбітражного керуючого ним була отримана у 2004 році; протягом своєї діяльності, в основному, працював з підприємствами приватного сектору економіки, та призначався як розпорядник майна та ліквідатор; має досвід роботи з підприємствами частка держави в яких становить 25 та більше відсотків, а також на сільськогосподарських підприємствах; призначався також керуючим санацією на державному підприємстві; неодноразово проходив планові перевірки дотримання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) ліцензійних умов провадження господарської діяльності, та жодного разу порушень виявлено не було; на даний час його завантаженість дає йому змогу виконувати функції арбітражного керуючого; додатково повідомляє, що в його розпорядженні є необхідна для повноцінного функціонування матеріально-технічна база; також має права категорії «Б».

Дослідивши заяву арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. та долучені до неї докази, судом встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. відповідає встановленим законодавчим вимогам до арбітражного керуючого і він може бути призначений розпорядником майна у справі про банкрутство.

Як зазначено, п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15 передбачено, що в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Відповідно до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Детально дослідивши документи, надані арбітражними керуючими Константіновим І.М., Мисенком Я.В., Ковезою А.І., Дорошенком Я.В., суд дійшов наступних висновків.

Як зазначено, відповідно до вимог ч. 1 ст. 3? Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Так, ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) Константінова І.М. видана 07 лютого 2011 року, Мисенка Я.В. 01 липня 2008 року, Ковези А.І. 10 листопада 2011 року, Дорошенка Я.В. 13 квітня 2007 року (який посилається також на те, що перша ліцензія на право провадження діяльністю арбітражних керуючих була ним отримана у 2004 році); суд звертає увагу на те, що до заяви Константінова І.М. та Ковези А.І. не додано жодних документів, що свідчать про досвід та показники роботи у попередніх справах запропонованої кандидатури арбітражного керуючого; арбітражним керуючим Мисенком Я.В. у своїй заяві вказано на те, що він має досвід роботи арбітражним керуючим на підтвердження чого надано перелік, що складається з 9 справ про банкрутство, в яких він виконував/виконує повноваження арбітражного керуючого; Дорошенком Я.В. вказано на наявність досвіду роботи арбітражним керуючим за різними категоріями справ про банкрутство, виходячи з чого, враховуючи строки отримання ліцензій на право провадження діяльністю арбітражних керуючих, суд дійшов висновку про те, що більший фактичний досвід роботи арбітражним керуючим (підтверджений документально) має Дорошенко Я.В. Арбітражними керуючими Константіновим І.М., Мисенком Я.В., Ковезою А.І. не надано жодних доказів, що підтверджують наявність у арбітражних керуючих організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора у цій справі та інші обставини, які свідчать про здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки розпорядника майна Боржника; Дорошенком Я.В. надано докази наявності матеріально-технічної бази, необхідної для повноцінного виконання обовязків арбітражного керуючого у справі, зокрема, наявність ліцензійної картки на систему інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН; посвідчення водія; ліцензійного договору №4320 купівлі-продажу програмного продукту від 12 березня 2011 року. Крім того, суд бере до уваги відсутність підтвердження арбітражними керуючими Константіновим І.М., Мисенком Я.В., Ковезою А.І. того, що вони мають статус суб'єкта підприємницької діяльності на вимогу ч. 1 ст. 3-1 Закону про банкрутство, на відміну від кандидатури арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. який надав доказ на підтвердження наявності вказаного правового статусу. На підтвердження відповідності вимогам ч. 1 ст. 3-1 Закону про банкрутство, арбітражним керуючим надано копії двох дипломів про здобуття вищих освіт, одна з яких фахова; арбітражними керуючими Константіновим І.М., Мисенком Я.В., Ковезою А.І. доказів наявності вищої фахової освіти не надавалось.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15, суд вважає наявними переваги кандидатури арбітражного керуючого Дорошенка Я.В., підтверджені документально, в тому числі в частині наявності підтвердженого організаційно-технічного забезпечення можливостей належним чином виконувати повноваження розпорядника майна Боржника, наявність підтверджених двох вищих освіт, одна з яких фахова; переваги наявного у досвіді роботи арбітражним керуючим у різних категоріях справ з банкрутства, наявність підтвердження отримання статусу фізичної особи-підприємця, виходячи з чого вважає доцільним призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. та з викладених вище мотивів відхиляє кандидатури арбітражних керуючих Константінова І.М., Мисенка Я.В., Ковези А.І.

Керуючись ст. ст. 6, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3?, 5, 6, 7, 11, 13, 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 4?, 4?, 32-34, 36, 75, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ст. 17 Закону України “Про виконавче провадження”, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15, Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року №14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року №1361, суд

УХВАЛИВ:

1.Визнати безспірні грошові вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, в сумі 357696,17 (триста пятдесят сім тисяч шістсот девяносто шість гривень 17 коп.) грн., з яких 341555,81 (триста сорок одна тисяча пятсот п'ятдесят пять гривень 81 коп.) грн. заборгованості за поставлений товар, 9222,00 (дев'ять тисяч двісті двадцять дві гривні 00 коп.) грн. інфляційних витрат, 3143,15 (три тисячі сто сорок три гривні 15 коп.) грн. 3% річних, 3539,21 (три тисячі пятсот тридцять дев'ять гривень 21 коп.) грн. державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.Зобов'язати Кредитора фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України»чи Кабінету Міністрів України «Урядовий курєр»оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника, про що надати суду відповідні докази. Примірник газети після публікації подати до господарському суду.

Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.

3.Відмовити Кредитору у задоволенні частини вимог, заявлених ч. 2 в прохальної частини заяви б/н від 27 жовтня 2011 року про порушення справи про банкрутство, в частині призначення арбітражного керуючого Константінова І.М.

4.Відмовити в задоволенні заяв про участь у справі про банкрутство: заяви арбітражного керуючого Константінова І.М. б/н від 27 жовтня 2011 року; заяви арбітражного керуючого Мисенка Я.В. №173 від 18 листопада 2011 року; заяви арбітражного керуючого Ковези А.І. б/н від 28 листопада 2011 року.

5.Ввести процедуру розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю «РУБІ РОЗ АГРІКОЛ КО., ЛТД», ідентифікаційний код юридичної особи: 30467889, місцезнаходження: 07526, Київська область, Баришівський район, с. Морозівка, вул. Садова, буд. 9 та призначити арбітражного керуючого Дорошенка Ярослава Валерійовича (ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків НОМЕР_2, місце проживання фізичної особи підприємця: 02105, АДРЕСА_3; адреса для листування: 01033, Київ-33, а/с 113; ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_5, видана 13 квітня 2007 року) розпорядником майна Боржника.

Задовольнити заяву арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. б/н від 02 грудня 2011 року про участь у справі про банкрутство.

6.Розпоряднику майна Дорошенку Ярославу Валерійовичу разом із посадовими особами Боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги та повідомити їх про результати розгляду заяв.

7.До 10 лютого 2012 року подати до суду реєстр грошових вимог кредиторів, дані щодо розгляду заяв кредиторів; виконати інші дії передбачені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; вжити заходів щодо виконання розпорядником майна передбачених Законом його обовязків; провести аналіз фінансового стану боржника, зясувати позиції власника майна боржника щодо його участі у відновленні платоспроможності боржника; надати господарському суду звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, а також документи, що їх підтверджують; звіт і аналіз фінансово-економічного положення Боржника надати суду; повідомити письмово господарський суд про наслідки розгляду конкурсних вимог кредиторів, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство з зазначенням, які з них визнані боржником повністю чи частково, які з них відхилені з обґрунтуванням підстав їх відхилення, які з вимог забезпечені заставою, надати інші дані щодо розгляду заяв кредиторів.

До 07 березня 2012 року провести перші загальні збори кредиторів, обрати комітет кредиторів та до 09 березня 2012 року подати клопотання щодо подальших процедур у справі.

8.Призначити справу до розгляду в попередньому засіданні на 28 лютого 2012 року на 11 год. 20 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, каб. 201).

Призначити на 29 травня 2012 року на 10 год. 00 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, каб. 201) засідання, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство.

9.Визнати обовязковою участь в засіданнях представників кредиторів, щодо вимог яких боржником будуть заявлені заперечення, а також боржника та розпорядника майна.

10.Попередити сторони про матеріальну відповідальність за неявку в судове засідання та невиконання вимог суду. Зокрема, попередити учасників провадження про те, що відповідно до п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, приймаючи рішення, має право: стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

11.Ухвалу надіслати: державному реєстратору Баришівської районної державної адміністрації (07500, Київська обл., смт. Баришівка, площа Леніна, 1); Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (04071, м Київ, вул. Ярославська, буд. 52, кб. 2).

Копію ухвали надіслати: Кредитору (АДРЕСА_1); Боржнику (07526, Київська область, Баришівський район, с. Морозівка, вул. Садова, буд. 9); розпоряднику майна Боржника (на дві адреси: 02105, АДРЕСА_3; АДРЕСА_7); Баришівській об'єднаній державній податковій інспекції (07500, Київська обл., смт. Баришівка, вул. Леніна, 48); Управлінню Пенсійного фонду України в Баришівському районі Київської області (07500, Київська обл., Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Леніна, будинок 48), Баришівському фонду соціального страхування (07500, Київська обл., смт. Баришівка, вул. Комсомольська, 21); Баришівській районній виконавчій дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (07500, смт Баришівка, вул. Заводська, буд. 3); арбітражному керуючому Константінову І.М. (на дві адреси: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3); арбітражному керуючому Мисенку Я.В. (на дві адреси: АДРЕСА_4; АДРЕСА_5); арбітражному керуючому Ковезі А.І. (на дві адреси: АДРЕСА_4; АДРЕСА_6).

Суддя П.Ф.Скутельник