Рішення № 20116168, 12.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2011 р.Справа № 27/17-3870-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Альба Україна";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Югмед"

про стягнення 10986,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач Приватне акціонерне товариство підприємство "Альба Україна" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Югмед", в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. ГСОО № 42940/2011 від 12.12.2011р.), просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 10986,64 грн., з яких 10043,39 грн. основний борг, 776,26 грн. пеня, 166,99 3% річних та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 383-10 від 04.01.2010р., позивачем було вчасно та в повному обсязі виконано свої зобовязання, між тим, відповідач за фактично отриманий товар у повному обсязі не розрахувався, в звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

У судовому засіданні 12.12.2011р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надіслання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України, виданий станом на 11.10.2011 року та підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, які наявні у матеріалах справи. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

04 січня 2010 року між ПрАТ "Альба Україна" (надалі - продавець) та ТОВ "Югмед" (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу № 383-10 (надалі договір), згідно умов якого продавець зобовязався передати (поставити) лікарські засоби та вироби медичного призначення (надалі товар) у власність покупця, а покупець зобовязався прийняти та сплатити за нього грошові кошти, відповідно до умов цього договору.

Згідно з умовами п. 2.3 договору, кожна товарна партія формується шляхом узгодження заказу. Узгодження заказу відбувається шляхом погодження наступних даних щодо поставки: асортимент, кількість, ціна, місце поставки, термін поставки. Узгодження заказу відбувається шляхом погодження обміну інформації за телефонним, факсимільним звязком, електронним звязком чи за допомогою інших засобів звязку. Підтвердження виконання заказу продавцем є підписання видаткової накладної покупцем при прийманні-передачі партії товару.

У відповідності до умов п. 5.2 договору, оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказуються у видатковій накладній на поставку товарної партії.

Положеннями п. 6.1 договору передбачено, що товар вважається переданим продавцем і прийнятим по кількості та асортименту в момент підписання сторонами видаткової накладної на товарну партію.

Умовами п. 10.2 договору визначено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2010 року. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 1 місяць до його закінчення договір вважається пролонгованим на наступний і кожний слідуючий календарний рік.

На виконання умов вищезазначеного договору 04.02.2011р. та 07.02.2011р. ПрАТ "Альба Україна" передало, а уповноваженою особою відповідача отримано товар на загальну суму 12447,34 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а саме накладними №12456474 від 04.02.2011р. на суму 3393,24 грн., №12446584 від 04.02.2011р. на суму 159,69 грн., №12446585 від 04.02.2011р. на суму 340,32 грн., №12456586 від 04.02.2011р. на суму 2848,55 грн., №12468528 від 07.02.2011р. на суму 5238,98 грн. та №12468529 від 07.02.2011р. на суму 466,56 грн., які підписані уповноваженими представника сторін та скріплені відповідними печатками.

Як встановлено матеріалами справи, згідно розрахунку позивача, ТОВ "Югмед" за фактично отриманий товар розрахувалась частково, сплативши лише 2403,95 грн. за накладною №12456586 від 04.02.2011р. на суму 2848,55 грн., інших платежів відповідачем за спірними поставками, як стверджує позивач, здійснено не було.

Отже, на момент розгляду справи за ТОВ "Югмед" рахується заборгованість перед ПрАТ "Альба Україна" за фактично отриманий товар за договором купівлі-продажу №383-10 від 04.01.2010р. у розмірі 10043,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобовязань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором № 383-10 від 04.01.2010р., пені та 3% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобовязань за договором №383-10 від 04.01.2010р., а саме несвоєчасно та не в повному обсязі розрахувався за фактично отриманий товар, в звязку з чим за відповідачем рахується заборгованість перед ПрАТ "Альба Україна" у розмірі 10043,39 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що позовні вимоги ПрАТ "Альба Україна" в частині стягнення суми боргу у розмірі 10043,39 грн., підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що у випадку порушення покупцем п. 5.2 , він виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на розрахунку за кожний день заборгованості.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 776,26 грн. за період прострочення по кожній окремій накладній та з урахуванням здійсненої відповідачем проплати, вважає розрахунок позивача вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 166,99 грн. за період прострочення по кожній окремій поставці, вважає розрахунок позивача вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення уточнених позовних вимог ПрАТ "Альба Україна" та стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 10043,39 грн., пені у розмірі 776,26 грн. та 3% річних у розмірі 166,99 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Югмед" (68702, Одеська, область, м. Болград, вул. Асена Христєва, буд. 20, ід. код 22502203) на користь Правитного акціонерного товариства "Альба Україна" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, буд. 100, код ЄДРПОУ 22946976) 10043/десять тисяч сорок три/грн. 39 коп. основного боргу, 166/сто шістдесят шість/грн. 99 коп. 3% річних, 776/сімсот сімдесят шість/грн. 26 коп. пені, 109/сто девять/грн.87 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 19.12.2011р.