Рішення № 20129554, 16.02.2011, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 0827/2-631/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2011 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Трофимової Д.А.                     

при секретарі           Калюжній А.Є.,

розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, зазначаючи, що 22 листопада 2006 року між сторонами був укладений кредитний договір № 004-07058-221106, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 1758,90 гривень на придбання певного майна/послуг на умовах, визначених договором, із остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів і комісійних по ньому не пізніше, ніж 21.11.2007 року.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав, про що свідчить меморіальний ордер № 7074769 від 22.11.2006 року та рахунок-фактура № 52/1600 від 22.11.2006 року.

Зі свого боку відповідач отримала у своє розпорядження майно, що підтверджується накладною № 52/1620 від 22.11.2006 року.

У відповідності до договору позичальник зобов’язаний повернути кредит та плату за його користування не пізніше 21.11.2007 року. Моментом погашення кредиту вважається день зарахування коштів на розрахунковий рахунок кредитора в повному обсязі: суми кредиту, нарахованих процентів за його користування, всіх інших плат, передбачених договором.

Відповідач станом на 05.11.2010 року порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість. Положеннями договору передбачено, що позивач у випадку порушення позичальником строків сплати передбачених договором платежів більше, ніж на 1 місяць, має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за його користування, а також плати за ведення кредитної справи. При несвоєчасній сплаті позичальником платежів в строки, передбачені договором, кредитор має право вимагати від позичальника оплати боргового зобов’язання в примусовому порядку згідно чинного законодавства України.

У зв’язку із тим, що відповідач не належним чином виконував свої зобов’язання за кредитним договором, станом на 05.11.2010 року сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором складала 2166,44 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту –1642,91 грн., заборгованість за відсотками - 81,45 грн., заборгованість за комісіями –442,08 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 2166,44 грн. та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання також не з’явився, надавши письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі, зазначивши, що позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Тому суд ухвалив розглянути справу у відсутності сторін.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 листопада 2006 року між сторонами був укладений кредитний договір № 004-07058-221106, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 1758,90 гривень на придбання певного майна/послуг на умовах, визначених договором, із остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів і комісійних по ньому не пізніше, ніж 21.11.2007 року.

Після заключення договору між позивачем і відповідачем, відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, виникли певні зобов’язання, що є правовідношеннями, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити) гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Ці зобов’язання згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В разі порушення зобов’язання, у відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Чинне законодавство України передбачає, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у вигляді пені, якою у відповідності до вимог ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Ч. 3 ст. 549 ЦК України встановлюється, що пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, у термін, зазначений у договорі, відповідач суму кредиту не повернув, тобто не виконав зобов’язання за кредитним договором у встановлений строк.

Відповідно до вимог ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Розрахунком підтверджується, що сума заборгованості по кредитному договору № 004-07058-221106 від 22 листопада 2006 року станом на 05.11.2010р. складає 2166 грн. 44 коп.

Аналізуючи у сукупності надані по справі докази, суд дійшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 2166 грн. 44 коп., відповідно до наданого позивачем розрахунку, який суд вважає обґрунтованим та таким, що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки позов задовольняється, то з відповідача необхідно стягнути і сплачене позивачем держмито у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549-551, 610-612, 624, 625, 629, 651, 1054 ЦК України ст.ст. 3, 4, 31, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 2166 (дві тисячі сто шістдесят шість) грн. 44 коп. (р/р 29098000306713, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236), державне мито у розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. (р/р НОМЕР_1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або з дня отримання його копії особою, яка не була присутня при оголошенні рішення, через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання апеляційної скарги з дня його проголошення або з дня отримання його копії особою, яка не була присутня при оголошенні рішенні.

Суддя