Рішення № 20112533, 21.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.12.11р.Справа № 30/5005/15230/2011

За позовом: публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя

До відповідача-1: державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

До відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвугілляінвест", м. Стаханів Луганської області

Про: стягнення 13147,05 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Ворошило О.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 12.04.2011 року №19/57, представник

Від відповідача-1: ОСОБА_2., довіреність від 01.01.2011 року №489, юрисконсульт 2 категорії

Від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запоріжкокс" звернулося до господарського суду із позовом та з урахуванням уточнень (уточнена позовна заява №19/555 від 12.12.2011 року) просить стягнути з належного відповідача (державного підприємства "Придніпровська залізниця", товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвугілляінвест") шкоду, завдану недостачею вантажу у розмірі 13147,05 грн., державне мито в розмір 131,47 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. покласти на належного відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час перевезення вантажу (вугілля марки Ж) по залізничній накладній №452965456 на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці була проведена комісійна видача вагону №6754844, в результаті чого виявлено недостачу. Згідно залізничної накладної маса вугілля у вказаному вагоні становить 68050 кг., однак під час видачі вугілля було встановлено, що фактична його вага у вагоні №67854844 становить 60450 кг., тобто виявлена недостача 7600 кг. на суму 13147,05 грн.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" проти позову заперечує та просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що навантаження вантажу здійснювалось у технічно несправний вагон, від якого вантажовідправник не відмовився та не вжив заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування, тому відповідальність за втрату вантажу покладається на вантажовідправника.

Ухвалою господарського суду від 01.12.2011 року залучено до участі у справі у якості відповідача-2 товариство з обмеженою відповідальністю "Донбасвугілляінвест", м. Стаханів Луганської області.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відзиву на позов товариство з обмеженою відповідальністю "Донбасвугілляінвест" до суду не надало, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи був відкладений з 01.12.2011 року на 21.12.2011 року.

В судовому засіданні 21.12.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

15.01.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-холдинг" (продавець) та публічним акціонерним товариством "Запоріжкокс" (покупець) був укладений договір №ДУК-01/10-39р/206, відповідно до п.1.1 якого на умовах викладених у розділах даного договору, продавець зобовязався передати у власність публічному покупцю, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію, далі вугілля, за марочним складом, цінами та у кількості, вказаними у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків, які є невідємною частиною даного договору.

01.06.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" (продавець) та публічним акціонерним товариством "Запоріжкокс" (покупець) було узгоджено та підписано Специфікацію №1756 до договору №ДУК-01/10-39р/206 від 15.01.2010 року, відповідно до якої продавець зобов'язався поставити покупцю у власність, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію (вугільний коксующийся концентрат Ж 0-100) у червні 2011 року.

Згідно з п.2.1 договору, вугілля зазначене у Специфікації до даного договору, постачається на умовах "FСА станція відправлення", згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "Ікотермс" в редакції 2000р. Датою поставки і переходу ризиків втрати/пошкодження вугілля вважається дата календарного штемпеля залізничної станції. Датою переходу права власності вважається дата підписання актів приймання-передачі (п.2.2 договору).

На виконання умов договору № ДУК-01/10-39р/206 від 15.01.2010 року, на підставі Специфікації від 01.06.2011 року, за залізничною накладною №52965456 було здійснено відправлення публічному акціонерному товариству "Запоріжкокс" вантаж вугілля камяне марки Ж - жирний навалом в кількості 528700 кг зі станції відправлення Сентянівка Донецької залізниці на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, вантажовідправником якого є товариство з обмеженою відповідальністю Донбасвугілляінвест".

Зазначений вантаж був оплачений публічним акціонерним товариством "Запоріжкокс", що підтверджується банківською випискою (а.с. 23).

Залізнична накладна №52965456 містить відмітку про складання комерційного акту.

01.07.2011 року складений акт №170 про технічний стан вагону (контейнера), відповідно до якого при огляді вагону №67854844 (Вагон "4" осний, вантажопідйомністю 69 т) виявлені несправності: з правої сторони по ходу поїзду відсутній арміровочний лист 3-го люка; зазор довжиною 120 см., шириною 5 см., втрата вантажу можлива, вантажовідправник бачити міг зазначені недоліки, однак не застосував заходів недопущення втрати вантажу на шляху прямування.

02.07.2011 року на станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці складений комерційний акт АА №019245/431, відповідно до якого у вагоні №67854844 вага 68050 кг., тара 21600 кг. фактично виявилась вага брутто 82050 кг. тара з документу 21600 кг., нетто 60450 кг., що менше ваги вказаної у документі на 7600 кг. У комерційному відношенні навантаження розрівняне, нижче рівня бортів на 20 см. В порушення ППГ Розділу 15 п.6 вантаж не маркований. Праворуч над 2,3 люками заглиблення розміром 200х200 см. основи дна вагону. У технічному відношенні вагон не справний, праворуч відсутній арміровочний лист 3-го люка, зазор довжиною 120 см. шириною 5 см., складений акт форми ГУ-106 №170 від 01.07.2011 року. По станції зазор закритий ганчіркою. На деталях вагону сліди від просипаного вантажу. Двері цільнометалеві, люки закриті, вантажу не має. Вантажовідправник в порушення ст. 31 Статуту УЗ не визначив придатність вагону для перевезення вантажу, в порушення ТУ Р.2 п.3, п.5 не застосував передбачені заходи, які виключають втрату вантажу на шляху слідування. При повторному перевантаженні вагону комісією у тому ж складі результат не змінився, про що повідомлено телеграмою.

Акт складений у відповідності з Правилами складання актів.

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу та просить стягнути її з відповідачів-1,2, проти чого заперечує відповідач-1, що і є причиною спору. Відповідач-2 відзиву на позов не подав, у зв'язку з чим не скористався своїм правом заперечити на позов.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

Згідно п.129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року (надалі Статуту) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Факт нестачі за спірним перевезенням (у вагоні №67854844), підтверджується матеріалами справи, зокрема комерційним актом АА №019245/431 від 02.07.2011 року.

Як вбачається з комерційного акту АА №019245/431 від 02.07.2011 року при прийнятті вантажу 02.07.2011 року була виявлена нестача вантажу в кількості 7 600 кг.

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу в кількості 6919,50 кг. (7600кг. недостача 680,50 кг. норма недостачі) в сумі 13147,05 грн. із розрахунку вартості 1 тони вантажу 1 900 грн.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажу залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 року № 457 та визначає обовязки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Згідно ст. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Водночас ч. 5 ст. 31 Статуту залізниць України встановлено, що придатність рухомого складу, зокрема вагонів, для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.

У відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, посвідчуються комерційним актом.

Пунктом 5 Правил перевезень вантажу у вагонах відкритого типу передбачено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу.

Як вбачається зі змісту залізничної накладної №52965456 та комерційного акту АА №019245/431 від 02.07.2011 року визначення маси вантажу у вагонах, а також навантаження здійснювалося засобами відправника, тобто товариством з обмеженою відповідальністю Донбасвугілляінвест". Вагон у технічному стані виявився несправним, про що зазначено, як в акті №170 від 01.07.2011 року про технічний стан вагону (контейнеру), так і в комерційному акті АА №019245/431 від 02.07.2011 року.

Крім того, з комерційного акту АА №019245/431 від 02.07.2011 року вбачається наявність поглиблення праворуч над 2,3 люками розміром 200х200 см. до основи підлоги вагону.

Зважаючи на викладене, суд вбачає вину як відповідача-1, як залізниці, так і відповідача-2, як відправника вантажу в нестачі вугілля.

За викладеного, заявлена у розмірі 13 147,05 грн. шкода підлягає стягненню порівну (по 50%) із залізниці державного підприємства "Придніпровська залізниця" (в розмірі 6 573,53 грн.) та з вантажовідправника товариства з обмеженою відповідальністю Донбасвугілляінвест" (в розмірі 6 573,52 грн.).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються порівну на відповідачів-1,2.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Донбасвугілляінвест" (94010, Луганська область, м. Стаханів, вул. Осипенко, 1-Б, ідентифікаційний код 32449950) на користь публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, код ЄДРПОУ 00191224) шкоду, завдану недостачею у розмірі 6 573,52 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 65,74 грн. та витрати, повязані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу в розмірі 118 грн., про що видати наказ.

Стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, код ЄДРПОУ 00191224) шкоду, завдану недостачею у розмірі 6 573,53 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 65,73 грн. та витрати, повязані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу в розмірі 118 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено 21.12.2011 року