Рішення № 20152982, 16.12.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2011 р. Справа № 17/157-11

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 313 418грн. та розірвання договору

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_4 (дов. від 14.07.2011р.);

від відповідача не зявилися.

Обставини справи:

Фізична особи-підприємець ОСОБА_2 (далі позивач) звернулася з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі відповідач) про стягнення 313418грн. боргу та розірвання договору № 37 від 29.07.2009р., укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Полінбуд”.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань з поставки товару за договором № 37 від 29.07.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.11.2011р. порушено провадження у справі № 17/157-11, розгляд справи призначено на 25.11.2011р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 25.11.2011р. та 05.12.2011р. розгляд справи відкладено на 05.12.2011р. та 16.12.2011р. відповідно.

25.11.2011р. та 15.12.2011р. до загального відділу господарського суду Київської області повернулися копії ухвал господарського суду Київської області від 16.11.2011р. та 25.11.2011р., які були направлені судом на юридичну адресу відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2). Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами поштового звязку з позначками „за зазначеною адресою не проживає”.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006р. до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 16.12.2011р., до початку розгляду судом справи по суті, представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог та зміну підстави позову (а.с. 59-64), згідно якої останній просив розірвати договір № 37 від 29.07.2009р., укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Полінбуд” та в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України змінив підставу позову у справі та просив стягнути з відповідача 313 418грн. в якості повернення попередньої оплати на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України, яка прийнята судом.

Представник позивача в судовому засіданні 16.12.2011р. позовні вимоги підтримав повністю з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та зміну підстави позову (а.с. 59-64).

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.07.2010р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Полінбуд” (Покупець) укладено договір № 37, згідно якого продавець зобовязався в порядку та на умовах передбачених даним договором передавати партіями протягом строку дії договору у власність покупця продукцію (далі товар): брикети древісні загальною кількістю 2000 метричних тон, а покупець прийняти та оплатити товар згідно умов договору і додатків, які являються невідємною частиною договору.

Згідно п.п. 2.1., 2.2., 2.7. договору поставка товару здійснюється зі складу продавця автотранспортом покупця. Доставка товару за рахунок покупця. Пункт відвантаження товару: с. Оліва (Київська обл.). Строк поставки кожної партії товару визначається в додатках до договору.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.3., 4.4., 4.5. договору ціна 1 метричної тони товару на кожну партію погоджується окремо та фіксується в додатках. Загальна вартість товару складає суму за всіма додатками, підписаними уповноваженими представниками сторін протягом строку дії договору. Покупець проводить попередню оплату в розмірі 100 % суми за додатками в строки вказані в додатках до договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів в повному обємі на розрахунковий рахунок продавця. В ціну товару включені: упаковка (біг-бег) і видатки, повязані з відвантаженням товару.

Договір діє з моменту його підписання протягом одного року (п. 7.5. договору).

29.07.2010р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Полінбуд” (Покупець) укладено додаток № 1 до договору № 37 від 29.07.2010р., згідно якого сторони вирішили, що продавець передає покупцю товар: брикети древісні загальною кількістю 1500 метричних тон на загальну суму 825000грн. строк поставки до 29.07.2011р., кінцевий строк оплати: до 29.07.2011р.

11.04.2011р. між ТОВ „Полінбуд” (Цедент) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Цесіонер) укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого до цесіонарія переходить право вимоги цедента за договором № 37 від 29.07.2010р., в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно п.п. 4, 5 договору про відступлення права вимоги від 11.04.2011р. моментом переходу права вимоги цедента за договором, визначеним у п. 1 договору, до цесіонарія відбувається з дати 01.06.2011р. Цедент зобовязаний в строк до 01.06.2011р. повідомити боржника про відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 10 договору про відступлення права вимоги від 11.04.2011р. договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

04.08.2011р на виконання п. 5. договору про відступлення права вимоги від 11.04.2011р. ТОВ „Полінбуд” надіслало на адресу відповідача претензію та повідомлення про заміну кредитора від 11.04.2011р. (а.с. 13), яка отримана відповідачем 09.08.2011р., що підтверджується підписом останнього на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 14).

Суд встановив: до позивача згідно договору про відступлення права вимоги від 11.04.2011р. перейшло право вимоги до відповідача, у звязку з неналежним виконанням останнім договору договором № 37 від 29.07.2010р.

ТОВ „Полінбуд” за період з 28.10.2010р. по 26.11.2010р. перерахувало на рахунок відповідача 313 418грн. в якості передоплати за товар, що підтверджується довідкою ПАТ „Кредобанк” № 10.06-10741/11 від 14.07.2011р. (а.с. 7).

