Рішення № 20108913, 01.11.2011, Нахімовський районний суд міста Севастополя

01.11.2011

                                                                                                    Справа №2-2263/11

                                                                                           категорія №

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді - Лемешко А.С.,

при секретарі –Сергєєвій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк»про визнання кредитно-заставного договору недійсним,

           ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернувся до ОСОБА_1 з позовом про звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором в розмірі 18984,35 дол. США, що еквівалентно 151115,42 грн. Вимоги мотивовані невиконанням відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань по повному та своєчасному погашенню кредиту за кредитно-заставним договором № SE00A80000601A від 24.06.2008р., через що заборгованість ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" складає 18984,35 дол. США, що еквівалентно 151115,42 грн., а саме 15918,92дол. США прострочена заборгованість за кредитом, 1715,28дол. США прострочена заборгованість по процентах за користування кредитом,492,12 дол. США заборгованість по комісії за користування кредитом, 858,03 дол. США пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, а також судові витрати пов’язані з розглядом справи. В забезпечення виконання умов кредитно-заставного договору позичальником переданий банку автомобіль Mazda3 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності. Вказана заборгованість до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена, що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про звернення стягнення на автомобіль Mazda 3, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності в рахунок погашення вказаної суми заборгованості.

Відповідачка ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ "Приватбанк" із зустрічним позовом про визнання кредитно-заставного договору №SE00A80000601A від 24.06.2008 року недійсним. Вимоги мотивовані тим, що відповідачем за зустрічним позовом під час укладання кредитно-заставного договору були порушені вимоги Закону України "Про захист прав споживачів" та Закону України "Про банки та банківську діяльність", а саме перед укладанням кредитного договору банк зобов’язаний надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, що на думку позивача ОСОБА_3 не здійснено.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно, а саме автомобіль Mazda 3, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності в рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених вище.

З вимогами, заявленими в зустрічному позові не згодна та просить у їх задоволенні відмовити в повному обсязі, з тих підстав, що вони є безпідставними та не відповідають дійсності. Вказує, що до моменту укладення кредитно-заставного договору умови банківських послуг були позивачці відомі, про що свідчить її підпис при ознайомленні з Сертифікатом № AFR259626. За додатковим роз’ясненням умов кредитно-заставного договору позичальниця в банк не зверталась та в період з 2008 р. по лютий 2010 року їх виконувала.

Представник відповідача ОСОБА_1 –ОСОБА_4 у судовому засіданні позов ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" не визнала, просила в його задоволенні відмовити. Проте наявність заборгованості за спірним кредитно-заставним договором не заперечує. Що стосується зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Приватбанк" про визнання договору недійсним просила його задовольнити в повному обсязі, з підстав зазначених у зустрічному позові.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, надавши їм належну правову оцінку, вважає первісний позов обґрунтованим і такими, що підлягає задоволенню, а зустрічний позов не обґрунтованими і таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ КБ "Приватбанк" (Банк) на підставі кредитного договору №SE00A80000601A від 24.06.2008 року надав ОСОБА_1 у користування кредитні кошти у розмірі 20504,25 дол. США на строк до 23.06.2013р. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,92% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати ОСОБА_3 грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору (п.17.6 кредитно-заставного договору).

Позивач посилається на те, що відповідач, порушуючи умови кредитного договору, виконував обов'язки по кредитному договору неналежним чином, в результаті чого виникла заборгованість та що стало підставою для звернення ОСОБА_3 з відповідним позовом до суду про звернення стягнення на автомобіль Mazda 3, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності в рахунок погашення заборгованості, яка складає 18984,35 дол. США, що еквівалентно 151115,42 грн., а саме 15918,92дол. США прострочена заборгованість за кредитом, 1715,28дол. США прострочена заборгованість по процентах за користування кредитом,492,12 дол. США заборгованість по комісії за користування кредитом, 858,03 дол. США пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, а також судові витрати.

Ствердження представника відповідача ОСОБА_1 про неможливість погашення заборгованості через відсутність графіку погашення та непорозуміння умов кредитно-заставного договору не підтверджені ніякими доказами, та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, представленими представником позивача.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до частини 2 статті 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно до статті 1048 Цивільного кодексу України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до умов кредитно-заставного договору та ст. 20 Закону України "Про заставу" Банк має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов’язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до п. 12.2 кредитно-заставного договору звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя може здійснюватися шляхом продажу предмета застави із укладенням договору купівлі-продажу з іншою особою.

Відповідач відповідно до частини 3 статті 10 ЦПК України не надав доказів повної та своєчасної оплати заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов кредитного договору. За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 18984,35дол. США за кредитним договором № SE00A80000601A від 24.06.2008 р., в тому числі: 15918,92дол. США прострочена заборгованість за кредитом, 1715,28дол. США прострочена заборгованість по процентах за користування кредитом,492,12 дол. США заборгованість по комісії за користування кредитом, 858,03 дол. США пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором. Вказані розрахунки перевірені судом, є обґрунтованими, через що вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави, а саме автомобіль Mazda 3, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності в рахунок погашення заборгованості підлягають задоволенню.

Що стосується вимог зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Приватбанк" про визнання кредитно-заставного договору недійсним, то на думку суду вони не підлягають задоволенню у зв’язку з безпідставністю.

Відповідно до ст.ст.84,88 Цивільного процесуального Кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 1631,15 грн., в тому числі 1511,15 грн. судового збору, 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За зустрічним позовом з позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню недоплачені судові витрати в розмірі 94 грн.10коп..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525,526,610,611,612,1050,1054 ЦК України, ст.ст. 20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 10,30,60,88,212–215 ЦПК України, суд -

          ВИРІШИВ:

Позов ПАТ КБ «Приватбанк»- задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором №SE00А80000601А від 24.06.2008 року в загальній сумі 151115 гривень 42 копійок звернути стягнення на предмет застави: автомобіль марки МАЗДА -3, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом його продажу ПАТ КБ «Приватбанк»в особі Севастопольської філії з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою –покупцем, зі знаттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Передати в заклад ПАТ КБ «Приватбанк»шляхом вилучення у ОСОБА_1 заставленого майна: автомобіля марки МАЗДА -3, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНН НОМЕР_2, на користь ПАТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299 р/р 64993919400001 судові витрати в сумі 1631 гривень 15 копійок.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк»про визнання кредитно-заставного договору недійсним –відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНН НОМЕР_2 несплачене державне мито при подачі зустрічного позову в розмірі 94 гривні 10 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-ти денний строк з моменту проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення

Головуючий –суддя:                                        /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                               А.С. Лемешко