Рішення № 20114443, 07.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.12.11 р. Справа № 29/152

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс”, м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 30051,23грн., пені у сумі 966,19грн., 3% річних у розмірі 193,95грн., інфляційних витрат у розмірі 655,77грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю від 18.01.2011р.)

від відповідача: не зявився;

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 03.10.2011р. по 26.10.2011р. та з 26.10.2011р. по 16.11.2011р.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс”, м.Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 30051,23грн., пені у сумі 966,19грн., 3% річних у розмірі 193,95грн., інфляційних витрат у розмірі 655,77грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором на постачання теплової енергії №74112 від 23.03.2009р., щодо оплати за поставлену теплову енергію.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору на постачання теплової енергії №74112 від 23.03.2009р., правоустановчих документів Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс”, рахунків, податкових накладних, актів на включення та відключення опалення.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, п.5 ч.3 ,ст.20, п.4 ч.1 ст.22 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, абз. 3-4 ст. 24 Закону України „Про теплопостачання”.

22.08.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано довідку яка свідчить про те, що між ККП „Донецькміськтепломережа” та ТОВ „Фенікс” укладено договір №74112 від 23.03.2009р. на постачання теплової енергії, інших правовідносин між ККП „Донецькміськтепломережа” та ТОВ „Фенікс” немає.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 03.10.2011р. справу передано на розгляд судді Макаровій Ю.В.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 26.10.2011р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

26.10.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано платіжні доручення з доказами часткових оплат за поставлену теплову енергію.

Представник Позивача у судове засідання 07.12.2011р. зявився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 07.12.2011р. не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2009 року між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькміськміськтепломережа” (Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фенікс” (Абонент) було укладено договір на постачання теплової енергії №74112 відповідно п.1.1 якого, Підприємство зобовязується поставляти теплову енергію до елеваторного вузла, вказаного власником будівлі. Згідно п.1.2 договору Абонент зобовязується прийняти та здійснити оплату за використану теплову енергію

Облік наданої теплової енергії здійснюється по приладам обліку, які встановлені на тепловому вводі Абонентом (п.2.2 Договору).

У розділі 3 Договору Сторони дійшли згоди щодо порядку та умов оплати:

- Абонент здійснює оплату за теплопостачання приміщень, які належать йому на праві власності, знаходяться у нього в оперативному керуванні, або орендовані ним приміщення (п.3.1 Договору);

- Поставка теплової енергії здійснюється Абоненту при умовах 100% передплати або оплати не пізніше 10 числа, наступного за звітнім , відповідно встановленим тарифам (п.3.2 Договору);

- Оплата, здійснена Абонентом, буде зарахована як передплата при умові відсутності заборгованості по даному договору (п.3.4 Договору);

- Тариф на момент підписання договору складає:

а) за 1 кв.м. опалювальної площі 9,98 грн. за місяць без ПДВ (в опалювальний період);

б) за 1 куб.м. гарячої води 20,06грн. за місяць без ПДВ;

в) за 1 Гкал наданої теплової енергії 343,34грн. за місяць без ПДВ;

В залежності від цін на енергоносії, що встановлені КМУ, іншими органами влади або Постачальниками енергоносіїв, тариф може змінюватись в більшу або меншу сторону без узгодження з Абонентом (п.3.5 Договору).

Даний договір вважається укладеним з моменту його підписання та діє в частині постачання теплової енергії з 20 січня 2009 року до 20 січня 2010 року та якщо від сторін за місяць до закінчення строку дії договору не надійшла заява про розірвання даного договору, він вважається продовженим на наступний строк, а в частині розрахунків за теплову енергію до їх повного виконання (п.7.1 Договору).

Відповідно п.4.4 договору пеня у розмірі 0,75% за кожен день прострочення від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, нараховується Підприємством на протязі 1 (одного) року.

Відповідно рішення Донецької міської ради №28/4 від 20.02.2009р. скорегований тариф на опалення для усіх споживачів (крім населення) у розмірі 14,36 грн. за 1 кв.м. без ПДВ; при наявності приладів обліку споживання теплової енергії 494,2 за 1 Гкал без ПДВ, та гаряче водопостачання за 1 куб.м. 28,39 грн. без ПДВ.

