Рішення № 20127534, 14.12.2011, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

                                                                                          Справа № 2-1252/11

Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М У К Р А І Н И

14.12.2011 Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Хмельницької Л.Ї.

при секретарі: Богоявленської А.С.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

за участю представника відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю представника співвідповідача: ОСОБА_4

за участю 3-ї особи:                                         ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_6 до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, що була заподіяна злочином, третя особа: ОСОБА_5,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, що була заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 25 червня 2010 року в 13.20 час. при якому водій ОСОБА_5, керуючі на підставі путового листу автобусом ЛАЗ А183DI д/н АН 0114АА, який належить відповідачу, рухаючись по пр.. Ленінському на перехрещенні с вул. Олімпієва, під*їзжаючі до нерегульованого пішохідного переходу,зазначеного дорожньою розміткою та дорожніми знаками, ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху, продовжував рух через пішохідний перехід, не приймаючі будь-яких заходів до зниження швидкості, або повної зупинки транспортного засобу, здійснюючі небезпеку для пішоходів. При цьому, не переконавшись у наявності пішоходів на пішохідному переході, він виїхав на нерегульований пішохідний перехід, де скоїв на неї наїзд, коли вона переходила проїжджу частину. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди їй були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у відповідності до медичного висновку № 408 від 03.08.2010 року. Отримання нею зазначених тілесних ушкоджень знаходиться у причинному зв*язку з порушенням водієм ОСОБА_5 вимог п.п. 18.1, 18,4, 1.14.3. розділу 34 ПДР України. У відношенні водія ОСОБА_5 була порушена кримінальна справа. На підставі вироку Ленінського районного суду м. Донецька від 18.11.2010 року ОСОБА_5 був визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.. 286ч.2 КК України.

Внаслідок заподіяних їй тілесних ушкоджень вона знаходилась на лікуванні в ККЛПЗ охорони здоров*я «Обласна травматологічна лікарня»в період з 25.06.2010 року по 19.07.2010 року. За період лікування на придбання медикаментів нею було витрачено 5109, 15 грн. Крім того, до отримання тяжких тілесних ушкоджень вона являлась інвалідом дитинства 2-ї групи з діагнозом «туберозний склероз(хвороба Бурневіля)»На 2012 рік з цього приводу була запланована операція, але у зв*язку з отриманням травмі головного мозку важкого ступеню, переломом черепу, при проведенні МРТ було виявлено новоутворення лівого бокового шлуночку, у зв*язку з зазначеними обставинами в період з 30.08.2010 року по 14.09.2010 року вона знаходилась на стаціонарному лікуванні в 2-му НХВ та НХІТ ДОКТМО де їй була виконана операція КПТ в лобно - теменній області. За час знаходження на лікуванні в 2-му НХВ та НХІТ ДОКТМО на придбання медикаментів нею було витрачено 24917, 21 грн. Таким чином, загальна сума заподіяної їй внаслідок ДТП матеріальної шкоди складає 30 026грн. 34 коп.

Крім того, вважає, що діями ОСОБА_5 їй була заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що до ДТП вона була практично здоровою людиною, після ДТП стан її здоров*я значно погіршився, в неї появились епілептичні приступи, стався рецидив хвороби Бурневіля. Вона постійно знаходиться у депресії, порушився сон, вона вимушена приймати гормональні автомобілями та побоюється самостійно переходити проїжджу частину. Крім того, внаслідок рецидиву хвороби, та знаходження її на лікуванні, її сім*я вимушена була витрачати значні суми коштів, що призвело до утворення великих боргів. Заподіяну моральну шкоду вона оцінює у 100000 грн. Просила стягнути з відповідача ККП Донецької міської ради «Донелектроавтотранс»матеріальну шкоду в сумі 30026,34 грн. та моральну шкоду в сумі 100000 грн.

До судового засідання позивачка не з*явилась, надіслала на адресу суду заяву з проханням слухати справу у її відсутність, за участю її представника ОСОБА_1, підтримала позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги позивачки в повному обсязі, просила стягнути з відповідачів на користь позивачки матеріальну шкоду, пов*язану з лікуванням позивачки в сумі 30026,34 грн. та моральну шкоду в сумі 100000 грн.

Представник відповідача ККП Донецької міської ради «Донелектроавтотранс»за довіреністю ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, пояснила, що дійсно в ДТП, внаслідок якого позивачці були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, винен водій підприємства ОСОБА_5, який на момент ДТП виконував трудові обов*язки, та вироком суду був визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.. 286 ч.2 КК України, але зазначила, що цивільна відповідальність підприємства ККПР ДГС «Донелектроавтотранс»на момент ДТП була застрахована у ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта». Між ККП ДМР «Донелектроавтотранс»та НАСК «Оранта»09.04.2010 року був укладений договір обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 526268/2369-23-10 та виданий поліс № ВЕ/1714663 на застрахований транспортний засіб автобус ЛАЗ А183 Д, р/н АН 0114АА, яким керував у день ДТП ОСОБА_5, тому саме страхова компанія повинна відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, заподіяну позивачці.

Представник відповідача ККП Донецької міської ради «Донелектроавтотранс»за довіреністю ОСОБА_3 в судовому засіданні також позовні вимоги не визнала та підтримала пояснення представника ОСОБА_2

Представник співвідповідача ВАТ НАСК «Оранта», яке було притягнуто до участі у справі за клопотанням представника ККП ДМР «Донелектроавтотранс»ухвалою суду від 08 листопада 2011 року, за довіреністю ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, та пояснила, що дійсно між ККП ДМР «Донелектроавтотранс» та ВАТ НАСК «Оранта»09.04.2010 був укладений договір обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 526268/2369-23-10 та виданий поліс № ВЕ/1714663 на застрахований транспортний засіб автобус ЛАЗ А183 ДІ, р/н АН 0114АА. За умовами зазначеного договору Страхова компанія несе відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. За договором ліміт відповідальності страховика за майнову шкоду, заподіяну життю та здоров*ю потерпілих, становить 51000 грн. на одного потерпілого за кожним полісом, безумовна франшиза складає 0грн. Таким чином, суму матеріальної шкоди, заподіяної позивачці визнала в повному обсязі. Крім того, зазначила, що у відповідності до вимог Закону України «Про страхування»страховик несе відповідальність в межах ліміту страхового полісу за шкоду, заподіяну життю та здоров*ю, страховик сплачує обґрунтовані витрати на лікування особи, підтверджені чеками, та сплату моральної шкоди в розмірі, яка не перевищує 2550 грн.

Третя особа по справі ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував факту ДТП, внаслідок якої була травмована ОСОБА_6, пояснив, що за скоєння злочину, передбаченого ст.. 286 ч. 2 КК України він був засуджений вироком Ленінського районного суду м. Донецька від 18.11.2010 року до 3-х років позбавлення волі, з застосуванням ст.. 75 КК України з випробуванням 1 рік, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачки, представника відповідача, та співвідповідача, 3-ї особи, дослідивши матеріали справи, докази, надані сторонами, оглянувши матеріали кримінальної справи № 1-489/2010р. у відношенні ОСОБА_5, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних обставин.

Так, судом встановлено, що 25.06.2010 року приблизно о 13 годині 20 хвилин по пр.. Ленінському на перехрещенні з вул. Олімпієва в Ленінському районі м. Донецька внаслідок наїзду автобуса ЛАЗ А183DI р/н НОМЕР_1, який належить ККП «Донецької міської Ради «Донелектроавтотранс»під керуванням водія ОСОБА_5, який знаходився у трудових відносинах з відповідачем та на час ДТП керував транспортним засобом на підставі путового листу № 157569, була травмована пішохід ОСОБА_6, яка переходила проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переходу, зазначеного дорожньою розміткою та дорожніми знаками. У наслідок ДТП ОСОБА_6 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

Вироком Ленінського районного суду м. Донецька від 18.11.2011 року водій ОСОБА_5 був визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.. 286ч.2 КК України, тобто в порушенні особою, яка керувала транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпілій були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя (а.с.5-9). Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11.02.2011 року зазначений вирок суду залишений без змін (а.с.10-13), тому набрав чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, в якій вказано, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили є обов’язковою для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи стосовно якої ухвалено вирок, вина ОСОБА_5 не підлягає повторному доказуванню при розгляді даної справи.

У відповідності до ст.. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Як встановлено в судовому засіданні, на момент ДТП ОСОБА_5 знаходився у трудових відносинах з ККП Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», керував автобусом на підставі письмового запису в дорожньому листі.

У відповідності до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов*язків.

Таким чином, саме відповідач повинен відшкодувати позивачці матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП при якій була травмована позивачка ОСОБА_6

Але, як встановлено в судовому засіданні, між ККП ДМР «Донелектроавтотранс» та ВАТ НАСК «Оранта»09.04.2010 був укладений договір обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 526268/2369-23-10 та виданий поліс № ВЕ/1714663 на застрахований транспортний засіб автобус ЛАЗ А183 ДІ, р/н АН 0114АА, яким керував ОСОБА_5 на момент ДТП. За умовами зазначеного договору Страхова компанія несе відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. За договором ліміт відповідальності страховика за майнову шкоду, заподіяну життю та здоров*ю потерпілих, становить 51000 грн. на одного потерпілого за кожним полісом, безумовна франшиза складає 0грн. (а.с.59-65).

