Рішення № 20112357, 20.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.11р.Справа № 21/5005/13208/2011 За позовомДержавної екологічної інспекції в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговодхоз", м. Дніпропетровськ

про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, в сумі 208 046, 65 грн.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1., дов. № 91 від 1.2.11р.;

від відповідача - ОСОБА_2., дов. б/н від 23.12.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області звернулась до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговодхоз" на користь держави збитки у розмірі 208046, 65 грн. за забір води з р. Дніпро в с. Чаплі без дозволу на спеціальне водокористування у період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.07.2010р. по 30.09.10р. в сумі 208046,65грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у період 02.12.-10.12.2010р. проведено позапланову перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, під час проведення якої встановлено, що забір води з р. Дніпро в с. Чаплі здійснювався відповідачем без дозволу на спеціальне водокористування у зв'язку з чим збитки заподіяні державі у період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.07.2010р. по 30.09.10р. складають 208046,65грн. Позивач посилається на те, що відповідач, здійснюючи водокористування без спеціального дозволу, порушує вимоги ст.ст. 44, 49, 50 Водного кодексу України.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзив на позов зазначив, що ним з 2007 року здійснювались певні дії по отриманню дозволу на спецводокористування. В процесі проведення роботи по отриманню дозволу, відповідачем було припинено подачу води до ж.м. Чаплі. У червні 2007р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська рішенням у справі № 2-368/06 заборонив відповідачу вимикати споживачів від водопостачання та зобовязав відновити водопостачання, що й було зроблено відповідачем.

Відповідач зазначає, що Дозвіл на спецводокористування отримано лише 29.12.2010р., однак припинити водопостачання мешканцям с. Чаплі, оскільки інших підприємств в с. Чаплі, яки могли забезпечити населення водопостачанням немає. Також зазначає, що позивачем безпідставно до розрахунку включено об'єм води, який був поставлений для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення. Просить в позові відмовити.

Ухвалою суду від 24.11.11р. відповідно до ст. 69 КПК України розгляд справи продовжено до 19.12.2011р.

Клопотання про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу представниками сторін не заявлялось.

В порядку ст.85 ГПК України, в судовому засіданні 19.12.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області в період з 02.12.2010 року по 10.12.2010 року на підставі листа ТОВ "Енерговодхоз" № 192 від 02.11.2010 року, наказу Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області № 964-П від 02.12.2010 року та направлення на проведення позапланової перевірки № 4-7333-13-3 від 02.12.2010 року було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України перед отриманням дозволу на СВК ТОВ "Енерговодхоз".

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Енерговодхоз" діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 767931 від 26.11.01. Згідно довідки Управління житлово-комунального господарства Дніпропетровської облдержадміністрації від 07.12.2009 року № 05/4-1522 ТОВ "Енерговодхоз" відноситься до підприємств житлово-комунального господарства та надає послуги з централізованого водопостачання, водовідведення та обслуговування житлового фонду в с. Партизанське, сел. Кіровське та ж/м Чаплі Дніпропетровського району.

Згідно договору купівлі-продажу від 12.12.2001 року № 02/01-12 та № 03/01-12 ТОВ "Енерговодхоз" було придбано дві насосні станції: № 1 по вул. Чаплинська, 51, с. Чаплі та № 2 - по вул. Ялинова, 114Д, с. Чаплі.

Принцип роботидвох станцій полягає у наступному: насосна станція № 1 здійснює забір вод безпосередньо з р. Дніпро, після чого вода подається на приватний сектор та до накопичувального басейну насосної станції № 2. З накопичувального басейну насосної станції № 2 вода самотіком надходить до садового товариства "Довжик - 1" та на розподільчу дільницю. За рахунок розподільчої дільниці здійснюється водопостачання приватного сектору, житлових багатоповерхових будинків та товариства "Чаплі".

Показники щодо забраної води заносяться до журналу по формі ПОД - 12. На підставі цього журналу складається статзвітність 2-ТП.

Збір за спеціальне водокористування в частині використання води здійснюється не в повному обсязі. Забір води з р. Дніпро здійснюється без дозволу на спеціальне водокористування, що є грубим порушенням ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України.

За розрахунком позивача розмір відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок самовільного використання водних ресурсів без спеціального дозволу ТОВ "Енерговодхоз":

- в період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року включно проведено у відповідності до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Мінприроди від 18.05.1995 року № 37 та зареєстрованого в Мін'юсті України від 01.06.1995 року за № 162/698 та складає 4 145,40 грн.;

- в період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року включно виконано на підставі "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009 року за № 767/16783) та складає 203 901,25 грн.

Загальний розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання види ТОВ "Енерговодхоз" становить 208 046,64 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини в галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також, відповідно до нього земельним, водним, законодавством про надра та іншим спеціальними нормами.

Згідно з статтями 16, 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 19.12.2006 року за № 548 Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної безпеки на відповідній території.

Відповідно до пункту 4 вказаного Положення інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання, фізичними особами: додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.

Інспекція має право, зокрема, обстежувати у встановленому порядку підприємства, установи, організації з метою дотримання ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, складати акти перевірок

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної та юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної та юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до статей 1, 48 Водного кодексу України водокористуванням є використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів); спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Згідно з пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Приписами ч.1 ст.49 цього Кодексу також передбачено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

За статтею 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Щодо доводів відповідача про те, що дозвіл на спеціальне водокористування не було отримано вчасно з поважних причин, суд зазначає наступне.

Строковість здійснення спеціального водокористування передбачена підпунктом 3 пункту 5 "Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №321, згідно якого в дозволі на спеціальне водокористування поряд з іншими даними зазначається термін, на який його надано.

Статтею 38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах. Згідно з статтею68 вказаного Закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з статтею 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до норм статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Факт самовільного використання відповідачем водних ресурсів підтверджений вищенаведеним актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (а.с.20).

Відповідно до приписів п.6 ч.3 ст.110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, зокрема, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до ст.111 вказаного Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно з ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Розмір заподіяних збитків обчислений позивачем в період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року включно та в період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року відповідно до наведених Методик.

Обов'язок отримання дозволу на спеціальне водокористування та, відповідно, відповідальність в разі недотримання правил водокористування, покладено на водокористувачів.

Надані відповідачем докази вчасного звернення до уповноваженого органу з відповідними заявами не спростовують встановленого перевіркою факту спеціального водокористування за відсутності дозволу, а також не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності за допущені відповідачем порушення.

Якщо, за поясненнями відповідача, відсутність дозволу на спецводокористування обумовлена відмовою в його наданні Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, і причини відмови є безпідставними, він вправі був звернутись в судовому порядку щодо спонукання зазначеного органу у видачі дозволу на спеціальне водокористування

Протиправність чи незаконність дій Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровській області або його посадових осіб щодо зволікання у видачі нового дозволу чи відмови у його видачі має підтверджуватися судовим рішенням про спонукання зазначеного органу у видачі дозволу на спеціальне водокористування. Однак, матеріали справи не містять та скаржником відповідного рішення не надано.

Крім того, суд зазначає, що статтею 110 Водного кодексу України, як спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, не наведено відповідних підстав для звільнення відповідача від відповідальності у зв'язку з відсутністю вини водокористувача у несвоєчасному одержанні дозволу на спеціальне водокористування

Якщо, за поясненнями відповідача, відсутність дозволу на спецводокористування обумовлена відмовою в його наданні Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, і причини відмови є безпідставними, він вправі був звернутись в судовому порядку щодо спонукання зазначеного органу у видачі дозволу на спеціальне водокористування

Відтак, вказані обставини не звільняють відповідача від виконання вимог ст.ст.44,49 Водного кодексу України щодо одержання дозволу на спецводокористування.

Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, регламентують ч.2 ст.68 та ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", які передбачають, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Тобто, вказана норма відсилає до чинного законодавства.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно з п.3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав (п.8 ч.2 ст.16 ЦК України). Держава в особі уповноважених органів також може бути учасником цивільних відносин (ч.2 ст.2 ЦК України), в тому числі відносин відшкодування шкоди.

Таким чином, предмет спору свідчить, що між сторонами по справі виникли цивільні відносини відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення відповідачем водного законодавства.

Дані висновки узгоджуються з практикою Вищого господарського суду України, викладеною в постановах від 07.12.10р. у справі № 15/017-10, від 28.10. 10 р. у справі № 17/46/10, від 09.02.10р. у справі № 2/109-09, від 05.07.11.рр. у справі № 21/5005/707/2011.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 44, 49, 82-87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговодхоз" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Замполіта Бєляєва, буд. 16, кв. 67; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31761485) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області, (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна, буд. 69; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34984968 - одержувач банк ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 23928791, КБКД 24062100, р/р 33118331700002) збитків в розмірі 208 046,65 грн. (двісті вісім тисяч сорок шість грн. 65 коп.), про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговодхоз" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Замполіта Бєляєва, буд. 16, кв. 67; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31761485) в доход держбюджету Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012, р/р 31118095700005) державне мито в розмірі 2 080,47 грн. (дві тисячі вісімдесят грн. 46 коп.), про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговодхоз" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Замполіта Бєляєва, буд. 16, кв. 67; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31761485) в доход держбюджету Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, р/р 31217264700005, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786, КБКД 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 22.12.2011р.