Постанова № 20117174, 23.12.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.12.2011 р.           справа №17/5009/5299/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівБойко І.А.

Зубченко І.В., Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

від позивача:

від відповідача (скаржника):

розглянувши апеляційну скаргу Лебеденко В.В.

Не з’явився

Не з’явився

Комунального підприємства «Бердянськводоканал»Бердянської міської ради м. Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області

від 07.11.2011р.

у справі № 17/5009/5299/11 (суддя В.Л.Корсун)

за позовом Комунального підприємства «Облводоканал»Запорізької обласної ради м. Запоріжжя

до відповідача Комунального підприємства «Бердянськводоканал»Бердянської міської ради м. Бердянськ Запорізької області простягнення 3550 271,14грн. ВСТАНОВИВ: У вересні 2011 року комунальне підприємство «Облводоканал»Запорізької обласної ради м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до комунального підприємства «Бердянськводоканал»Бердянської міської ради м. Бердянськ Запорізької області про стягнення 934 770,38 грн., з яких: 932 073,76грн. - основний борг, 2 236,97 грн. - пеня та 459,65 грн. - 3% річних. В процесі розгляду справи позивач неодноразово корегував заявлені позовні вимоги. Так, заявою від 02.11.11 № 12/1101 про уточнення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, позивач просить суд стягнути з відповідача за договором про надання послуг з водопостачання від 30.05.11 № 4/11 суму основного боргу в розмірі 3 588 498,36 грн., пеню в сумі 26 356,97 грн. та 3% річних в розмірі 5 415,81 грн. та припинити провадження у по справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 400 000,00 грн. Також в матеріалах справи міститься заява позивача (а.с. 109 т. 1) від 07.11.2011р. якою позивач повідомив, що станом на 07.11.2011р., у зв’язку з частковою сплатою відповідачем суми боргу, основний боргу відповідача за послуги з водопостачання становить 3518498,36грн. (за серпень 2011 –1540000,08грн. та за вересень 2011р. –1978498,28грн.) нарахована пеня в сумі 26356,97грн. (за липень 2011р. –2236,97грн., за серпень 2011р. - 24120,00грн.) та 3 % річних в сумі 5 415,81грн. (за липень 2011р. –459,65грн. та за серпень 2011р. –4 956,16грн.). Зазначив, що сума боргу зменшилась, періоди боргу були змінені у зв’язку з частковою оплатою відповідачем суми боргу після пред’явлення позову до суду.

У зв’язку з вищенаведеним, позивач остаточно просив стягнути з відповідача суму у розмірі 3550271,14грн., яка складається з основного боргу у розмірі –3518498,36грн., пені у розмірі 26356,97грн. та 3 % річних у розмірі 5 415,81грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.11.2011р. позовні вимоги комунального підприємства «Облводоканал»Запорізької обласної ради були задоволені частково в сумі 3550271,14грн., яка складається з основного боргу у розмірі – 3518498,36грн., пені у розмірі 26356,97грн. та 3 % річних у розмірі 5 415,81грн., розстрочене виконання рішення на сім місяців, припинено провадження по справі в частині стягнення боргу в сумі 70000,00грн.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Запорізької області від 07.11.2011р. у справі № 17/5009/5299/11, відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вищенаведене рішення суду від 07.11.2011р. скасувати частково в частині стягнення з відповідача пені, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення в цій частині, яким стягнути з відповідача пеню в сумі 13010,00грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на невірний розрахунок суми пені нарахованої на суму боргу за серпень 2011р. у розмірі 2010000,08грн. за період з 26.09.2011р. по 25.10.2011р., оскільки у вказаний період сума відповідачем була у розмірі 690000,00грн., отже у період з 26.09.2011р. по 25.10.2011р. за відповідачем існувала заборгованість за серпень 2011р. саме у розмірі 1982083,17грн., сума пені за якою у визначений період становить 26021,97грн.

