Рішення № 20116156, 14.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2011 р.

Справа № 15/17-4639-2011

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

При секретарі Кришиневській Л.Е

За участю представників:

від позивача – Ящук Ю.Л.,

від відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сейм-93” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гефест” про стягнення 279 879,59 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сейм-93” звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гефест” про стягнення заборгованості в сумі 279 879,59 грн., посилаючись на наступне.

17 жовтня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сейм-93” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Гефест” було укладено договір на виконання робіт при будівництві № 66/10-П на виконання електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт по об'єкту: "Житловий комплекс з торгівельними приміщеннями та паркінгом на перетині вул. Генерала Жмаченко та Дарницького бульвару в Деснянському районі м. Києва”.

При цьому позивач зазначає, що до вказаного договору сторонами були укладені: додаткова угода від 27 червня 2007 року, додаткова угода № 2 від 23 липня 2008 року, додаткова угода від 27 вересня 2007 року, додаткова угода № 4 від 05 листопада 2007 року, додаткова угода № 6 від 21 січня 2008 року, додаткова угода № 7 від 21 березня 2008 року, додаткова угода № 8 від 24 липня 2008 року.

Так, позивач вказує, що ним сумлінно виконувались прийняті на себе зобов'язання за договором, про що були складені та підписані відповідні довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3) та акти приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в). Однак, відповідач виконав свої зобов'язання по цьому договору підряду частково, у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем склала 215 510,00 грн.

При цьому позивач посилається на п. 2.2 договору, відповідно до якого оплата виконаних робіт здійснюється підрядником до 5-го числа місяця, наступного за звітним на підставі підписаних актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідок форми КБ-3.

Також позивач вказує, що роботи по вказаному об'єкту були припинені у березні 2009 року. До того ж позивач зазначає, що жодних заяв, претензій з боку відповідача стосовно якості виконаних позивачем робіт не було.

Між тим позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача з проханням оплатити кошти за виконані роботи. Зокрема, листом № 04/1 від 04.10.2010 р. позивач звернувся до відповідача з проханням оплатити борг за виконані роботи в сумі 215 510,00 грн., але кошти не були оплачені.

Крім того, позивач згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснив нарахування трьох відсотків річних на суму заборгованості, що складають 16 526,37 грн., а також інфляційних втрат, що становлять 47843,22 грн.

Відтак, загальна сума заборгованості, яка заявлена позивачем до стягнення, склала 279 879,59 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2011 р. було порушено провадження по справі № 15/17-4639-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з’являвся, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов до наступних висновків.

17 жовтня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Гефест” (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сейм-93” (підрядник) був укладений договір на виконання робіт при будівництві № 66/10-П (а.с. 8-11), згідно п. 1.1 якого позивач як підрядник зобов'язується виконати за завданням відповідача як генпідрядника роботи, що передбачені п. 1.2 цього договору, а відповідач зобов’язується прийняти і оплатити виконані роботи.

П. 1.2 вказаного договору передбачено, що підрядник приймає на себе зобов’язання виконати електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи на об'єкті: „Житловий комплекс з торгівельними приміщеннями та паркінгом на перетині вул. Генерала Жмаченко та Дарницького бульвару в Деснянському районі м. Києва”, а саме:

- електрообладнання і електроосвітлення житлових будинків;

- система зв'язку житлових будинків;

- автоматика димовидалення житлових будинків;

- система контролю концентрації газу житлових будинків;

- автоматика сантехпристроїв;

- кабельні лінії 0,4 кВ, 10 кВ;

- монтаж ТП;

- електрозахист від корозії підземних комунікацій;

- зовнішні мережі радіофікації;

- зовнішнє електроосвітлення,

згідно з проектною документацією власними силами з матеріалів та обладнання поставки позивача, а також здати виконані роботи відповідачу, ліквідувати виявлені недоробки та дефекти, що виникли з його вини та виявлені в ході приймання робіт і в гарантійний строк експлуатації об'єкта.

Договірна ціна визначається після отримання проектно-кошторисної документації відповідно з ДБН Д.1.1-1-2000 (із змінами та доповненнями) методом прямої домовленості сторін і враховує витрати підрядника, пов’язані із виконанням п. 1.2, включаючи загальновиробничі витрати, прибутки, платежі в бюджет та інші (п.1.3 договору).