Відповідач свої зобовязання з поставки, оплаченого ТОВ „Полінбуд” товару на суму 313 418грн., не виконав, сплачені ТОВ „Полінбуд” кошти у розмірі 313 418грн. не повернув, що підтверджується банківською випискою (а.с. 35-40), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 313 418грн., що підтверджується довідкою ПАТ „Кредобанк” № 01-980/11 від 07.12.2011р. (а.с. 52), довідкою ПАТ „Банк Кіпру” № 1503-03/8750 від 14.12.2011р. (а.с. 53), довідкою АТ „Укрсиббанк” № 138-2/13/1601 від 15.12.2011р. (а.с. 51) та банківськими виписками (а.с. 48-50, 54-55).

04.08.2011р. позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, надіслав на адресу відповідача претензію від 01.08.2011р. (а.с. 46), що підтверджується фіскальним чеком № 3731 від 07.11.2011р. (а.с. 45), згідно якої позивач просив відповідача повернути кошти у сумі 313 418грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Предметом позову, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та зміну підстави позову (а.с. 59-64), є вимоги про стягнення 313418грн. попередньої оплати та розірвання договору № 37 від 29.07.2009р., укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Полінбуд”.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини з поставки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною другою ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами частини першої ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Суд встановив, що ТОВ „Полінбуд” за період з 28.10.2010р. по 26.11.2010р. перерахувало на рахунок відповідача 313 418грн. в якості передоплати за товар, що підтверджується довідкою ПАТ „Кредобанк” № 10.06-10741/11 від 14.07.2011р. (а.с. 7); на підставі договору про відступлення права вимоги від 11.04.2011р. від ТОВ „Полінбуд” до позивача перейшло право вимагати від відповідача належного виконання всіх зобовязань за договором № 37 від 29.07.2010р.; 04.08.2011р. позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, надіслав на адресу відповідача претензію від 01.08.2011р. (а.с. 46), що підтверджується фіскальним чеком № 3731 від 07.11.2011р. (а.с. 45), згідно якої позивач просив відповідача повернути кошти у сумі 313 418грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення; відповідач свої зобовязання з поставки, оплаченого ТОВ „Полінбуд” товару на суму 313 418грн., не виконав, сплачені ТОВ „Полінбуд” кошти у розмірі 313418грн. не повернув, що підтверджується довідкою ПАТ „Кредобанк” № 01-980/11 від 07.12.2011р. (а.с. 52), довідкою ПАТ „Банк Кіпру” № 1503-03/8750 від 14.12.2011р. (а.с. 53), довідкою АТ „Укрсиббанк” № 138-2/13/1601 від 15.12.2011р. (а.с. 51) та банківськими виписками (а.с. 48-50, 54-55), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 313 418грн., що підтверджується довідкою ПАТ „Кредобанк” № 01-980/11 від 07.12.2011р. (а.с. 52), довідкою ПАТ „Банк Кіпру” № 1503-03/8750 від 14.12.2011р. (а.с. 53), довідкою АТ „Укрсиббанк” № 138-2/13/1601 від 15.12.2011р. (а.с. 51) та банківськими виписками (а.с. 48-50, 54-55); наявність істотного порушення відповідачем умов договору, яке полягає у невиконанні останнім дій щодо поставки товару за договором № 37 від 29.07.2010р. та за своїм правовим наслідком позбавляє позивача можливості отримати результат співпраці, в строк визначений договором, на який ТОВ „Полінбуд” розраховувало при укладенні договору.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 313418грн. попередньої оплати та розірвання договору № 37 від 29.07.2009р., укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Полінбуд” є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи те, що позивачем при поданні позову не було сплачено 85грн. державного мита за предявлену немайнову вимогу про розірвання договору (85грн. = 5*17грн. 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян) та задоволення судом вказаної вимоги, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету 85грн. державного мита.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір № 37 від 29.07.2009р., укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Полінбуд” (65023, Одеська обл., м. Одеса, вул. Рішельївська, 76; код ЄДРПОУ 33656831).

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 313 418 (триста тринадцять тисяч чотириста вісімнадцять гривень) 00 коп. попередньої оплати, 3134 (три тисячі сто тридцять чотири гривні) 18 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят пять гривень) 00 коп. державного мита.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя П.В. Горбасенко

Повне рішення складено: 19.12.2011р.