Рішення № 20112034, 19.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.12.11р.Справа № 28/5005/13995/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу №2

до Дніпропетровської міської ради

третя особа без самостійних позовних вимог Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради

про визнання права власності

Суддя Манько Г.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 дов. від 28.09.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2 - дов. від 07.02.2011р..

Від третьої особи: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу №2»звернулося до господарського суду з позовною заявою та просить Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу №2»(ЄДРПОУ 23938654; вул. Радистів, 2, м. Дніпропетровськ, 49023) право власності на адміністративне приміщення літ. А12, загальною площею 458 м2, яке розташоване на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку №2 по вул. Радистів у м. Дніпропетровську, право на яке підлягає державнійреєстрації відповідно до чинного законодавства в Комунальному підприємства Дніп ропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради.

Позивач наполягав на задоволенні позову в повному обсязі. Заперечував проти припинення провадження у справі.

Відповідач надав відзив у якому просив суд у позові відмовити. Надав клопотання про припинення провадження у справі у звязку з прийняттям господарським судом Дніпропетровської області рішення у справі № 25/55-09.

Третя особа у судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

За клопотанням позивача на адресу відповідача та третьої особи було направлено ухвали про витребування доказів.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.1987р. виконавчім комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів було прийнято рішення за № 250/25 «Про дозвіл заводу ім. Комінтерну проектування житлового будинку по вул. Радистів», яким було передбачено знесення домоволодіння № 24 по вул. Радистів, в яко му знаходилося приміщення фабрики індпошиву № 2 та виділення останній у збудованому житловому будинку приміщення на першому поверсі з демонстраційним залом замість знесеного домо володіння.

08.02.1990р. між заводом ім. Комінтерну та ДП «Дніпропетровською фаб рикою індпошиву та ремонту одягу № 2»було укладено договір на будівництво житло вого будинку господарським способом на основі дольової участі.

Пунктом 1.1. зазначеного договору було передбачено, що Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну здійснює будівництво житлового будинку по вул. Радистів, в якому надає фа бриці індпошиву та ремонту одягу № 2 дві квартири.

За п. 1.2. договору, будівельні роботи на підставі договору на будівництво житлового будинку здійснює завод ім. Комінтерну.

Згідно з п. 1.3. договору, дольовик в особі фабрики індпошиву та ремонту одягу № 2 не при ймає участь у будівництві даного об'єкту.

За п. 1.4 та п. 2.2 договору, титулодержатель взамін звільненої дольовиком будівлі по вул. Радистів, 24 зобов'язується збудувати у житловому будинку Приміщення для управління фабри кою та надати його дольовику.

16.11.1991р. наказом №97 по Дніпропетровського обласного територіально-виробничого ко мерційно-постачального об'єднання «Сервіс»Дніпропетровського обласного територіального ви робничого об'єднання побутового обслуговування населення було визначено передати безоплат но основні фонди та оборотні кошти колективів Дніпропетровської фабрики індпошиву та ремонту одягу №2 в колективну власність.

27.11.1991р. Відповідачем було прийнято рішення № 46 «Про комунальну власність Дніпро петровської міської ради народних депутатів», яким був затверджений перелік об'єктів комуналь ної власності Дніпропетровської міської ради народних депутатів. Згідно з вказаним вище рішен ням підприємства служби побуту, в тому числі і Дніпропетровської фабрики індпошиття та ремонту одягу № 2 (на той час, а саме з 19.07.1991р. зареєстроване, як орендне підприємство) було ви знано об'єктом права комунальної власності територіальної громади міста в особі Дніпропетровсь кої міської ради народних депутатів.

12.10.1994 року був затверджений Акт державної приймальної комісії про прийняття до експлуатації житло вого будинку по вул. Радистів де знаходиться спірне приміщення. Згідно п. 7 наведеного акту приймальної комісії будівельно-монтажні роботи з будівництва будинку, де знаходиться спірне Приміщення, було закінчено у серпні 1994р.

Слід взяти до уваги, що у вказаному Акті у якості замовника фігурує ВАТ "Комінмет" - тобто у відповідності до вимог Закону України "Про власність", який діяв у вказаний час, підприємство колективної власності.

Отже на момент закінчення будівництва спірного приміщення ВАТ "Комінмет" не було державним та комунальним підприємством.

Згідно вимог ст. 4 Закону України "Про власність", який діяв з лютого 1991р. по квітень 2007р., власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджується належним йому майном.

Протягом часу розгляду справи не встановлено, що територіальна громада у особі Дніпропетровської міської ради приймала участь у будівництві спірного приміщення.

27.10.1994 року рішенням виконкому Відповідача за №1080 було затверджено вищевказаний Акт державної приймальної комісії про прийняття будинку по вул. Радистів 2 з вбудованим спірним приміщенням.

У вказаному ріщенні зазначено, що спірне приміщення побудовано ВАТ "Комінмет" для ВАТ "Комінмет".

Скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 4 Закону України "Про власність" у червні 1996р. спірне приміщення за відповідним актом № 2 приймання - передачі було передано з балансу ВАТ «Комінмет»на баланс колективного підприємства «Дніпропетровська фабрика індпошит тя та ремонту одягу № 2», тобто підприємства також вже колективної форми власності у відповідності до ст. 2 Закону України "Про власність".

Слід взяти до уваги, що статут колективного підприємства «Дніпропетровська фабрика індпошит тя та ремонту одягу № 2»затверджений загальними зборами співвласників (протокол від 14.03.1995р.), свідоцтво від 31 березня 1995р. № 03053209.

На підставі зазначеного акту прийому-передачі №2 від червня 1996 року спірне приміщення було прийняте на баланс КП «Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу № 2 та комунальним підприємством "Дніпропетровске міжміське бюро технічної інвентаризації" була складена інвентарна справа де колективне підприємство «Дніпропетровська фабрика індпошит тя та ремонту одягу № 2»фігурує як власник приміщення.

Відповідно протоколу трудового колективу №2 від 02.04.2001р. та статуту позивач є право наступником прав та обов'язків КП «Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу № 2».

02.04.2001р. між КП «Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу № 2»та пози вачем був складений акт приймання-передачі майна від КП до Позивача, згідно якого у вартість будинків і споруд, що передавалися включено вартість Приміщення по вул. Радистів 2.

28.08.2001 року своїм листом №954 ВАТ «Комінмет»підтвердив безоплатну передачу у власність пози вачу спірне приміщення.

09.10.2001 року Комітет комунальної власності Дніпропетровської міської ради своїм листом №3/3/1954 на запит позивача №18 від 09.07.2001р. повідомив, що спірне приміщення по вул. Радистів 2 не належать до ко мунальної власності.

На теперішній час право власності на спірне приміщення не зареєстровано за будь-ким, та позивач відкрито та добросовісно користується спірним приміщенням більше ніж десять років, що підтверджується наведеними вище доказами.

В свою чергу, в приміщенні розташовуються виробничі потужності (обладнання) позивача та персонал (працівники) та здійснюється господарська діяльність.

Таким чином встановлено, що позивач з червня 1996р. відкрито ко ристується приміщенням - літ. А12, загальною площею 458 м2, яке розташоване на першому по версі багатоквартирного житлового будинку №2 по вул. Радистів у м. Дніпропетровську для здійс нення своєї господарської діяльності.

Спірне майно - приміщення не має власника, оскільки не зареєстровано у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав мо же бути, зокрема, визнання права.

Вимогами статті 344 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно( набувальна давність). Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Згідно пунктів 4, 8 «Прикінцевих та перехідних положень»Цивільного кодексу України - Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодек су застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після на брання ним чинності. Правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Як вбачається з наведених обставин справи та підтверджується доказами в обґрунтування позиції Позивача, останній добросовісно, без будь-яких насильницьких або протиправних дій за володів спірним приміщенням та відкрито та безперервно володіє спірним приміщенням більш ніж 10 років.

Таким чином позовні вимоги позивача обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Господарським судом Дніпропетровської області у справі № 25/55-09 прийнято рішення, яке набрало законної сили, про відмову у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу №2»про визнання права власності на адміністративне приміщення літ. А-12 загальною площею 458 кв.м. на 1 поверсі багатоквартирного житлового будинку № 2 по вул. Радистів у м.Дніпропетровську. Позовні вимоги позивача у справі № 25/55-09 обгрунтовані посиланням на те, що позивач набув право власності на вищенаведений обєкт нерухомого майна як правонаступник Колективного підприємства «Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу № 2»за розподільчим балансом КП «ДФІРО № 2»та протоколом Зборів трудового колективу КП «ДФІРО № 2»від 02.04.2001р. В свою чергу Колективне підприємство «ДФІРО №2»набуло право власності на спірне майно на підставі правочину - Договору на будівництво житлового будинку господарським способом на основі дольової участі, який був укладений 08 лютого 1990 року між Дніпропетровською фабрикою індивідуального пошиття та ремонту одягу № 2 (на той час державним підприємством) та Дніпропетровським металургійним заводом ім. Комінтерну. Колективне підприємство «ДФІРО №2»було створено внаслідок реорганізації Орендного підприємства «Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу № 2», яке за договором купівлі-продажу державного цілісного майнового комплексу орендного підприємства від 31.01.1995р. № 81/АР, посвідченим державним нотаріусом Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Олійник С.В. та зареєстрованим за № 2-353 придбало у власність в порядку приватизації цілісний майновий комплекс Дніпропетровської фабрики індпошиття та ремонту одягу № 2. У вказаній справі посилання йде на ст..ст. 128, 430, 432 ЦК УРСР, ст..ст. 316, 317, 319, 328, 392 ЦК України, Закону України „Про підприємства в Україні” , Закону України „Про власність”.

У справі № 28/5005/13995/2011 обгрунтуванням позовних вимог є підстави, передбачені ст. 344 Цивільного кодексу України (набувальна давність).

Враховуючи, що у справах № 28/5005/13995/2011 та № 25/55-09 підстави позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу №2»не с півпадають клопотання відповідача щодо припинення провадження у справі на підставі ст. 80 ч. 1 п. 2 Господарського процесуального кодексу України задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16, 328, 344, 397 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу №2»(ЄДРПОУ 23938654; вул. Радистів, 2, м. Дніпропетровськ, 49023) право власності на адміністративне приміщення літ. А12, загальною площею 458 м2, яке розташоване на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку №2 по вул. Радистів у м. Дніпропетровську, право на яке підлягає державній реєстрації відповідно до чинного законодавства в Комунальному підприємства Дніп ропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради.

Стягнути з Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 75, ідентифікаційний код 26510514) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу №2 (49023, м. Дніпропетровськ, вул.. Радистів, 2, ідентифікаційний код 31458985) державне мито в сумі 939 грн. 48 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.В. Манько Повне рішення складено 20.12.2011р.