ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
____________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.12.2011 Справа № 5024/2330/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Дніпро" м. Херсон
до публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон
про витребування майна та стягнення 11725грн. 00коп.
за участю представників сторін:
від позивача – директор Овчарук А.І., адвокат Волкова Л.Г.
від відповідача - уповноважена особа Копчак В.Т.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво Дніпро" (позивач по справі) звернулося з позовом до публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (відповідач) та просить витребувати у відповідача нежитлове приміщення під № 4 площею 33,5 кв.м., що знаходиться у будівлі літ. «А»за адресою м. Генічеськ Херсонської області проспект Миру, №109, посилаючись на те, що він є власником зазначеного нерухомого майна, а відповідач незаконно володіє зазначеним приміщенням, розмістивши в ньому трансформаторну підстанцію Генічеського РЕЗ і ЕМ.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 11725грн.00коп. збитків які йому спричинені за час незаконного володіння майном з квітня 2011року по жовтень 2011року.
Відповідач позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що відповідно до ст.ст. 328, 345 ЦК України він правомірно володіє нежилим приміщенням площею 33,5 кв.м., що знаходиться у будівлі літ. «А»за адресою м. Генічеськ Херсонської області проспект Миру №109, оскільки зазначене приміщення передавалося до Статутного фонду ВАТ «Енергопостачальна компанія «Обленерго»під час корпоратизації згідно з Указом Президента України від 15.06.1993 року №210/93. За його посиланням відповідно до переліку нерухомого майна, яке передано до Статутного форду ВАТ під час корпоратизації, відповідачу передано право власності на будівлю ТП-2 інвентарний №08259, що знаходиться в м. Генічеськ. Відповідно до інвентарної картки №13 обліку основних засобів зазначена будівля знаходиться в м. Генічеськ по вул. Гоголя-Миру, а за паспортом трансформаторної підстанції №02 вона розташована саме в спірній будівлі.
Не визнає відповідач і позовні вимоги в частині стягнення збитків, оскільки вважає, що відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включається і неотриманий прибуток (втрачена вигода) на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі неналежного виконання зобов’язання іншою стороною. На думку відповідача, оскільки господарські правовідносини між сторонами відсутні, то відсутні і підстави стягнення неотриманого прибутку.
Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася в засіданні 13.12.2011року до 20.12.2011року.
В засіданні 20.12.2011року відповідачем подана заява про зупинення провадження у справі до вирішення Одеським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги відповідача на постанову господарського суду Херсонської області від 16.10.2006року по справі №8/238-ПН-06, якою за позивачем визнано право власності на 49/50 частини двоповерхової будівлі, розташованої в м. Генічеськ, проспект Миру №109.
Суд відхиляє клопотання позивача про зупинення провадження у справі, з урахуванням наступного.
Згідно ч.1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Таким чином, для можливості застосування зазначеної норми суду необхідно встановити, по-перше, пов’язаність даної справи з іншою справою, що розглядається іншим судом, і, по-друге, неможливість розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Пов’язаність справи полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Необхідною умовою зупинення справи є також встановлення того, що пов’язана справа знаходиться на розгляді в іншому суді.
Однак відповідачем не надано доказів того, що його апеляційна скарга, датована 20.12.2011року, розглядається в Одеському апеляційному адміністративному суді, як і не надано доказів того, що вона призначена судом до розгляду. Сам лише факт надіслання апеляційної скарги не є підставою зупинення провадження у справі відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України.
За таких підстав клопотання відповідача про зупинення провадження у справі не обґрунтовано належними доказами, тому задоволенню не підлягає, а справа розглядається по суті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд –
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво Дніпро" є власником 49/50 частки двоповерхової нежитлової будівлі, розташованої в м.Генічеськ Херсонської області по проспекту Миру №109.
Право власності позивача на зазначену частку будівлі підтверджується наданими до матеріалів справи доказами, в тому числі і витягом Генічеського державного бюро технічної інвентаризації від 07.06.2011року №30223334.
При дослідженні технічної документації на зазначену будівлю судом встановлено, шо відповідно до схематичного плану будівлі №109 по проспекту Миру в м.Генічеськ (будівля під літ. А) в зазначеній будівлі, серед іншого, на першому поверсі розташоване приміщення під номером 4 площею 33,5 кв.м., власником якого є позивач. Зазначений факт також підтверджується експлікацією будівлі форми 6-б та листом Генічеського державного бюро технічної інвентаризації №592 від 30.09.2011року.
Як встановлено матеріалами справи, та не заперечується сторонами, в приміщенні під номером 4 площею 33,5 кв.м., яке розташоване за адресою м. Генічеськ Херсонської області проспект Миру №109, власником якого є позивач, відповідачем встановлено трансформаторну підстанцію, обладнання якої належить Генічеському РЕЗ і ЕМ.
Позивач звертався до відповідача з пропозицією укласти договір оренди приміщення №4 площею 33,5 кв.м., однак відповідач відмовляється укласти зазначений договір. Відмовлено в спонуканні укладення договору оренди і рішенням господарського суду Херсонської області від 27.10.2011року по справі №5024/1942/2011.
