Рішення № 20111762, 22.12.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р.

Справа № 5004/2203/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста Бренд Компані", с.Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг", м.Луцьк

про стягнення 21 815,06 грн.

Суддя Бондарєв С.В.

Представники:

від позивача: н/з.

від відповідача: ОСОБА_1 - довіреність від 10.12.2010р.

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Віста Бренд Компані" - звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг" 21 815,06 грн., в тому числі 20 738,18 грн. боргу за отриманий згідно договору №1603010-02/1п від 16.03.2010р. товар, 902,25 грн. - пені за період з 27.06.2011р. по 24.10.2011р., 174,63 грн. 3% річних за період з 27.06.2011р. по 24.10.2011р.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення №4913001491482).

Відповідач в судовому засіданні, в клопотанні від 06.12.2011р. зазначив, що основний борг в розмірі 20 738,18 грн. сплатив, що підтверджується копіями платіжних доручень №3029 від 08.11.2011р., №1150304 від 03.11.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд,-

в с т а н о в и в:

16.03.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віста Бренд Компані" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальностю "Пакко Холдинг" (покупець) було укладено договір поставки №160310-02/1п з протоколом розбіжностей від 10.03.2010р.

Згідно додаткової угоди №1 від 20.01.2010р. до договору строк дії договору був продовжений до 31.12.2011р.

Відповідно до п. 1.1. даного договору постачальник зобов'язався виробити самостійно, або із залученням третьої особи відповідно до умов, визначених даним договором, упакувати, промаркувати та передати продукцію під торговою маркою «АЯ»у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію в строк та на умовах передбачених даним договором.

Відповідно до п. 4.2. договору в редакції погодженій сторонами в протоколі розбіжностей від 16.03.2010р., покупець зобов'язався оплатити вартість кожної поставленої партії продукції протягом 30 календарних днів з моменту поставки такої продукції. Датою відвантаження вважається дата, вказана у відповідній накладній (товарно-транспортній накладній).

14.06.2010 року сторони уклали та підписали договір про внесення змін № 1, зокрема, яким визначили, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем протягом 45 календарних днів з моменту отримання продукції.

За умовами п. 2.1 договору, моментом передачі права власності на продукцію визначається фактична дата поставки продукції покупцю, що підтверджується підписом уповноваженої особи покупця.

Позивач свої зобов'язання згідно умов договору від 16.03.2010р. №1603010-02/1п, з врахуванням протоколу розбіжностей від 16.03.2011р., договору про внесення змін,№ 1 від 14.06.2010р., додаткової угоди № 1 від 20.01.2010р. виконав, поставив товар на загальну суму 20 738,18грн., що підтверджується накладними 1277 від 13.05.2011р., №1379 від 23.05.2011р., №1436 від 31.05.2011р., №1584 від 20.06.2011р.

Відповідач свої зобовязання на день подачі позову щодо оплати товару не виконав.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.. 509 ЦК України зобовязанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги містить ст. 193 ГК України.

Після подачі позову відповідач основний борг в розмірі 20 738,18 грн. сплатив, що підтверджується копіями платіжних доручень №3029 від 08.11.2011р., №1150304 від 03.11.2011р.

Тому провадження у справі в частині стягнення 20 738,18 грн. основного боргу слід припинити відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п. 8.3 договору з врахуванням протоколу розбіжностей від 16.03.2010р. у випадку порушення строку оплати товару відповідач зобов'язався сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день такого прострочення.

Згідно розрахунку позивача пеня в розмірі 902,25 грн. за період з 27.06.2011р. по 24.10.2011р., нарахована підставно і підлягає до стягнення з відповідача.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошових зобовязань, зобовязаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом чи договором.

Тому до стягнення підлягає згідно розрахунку позивача 174,63 грн. 3% річних за період з 27.06.2011р. по 24.10.2011р.

Всього слід стягнути з відповідача 1 076,88 грн.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита в сумі 218,15 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід стягнути з нього.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 625, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальностю "Пакко Холдинг", м.Луцьк, вул. Клима Савура, 21а (код ЄДРПОУ 34928470, р/р26004070297671 в Львівській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 325019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста Бренд Компані", с.Орлівщина, Новомосковського району Дніпропетровської області, провулок Лісний 10 (р/р 26007001302452 в ПАТ "Актабанк", м.Дніпропетровськ, МФО 307394, код ЄДРПОУ 36793092) - 1 076,88 грн., в т.ч. 902,25 грн. - пені за період з 27.06.2011р. по 24.10.2011р., 174,63 грн. 3% річних та 218,15 грн. витрат по сплаті державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 20 738,18 грн. основного боргу провадження у справі припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Суддя С. В. Бондарєв

Повний текст рішення

складено та підписано

22.12.11