Рішення № 20152147, 29.11.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2011 р. Справа № 10/160-11

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого суддіПривалова А.І.

при секретарі Марценюк О.М.

розглянувши справу № 10/160-11

за позовом комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго»

Житомирської міської ради, м. Житомир;

до державного підприємства Міністерства оборони України

«Білоцерківський військовий торг», м. Біла Церква;

про стягнення 62474,11 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 12.01.2011р. № 75/6;

від відповідача: не зявився.

обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось з позовом комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго»Житомирської міської ради (надалі позивач) до державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» (надалі відповідач) про стягнення 62474,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 119 на постачання теплової енергії від 01.10.2009р., в результаті чого за ними утворилась заборгованість за період дії договірних відносин з листопада 2010 року по лютий 2011 року у загальній сумі 55386,78 грн., за несвоєчасну сплату якої нараховані пеня в сумі 4233,68 грн., 3% річних 824,33 грн. та втрати від інфляції в сумі 2029,32 грн.

Ухвалою від 24.10.2011р. суд порушив провадження у справі № 10/160-11 та призначив її розгляд на 08.11.2011р.

В судовому засіданні 08.11.2011р. представником позивача підтримані позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання 08.11.2011 р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 24.10.2011р. не виконав, відзив на позов до суду не надіслав.

Ухвалою від 08.11.2011р. суд відклав розгляд справи на 29.11.2011р., у звязку з неподанням витребуваних судом доказів, незявленням у судове засідання повноважного представника відповідача та необхідністю витребування нових доказів по справі.

Присутнім у судовому засіданні 29.11.2011р. представником позивача надано пояснення по справі та додаткові докази в обґрунтування позовних вимог. Крім того, представник позивача звернувся до суду із заявою, в якій відмовився від стягнення пені з відповідача.

Відмова позивача від позову в частині стягнення пені прийнята судом, оскільки подана заява відповідає вимогам ст. 78 ГПК України та підписана повноважним представником, який діє на підставі довіреності від 12.01.2011р. № 75/6. Позивачу розяснені наслідки відповідних процесуальних дій, у звязку з відмовою від позову в частині стягнення пені та припиненням провадження у справі в цій частині.

В судове засідання 29.11.2011р. представник відповідача вдруге не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений ухвалою суду від 08.11.2011р. про місце і час проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору, встановлених ст. 69 ГПК України, та відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання відповідача, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2009р. між комунальним підприємством «Житомиртеплокомуненерго» (за договором теплопостачальна організація) та державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» (за договором споживач) було укладено Договір № 119 на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобовязується оплачувати одержувану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбаченими договором. Об'єктом споживання теплової енергії є курсантська їдальня по проспекту Миру, 22 в м. Житомирі.

Згідно п. 2.4. договору, кількість теплової енергії, яка подається постачальником споживачу, визначається згідно з даними приладів обліку теплової енергії, в разі їх наявності.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що облік теплової енергії, що відпускається споживачу, проводиться за приладами обліку. Звіти по приладах обліку про використану теплову енергію споживач зобовязаний надавати теплопостачальній організації до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надано пояснення від 28.11.2011р. № 6970/16 з відповідними доказами, з яких вбачається, що балансоутримувачем приміщення, що було визначено в Договорі № 119 на постачання теплової енергії від 01.10.2009р. як обєкт споживання теплової енергії, по проспекту Миру, 22 в м. Житомирі є Житомирський військовий інститут ім. С.П.Корольова Національного авіаційного університету. Згідно відповіді Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова Національного авіаційного університету № 2752 від 28.11.2011р., наданої на запит КП «Житомиртеплокомуненерго»від 23.11.2011р. № 6270/16, державне підприємство Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»використовувало частину приміщення у Житомирського військового інститут ім. С.П.Корольова Національного авіаційного університету на підставі Договору від 13.04.2007р. № 251/4/2/07/12 (та додаткових угод до нього), укладеного між Міністерством оборони України та ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг», з 13.04.2007р. до 15 лютого 2011р. та надавало послуги з організації харчування особового складу Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова Національного авіаційного університету надавало ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг».