Як встановлено в судовому засіданні, та підтверджується випискою з історії хвороби позивачки, внаслідок ДТП вона знаходилась на лікуванні в клініці нейрохірургії ККЛПЗ «Обласна травматологічна лікарня»в період з 25.06.2010 року по 19.07.2010 року (а.с.17) та отримувала лікування, при цьому на придбання медикаментів нею було затрачено 5109,13 грн., що підтверджується фіскальними чеками (а.с.21-43) та письмовими призначеннями лікарів. Крім того, до отримання тяжких тілесних ушкоджень позивачка являлась інвалідом дитинства 2-ї групи з діагнозом «туберозний склероз(хвороба Бурневіля)»(а.с.15). На 2012 рік з цього приводу їй була призначена планова операція, але у зв*язку з отриманням травмі головного мозку важкого ступеню, переломом черепу, при проведенні МРТ було виявлено новоутворення лівого бокового шлуночку (а.с. 18-20), у зв*язку з зазначеними обставинами в період з 30.08.2010 року по 14.09.2010 року вона знаходилась на стаціонарному лікуванні в 2-му НХВ та НХІТ ДОКТМО де їй була виконана операція КПТ в лобно - теменній області (а.с.40-42). За час знаходження на лікуванні в 2-му НХВ та НХІТ ДОКТМО на придбання медикаментів нею було витрачено 24917, 21 грн. Таким чином, загальна сума заподіяної позивачці внаслідок ДТП матеріальної шкоди, підтвердженої фіскальними чеками про придбання медпрепаратів (а.с.21-43) складає 30 026грн. 34 коп. Зазначена сума підлягає в повному обсязі стягненню з співвідповідача ВАТ НАСК «Оранта».

Згідно ст. 1167 ГК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, при наявності її вини.

Відповідно до положень Конституції України і чинного законодавства, а саме, відповідних Постанов Пленуму Верховного Суду України, фізичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів. Встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із Конституцією, законами України, та ратифікованими міжнародними актами, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди. Спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди повинні розглядатися, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено законодавством, як в даному

У відповідності до Пленуму Верховного Суду України п. 8 постанови № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зазначено, що за моральну (немайнову шкоду), заподіяну працівником під час виконання трудових обов*язків, відповідальність несе організація, з якою працівник знаходиться в трудових відносинах, останній відповідає перед нею в порядку регресу, якщо спеціальною нормою закону не встановлене інше.

Позивачкою заявлені вимоги про стягнення з відповідача ККП ДМР «Донелектроавтотранс»моральної шкоди в сумі 100000 грн. Судом встановлено, що саме працівник підприємства- відповідача ОСОБА_5 є винним в заподіянні шкоди позивачці, дійсно, у зв”язку з ДТП позивачці були заподіяні моральні страждання, а саме: після ДТП вона вимушена була тривалий час знаходитися на лікуванні, стан її здоров*я значно погіршився, в неї появились епілептичні приступи, стався рецидив хвороби Бурневіля, що підтверджується медичними довідками, вона перенесла позапланову операцію на головному мозку, що потребувало додаткових грошових витрат, що призвело до утворення боргів у її сім*ї. Позивачка знаходиться у депресії, погіршився сон, вона вимушена до цього часу проходити лікування, крім того, вона до цього часу зазнає страх перед автомобілями та побоюється самостійно переходити проїжджу частину. При цьому, суд вважає, що позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, та стягнення моральної шкоди в сумі 40000 грн. на користь позивачки буде достатнім для відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй внаслідок пошкодження здоров*я при ДТП.

При цьому, суд вважає, що моральна шкода в сумі 2250 грн. повинна бути стягнута на користь позивачки з співвідповідача НАСК «Оранта», оскільки у відповідності до вимог Закону України «Про страхування»страховик несе відповідальність в межах ліміту страхового полісу за шкоду, заподіяну життю та здоров*ю, страховик сплачує обґрунтовані витрати на лікування особи, підтверджені чеками, та сплату моральної шкоди в розмірі, яка не перевищує 2550 грн.

Сума моральної шкоди 37750 грн. підлягає стягненню на користь позивачки з відповідача ККП ДМР «Донелектроавтотранс».

Суд вважає за необхідне відмовити позивачці в задоволенні позову в частині стягнення матеріальної шкоди з ККП ДМР «Донелектроавтотранс»та у стягненні моральної шкоди в сумі 60000 грн.

У відповідності до ст.. 88 ЦПК України, оскільки позивачка була звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідачів, та стягнути їх у наступних розмірах: з ВАТ НАСК «Оранта» підлягає стягненню судовий збір в сумі 300грн.26 коп. за задоволення позову в частині стягнення матеріальної шкоди та 94,10 грн. за задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди; з ККП ДМР «Донелектроавтотранс»94грн.10 коп. за задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1166, 1172, 1187, 1167 ЦК України, ЗУ «Про страхування»від 04.10.2001 р. та «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 р., ст. ст. 10, 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 75, і.к.00034186 на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_2 матеріальну шкоду в сумі 30026 (тридцять тисяч двадцять шість) грн.. 34 коп., моральну шкоду в сумі 2250 (дві тисячі двісті п*ятдесят) грн..

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс»(м. Донецьк, вул. Донецька, 39 і.к.03328250) на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_2, моральну шкоду в сумі 37750 (тридцять сім тисяч сімсот п*ятдесят) грн.. 00 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 75, і.к.00034186 на користь держави судовий збір в сумі 300грн. 26 коп. та в сумі 94грн.10 коп.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс»(м. Донецьк, вул. Донецька, 39 і.к.03328250) на користь держави судовий збір в сумі 94 грн. 10 коп.

В задоволенні позову в частині стягнення матеріальної шкоди з ККП ДМР «Донелектроавтотранс»та у стягненні моральної шкоди в сумі 60000 грн.-відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Донецьк в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя:                                                                                Л. І. Хмельницька