Ухвала суду № 20096488, 29.09.2011, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2/0108/1838/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 вересня 2011 року

Керченський міський суд Автономної Республіки Криму складі: головуючого судді Резниченко С.О.

при секретарі Шачаніної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керчі цивільну справу за позовом Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Керченської філії ОП "Кримтеплокомуненерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу теплопостачання,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з даним позовом до суду, мотивуючи заявлені вимоги тим, що відповідач мешкає у квартирі АДРЕСА_1, користується послугами теплопостачання, яки оказує позивач, але оплату в повному обсязі не здійснює, у звязку з чим створилася заборгованість за період з 01 11 08 року по 01 05 11 року у розмірі 583 грн. 59 коп., яку просить стягнути з відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та дала пояснення по запереченням відповідача, а саме про те, що відсутність договору між власником даної квартири та позивачем це не провина позивача та не позбавляє відповідача обовязку сплачувати за послугу теплопостачання, оскільки він є споживачем, позивач є виробником послуги, а виконавцем послуги є те підприємство, на балансі якого знаходиться будинок, яке і повинно укладати договір зі споживачем. Між позивачем і підприємством, за яким числиться квартира, що знаходиться у власності відповідача, укладений договір про теплопостачання. Нарахування за послуги теплопостачання, що надавалися відповідачу, здійснювались згідно показань приладу обліку. З 30 жовтня 2009 року квартира АДРЕСА_1, була вимкнена від опалення, шляхом демонтажу радіаторів, тобто заборгованість утворилася до моменту демонтажу радіаторів.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що на відповідача не була оформлена абонентська книжка та договір про надання послуг з ним ніхто не укладав. Законом передбачено обов'язок оплачувати послуги у строки, встановлені договором, однак цей договір відсутній. Без договору не має зобовязань і підстав для стягування боргу. Крім того, вона пояснила, що борг у ОСОБА_1 зявився тільки в 2011 році, тому що коли знімали радіатори централізованого опалення, ніхто відповідача не повідомив, що існує заборгованість, тобто її на період 30 жовтня 2009 року не було. У зв'язку з цим вважає, що даний позов є необґрунтованим і незаконним, просить суд у позові відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим задоволенню на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивач є виробником послуг теплопостачання, надавав дані послуги відповідачу ОСОБА_1, що є власником квартири АДРЕСА_1. Надання відповідачу послуг теплопостачання є різновидністю комунальних послуг, які відповідач згідно зі ст.ст. 67, 68 ЖК України, ст. 20 ч.3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»зобовязаний оплачувати у встановлені строки, однак відповідач не сплачує послуги по теплопостачанню, у звязку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 583 грн. 59 коп.

Заперечення відповідача проти позовних вимог не можуть бути враховані судом, оскільки відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Положеннями статті 67, 68 Житлового кодексу України, пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено обовязок споживачів вносити плату за комунальні послуги за затвердженими в установленому порядку тарифами у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 даного кодексу, якою визначено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач фактично користувався послугами теплопостачання, які надавалися позивачем. На питання представника позивача представник відповідача ОСОБА_2 пояснила, що перераховані позивачу її довірителем гроші у сумі 230 грн. 25 коп. були направлені не у рахунок погашення заборгованості. Однак представником позивача були долучені до матеріалів справи копії квитанцій, які підтверджують, що дані гроші були спрямовані на погашення боргу за опалення. Ніяких доказів, які б підтверджували слова представника відповідача про те, що заборгованості не було на момент відключення радіаторів, вона суду не представила. Тобто існуюча заборгованість у відповідача дійсно утворилася до 30 жовтня 2011, що також підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с.3). Від послуг теплопостачання відповідач не відмовлявся, даних про те що він звертався з приводу неякісного надання зазначених послуг, а також з вимогами про проведення перерахунку розміру оплати за вказані послуги у звязку з ненаданням, або наданням не в повному обсязі до 30 жовтня 2009 року, матеріали справи не містять.

Таким чином фактично між сторонами існували правовідносини по наданню послуг з теплопостачання та користування даними послугами, тому відсутність письмового договору не звільняє відповідача від оплати отриманих ним послуг, які були надані позивачем.

За даних обставин посилання відповідача на відсутність договірних відносин між сторонами, та тому відсутність зобовязань по оплаті за вказані послуги з теплопостачання, суд вважає необґрунтованими.

Невиконання відповідачем покладених на нього зобовязань порушує права позивача, тому порушені права підлягають відновленню шляхом примусового стягнення вказаної суми.

Доданий позивачем розрахунок суми заборгованості відповідача по оплаті послуг теплопостачання суд визнає обґрунтованим і відповідним чинним тарифам. Більш того, нарахування оплати за послуги теплопостачання позивач здійснював відповідно з показаннями приладу обліку теплової енергії. Виходячи з наведеного суд вважає, що Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в особі Керченської філії ОП "Кримтеплокомуненерго" виконавши свої зобовязання по наданню послуг з теплопостачання, має законні підстави вимагати від відповідача, як споживача, оплати за надані послуги.

Позивачем при подачі даного позову до суду понесені судові витрати у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 30 грн., що підтверджується наявним у справі документом.

Відповідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати. Таким чином, понесені позивачем судові витрати у розмірі 30 грн. повинні бути стягнути з відповідача.

Крім того, оскільки позивач рішенням Керченської міської ради звільнений від оплати судового збору у розмірі 51 грн., то він у порядку ч.1 ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.6768, 162 ЖК України, ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 257, 509, 525, 526 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Керченської філії ОП "Кримтеплокомуненерго" (розрахунковий рахунок 260363001770 в ФКРУ ВАТ «Ощадбанк»м. Сімферополь, МФО 324805, ОКПО 03358593) заборгованість за послугу теплопостачання за період з 01 листопада 2008 року по 01 травня 2011 року в сумі 583 грн. 59 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 30 грн., а всього стягнути 613 грн. 59 коп. (шістсот тринадцять грн. 59 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 51 (пятдесяти однієї) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя