Рішення № 20152170, 28.11.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2011 р. Справа № 4/161-11

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Політекс С.Н.", м. Тетіїв

до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Полініт текстиль", м. Тетіїв

про стягнення 1 469 755,60 грн.

за участю представників сторін:

позивач ОСОБА_1 предст., дов. від 05.10.2011р.

відповідач Наддур Іссам Міхаель директор;

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Політекс С.Н." до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Полініт текстиль" про стягнення 503400,00 грн. наданої позики, 921222,00 грн. пені, 15433, 00 грн. 3% річних, 29700,60 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів № 3 від 30.07.2008р., №4 від 10.11.2008р., №5 від 24.02.2010р. про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.10.2011р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 28.11.2011р.

Позивач в судовому засіданні подав уточнення позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в яких зазначив, що заборгованість в розмірі 503400,00 грн., наданої відповідачеві позики, виникла за договором №4 від 10.11.2008р. в сумі 321000,00 грн. та договором №5 від 24.02.2010р. в сумі 182400,00 грн. Вказані уточнення прийняті судом до розгляду.

Представник відповідача в судовому засідання подав письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що відповідач на даний момент не може виконати грошових зобовязань за вищезгаданими договорами, у звязку з відсутністю коштів для погашення заборгованості, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

28.11.2011р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд,

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Політекс С.Н.»та Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Полініт текстиль»укладені договори позики №3 від 30.07.2008р., №4 від 10.11.2008р. та № 5 від 24.02.2010р., відповідно до яких відповідачеві було надано безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в розмірі 970000,00 грн.

У відповідності до уточнень позовних вимог, поданих позивачем в судовому засіданні, договірні зобовязання відповідачем виконані лише за договором № 3 від 30.07.2008р., у звязку з чим позивач просить стягнути заборгованість за договорами № 4 від 10.11.2008р. та № 5 від 24.02.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 листопада 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Політекс С.Н.»(позикодавець) та Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Полініт текстиль»(позичальник) був укладений Договір № 4 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, за якою позикодавець зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу (позика) в розмірі та в строки вказані у договорі, а позичальник зобов'язується використовувати її винятково на фінансування виробництва панчішно-шкарпеткових виробів та своєчасно повернути в повному обсязі і в строки, вказані у договорі.

На підставі вказаного договору, позивачем було надано відповідачеві позику в розмірі 595100,00 грн.

Строк, на який надається позика починається 10 листопада 2008 року і закінчується 31 січня 2010р.

24 лютого 2010 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 5 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, за яким загальний розмір позики повинен становити 200 000, 00 грн.

За вказаним договором, відповідачеві була надано позика в розмірі 194400,00 грн.

Строк, на який надається позика починається 24 лютого 2010 року і закінчується 30 вересня 2010р.

У відповідності до п. 1.2 договорів, безвідсоткова поворотна фінансова допомога - це грошові кошти у гривнях, передані позичальнику, який є платником податку на прибуток, в користування на певний строк, вказаний у цьому договорі, що не передбачає сплати позичальником відсотків, або надання позикодавцю будь-яких інших видів компенсацій за користування цими коштами, але передбачає відповідальність Позичальника за несвоєчасне повернення позики.

Пунктом 2.2 договорів визначено, що позика надається за письмовими заявками позичальника, погодженими з позикодавцем, окремими траншами, загальна сума яких не може перевищувати суму, вказану у п. 2.1. Договору. Ці транші перераховуються позикодавцем на розрахунковий рахунок Позичальника в узгоджені сторонами терміни.

Відповідно до п.2.4. Договору, протягом трьох діб, з часу закінчення терміну, вказаного у п. 2.3. Договорів, на який надається позика, позичальник повинен повернути її позикодавцю в повному обсязі, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позикодавця. Під повним обсягом позики цьому договорі розуміється загальна сума коштів, отриманих позичальником від позикодавця протягом дії цього Договору, без нарахування відсотків, чи будь-якої плати за користування позикою.

Згідно п. 3.1. Договору №4 та Договору №5, позика надається позичальнику на безоплатній основі, тобто відсотки або будь-яку плату за користування Позикою Позичальник не сплачує.

Так, на виконання умов договору, позивач надав відповідачу позику, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та яка повернута відповідачем частково, у звязку з чим станом на день розгляду справи за останнім рахується заборгованість за Договором № 4 в розмірі 321000,00 грн. та за Договором № 5 в розмірі 182400,00 грн. Всього в загальній сумі 503400,00 грн.

Як вбачається з поданого відповідачем відзиву, останній проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог, у звязку зі скрутним фінансовим становищем.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Зважаючи на те, що відповідач заборгованість у розмірі 503400,00 грн. не погасив, доказів, які б свідчили про сплату суми боргу не подав та доводів позивача не спростував, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 503400 грн. основного боргу є обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, 3% річних складають 15474,38 грн., інфляційні втрати 29700,60 грн.

Судом було здійснено власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до якого встановлено, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, заявлений позивачем є арифметично вірним, а тому вимога про стягнення 3% річних в сумі 15474,38 грн. та 29700,60грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем до стягнення з відповідача заявлено пеню в розмірі 921222,00 грн.

Відповідно п. 4.2. Договору, у випадку порушення позичальником строків повернення позики, вказаних у пунктах 2.3.,2.4. Договору №4 та Договору №5, він сплачує пеню за несвоєчасне повернення позики, у розмірі 1% (одного відсотка) від суми неповернутої позики, за кожен день прострочки, але не більше ніж за шість місяців.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, з врахуванням норм чинного законодавства, а також враховуючи положення кожного договору (окремо) щодо повернення позики (п. 2.4 договорів) встановив, що заявлена до стягнення пеня в розмірі 921222,00 грн. визначена позивачем арифметично невірно, оскільки позивачем не враховано умови кожного договору окремо та їх терміни повернення, а також норми ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Так, у відповідності до договору № 4 від 10.11.2008р. строк, на який надається позика закінчується 31.01.2010р., у звязку з чим, враховуючи триденний термін повернення, встановлений п. 2.4 договору, порушення виконання зобовязань за Договором № 4 виникає з 04.02.2010р.

Таким чином, позивач має право на стягнення неустойки на суму заборгованості за договором № 4 в розмірі 321000,00 грн. з 04.02.2010р. по 04.08.2010р., яка за розрахунком суду, враховуючи положення статті 232 Господарського кодекс України та ст.. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»складає 31915, 32 грн.

За Договором № 5 від 24.02.2010р. строк, на який надається позика закінчується 30.09.2010р., у звязку з чим, враховуючи триденний термін повернення, встановлений п. 2.4 договору, порушення виконання зобовязань за Договором № 5 виникає з 04.10.2010р.

Таким чином, позивач має право на стягнення неустойки на суму заборгованості за договором №5 в розмірі 182400,00 грн. з 04.10.2010р. по 04.04.2011р., яка за розрахунком суду, враховуючи положення статті 232 Господарського кодекс України та ст.. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»складає 14174,73 грн.

Враховуючи викладене, заявлена позивачем до стягнення пеня в розмірі 921222,00 грн. підлягає частковому задоволенню в розмірі 46090,05 грн. у відповідності до розрахунку здійсненого судом.

За таких обставин суд вважає, що з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Полініт текстиль" підлягає стягненню 503400,00 грн. суми основного боргу, 29700,00 грн. інфляційних втрат, 15474,38 грн. 3% річних, 46090,05 грн. пені.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Полініт текстиль" (09800, Київська обл., м. Тетіїв, вул.. Стефаника, 7-а, код ЄДРПОУ 30598285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Політекс С.Н." (09800, Київська обл., м. Тетіїв, вул. Гоголя, 98-а, код ЄДРПОУ 34790393) 503400 (пятсот три тисячі чотириста) грн. 00 коп. суми основного боргу, 29700 (двадцять девять тисяч сімсот) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 15474 (п'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 38 коп. 3% річних, 46090 (сорок шість тисяч девяносто) грн. 05 коп. пені, 5946 (пять тисяч девятсот сорок шість) грн. 24 коп. державного мита та 95 (девяносто пять) грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 08.12.2011р.