Рішення № 20108270, 26.10.2011, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 22-ц-2760/2011Головуючий у I інстанції Бараненко С.М.

Категорія цивільнаДоповідач - Євстафіїв О. К.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2011 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЄвстафіїва О.К.,

суддів:Бечка Є.М., Шарапової О.Л.,

при секретарі:Рачовій І.І.,

за участю:представників позивача: помічника Військового прокурора Деснянського гарнізону Приходька І.С., юрисконсульта БУ № 1 Остерської КЕЧ району Хоменко А.В., відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу Військового прокурора Деснянського гарнізону в інтересах Остерської квартирно-експлуатаційної частини району на рішення Козелецького районного суду від 30 серпня 2011 року по справі за позовом Військового прокурора Деснянського гарнізону в інтересах Остерської квартирно-експлуатаційної частини району до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням,

в с т а н о в и в:

У серпні 2011 р. Військовий прокурор Деснянського гарнізону в інтересах Остерської КЕЧ району предявив позов до ОСОБА_7 і ОСОБА_8, в якому просив визнати останніх такими, що втратили право користування кв. АДРЕСА_1. Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що даний позов предявлено на захист інтересів держави з метою недопущення неналежного використання житлового фонду Міністерства оборони України. Спірна квартира має статус службової; її було надано відповідачам та членам їхньої сімї у звязку з проходженням ОСОБА_7 військової служби у військовій частині А1414. У звязку з переведенням ОСОБА_7 на нове місце служби до військової частини А1744 він та члени його сімї з кінця 2008 р. не користуються спірною квартирою, хоча залишаються зареєстрованими у ній. Відповідачі не беруть участі в утриманні квартири і особисто не сплачують вартість комунальних послуг.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Військовий прокурор Деснянського гарнізону в інтересах Остерської КЕЧ району просить скасувати дане рішення і задовольнити позов. Доводи апеляційної скарги зводяться до такого.

Суд вийшов за межі позовних вимог. Так, з тексту рішення суду вбачається, що суд зясовував наявність законних підстав для виселення відповідачів з спірної квартири, у той час як у позовній заяві ставилася вимога про визнання їх такими, що втратили право користування даною квартирою. Вимоги про визнання ОСОБА_7 і ОСОБА_8 такими, що втратили право користування кв. АДРЕСА_1 місцевим судом не розглядалися і надані докази на підтвердження законності цих вимог судом не досліджувалися.

Оскаржуване рішення суперечить чинному законодавству, що регулює спірні правовідносини.

У судовому засіданні представники Остерської КЕЧ району підтримали апеляційну скаргу, а ОСОБА_7 і ОСОБА_8 просили її відхилити за безпідставністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи рішення, суд І інстанції виходив з того, що посилання прокурора в позові на норми ст.ст. 71, 72 ЖК УРСР є безпідставними, т.я. відповідачі мешкають у службовому жилому приміщенні. Оскільки ОСОБА_7 продовжує службу у Збройних Силах України і за новим місцем служби він не має житла, то в силу ст. 124 ЖК УРСР відповідачів не може бути виселено з спірної квартири без надання іншого жилого приміщення. Цих висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального й процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Так, по справі встановлено наступне.

З 16.07.2006 р. по даний час відповідачі перебувають у шлюбі, від якого мають двох малолітніх дітей - синів ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями відповідних свідоцтв (а.с. 24-26).

Наказом начальника Деснянського гарнізону № 133 від 03.12.2004 р. (його копія на а.с. 10) квартира АДРЕСА_1 була надана для проживання відповідачу ОСОБА_7 та членам його сімї у звязку з проходженням ОСОБА_7 військової служби на посаді начальника продовольчої служби військової частини А1414 у званні старшого лейтенанта.

Рішенням виконавчого комітету Деснянської селищної ради Козелецького району № 124 від 21.12.2004 р. однокімнатній квартирі АДРЕСА_1 надано статус службової і її закріплено за начальником продовольчої служби військової частини А1414 - старшим лейтенантом ОСОБА_7 (а.с. 20).

04.02.2005 р. останньому Остерською КЕЧ району було видано ордер № 003245 (його копія на а.с. 5) на заселення до службової квартири АДРЕСА_1.

На даний час у спірній квартирі зареєстровані ОСОБА_7, ОСОБА_8 та їхні діти сини ОСОБА_9 і ОСОБА_6, що підтверджується копією довідки Остерської КЕЧ району від 30.08.2011 р. № 314 (а.с. 22).

