Рішення № 20112162, 19.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.11р.Справа № 7/5005/16505/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія "Еврика", м. Львів

до Приватного акціонерного товариства "Нью Сервіс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 287 196, 49 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія "Еврика" звернулось до господарського суду з позовом доПриватного акціонерного товариства "Нью Сервіс" про стягнення з останнього на свою користь основного боргу за поставлений товар у сумі 233 985, 48 грн., пені за період прострочення оплати товару з 10.05.2011р. по 10.11.2011р. у сумі 18 382, 28 грн., 3 % річних за період прострочення виконання грошового зобов’язання з 18.12.2009р. по 10.11.2011р. у сумі 10 770, 27 грн., інфляційних втрат, розрахованих на суму основного боргу з застосуванням індексів інфляції за січень 2010 року –жовтень 2011 року, у сумі 24 058, 46 грн., а всього: 287 196, 49 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором купівлі-продажу № 40 від 28.07.2008р. щодо оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару за видатковими накладними у період з 17.11.2009р. по 28.05.2010р. у встановлений договором строк, наявністю боргу відповідача за поставлений товар у сумі 233 985, 48 грн. Відповідальність за прострочення оплати товару у виді пені передбачена умовами договору. 3% річних та інфляційні втрати заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.

Також, у позові позивач навів клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує обставинами неоплати відповідачем значної суми грошових коштів, їх використанням на власний розсуд. Неодноразові звернення позивача про сплату боргу відповідач залишив без задоволення. Позивач зазначає, що йому стало відомо про фінансові проблеми відповідача у взаємовідносинах із його контрагентами, про скорочення відповідачем своєї господарської діяльності шляхом відчуження майна та зниження фінансових оборотів по рахунках, що є свідченням умисного ухилення відповідача від виконання законних вимог позивача про сплату боргу.

До початку судового засідання від позивача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, мотивоване неможливістю забезпечення явки повноважного представника товариства у дане судове засідання, оскільки розклад руху залізничного транспорту по маршруту Львів-Дніпропетровськ, а саме прибуття потягу до м. Дніпропетровськ об 11 год. 53 хв. не дозволяє прибути у судове засідання, призначене на 11 год. 00 хв.

Відповідач відзив на позов не надав, у судове засідання, призначене для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 01.12.2011р. Також, матеріали справи містять повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення, яким відповідачу направлена ухвала суду про порушення провадження у справі.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 14.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія "Еврика", як продавець, та Акціонере товариство "Нью Сервіс", яке змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Нью Сервіс", що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 01.12.2011р., як покупець, уклали договір купівлі-продажу № 40 (далі –Договір), за умовами якого (п.1.1.) продавець зобов’язався передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах Договору.

Відповідно до пункту 9.4. Договору з урахуванням доповнення № 3 від 31.12.2008р. про внесення змін до Договору, доповнення № 4 від 10.12.2009р. до Договору строк його дії до 31.12.2010р. Якщо до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не заявить вимоги про його розірвання, Договір вважається автоматично продовженим на такий же самий термін і на таких же самих умовах.

Доказів припинення дії Договору 31.12.2010р. матеріали справи не містять.

Пункт 1.2. Договору передбачає, що товаром, поставка якого обумовлена Договором, є поліграфічні фарби, УФ лаки, розчинники, інші хімічні з'єднання для поліграфії.

Асортимент, кількість і ціна товару узгоджується сторонами окремо для кожної конкретної партії (п. 1.3. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що кількість товару буде розрахована на основі фактично поставленої кількості і вказана в кінцевих розрахунках та накладних.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договору поставка товару здійснюється окремими партіями.

За умовами Договору (п. 3.4.) право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту фактичної поставки товару останньому.

Датою поставки/приймання партії товару вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником покупця (п. 3.6. Договору).

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. Договору ціна на товар обговорюється сторонами окремо на кожну партію і вказується в накладних; загальна сума Договору визначається сумою вартості всіх окремих поставок у межах Договору.