Крім того, відповідач зазначає, про ненадання судом першої інстанції оцінки його клопотанню про зменшення розміру пені, висловленому у запереченнях проти позову та просить апеляційний суд зменшити розмір пені на 50%.

Ухвалою від 05.10.2011р. Донецьким апеляційним господарським судом було порушено апеляційне провадження.

20.12.2011р. на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вих. № 12/2027 від 14.12.2011р.) у якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.2011р. у справі № 17/5009/5299/11 без змін.

Представники сторін у судове засідання не з’явилися.

Від скаржника надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю явки представника у судове засідання.

Втім, вказане клопотання апелянта колегія суддів залишає без задоволення, оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено господарським судом Запорізької області, 30.05.2011р. між комунальним підприємством "Облводоканал" Запорізької обласної ради (Виробник) і комунальним підприємством "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради (Споживач) було укладено договір № 4/11 про надання послуг з водопостачання, за умовами якого Виробник зобов'язався надавати Споживачу, який є оптовим споживачем, безперебійне надання послуг з питного водопостачання в обсягах, передбачених п. 2.1. договору та якісними нормативами, передбаченими в п. 2.3. договору, а Споживач зобов'язався прийняти надані послуги та оплатити їх у порядку та умовах даного договору (п. 1.1).

Договір набирає чинності з моменту подачі Споживачу води за цим договором, діє до 25.12.11 включно (п. 15.1. договору).

Пунктом 3.3. договору передбачено, що кількісний та якісний обсяг послуг водопостачання оформляється щомісячним актом прийому-передачі води, який складається на підставі: - акту про зняття показників водолічильника, який підписується представниками Виробника та Споживача в останній календарний день звітного місяця. Виробник направляє Споживачу акт прийому-передачі води, а Споживач зобов'язаний підписати його не пізніше 3-х робочих днів з моменту його отримання. В разі відмови Споживача від підписання акту, про це вказується в акті та він підписується Виробником одноособово.

Згідно з п. 3.4. договору, акти прийому-передачі води та акти про зняття показників водолічильника є підставою для остаточних розрахунків за надані послуги.

Матеріали справи свідчать, що позивач у період липень 2011р. - вересень 2011р. надавав відповідачеві послуги з водопостачання.

Факт надання послуг з водопостачання у період липень 2011р. - вересень 2011р. підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними без заперечень та зауважень з боку відповідача, актами № 2 від 31.07.2011р., № 3 від 31.08.2011р., № 4 від 30.09.2011р.

Умовами п. 8.1. договору передбачено, що оплата за послуги водопостачання проводиться Споживачем грошовими коштами на підставі отриманого рахунку та акту про о надані послуги в такому порядку: 40 % вартості спожитих послуг - до 10 числа місяця, л наступного за розрахунковим; 60 % вартості спожитих послуг - до 25 числа місяця, наступного е за розрахунковим.

Матеріали справи свідчать, що позивачем відповідачу були виставлені рахунки: за липень 2011р. – рахунок № 345 від 31.07.2011р. на суму 3082073,76грн., за серпень 2011р. –рахунок № 401 від 31.08.2011р. на суму 2672 083,17грн. та за вересень 2011р. – рахунок № 457 від 30.09.2011р. на суму 1978498,28грн.

Втім, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за надані послуги у встановлений договором строк в повному обсязі не здійснив.

Залишок заборгованості заявлений до стягнення за липень 2011р. в сумі 932 073,76грн. відповідач сплатив лише під час слухання справи.

Отже, станом на 02.11.2011р. сума основного боргу відповідача за період з серпня 2011 року по вересень 2011 року складала 3 588 498,36 грн., з якої: 1 610 000,08 грн. за послуги надані в серпні 2011 року та 1 978 498,28 грн. за послуги надані в вересні 2011 року.

Крім того, в ході розгляду справи, відповідач частково сплатив суму боргу за серпень 2011 року в розмірі 70 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1623 від 03.11.2011р. на суму 30000,00грн. та № 1642 від 04.11.2011р. на суму 40000,00грн. (а.с.106 т. 1).

Таким чином, судова колегія вважає, що провадження у справі щодо вимог про стягнення основного боргу в сумі 1002073,76грн. (заборгованість за липень2011р. в сумі 932 073,76грн. та заборгованість зам серпень 2011р. –70000,00грн.) підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відтак, з урахуванням здійснених відповідачем проплат, станом на 07.11.2011р., заборгованість відповідача за послуги з водопостачання становить 3518498,36грн., з яких: за серпень 2011 –1540000,08грн. та за вересень 2011р. –1978498,28грн.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог –згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач свої зобов’язання за договором по оплаті вартості послуг з водопостачання виконав лише частково, внаслідок чого за відповідачем виникла заборгованість в сумі 3518498,36грн., наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України,

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 216 –218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування.

Зокрема, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 9.2. договору передбачено, якщо оплата у вказаний термін не проведені Споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,04% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 9.2. договору нарахував пеню в розмірі 26356,97грн. (на суму заборгованості за липень 2011р. у розмірі 932073,76грн. за період з 26.08.2011р. по 31.08.2011р. –пеня в сумі 2236,97грн. та на суму заборгованості за серпень 2011р. у розмірі 2010000,08грн. за період з 26.09.2011р. по 25.10.2011р. –пеня в сумі 24120,00грн.).

При перевірці розрахунку суми пені апеляційним судом встановлено, що позивачем розрахунок здійснено у відповідності ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, період нарахування визначено з урахуванням кінцевого терміну розрахунку передбаченого п. 8.1. договору, однак позивачем при здійсненні розрахунку не враховано здійсненої відповідачем часткової оплати суми заборгованості за серпень 2011р. у період за який нараховується пеня.

Так, згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень (а.с. 21-36 т. 2) вбачається, що у період з 04.10.2011р. по 25.10.2011р. відповідачем було здійснено проплат на суму 690000,00грн. Пеня за серпень 2011р. нарахована позивачем за період з 26.09.2011р. по 25.10.2011р., що підпадає під період здійснених відповідачем оплат на суму 690000,00грн., а отже належною для нарахування пені є сума заборгованості за серпень 2011р. у розмірі 1982083,17грн.

Окрім того, судова колегія також зазначає, що позивачем при здійснені розрахунку суми пені невірно визначено подвійну облікову ставку в день, подвійна облікова ставка в день у визначені для нарахування позивачем періоди становить 0,042% = 7,7500% * 2 : 365.

Так, апеляційним судом здійснено перерахунок суми пені за подвійна облікова ставка в день у період за який нараховується пені у розмірі 0,042%:

За період з 26.08.2011р. по 31.08.2011р. (6 днів)

932 073,76грн. х 0,042 х 6 :100 = 2 348,82грн.

За період з 26.09.2011р. по 25.10.2011р. (30днів)

1982 083,17грн. х 0,042 х 30 : 100 = 24 974,25грн.

Загальний розмір пені становить: 2 348,82грн. + 24 974,25грн. = 27323,07грн.

Однак, у зв’язку з тим, що позивачем заявлено до стягнення суму пені за період з 26.08.2011р. по 31.08.2011р. у розмірі 2236,97грн. та за період з 26.09.2011р. по 25.10.2011р. у розмірі 24120,00грн., що є меншим ніж розраховані судом суми пені, то вимоги в позивача в частині стягнення пені підлягають задоволенню в межах заявленої до стягнення суми пені, а саме: 26356,97грн., оскільки згідно ч. 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 5415,81грн. (на суму заборгованості за липень 2011р. у розмірі 932073,76грн. за період з 26.08.2011р. по 31.08.2011р. –3% річних в сумі 459,65грн. та на суму заборгованості за серпень 2011р. у розмірі 2010000,08грн. за період з 26.09.2011р. по 25.10.2011р. –3% річних в сумі 4 956,16грн.).