Згідно з наказом командира військової частини А0665 № 213 від 30.09.2008 р., у звязку з призначенням відповідача майора ОСОБА_7 на посаду заступника командира батальйону з тилу начальника тилу військової частини А1744, вважати його таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби у м. Черкаси. Цим же наказом ОСОБА_7 виключено із списів особового складу військової частини А0665 (копія даного наказу на а.с. 7). Учасниками судового розгляду не заперечується, що з вказаної дати по даний час ОСОБА_7 проходить військову службу у військовій частині А1744, яка дислокується у м. Черкаси.

Відповідно до актів перевірки службового житлового фонду, складених комісіями Остерської КЕЧ району, №№ 356 від 18.03.2009 р., 1333 від 21.09.2009 р. і 1296 від 30.06.2011 р. (їх копії на а.с. 9, 8, 6), в спірній квартирі відповідачі не проживають понад 6 місяців у звязку з переведенням ОСОБА_7 до військової частини А1744, яка дислокується у м. Черкаси; дана квартира здається в найм.

З довідки амбулаторії смт. Десна № 24 від 30.08.2011 р. вбачається, що відповідачі на обліку в амбулаторії не перебувають (а.с. 21).

З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.

По справі встановлено факт непроживання відповідачів у спірній квартирі у звязку з вибуттям ОСОБА_7 30.09.2008 р. на нове місце служби до м. Черкаси.

Стаття 123 ЖК УРСР передбачає, що порядок користування службовими жилими приміщеннями встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України і що до користування службовими жилими приміщеннями застосовуються правила про договір найму жилого приміщення, крім правил, передбачених ст.ст. 73-76, 79-83, 85, 90, 101 ч. 6, 103-106 ЖК УРСР. Отже правила ст. 71 ЖК УРСР на спірні правовідносини поширюються. Крім того, пункт 19 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 р. № 1081, та пункт 2.18 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 р. № 577 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.10.2006 р. за № 1171/13045) приписують, що у разі переміщення військовослужбовців по службі, повязаного з переїздом в іншу місцевість, службові житлові приміщення, які вони займали за попереднім місцем служби, підлягають звільненню, якщо інше не передбачено законодавством. В контексті спору між сторонами по справі інше чинним законодавством не встановлено.

З викладеного випливає, що відповідачі втратили право користування спірним жилим приміщенням.

Твердження ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про їх проживання в спірній квартирі, а також письмові пояснення мешканців буд. АДРЕСА_1 ОСОБА_10 і ОСОБА_11 від 16.08.2011 р. про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мешкають у спірній квартирі (а.с. 19) апеляційний суд відкидає, оскільки вони спростовуються вищеописаними доказами, зокрема актами перевірки службового житлового фонду комісіями Остерської КЕЧ району. Крім того, навіть якщо й припустити вірність цих тверджень та пояснень, то виходячи з сенсу ст. 123 ЖК УРСР, п. 19 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, та п. 2.18 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень у їх взаємозвязку факт проживання відповідачів у спірній квартирі не має юридичного значення для вирішення справи, оскільки вони зобовязані звільнити спірну квартиру у звязку з переміщенням ОСОБА_7 по службі, повязаного з переїздом в іншу місцевість до м. Черкаси.

Отже рішення суду І інстанції підлягає скасуванню з ухваленням рішення про задоволення позову.

Відповідно ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь держави підлягає стягненню по 4 грн. 25 коп. судового збору та по 18 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до ставок судових витрат, встановлених п/п п/п „д”, „з” п. 1 ст. 3 Декрету Кабміну України „Про державне мито” та п/п 6 п. 3 розд. 1 Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, які затверджено постановою Кабміну України від 21.12.2005 р. № 1258 (з наступними змінами й доповненнями).

Керуючись ст.ст. 307, 309 ч. 1 п. 4, 314, 316 ЦПК України, ст. 123 ЖК УРСР, суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Військового прокурора Деснянського гарнізону в інтересах Остерської квартирно-експлуатаційної частини району задовольнити, рішення Козелецького районного суду від 30 серпня 2011 року скасувати; позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_7, ОСОБА_8 такими, що втратили право користування кв. АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_7 і ОСОБА_8 по 4 (чотири) грн. 25 коп. судового збору на користь держави і по 18 (вісімнадцять) грн. 50 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи на розрахунковий рахунок № 31211263700002, отримувач - державний бюджет м. Чернігова, код ЄДРПОУ 22825965, банк одержувача - ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але воно може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: