Рішення № 20116771, 27.10.2011, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 2-423/11

РІШЕННЯ

іменем України

27 жовтня 2011 року м.Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Гамули Б.С.,

при секретарі Семенюк О.В.,

з участю: прокурора Смітюха В.Г.,

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському цивільну справу за позовом прокурора Камінь-Каширського району в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

          17 жовтня 2011 року прокурор Камінь-Каширського району в інтересах держави в особі ВАТ „Державний ощадний банк України” звернувся в суд з позовом в якому зазначає, що прокуратурою району проведено перевірку додержання законодавства по матеріалах щодо несплати коштів за кредитним договором № 1296 від 11 вересня 2008 року.

В ході перевірки встановлено, що між ВАТ „Державний ощадний банк України” та ОСОБА_2 11 вересня 2008 року було укладено кредитний договір № 1296 (далі Договір), згідно якого остання отримала кредит на споживчі потреби в розмірі 10000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 29% на рік, що нараховуються на фактичний залишок заборгованості, комісійних винагород та інших платежів в порядку, на умовах та в строки, що визначені цим Договором. Кредит надавався на 36 місяців з терміном остаточного погашення не пізніше 9 вересня 2011 року.

Кредитний договір забезпечений договором поруки № 2008 від 11 вересня 2008 року, укладений між позивачем та ОСОБА_3, який помер 8 березня 2010 року.

Кошти за кредитним договором ОСОБА_2 отримала вчасно. Відповідно до умов Договору відповідач зобов’язувалася повертати суму кредиту та нараховані відсотки за користування ним щомісячно в розмірі 278 грн. – перша сплата, а починаючи з жовтня 2008 року і в подальшому в сумі 270 грн. в строк до 27 числа поточного місяця, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань. Проте умови Договору відповідач порушила, кредит та відсотки сплачувала частково. Про наявність кредитної заборгованості 5 липня 2011 року відповідача було повідомлено претензією, на яку вона не відреагувала. В зв’язку з цим заборгованість по кредиту станом на 20 вересня 2011 року склала 6457 грн. 76 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 5907 грн. 45 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом – 501 грн. 03 коп., пеня – 49 грн. 28 коп.

Згідно п. 2.2 Кредитного договору незважаючи на інші його положення банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту в цілому або у визначеній банком частині, сплати процентів за його користування та інших платежів, що належать до сплати за цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобов’язань за цим Договором або за договором застави (іпотеки) в тому числі у випадку одноразового прострочення сплати чергового платежу по кредиту та/або процентів за користування кредитом, інших платежів за цим Договором протягом 30 календарних днів.

Посилаючись на викладені обставини, просить суд стягнути з відповідача на користь ВАТ „Державний ощадний банк України” заборгованість за кредитним договором в сумі 6457 грн. 76 коп.

          Прокурор Смітюх В.Г., представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги уточнили. Просять стягнути з відповідача кредитну заборгованість в сумі 6238 грн. 42 коп., оскільки на час розгляду справи відповідач частково погасила заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала повністю, запевнила, що борг сплатить найближчим часом.

          Вислухавши думку сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до повного задоволення.

          Судом встановлено, що 11 вересня 2008 року між ВАТ „Державний ощадний банк України” та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 1296 (а.с. 4-6), згідно якого позивач зобов’язався надати відповідачу грошові кошти (кредит) на 36 місяців з терміном остаточного погашення не пізніше 9 вересня 2011 року в розмірі 10000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 29% на рік, що нараховуються на фактичний залишок заборгованості, комісійних винагород та інших платежів в порядку, на умовах та в строки, що визначені цим Договором. ОСОБА_2 у свою чергу зобов’язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним, відповідно до п. 1.6 цього Договору.

В забезпечення виконання зобов’язань за вказаним вище кредитним договором 11 вересня 2008 року між ВАТ „Державний ощадний банк України” та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 2008. 8 березня 2010 року ОСОБА_3 помер (а.с. 9), що стало причиною припинення виконання зобов’язання за договором поруки.

          В силу статей 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

          Позивач у відповідності до ч. 1 ст. 509, ч. 1 ст. 1054 ЦК України свої зобов’язання виконав у повному об’ємі, що підтверджується поясненнями позичальника (а.с. 27). ОСОБА_2 у свою чергу порушила строки погашення кредиту, кредит та відсотки сплачувала частково та із запізненням у 30 днів, тобто умов Договору не виконала, що доводиться надісланою на її адресу претензією від 4 липня 2011 року (а.с. 10).

          В силу ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором.

Згідно ст. 549 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, останній повинен сплатити кредитору пеню, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

          Відповідно до п.п. 4.2, 4.3 кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов’язань за цим договором, позивальник сплачує кредитору пеню в розмірі визначеному договором, за кожен день прострочення.

          Таким чином, згідно розрахунку заборгованості (а.с. 31) борг ОСОБА_2 перед позивачем за договором кредиту станом на 27 жовтня 2011 року становить: заборгованість за кредитом – 5907 грн. 45 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом – 260 грн. 25 коп., пеня – 70 грн. 72 коп.

Задовольняючи позов, суд відповідно до ст. 88 ЦПК України стягує з відповідача на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та звільняє від сплати судового збору на підставі п.18 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 „Про державне мито” як постраждалу внаслідок Чорнобильської катастрофи.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 536, 549, 1054 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” (р/р НОМЕР_1, МФО 303398, ЗКПО 09303328) заборгованість за кредитним договором в сумі 6238 (шість тисяч двісті тридцять вісім) гривень 42 копійки.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя:ОСОБА_4