На виконання умов Договору відповідно до видаткових накладних:

№ Е-00002578 від 17.11.2009р. на суму 37 100, 16 грн.;

№ Е-00002739 від 16.12.2009р. на суму 28 830, 00 грн.;

№ Е-00000365 від 01.04.2010р. на суму 55 990, 80 грн.;

№ Е-00000444 від 28.04.2010р. на суму 25 536, 00 грн.;

№ Е-00000497 від 06.05.2010р. на суму 19 843, 20 грн.;

№ Е-00000520 від 12.05.2010р. на суму 44 452, 50 грн.;

№ Е-00000571 від 28.05.2010р. на суму 41 352, 00 грн.

позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 253 104, 66 грн.

Всі наведені вище видаткові накладні містять підпис особи, що отримала товар, скріплений печаткою відповідача (печатка відповідача відсутня на видатковій накладній № Е-00002739 від 16.12.2009р.).

Повноваження особи, яка отримала товар, на отримання від позивача певного товару та у певній кількості підтверджуються виданими відповідачем довіреностями щодо кожної видаткової накладної окремо.

Заперечень з приводу отримання від позивача товару за наведеними вище видатковими накладними відповідач не навів.

Відповідно до п. 4.4. Договору оплата за товар здійснюється протягом 30 календарних днів з дня отримання товару покупцем.

Датою оплати продукції вважається дата зарахування грошових коштів, сплачених покупцем за поставлену партію товару, на поточний рахунок постачальника (п. 4.5. Договору).

Позивач посилається на неповну оплату відповідачем поставленого йому позивачем за наведеними вище видатковими накладними товару, наявність боргу відповідача за поставлений товар у сумі 233 985, 48 грн., що і є причиною спору.

Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Враховуючи умови Договору (п. 4.4.), строк оплати товару, поставленого за наведеними вище видатковими накладними, є таким, що настав.

Доказів повної оплати вартості отриманого від позивача товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товар у сумі 233 985, 48 грн. шляхом надання належних доказів не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений товар у сумі 233 985, 48 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що за прострочення оплати за товар покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) відповідно до розміру неоплаченої суми за кожен день прострочення до повного розрахунку, але не більше 3% від загальної вартості прийнятих ним товарів.

Оскільки прострочення оплати товару має місце, є правомірними та підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача пені за загальний період прострочення оплати товару з 10.05.2011р. по 10.11.2011р. у сумі 18 382, 28 грн.

Задовольняючи вимоги про стягнення пені за період прострочення інший, ніж перші шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, суд враховує, що умовами Договору передбачено нарахування пені за період до повного розрахунку, отже період більший, ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України, що не суперечить її змісту.

Також, враховуючи загальну вартість отриманого від позивача товару за Договором, на яку посилається позивач та яка не спростована відповідачем, наявні в матеріалах справи докази оплати товару відповідачем, поставленого не лише за спірними видатковими накладними, суд не вбачає підстав дійти висновку, що заявлена до стягнення сума пені перевищує 3% від загальної вартості прийнятого відповідачем на підставі Договору товару.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов’язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних за загальний період прострочення оплати з 18.12.2009р. по 10.11.2011р. у сумі 10770, 27 грн. та суми від інфляції, розрахованої від суми боргу із застосуванням індексів інфляції за січень 2010 року –жовтень 2011року у сумі 24058, 46 грн.

Розрахунки перевірені господарським судом за допомогою програмного забезпечення "Законодавство".

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

Справа розглянута за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Не підлягає задоволенню клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову у зв’язку з відсутністю для цього підстав, передбачених ст. 66 ГПК України.

Не підлягає задоволенню клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки суд не вбачає поважності причин неявки його представника у судове засідання.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Нью Сервіс" (49125, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, буд. 48, ідентифікаційний код 23933237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія "Еврика" (79024, м. Львів, вул. Промислова, 60, ідентифікаційний код 36417750) основний борг у сумі 233 985 (двісті тридцять три тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 48 коп., пеню у сумі 18 382 (вісімнадцять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 28 коп., три відсотки річних у сумі 10 770 (десять тисяч сімсот сімдесят) грн. 27 коп., інфляційні втрати у сумі 24 058 (двадцять чотири тисячі п'ятдесят вісім) грн. 46 коп., витрати на оплату судового збору у сумі 5 743 (п'ять тисяч сімсот сорок три) грн. 93 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                       Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 19.12.2011р.