На виконання умов вказаного договору Позивачем були надані послуги теплопостачання Відповідачу, що підтверджується актом на включення опалення від 05.10.2010р., та актом на відключення опалення від 18.04.2011р. за відповідні періоди, які містяться в матеріалах справи.

Позивачем для оплати були виставлені рахунки №74112 від 21.02.2011р. на суму 12646,02грн., від 29.03.2011р. на суму 11584,98грн., від 19.04.2011р. на суму 4724,14грн., від 17.05.2011р. на суму 2816,32грн., від 17.06.2011р. на суму 3279,77грн. на загальну суму 35051,23грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Відповідача з неналежністю виконання Постачальником своїх зобовязань по Договору суду не надавались.

За твердженням Позивача, Відповідачем була здійснена оплата у розмірі 5000,00грн., проте Відповідачем було надано платіжні доручення з яких вбачається що Відповідачем було сплачено 4000,00грн. (платіжне доручення №305 від 30.07.2011р. на суму 4000,00грн.) 5000,00грн. (платіжне доручення №293 від 20.07.2011р. на суму 5000,00грн.), відтак Відповідачем була здійснена часткова оплата на суму 9000,00грн.

За таких обставин у звязку з викладеним виникла заборгованість у розмірі 26051,23грн.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем за договором Позивач звернувся до суду з позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем після звернення Позивача із позовною заявою до суду було сплачено суму боргу у розмірі 23369,52грн., припинивши у такий спосіб існування предмету спору у вказаній частині позовних вимог. Вказана сплата підтверджена документально, це платіжні доручення №352 від 02.09.2011р. на суму 4000,00грн., №375 від 14.09.2011р. на суму 3000,00грн., №384 від 22.09.2011р. на суму 3231,00грн., №390 від 29.09.2011р. на суму 13138,52грн.

Оскільки погашення у розмірі 23369,52грн. відбулося після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у звязку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 23369,52грн. відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Розяснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.

При цьому, враховуючи, що на момент звернення Позивача із розглядуваним позовом (згідно відмітки канцелярії суду позов надійшов 04.08.11 року) заборгованість у розмірі 23369,52грн. не була погашена, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського

Оцінивши зміст договорів з яких виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором енергопостачання (поставки), який підпадає під правове регулювання норм статті 712, 714 Цивільного кодексу України та статей 264-271, 575-277 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Відповідач, уклавши договір про постачання теплової енергії №74112 від 23.03.2009р. прийняв на себе зобовязання відповідно п.3.2 договору сплатити поставлену теплову енергію не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім, відповідно встановленим тарифам. Проте, Відповідач не здійснив оплату за фактично одержану теплову енергію, чим порушив умови договору, у звязку з чим виникла заборгованість.

Відтак, решта несплаченої суми, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 2681,71грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 2681,71грн. до матеріалів справи не надано, у звязку з чим вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 2681,71грн. підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс”.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобовязання тягне за собою обовязок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 655,77грн., 3% річних від суми загального боргу складає 193,95грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення а саме: 599,77грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних також дійшов висновку про часткове задоволення у розмірі 183,75грн.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобовязань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені сформульована безпосередньо у п.4.4 договору пеня у розмірі 0,75% за кожен день прострочення від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, нараховується Підприємством на протязі 1 (одного) року, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Проте, суд перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про часткове задоволення вимог в частині стягнення пені а саме 758,95грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 30051,23грн., пені у сумі 966,19грн., 3% річних у розмірі 193,95грн., інфляційних витрат у розмірі 655,77грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс” (83001, м.Донецьк, проспект Комсомольський, 31 ЄДРПОУ 30479700, р/р 26007002845000 у ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 68, ЄДРПОУ 33257089, р/р 26004000097306 у ПАТ УСБ, МФО 300023) заборгованість у розмірі 2681,71грн., пеню у сумі 758,95грн., 3% річних у розмірі 183,75грн., інфляційні витрати у розмірі 599,77грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс” (83001, м.Донецьк, проспект Комсомольський, 31 ЄДРПОУ 30479700, р/р 26007002845000 у ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 68, ЄДРПОУ 33257089, р/р 26004000097306 у ПАТ УСБ, МФО 300023) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 275,94грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 204,35грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження у справі за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 23369,52грн. припинити.

У судовому засідання 07.12.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 12.12.11р.