П. 1.3.1. вказаного договору передбачено, що розрахунки проводяться помісячно за фактично виконані обсяги БМР в межах отриманої проектно-кошторисної документації відповідно з ДБН Д. 1.1-1-2000 (із змінами та доповненнями).

При цьому за умовами п. 1.3.2 договору в розрахунках за виконані роботи враховуватиметься:

- заробітна плата робітників-будівельників в м. Києві середньостатистична для середнього розряду робіт 3,8;

- загальновиробничі витрати визначаються згідно з норм Держбуду України;

- адміністративні витрати на ЕМР- 0,82 грн. (люд.-год.);

- адміністративні витрати на ПНР- 0,61 грн. (люд.-год.);

- матеріали - по регіональним цінам з врахуванням вартості тари, упаковки, транспортних витрат і ЗСР;

- кошторисний прибуток на ЕМР в розмірі 2,82 грн. (люд.-год.);

- кошторисний прибуток на ПНР в розмірі 0,82 грн. (люд.-год.);

- додаткові затрати на обсяг БМР, виконання яких планується в зимовий період під відкритим небом та в необігріваємих приміщеннях.

Відповідно до п. 2.1 договору генпідрядник сплачує аванс протягом п'яти календарних днів з дати отримання листів-заявок на закупівлю матеріалів та обладнання.

Генпідрядник здійснює платежі за якісно виконані роботи на підставі акту (форма КБ-2в) та довідки про вартість робіт (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику генпідрядника у строк не пізніше 28 числа звітного місяця. Оплата виконаних робіт здійснюється генпідрядником до 5-го числа місяця, наступного за звітним па підставі форм № КБ-2в і № КБ-3. Неякісно виконані роботи або роботи виконані з неякісних матеріалів та конструкцій не оплачуються до усунення зауважень (п. 2.2).

П. 2.3 вказаного договору передбачено, що остаточний розрахунок з підрядником за виконані роботи здійснюється генпідрядником протягом 5 календарних днів після підписання комісією актів прийому-здачі робіт.

У відповідності з п. 3.1 розділу 3 договору „Терміни виконання робіт” підрядник зобов'язується виконати роботи, зазначені в п. 1.2. даного договору в узгоджені терміни: початок робіт - жовтень 2006 року, закінчення робіт - згідно графіку будівництва об'єкта.

В п. 4.1 договору визначено, що роботи за договором вважаються виконаними підрядником після підписання акта приймання-здачі виконаних робіт комісією в складі замовника і генпідрядника за участю підрядника. Обов’язковою умовою підписання акта приймання-здачі робіт є наявність оформленої виконавчої документації (п. 4.2 договору).

Згідно п. 4.3 договору здача-приймання робіт здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформляється актом. Перелік документів, що оформляються при здачі об'єкта в експлуатацію, відповідає передбаченим будівельними нормами і правилами.

Згідно п. 10.1 цього договору будь-які зміни і доповнення до договору дійсні лише за умови оформлення сторонами додаткових угод.

Договір діє з дня укладання сторонами і до моменту виконання ними прийнятих на себе зобов’язань (п. 11.1 договору).

Додатковими угодами від 27 червня 2007 року, 23 липня 2008 року, 27 вересня 2007 року, 05 листопада 2007 року, 21 січня 2008 року, 21 березня 2008 року та 24 липня 2008 року сторонами вносились зміни до розділу 1 договору на виконання робіт при будівництві № 66/10-П від 17.10.2006 р., а саме п. 1.2. договору був доповнений п. 1.2.1 стосовно зобов’язання позивача виконати відповідні електромонтажні роботи і придбати обладнання за завданням генпідрядника та зобов’язання генпідрядника прийняти та оплатити виконані електромонтажні роботи та обладнання До того ж вказаними додатковими угодами п. 1.3 був доповнений п. 1.3.3. та 1.3.4. стосовно вартості виконаних робіт.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до положень статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучати до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їхньої роботи. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Відповідно до частини 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті, і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

До того ж слід зазначити, що типові форми первинних облікових документів у будівництві були затверджені спільним наказом Держкомстатистики України та Держкомітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. N 237/5 (що був чинний на момент укладення сторонами договору підряду), поширюються на всі будівельні структурні підрозділи підприємств усіх форм власності, що виконують будівельні роботи з капітального та поточного ремонту, споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування - це акт приймання виконаних підрядних робіт N КБ-2в (складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві) та довідка про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 (складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та витрат і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві).

Частиною 4 ст. 879 ЦК України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

В свою чергу укладений між сторонами по справі договір на виконання робіт при будівництві № 66/10-П є підставою для виникнення у сторін відповідних господарських зобов'язань згідно зі ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і є обов'язковим для виконання його сторонами у відповідності з положеннями ст. 629 ЦК України.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вказує позивач та вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов’язання за договором на виконання робіт при будівництві № 66/10-П, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за вересень-листопад 2007 року, січень, лютий, березень, липень і вересень 2008 року та січень, березень 2009 року, а також довідками про вартість виконаних підрядних робіт за вказані періоди, які підписані належним чином уповноваженими представниками сторін.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт при будівництві є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити виконані роботи відповідно до умов договору та чинного законодавства. Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань (п. 5.2.9, п. 2.2., п. 2.3 договору) не здійснив у повному обсязі оплати за виконані роботи, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 215 510,00 грн.

При цьому слід зазначити, що заявлену позивачем до стягнення суму заборгованості відповідач не оспорив, докази погашення вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні. Так, частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Між тим відмовою сплатити позивачу вказану суму заборгованості за вище вказаним договором на виконання робіт при будівництві № 66/10-П відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 215 510,00 грн.

Так, невиконання зобов’язання або виконання зобов’язання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

До того ж ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, останнім не були виконані зобов’язання з оплати виконаних робіт у передбачений п. 2.2 договору строк, а саме до 5 числа місяця, наступного за звітним на підставі підписаних актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідок форми КБ-3. При цьому, за ствердженнями позивача, роботи були припинені у березні 2009 року, про що свідчить останній акт приймання виконаних підрядних робіт № 5/09 за березень 2009 року.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивачем здійснено розрахунок 3% річних за період з 06.04.2009 року по 27.10.2011 року та індексу інфляції за період з квітня 2009 року по вересень 2011 року.

Разом з тим слід зазначити, що інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому вони є складовою частиною основного боргу. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд вважає правомірним нарахування позивачем інфляційних втрат, що складають за розрахунком позивача (а.с. 19-21) за період з квітня 2009 року по вересень 2011 року 47 843,22 грн.

Також суд зазначає, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що в договорі на виконання робіт при будівництві № 66/10-П не встановлено іншого відсотку, відповідно сплаті підлягають 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів, поряд з інфляційними втратами, є також способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищенаведене та несвоєчасне виконання відповідачем зобов’язання перед позивачем щодо здійснення оплати за виконані роботи, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано відповідачу 3% річних за період з 06.04.2009 року по 27.10.2011 року р. в розмірі 16526,37 грн. (215510,00 грн./100% х 3% /365 дн. х 933 дн.) згідно наданого позивачем розрахунку (а.с. 21).

Відтак, загальна сума заборгованості відповідача, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 279 879,59 грн. (215510,00 грн. основного боргу + 47843,22 грн. інфляційних втрат + 16526,37 грн. 3% річних).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сейм-93” обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

У зв’язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Сейм-93” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гефест” про стягнення 279 879,59 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гефест” (65026, м. Одеса, вул. Буніна, 33, кв. 15; код ЄДРПОУ 31681536; п/р 26001234401 в АКБ „Морський транспортний банк”, МФО 328168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сейм-93” (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 5а; код ЄДРПОУ 31867122; п/р 26005000029737 в ПАТ „Укрсоцбанк”, МФО 300023) заборгованість в сумі 279879/двісті сімдесят дев’ять тисяч вісімсот сімдесят дев’ять/грн. 59 коп., витрати по сплаті державного мита 2 798/дві тисячі сімсот дев’яносто вісім/грн. 80 коп.; витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Петров В.С.

Повний текст рішення складено та підписано 19.12.2011 р.