Відповідно до ч.1 ст. 317, ч.1 ст. 319 ЦК України власник має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Тобто розпорядження своїм майном власник здійснює за власною волею і не зобов'язаний на це отримувати дозвіл інших осіб.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення господарської діяльності, не забороненій законом.
Право власності згідно з ч.1 ст. 321 є непорушним. Непорушність права власності полягає в його недоторканності, а водночас і в недоторканності самого майна власника. Всі особи мають утримуватися від безпідставного заволодіння майном власника.
З урахуванням вищезазначених норм права позивач, як власник приміщення № 4 площею 33,5 кв.м., яке розташоване за адресою м. Генічеськ Херсонської області проспект Миру №109, наділений правом володіти, користуватися та розпоряджатися цим приміщенням виключно за своєю волею, яка не залежить від волі інших осіб.
В той же час, власник, відповідно до ч.1 ст. 387 ЦК України має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Витребування власником майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову, за допомогою якого власник захищає не тільки свої права на володіння та користування майном, а також і право розпорядження майном.
За таких підстав, позивач, як власник нежилого приміщення, обгрунтовано заявив позов до відповідача, яким без відповідної правової підстави використовується приміщення № 4 площею 33,5 кв.м., що розташоване в будівлі №109 по проспекту Миру в м.Генічеськ під розміщення трансформаторної підстанції.
Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Крім того, відповідно до ст. 38 ГПК України, забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.
Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами право власності позивача на спірні приміщення.
Його посилання на те, що він правомірно володіє нежилим приміщенням площею 33,5 кв.м., що знаходиться у будівлі літ.А за адресою м. Генічеськ Херсонської області проспект Миру №109, оскільки зазначене приміщення передавалося до Статутного фонду ВАТ «Енергопостачальна компанія «Обленерго»під час корпоратизації згідно з Указом Президента України від 15.06.1993 року №210/93, не є належним доказом права власності відповідача на приміщення №4 площею 33,5 кв.м., розташованого в будівлі №109 по проспекту Миру в м.Генічеськ, оскільки відповідно до переліку нерухомого майна, яке передано до Статутного форду ВАТ під час корпоратизації, відповідачу передано право власності на будівлю ТП-02 інвентарний №08259, що знаходиться в м. Генічеськ ( без зазначення адреси). Відповідно до інвентарної картки №13 обліку основних засобів зазначена будівля знаходиться в м. Генічеськ по вул. Гоголя-Миру, а не проспект Миру №109.
Відповідно до ч.1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Таким чином, право власності на нерухоме майно яке належить юридичним та фізичним особам, підлягає обов’язковій державній реєстрації. Реєстрацією права власності на нерухоме майно визнається внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно, яке здійснюється БТІ за місцезнаходженням об’єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів.
Реєстрація права власності позивача на нежитлове приміщення під № 4 площею 33,5 кв.м., що знаходиться у будівлі літ. А за адресою м. Генічеськ Херсонської області проспект Миру, №109 підтверджується витягом Генічеського державного бюро технічної інвентаризації від 07.06.2011року №30223334.
Відповідачем же не надано документального підтвердження державної реєстрації за ним права власності на вищезазначене майно. Його посилання на те, що саме спірне приміщення передавалося до Статутного фонду ВАТ під час корпоратизації не підтверджено належними та допустимими доказами в розуміння ст.ст.32, 34 ГПК України, оскільки відповідно до переліку майна передавалася будівля ТП №02 в м. Генічеську без зазначення адреси.
Посилання відповідача на те, що відповідно до інвентарної картки №13 обліку основних засобів до Статутного фонду передавалася саме будівля ТП №02, яка розташована по пр. Миру №109 в м.Генічеську безпідставне, оскільки відповідно до інвентарної картки №13 обліковується будівля, яка знаходиться в м. Генічеськ по вул. Гоголя-Миру, а не проспект Миру №109. До того ж державна реєстрація права власності навіть на зазначену будівлю позивачем не здійснювалася, так як листом №747 від 14.12.2011року Генічеське БТІ повідомляє про відсутність інвентарної справи на будівлю ТП №02 за адресою м.Генічеськ, вул. Гоголя-проспект Миру.
Виконавчий комітет Генічеської міської ради листом №02-02-17-09/366 від 14.12.2011року на запит позивача також повідомив, що будівля ТП №02 за адресою м.Генічеськ вул. Гоголя-проспект Миру не знаходиться.
Листом від 13.12.2011року №742 Генічеське БТІ також підтверджує, що за відповідачем ніколи не здійснювалася державна реєстрація права власності на нежитлове приміщення №4, яке розміщене в будівлі літ. А по проспекту Миру №109 в м.Генічеськ.
З урахуванням вищезазначеного позивачем доведено належними доказами, що він є власником приміщення №4, яке розміщено в будівлі літ. А по проспекту Миру №109 в м.Генічеськ, а відповідач незаконно, без відповідної правової підстави заволодів зазначеним приміщенням, розмістивши в ньому трансформаторну підстанцію.