Розрахунок 3 % річних на суму заборгованості за липень 2011р. у розмірі 932073,76грн. за період з 26.08.2011р. по 31.08.2011р. у розмірі 459,65грн. є вірним, а тому судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про задоволення позовних вимог в цій частині.

Втім, колегія суддів зазначає, з урахуванням часткових проплат здійснених відповідачем у період з 04.10.2011р. по 25.10.2011р. (платіжні доручення (а.с. 21-36 т. 2) на суму 690000,00грн., належною для нарахування 3% річних є сума заборгованості за серпень 2011р. у розмірі 1982083,17грн.

Таким чином, 3 % річних у період з 26.09.2011р. по 25.10.2011р. становлять:

1982083,17грн. *3 * 30 : 365 : 100 = 4887,33грн.

Загальний розмір 3% річних становить: 459,65грн. + 4887,33грн. = 5346,98грн.

А в сумі 3 % річних у розмірі 68,83грн. слід відмовити за безпідставністю нарахування.

Відповідач у заяві від 07.11.2011р. просив суд розстрочити виконання рішення у справі терміном на 7 місяців, з листопада 2011 р. по травень 2012 р. з щомісячним платежем в сумі 507 181,59 грн. у зв'язку з тяжким фінансовим положенням підприємства.

Місцевий суд, у відповідності до п. 6. ст. 83 ГПК, заяву відповідача задовольнив, розстрочив виконання рішення від 07.11.2011р. у справі № 17/5009/5299/11 строком на 7 місяців виходячи з загальної суми позову 3550271,14грн.

Крім того, матеріали справи свідчать, що відповідач в запереченнях (б/н від 04.11.2011р.), з посиланням на ч. 1 ст. 233 ГК України, просив суд зменшити розмір пені.

Вказане клопотання, усупереч пп. 2-3 ч. 1 ст. 84 ГПК України, судом першої інстанції залишилося поза увагою, жодної оцінки вказаному клопотанню судом не надано.

В апеляційній          скарзі скаржник також просить суд зменшити розмір пені на 50%.

Втім, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення розміру пені, оскільки сума пені нарахована позивачем не на всю суму заборгованості (на заборгованість за вересень 2011р. пеня не нараховувалася), а розмір пені не є значним у відношенні до стягнутої суми заборгованості.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.2011р. у справі № 17/5009/5299/11 є таким, що підлягає зміні.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги до суду покладаються на відповідача.

Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Бердянськводоканал»Бердянської міської ради м. Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.2011р. у справі №17/5009/5299/11 –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.2011р. у справі № 17/5009/5299/11 – змінити.

Абзац 2-ий резолютивної частину рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.2011р. у справі № 17/5009/5299/11 викласти в наступній редакції:

«Стягнути з комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Пролетарський, 97, код ЄДРПОУ 37622628, р/р 26002060757264 в ЗРУ КБ "Приватбанк" в м. Запоріжжі, МФО 313399) на користь комунального підприємства ''Облводоканал" Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 03327115, р/р 26005702930007 в АТ "Райффайзен банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) - 3 518 498грн. 36коп. основного боргу, 26 356грн. 97коп. пені та 5 346грн.98коп. 3% річних».

Доповнити резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.2011р. у справі № 17/5009/5299/11 абзацом № 3 наступного змісту:

«В частині стягнення суми 3% річних у розмірі 68,83грн. - відмовити».

Абзац 7-ий резолютивної частину рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.2011р. у справі № 17/5009/5299/11 викласти в наступній редакції:

«В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1002073,76грн. провадження по справі припинити».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий          І.А.Бойко

Судді І.В.Зубченко

Н.О.Мартюхіна

Надруковано: 4 прим.

          1- позивачу

          1- відповідачу

          1- у справу

          1 -ДАГС