Рішення № 20113506, 25.10.2011, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

2-149/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2011 р. Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді:           Живоглядова А.М.,

при секретарі:           Нестер М.А.,

представник позивача           ОСОБА_1

відповідача                               ОСОБА_2

представника відповідача           ОСОБА_3

відповідача                               ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Магдалинівка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі територіального відокремлено без балансове відділення № 10003/0293 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків від злочину -

ВСТАНОВИВ:

          До Магдалинівського районного суду з позовом звернулось публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»в особі територіального відокремлено без балансове відділення № 10003/0293 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків від злочину, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 13 лютого 2009 року прокуратурою Магдалинівського району була порушена кримінальна справа за фактом зловживання посадовими особами філії Магдалинівське відділення № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України» своїм службовим становищем за ознаками складу, передбаченого ч.2. ст. 364 КК України при видачі кредиту ОСОБА_4.

Досудовим слідством встановлено, що 03 березня 2006 року, ОСОБА_2 працюючи керуючою Магдалинівським відділенням №2997 ВАТ «Державний ощадний банк України», будучи службовою особою наділеною організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими обов’язками, неналежно виконуючи покладені на неї обов’язки через несумлінне ставлення до них, в порушення вимог Положення про кредитування фізичних осіб затвердженого постановою правління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»від 18.06.2003 року №110 у відповідності з якими надання позичальнику кредитних коштів здійснюється на підставі укладеного в письмовій формі кредитного договору, а також згідно п. 4.4.1 «Положення про кредитування фізичних осіб»основними видами забезпечення кредитів є : застава ліквідного майна, яке належить позичальнику та/або майновому поручителю на праві власності і відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення; застава майнових прав на грошові кошти, що належать позичальнику або майновому поручителю, без підписання кредитного договору №862 від 22.02.2006 позичальник ОСОБА_5 в сумі 60 000,00 грн. та забезпечення кредиту, видала розпорядження операційним управлінням (відділу) від 03 березня 2006 р. та на підставі видаткового касового ордеру №171 від 03.03.2006 р. ОСОБА_4 незаконно отримано готівковий кредит в сумі 60000,00 грн.

Неналежне виконання ОСОБА_2 своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, спричинило тяжкі наслідки інтересам юридичної особи у вигляді матеріальних збитків.

Розпорядженням Президента України від 20.05.1999 р. №106/99 - рп Державний спеціалізований комерційний Ощадний банк України було перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», 100 відсотків акцій якого належать державі.

Крім того, в зв'язку зі здійсненням банком соціально значимих функцій по залученню та розміщенню вкладів громадян, відповідно до ст. ст. 7, 57 Закону України «про банки та банківську діяльність», відкритому акціонерному товариству «Державний ощадний банк України»надано статус державного банку.

Станом на 11.05.2010 р. загальна сума заборгованості складає 85218, 05 грн., що складається: заборгованість по кредиту - 45 940,00 грн, заборгованість по відсоткам –39 278,05 грн.

Отже, на думку позивача вказаним злочином Відкритому акціонерному товариству «Державний ощадний банк України»в особі: філії - Магдалинівського відділення №2997 ВАТ «Ощадбанк»спричинено тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків на загальну суму 45940,00, що складає із суми незаконно виданого кредиту на ім'я ОСОБА_5 Крім того, по кредитному договору, який на день подання позову до суду не погашений, нараховуються відсотки. Та згідно ст. 22 ч.2 п.2 Цивільного кодексу України банк позбавлений права на одержання від позичальника процентів від суми кредиту за користування кредитними коштами, у сумі 39278, 05 копійок, в зв’язку з цим позивач просить стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 49940,грн. та відсотки по кредиту в розмірі 39278 грн. 05 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити посилаючись на обставини зазначені у заяві.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що він дійсно у 2006 році мав намір отримати кредит, збирав необхідні документи та передавав ОСОБА_2 також підписував пусті бланки, але в подальшому відмовився в отриманні кредиту про, що повідомив ОСОБА_2, грошові кошти не отримував, відсотки по кредиту не сплачував.

Відповідач ОСОБА_2 представник відповідача позов не визнали посилаючись на те, що видача кредиту ОСОБА_4 відбулась 3 березня 2006 року, 14 квітня 2006 року згідно Наказу № 153–к вона була відсторонена від роботи і з цього часу інші посадові особи відповідали за роботу ощадбанку. Також зазначили, що позивачем пропущено річний строк позовної давності згідно ст. 233 КЗпП України для звернення до суду про відшкодування заподіяної працівником шкоди. Також відповідач пояснила, що вона не позичальником по кредитному договору, тому вважає безпідставні вимоги позивача щодо стягнення з неї процентів по кредиту, також зазначила, що на її думку кошти банку повинен повернути ОСОБА_4

Вислухавши сторони, вивчивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки.

          Відповідно до ст. 1166 ЦК України визначено загальні підстави відшкодування матеріальної шкоди, зокрема її відшкодування в повному обсязі особою, яка її завдала.

          Особа яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до матеріалів справи в судовому засіданні встановлено, що 13 лютого 2009 року прокуратурою Магдалинівського району була порушена кримінальна справа за фактом зловживання посадовими особами філії Магдалинівське відділення № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України» своїм службовим становищем за ознаками складу, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України при видачі кредиту ОСОБА_4 за результатами розслідування органом досудового слідства ОСОБА_2 05 червня 2009 року пред’явлено обвинувачення по ч.2 ст. 367 КК України, а саме в тім, що вона працюючи керуючою Магдалинівським відділенням №2997 ВАТ «Державний ощадний банк України», будучи службовою особою наділеною організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими обов’язками, неналежно виконуючи покладені на неї обов’язки через несумлінне ставлення до них, в порушення п.3.3.2 «Положення про кредитування фізичних осіб»затвердженого постановою правління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»від 18.06.2003 року №110 у відповідності з якими надання позичальнику кредитних коштів здійснюється на підставі укладеного в письмовій формі кредитного договору, а також згідно п. 4.4.1 «Положення про кредитування фізичних осіб»основними видами забезпечення кредитів є : застава ліквідного майна, яке належить позичальнику та/або майновому поручителю на праві власності і відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення; застава майнових прав на грошові кошти, що належать позичальнику або майновому поручителю, без підписання кредитного договору №862 від 22.02.2006 року про надання ОСОБА_4 кредитних коштів в сумі 60000 грн. та забезпечення повернення кредиту, видала розпорядження операційним управлінням (відділу) про надання ОСОБА_4 готівкою 60000 грн.

На підставі розпорядження про надання кредитних коштів від 03 березня 2006 року ОСОБА_4 незаконно було видано кредит у сумі 60000 грн.

Неналежне виконання ОСОБА_2 покладених на неї обов’язків через несумлінне ставлення до них, які виразились у видачі розпорядження про надання кредиту ОСОБА_4 в порушення законодавства, спричинило тяжкі наслідки інтересам юридичної особи у вигляді матеріальних збитків.

10.06.2009 року вищезазначену кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 по ч.2 ст. 367 КК України направлено для розгляду по суті до Маглаинівського районного суду. 03 березня 2010 року за клопотанням ОСОБА_2 остання, постановою суду звільнена від кримінальної відповідальності по амністії, позов про відшкодування завданих збитків заявлений ВАТ «Державний ощадний банк України»залишений без розгляду.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених кримінальним кодексом України, а також на підставі закону України про амністію чи акту помилування. Відповідно до «Закону про Амністію»зазначений закон застосовується до особи, яка вчинила злочин та підпадає дію амністії. Відповідно до ст. 9 Закону про амністію «застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний або засуджений заперечує проти цього відповідно до матеріалів кримінальної справи, які були оглянуті в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 суду надала заяву про застосування до неї закону про амністію, тобто фактично визнала себе винною в інкримінованому їй злочині, також постанова про закриття кримінальної справи в зв’язку із застосуванням амністіє не є реабілітуючею обставиною, яка визнає особу не винною у скоєні злочину.

          Таким чином суд вважає, що вина відповідача у скоєні злочину була доведена, та є пряні наслідки від злочину, а саме спричинення шкоди позивачу в розмірі 60000 грн. так як остання без підписання кредитного договору та договору поруки, які є обов’язковими для надання коштів, видала розпорядження на підставі якого на ім’я ОСОБА_4 були видані грошові кошти.

          Також відповідно до розрахунку (а.с.3) із 60000 гривень збитків заподіяних від злочину, які встановлені досудовим слідством та судом не відшкодовано 45940 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_2 в іншій частині позову слід відмовити, оскільки заборгованості по відсоткам не може розглядатись в рамках поданих вимог, а саме про відшкодування матеріальних збитків від злочину, крім того ОСОБА_2 не є позичальником по кредитному договору.

          В частині позовних вимог щодо стягнення матеріальних збитків та процентів від кредиту з ОСОБА_4 суд вважає за необхідним відмовити в повному обсязі, оскільки відповідно до ст. 1166 ЦК України визначено загальні підстави відшкодування матеріальної шкоди, зокрема її відшкодування в повному обсязі особою, яка її завдала, як встановлено шкоду позивачу завдано відповідачам ОСОБА_2 Кім того позивачем не надано до суду доказів які б свідчили про підписання кредитного договору ОСОБА_4 що є підставою для виникнення цивільно-правових відносин, з боку позивача та відповідача ОСОБА_4

          Крім того, суд вважає не обґрунтованими доводи відповідача ОСОБА_2 та її представника щодо пропущення позивачем строку звернення до суду з вищезазначеним позовом, так як позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків від злочину, рішення у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2, а саме постанова про звільнення останньої від кримінальної відповідальності, залишення цивільного позову поданого 05 травня 2009 року у рамках розслідування без розгляду, законної сили набрало 07 травня 2010 року відповідно до Ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області згідно якої постанова Магдалинівського районного суду залишена без змін.

Відповідно до ст. 257 ЦК України «Загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки», згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила» відповідно до матеріалів справи ВАТ «Державний ощадний банк України»20 листопада 2006 року звернувся до Магдалинівського районного суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 за кредитним договором № 862 від 03 березня 2006 року, 22 листопада 2006 року Магдалинівським районним суд винесено відповідний судовий наказ, 07 грудня 2006 року вищезазначений судовий наказ скасовано, тобто з 07 грудня 2006 року у ВАТ «Державний ощадний Банк України почався перебіг позовної давності. Доводи відповідача ОСОБА_2 та її представника, щодо пропущення строку давності позивачем та обчислення його з моменту видачі кредиту є безпідставним та необґрунтованім. Також згідно ч.2 ст. 265 ЦК України якщо суд залишив без розгляду позов, пред’явлений у кримінальному процесі, час від дня пред’явлення позову до набрання законної сили рішення суду, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності, таким чином строк звернення позивачем до суду не пропущено.

Крім того, доводи відповідача ОСОБА_2 та її представника в частині пропущення позивачем річного строку відповідно до ст. 233 КЗпП України з дня виявлення заподіяної працівником шкоди є не обґрунтованими, оскільки підставою для порушення кримінальної справи стало подання ВАТ «Державний ощадний банк України»від 04 лютого 2009 року до прокуратури Магдалинівського району щодо притягнення до кримінальної відповідальності, в поданні зазначено, що в зв’яжу з відсутністю здійснення оплати, по кредитному договору на ім’я ОСОБА_4 було проведено перевірку в результаті якої встановлено, що кредитний договір не підписаний позичальником та колишньою керуючою відділення, так само не підписані договори поруки, застави. Тобто про заподіяння шкоди, саме колишнім працівником ОСОБА_2 позивачу стало відомо у 2009 році, позов у кримінальній справі подано 5 травня 2009 року.

          За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими лише в частині відшкодування завданих збитків від злочину позивачем ОСОБА_2 та такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 61, 64, 79, 81, 88, 169, 174, 209, 212-215, 218, 222, 224 ЦПК України, ст. 257, 261, 1166 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі територіального відокремлено без балансове відділення № 10003/0293 –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі територіального відокремлено безбалансове відділення № 10003/0293 (51100, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, смт. Магдалинівка, вул. Радянська, 49, р/р 37392929300302 в ОПРВ ДОУ АТ «Ощадбанк», МФО 305482, код ЄДРПОУ 09305480) в розмірі 45940 (сорок п’ять тисяч дев’ятсот сорок) гривень матеріальної шкоди заподіяної від злочину.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 499 грн. 40 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                       А.М. Живоглядов