За таких підстав вимоги позивача про витребування у відповідача майна яке належить йому на праві власності обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги про стягнення збитків суд виходить із наступного.
При зверненні з позовом, позивач просив стягнути з відповідача 11725грн.00коп., як неотриманий ним доход в результаті безпідставного користування спірним приміщенням на протязі 7 місяців (з квітня по жовтень 2011року), виходячи із того, що він міг би отримати доход за цей період, передавши приміщення в оренду іншим підприємствам, які б йому заплатили орендну плату в розмірі 50грн. 00коп.за 1 кв.м. площі.
Підставою позовних вимог позивач, з урахуванням заперечень на відзив відповідача, викладених в листі від 16.12.2011року №60, зазначає ст.ст. 224, 225 ГК України, ст.ст. 22, 1166 ЦК України.
Відповідно до ст.224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності.
Статтею 22 ЦК України встановлено загальну норму щодо захисту цивільних прав і інтересів по відшкодуванню збитків та майнової шкоди. Відповідно до зазначеної норми особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Також відповідно до приписів статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом вищезазначених норм юридичним фактом, з яким закон пов’язує виникнення даного зобов’язання, є факт заподіяння шкоди, як самостійної підстави виникнення цивільних прав і обов’язків, передбачених статтею 11 ЦК України.
Підставою для застосування як договірної, так і позадоговірної відповідальності є наявність складу правопорушення, який включає в себе протиправну поведінку (дії чи бездіяльності) особи; шкідливий результат такої поведінки (шкоду); причинний зв’язок між протиправною поведінкою і шкодою та вину особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, що утворюють склад господарського правопорушення, звільняє відповідача від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Відшкодування збитків - це міра відповідальності за порушення в сфері господарювання, тому її застосування можливе за наявності підстави відповідальності, передбаченої законом. Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт порушення господарського зобов'язання контрагентом, наявність складових правопорушення, розмір понесених ним збитків, причинний зв'язок між правопорушенням і збитками.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак позивачем не доведено наявність складу правопорушення з боку відповідача та не обґрунтовано належними доказами розміру збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаних доходів).
Його посилання на те, що він міг би одержати доходи від передачі приміщення в оренду не є переконливими для суду, оскільки відповідно до ст.. 795 ЦК України передання нежитлового приміщення в оренду оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, а відповідно і орендну платі позивач міг отримувати з моменту підписання акту.
Однак, в засіданні суду встановлено, що приміщення, яке позивач міг передати в оренду, мало обтяження, оскільки в ньому розміщена трансформаторна підстанція відповідача, тобто передати її в оренду іншим особам неможливо до моменту звільнення від майна відповідача.
Крім того, позивачем не обґрунтовано і розрахунок суми упущеної вигоди, так як намір укласти договір оренди не свідчить про його укладення та узгодження істотних умов договору, в тому числі і розміру орендної плати, яка покладена позивачем в основу розрахунку.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги в частині стягнення 11725грн.00коп. задоволенню не підлягають.
Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 44, 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог. Крім того з відповідача на користь позивача стягується 2000грн.00коп. витрат за послуги адвоката.
Одночасно відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»з позивача в доход державного бюджету судом стягується 470грн.50коп. недоплаченого судового збору.
В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Витребувати у публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон вул. Пестеля, 5, ідентифікаційний код 05396638, інші реквізити суду невідомі на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Дніпро" м. Херсон вул. Яворницького, 8/29, ідентифікаційний код 31917801, інші реквізити суду невідомі, нежитлове приміщення під № 4 площею 33,5 кв.м., що знаходиться у будівлі літ. «А» за адресою м. Генічеськ Херсонської області проспект Миру, №109.
3.Стягнути з публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон вул. Пестеля, 5, ідентифікаційний код 05396638 інші реквізити суду невідомі на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Дніпро" м. Херсон вул. Яворницького, 8/29, р/р 2600930100219 в ХОУ ПАТ «Ощадний банк України» у м. Херсоні, МФО 352457 ідентифікаційний код 31917801 –1411грн.50коп. судового збору та 2000грн.00коп. витрат за послуги адвоката.
4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Дніпро" м. Херсон вул. Яворницького, 8/29, р/р 2600930100219 в ХОУ ПАТ «Ощадний банк України»у м. Херсоні, МФО 352457 ідентифікаційний код 31917801 в доход державного бюджету на р/р № 31210206700002 в Головному управлінні Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230, отримувач УДК у місті Херсоні, призначення платежу судовий збір, код 03500045 –470грн. 50коп. недоплаченого судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
5. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 11725грн.00коп. збитків та 2000грн.00коп. адвокатських послуг відмовити.
Суддя З.І. Ємленінова
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 23.12.2011р.
Судове рішення № 20116987, Господарський суд Херсонської області було прийнято 20.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5024/2330/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: