Рішення № 20114445, 17.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.12.11 р. Справа № 29/148

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк

до Відповідача: Державного підприємства „Донецький державний проектний інститут „Донецькпроект”, м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 510000,00грн., пені у розмірі 22125,14грн., 3% річних у розмірі 9743,15грн., інфляційних витрат у сумі 40456,39грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1. (за довіреністю від 18.01.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

Відповідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 26.10.2011р. по 16.11.2011р. та з 16.11.2011р. по 07.12.2011р.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства „Донецький державний проектний інститут „Донецькпроект”, м.Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 510000,00грн., пені у розмірі 22125,14грн., 3% річних у розмірі 9743,15грн., інфляційних витрат у сумі 40456,39грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором про постачання теплової енергії №88 від 01.07.2005р., щодо оплати за поставлену теплову енергію.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору на постачання теплової енергії №88 від 01.07.2005р., протоколу розбіжностей, протоколу узгодження розбіжностей, свідоцтва про державну реєстрацію та довідки з Єдиного державного реєстру Державного підприємства „Донецький державний проектний інститут „Донецькпроект”, рішення Донецької міської ради від 20.02.2009р. №28/4 про користування тарифів на послуги теплопостачання і гарячого водопостачання, які надаються комунальним комерційним підприємством „Донецькміськтепломереж”, наказу комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецьктепломережа” від 01.03.2011р. №138 про порядок застосування тарифів на послуги опалення та гарячого водопостачання, рахунків, актів показань теплового лічильника, податкових накладних, листа від 22.06.2011р. №63-ОС, актів на включення та відключення опалення.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, п.5 ч.3 ,ст.20, п.4 ч.1 ст.22 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, абз. 3-4 ст. 24 Закону України „Про теплопостачання”.

22.08.2011р. Позивачем через канцелярію суду було надано довідку від 22.08.2011р. №82/юр яка свідчить про те, що між Комунальним комерційним підприємство „Донецькміськтепломережа”, та Державним підприємство „Донецький державний проектний інститут „Донецькпроект” укладено договір №88 від 01.07.2005 року на постачання теплової енергії, інших правовідносин між сторонами немає.

14.09.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву від 14.09.2011р. у якому позовні вимоги визнають частково.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 03.10.2011р. справу передано на розгляд судді Макаровій Ю.В.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 26.10.2011р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

26.10.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про відстрочення рішення суду на 3 місяці. Посилається на те, що заборгованість виникла внаслідок того, що інститут є державним підприємством, фінансування проектних робіт здійснюється за рахунок бюджету, а внаслідок фінансової криси, що склалась у сфері будівництва та фінансування було недостатнім. Інститут має заборгованість перед ДПІ за несвоєчасну сплату податків, тому що заробітна плата виплачувалась несвоєчасно. Відразу сплатити суму заборгованості буде неможливо, це може привести до припинення діяльності інституту, тому, що для підтримки своєї діяльності інститут має сплачувати платежі за елктро та теплоєнергію, воду, заробітну плату робітникам.

16.11.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано платіжне доручення від 14.11.2011р. на суму 92828,00грн. з доказами часткової оплати.

Представник Позивача у судове засідання 07.12.2011р. зявився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 07.12.2011р. зявився, надав пояснення по суті спору.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2005 року між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькміськміськтепломережа” (Постачальник) та Державним підприємством „Донецький державний проектний інститут „Донецькпроект” (Споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії №88 відповідно п.1.1 якого, Постачальник зобовязується поставити Споживачу теплову енергію у наступній кількості:

на опалення 320000 ккал./год;

на вентиляцію

на гаряче водопостачання 9000 кал./год;

на таропостачання

У розділі 6 договору сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- розрахунки за спожиту Споживачем теплову енергію здійснюються на умовах 100% передплати виключно у грошовій формі (п.6.1 Договору);

- розрахунки за спожиту раніше та неоплачену теплову енергію здійснюються Споживачем протягом пяти банківських днів, відповідно до платіжного вимоги - доручення, предявленому Постачальником у строк до 25-го числа поточного місяця. Розрахунки можливі у грошовій формі, векселями та в іншій формі яка не суперечить законодавству (п.6.2 Договору);

- кінцеві розрахунки за теплову енергію здійснюються відповідно платіжного вимоги доручення, предявленому Постачальником в банк Споживача у строк до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.6.9 Договору);

Згідно п.7.3 договору у випадку прострочення платежу у відповідності Закону України №543 від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” у відповідності з вимогами ст.ст. 611, 612, 614, 625 Цивільного кодексу України Споживач зобовязаний заплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми та пеню у розмірі 0,1% проте не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені за кожен день прострочення.

Відповідно п.7.4 договору за невиконання умов договору сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством .

Відповідно до протоколу узгодження розбіжностей п.6.1 договору викладено у наступній редакції: розрахунки за спожиту Споживачем теплову енергію можливі на умов передплати виключно у грошовій формі.

Відповідно рішення Донецької міської ради №28/4 від 20.02.2009р. скорегований тариф на опалення для усіх споживачів (крім населення) у розмірі 14,36 грн. за 1 кв.м. без ПДВ; при наявності приладів обліку споживання теплової енергії 494,2 за 1 Гкал без ПДВ, та гаряче водопостачання за 1 куб.м. 28,39 грн. без ПДВ.

На виконання умов вказаного договору Позивачем були надані послуги теплопостачання Відповідачу, що підтверджується актами на включення опалення від 15.10.2010р., від 11.10.2010р., та актами на відключення опалення від 06.04.2010р., від 18.04.2011р., актом на включення гарячого водопостачання від 19.10.2009р., актом на відключення гарячого водопостачання від 01.06.2010р. за відповідні періоди, які містяться в матеріалах справи.

Позивачем для оплати були виставлені рахунки №88 від 20.10.2009р. на суму 8483,92грн., від 17.11.2009р. на суму 36622,68грн., від 15.12.2009р. на суму 52637,71грн., від 15.01.2010р. на суму 78207,13грн., від 16.01.2010р. на суму 98760,84грн., від 16.03.2010р. на суму 60395,41грн., від 08.04.2010р. на суму 12213,53грн., від 17.05.2010р. на суму 603,00грн., від 28.10.2010р. на суму 22850,03грн., від 16.11.2010р. на суму 42532,73грн., від 09.12.2010р. на суму 66627,07грн., від 10.01.2011р. на суму 80778,24грн., від 09.02.2011р. на суму 69146,78грн., від 09.03.2011р. на суму 86506,78грн., від 08.04.2011р. на суму 15595,26грн. на загальну суму 731961,11грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Відповідача з неналежністю виконання Постачальником своїх зобовязань по Договору суду не надавались, крім того факт надання послуг також підтверджується податковими накладними.

Відповідач незважаючи на настання строку оплати здійснив лише часткову оплату за поставлену теплову енергію у розмірі 221961,11грн., внаслідок чого виникла заборгованість у розмір 510000,00грн.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем за договором Позивач звернувся до суду з позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем 14.11.2011р. було сплачено суму боргу у розмірі 92828,00грн., припинивши у такий спосіб існування предмету спору у вказаній частині позовних вимог. Вказана сплата підтверджена документально, це платіжне доручення № 527 від 14 листопада 2011 року на суму 92828,00грн.

Оскільки погашення у розмірі 92828,00 відбулося після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у звязку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 92828,00грн. відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Розяснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.

При цьому, враховуючи, що на момент звернення Позивача із розглядуваним позовом (згідно відмітки канцелярії суду позов надійшов 04.08.11 року) заборгованість у розмірі 92828,00грн. не була погашена, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського

Оцінивши зміст договорів з яких виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором енергопостачання (поставки), який підпадає під правове регулювання норм статті 712, 714 Цивільного кодексу України та статей 264-271, 575-277 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Відповідач, уклавши договір про постачання теплової енергії №88 від 01.07.2005р. прийняв на себе зобовязання відповідно п.6.9 договору здійснити розрахунки за теплову енергію відповідно платіжного вимоги доручення, предявленому Постачальником в банк Споживача у строк до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Проте, Відповідач несвоєчасно сплачував за фактично одержану теплову енергію, чим порушив умови договору, у звязку з чим виникла заборгованість.

Відтак, решта несплаченої суми, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 417172,00грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобовязання тягне за собою обовязок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 40456,39грн., 3% річних від суми загального боргу складає 9743,15грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 40456,39грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу у розмірі зазначеному Позивачем 9743,15грн.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобовязань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені сформульована безпосередньо у п.7.3 договору у випадку прострочення платежу у відповідності Закону України №543 від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” у відповідності з вимогами ст.ст. 611, 612, 614, 625 Цивільного кодексу України Споживач зобовязаний заплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми та пеню у розмірі 0,1% проте не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені за кожен день прострочення, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Суд перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, вважає за можливе задоволення вимог в частині стягнення пені у розмірі заявленому Позивачем а саме 22125,14грн.

Щодо клопотання про відстрочення рішення суду на 3 місяці, суд дійшов висновку про неможливість її задоволення, з наступних підстав:

Відповідно частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно із Розясненнями Вищого господарського суду України від 12.09.96 р. № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”, (із змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями президії Вищого господарського суду, останні зміни від 22.10.2007 р.) підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Суд вважає, що відстрочка виконання рішення господарського суду може бути надана лише у виключних випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Вирішуючи питання про відстрочку, розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку рішення, суд враховує інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступень вини Відповідача у виниклому спорі, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.

Оскільки, Відповідачем не надано належних і достатніх доказів наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, враховуючи заперечення Позивача та ті обставини, що зазначені Позивачем, керуючись встановленими п.6 ст.3 Цивільного кодексу України принципами справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про неможливість задоволення клопотання Відповідача.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк до Державного підприємства „Донецький державний проектний інститут „Донецькпроект”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 510000,00грн., пені у розмірі 22125,14грн., 3% річних у розмірі 9743,15грн., інфляційних витрат у сумі 40456,39грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Донецький державний проектний інститут „Донецькпроект” (83001, м.Донецьк, вул.50-річчя СРСР, б.138 А, ЄДРПОУ 02497809, р/р 26009301745699 у філії „ГУ ПІБ в Дон. Обл.” МФО 334635) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 68, ЄДРПОУ 33257089, р/р 26004000097306 у ПАТ УСБ, МФО 300023) заборгованість у розмірі 417172,00грн., пеню у сумі 22125,14грн., 3% річних у розмірі 9743,15грн., інфляційні витрати у розмірі 40456,39грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Державного підприємства „Донецький державний проектний інститут „Донецькпроект” (83001, м.Донецьк, вул.50-річчя СРСР, б.138 А, ЄДРПОУ 02497809, р/р 26009301745699 у філії „ГУ ПІБ в Дон. Обл.” МФО 334635) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 68, ЄДРПОУ 33257089, р/р 26004000097306 у ПАТ УСБ, МФО 300023) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 5823,25грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження у справі за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк до Державного підприємства „Донецький державний проектний інститут „Донецькпроект”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 510000,00грн., пені у розмірі 22125,14грн., 3% річних у розмірі 9743,15грн., інфляційних витрат у сумі 92828,00грн. припинити.

У судовому засідання 07.12.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 12.12.11р.