При цьому, споживання теплової енергії відповідачем підтверджується протоколом зняття показників з теплового лічильника за відповідні періоди в присутності представника балансоутримувача приміщення та представника товариства з обмеженою відповідальністю «Аґрус», яке у відповідності до умов угод № 34/441 від 01.11.2010р. та № 57 від 01.01.2011р. між Житомирським військовим інститутом ім. С.П.Корольова Національного авіаційного університету та ТОВ «Аґрус», виконувало роботи по щомісячному технічному обслуговуванню теплових лічильників. Згідно Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Аґрус», одним із предмету діяльності останнього є організація, збирання, ремонт і обслуговування електронної та лічильної техніки.

Таким чином, враховуючи зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належним чином факт споживання відповідачем теплової енергії за період дії договірних відносин з листопада 2010 року по лютий 2011 року у загальній сумі 55386,78 грн.

Відповідно до п. 4.8. договору, всі розрахунки по цьому договору проводяться до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, за платіжними документами, які виписуються постачальником.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що споживач зобовязаний, зокрема, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Приписами статті 276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на підставі рахунків № 1616 за листопад 2010р., грудень 2010р., січень 2011р. та лютий 2011р. здійснив відповідачу нарахування за спожиту теплову енергію за період з листопада 2010 року по лютий 2011 року у загальній сумі 55386,78 грн.

Крім того, 20.09.2011р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість за отримані послуги з теплопостачання в сумі 55386,78 грн. та штрафні санкції, нараховані на вказану суму боргу. Відповідач претензію позивача залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги з теплопостачання становить 55386,78 грн., яка підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобовязань за Договором № 119 на постачання теплової енергії від 01.10.2009р. позивачем нараховані пеня в сумі 4233,68 грн. окремо по кожному рахунку, за період з січня по червень 2011 року втрати від інфляції в сумі 2029,32 грн., а також 3% річних у сумі 824,33 грн. за період з січня по серпень 2011 року.

Втім, у судовому засіданні 29.11.2011р. представник позивача звернувся до суду з заявою, в якій відмовився від стягнення пені з відповідача.

Відмова позивача від позову в частині стягнення пені прийнята судом, оскільки подана заява відповідає вимогам ст. 78 ГПК України та підписана повноважним представником, який діє на підставі довіреності від 12.01.2011р. № 75/6.

Таким чином, в частині стягнення пені провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача втрат від інфляції за період з січня по червень 2011 року в сумі 2029,32 грн. та 3% річних у сумі 824,33 грн. за період з січня по серпень 2011 року, то останні задоволенню не підлягають, оскільки позивач не надав суду доказів вручення відповідачу рахунків на оплату послуг з теплопостачання, за якими виникла заборгованість та які, відповідно до п. 4.8. договору, є підставою для оплати.

При цьому, позивач надав належні докази надіслання на адресу відповідача претензії з вимогою сплатити заборгованість та рахунки на оплату послуг з теплопостачання, за якими виникла заборгованість, датовані 20.09.2011р.

Отже, враховуючи приписи ст. 530 Цивільного кодексу України, у позивача виникло право вимагати від відповідача сплати заборгованості лише після закінченню семиденного строку від дня предявлення вимоги, тобто з 28.09.2011р. А тому боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобовязання, починаючи з 28.09.2011р.

Проте, при нарахуванні втрат від інфляції та 3% річних позивачем зазначено періоди, за які не доведено факт прострочення виконання зобовязань відповідачем.

Виходячи з вищевикладених обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 80 (п. 4), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 17; код 08358735) на користь комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго»Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська, 48; код 35343771) 55386 грн. 78 коп. заборгованості, 553 грн. 87 коп. витрат по сплаті державного мита та 209 грн. 23 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 4233 грн. 68 коп. пені.

4. В частині стягнення втрат від інфляції в сумі 2029,32 грн. та 3% річних у сумі 824,33 грн. в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

А.І. Привалов Дата складення та підписання повного тексту рішення 12.12.2011 р.