Рішення № 20081175, 14.06.2011, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2-5506/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"14" червня 2011 р.

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Фурсай М.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування»в особі Київської філії ПАТ «ПРОСТО-Страхування», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі Позивач) 17 листопада 2010 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування»в особі Київської філії ПАТ «ПРОСТО-Страхування»(далі Відповідач) про стягнення страхового відшкодування.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 04 червня 2010 року між ним та Відповідачем був укладений договір добровільного страхування транспортних засобів (далі Договір), відповідно до якого він застрахував свої майнові інтереси, повязані із володінням та/або користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки BMW Х5, 2007 року випуску, вартістю 475800 грн. та сплатив страхову премію у розмірі 7244 грн. 05 коп. за період страхування із 06 червня 2010 року і по 05 вересня 2010 року. Вказує, що 08 серпня 2010 року із застрахованим транспортним засобом стався страховий випадок, а саме пожежа, внаслідок якої застрахований автомобіль був повністю знищений. Зауважує, що про настання страхового випадку він повідомив Відповідача 09 серпня 2010 року та подав ряд документів, необхідних для здійснення виплати страхового відшкодування. Крім того, зауважує, що 20 серпня 2010 року він передав Відповідачеві останній із документів, необхідних для здійснення страхового відшкодування та в цей же день подав заяву про виплату страхування, у відповідь на яку Відповідач, не заперечуючи тієї обставини, що Позивачем виконані всі вимоги, передбачені укладеним Договором, повідомив про відстрочення виплати страхового відшкодування, до зясування всіх обставин страхового випадку. Вказує, що Відповідач порушив вимоги Договору, оскільки у визначений ним строк а ні виплатив йому страхове відшкодування, а ні відмовив йому у такій виплаті. Вважає таку поведінку Відповідача безпідставною, тому просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача на його користь страхове відшкодування у розмірі 452010 грн. та відшкодувати на його користь судові витрати, повязані із розглядом справи.

В ході судового розгляду справи, Позивач, через свого представника, неодноразово уточнював позовні вимоги в бік збільшення розміру страхового відшкодування. В остаточній редакції, згідно заяви про збільшення позовних вимог, поданої на адресу суду 29 квітня 2011 року, Позивач просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача на його користь 492975 грн. 11 коп., із яких заборгованість по оплаті страхового відшкодування складає 452010 грн., пеня за прострочення виплати страхового відшкодування 10079 грн. 82 коп., три проценти річних у розмірі 8284 грн. 79 коп. за прострочення виплати страхового відшкодування та сума інфляційного збільшення заборгованості по оплаті страхового відшкодування у розмірі 22600 грн. 50 коп.

У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задоволити.

Представник Відповідача у судове засідання не зявився. Про місце, день та час судового розгляду повідомлявся належним чином, проте, про причину неявки суд не повідомив, як і не надіслав клопотання про відкладення судового розгляду чи про розгляд справи у його відсутність. В ході судового розгляду справи на адресу суду ним було подано відзив на позовну заяву, із якого вбачається, що виконуючи свої обовязки, Відповідач замовив проведення автотоварознавчого дослідження, яким було встановлено, що ринкова вартість автомобіля Позивача становить 540055 грн. 70 коп., у звязку з чим Відповідач зауважує, що заявлена вартість застрахованого автомобіля у Договорі становить лише 88,10% від дійсної ринкової вартості транспортного засобу. Оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля Позивача, згідно вказаного звіту, складає 783500 грн. 64 коп., що значно перевищує 70% дійсної ринкової вартості автомобіля, тому, на думку, Відповідача розрахунок страхового відшкодування має бути здійсненим у відповідності до пунктів 2.8.18. та 2.8.19. Договору. Крім того, зауважує на тому, що згідно відповідного автотоварознавчого дослідження, вартість придатних залишків застрахованого автомобіля становить 115271 грн. 56 коп. Таким чином, за підрахунками Відповідача, розмір страхового відшкодування має складати 258386 грн. 09 коп. При цьому Відповідач виходив із суми заявленої вартості автомобіля, яку він вважає, що вона складає лише 88,10% від дійсної ринкової вартості транспортного засобу, із вирахуванням франшизи, яка складає 23790 грн. та вирахуванням несплаченої суми страхової премії у розмірі 21732 грн. 15 коп. та вартості ліквідних залишків у розмірі 115271 грн. 56 коп. Крім того, у відзиві Відповідач зауважив на тому, що він не заперечуватиме у виплаті страхового відшкодування без вирахування вартості ліквідних залишків при умові, якщо суд зобовяже Позивача передати право власності на застрахований автомобіль шляхом зняття його з обліку в органах МРЕВ та укладання договору купівлі-продажу.

В ході судового розгляду справи, за клопотання представника Відповідача, до участі у судовому розгляді справи, судом було притягнуто Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, позовні вимоги не підтримала, просила суд у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає позов безпідставним. Крім того, зауважила, що у Позивача перед третьої особою, згідно кредитного договору, існує кредитна заборгованість у звязку з чим, на автомобіль Позивача було накладено арешт.

Заслухавши пояснення представника Позивача, третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За змістом статті 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що 04 червня 2010 року що між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір добровільного страхування транспортних засобів № НОМЕР_2 (далі Договір). Строк дії Договору по 05 червня 2011 року. Обєктом страхування є автомобіль марки ВМВ Х5, державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску. Вартість застрахованого автомобіля, згідно Договору, складає 475800 грн. Згідно пунктів 1.9.1. та 1.9.2. Договору, страховими ризиками (випадками) за умовами Договору, є пошкодження транспортного засобу та незаконне заволодіння транспортним засобом. В обох страхових випадках розмір страхової суми складає 475800 грн. Відповідно до пункту 1.11. Договору, загальна страхова премія складає 28976 грн. 22 коп., терміни сплати якої складають, відповідно, до 05 червня 2010 року за страховий період з 06 червня 2010 року і по 05 вересня 2010 року; до 05 вересня 2010 року за страховий період з 06 вересня 2010 року і по 05 грудня 2010 року; до 05 грудня 2010 року за страховий період з 06 грудня 2010 року і по 05 березня 2011 року; до 05 березня 2011 року за страховий період з 06 березня 2011 року і по 05 червня 2011 року. Розмір платежу за кожен страховий період страхування, згідно умов Договору складає 7244 грн. 05 коп. (а.с. а.с. 7-18).

Як вбачається із матеріалів справи, згідно постанови Соломянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 27 жовтня 2010 року, порушена кримінальна справа за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 194 Кримінального кодексу України, із якої вбачається, що 08 серпня 2010 року близько 01 год. 50 хв. по АДРЕСА_1 невстановлена слідством особа шляхом підпалу пошкодила автомобіль марки ВМВ Х5, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 57).

Із матеріалів справи також вбачається, що із повідомленням про страховий випадок Позивач звернувся до Відповідача від 09 серпня 2010 року, за результатами розгляду якої його зобовязано було надати додатково відповідні документи (а.с. 19). Із заявою на виплату страхового відшкодування Позивач звернувся до Відповідача 20 серпня 2010 року, яка була отримана Відповідачем 27 серпня 2010 року (а.с. а.с. 20-21).

На вказану заяву, згідно відповіді від 03 вересня 2010 року за вих.№ 04-3182, Відповідач повідомив Позивачеві, що ним спрямовано ряд запитів до правоохоронних органів та проводиться ряд інших дій, для прийняття остаточного рішення по даному страховому випадку і, що після отримання всієї необхідної інформації Відповідач прийме остаточне рішення та повідомить Позивача про прийняте рішення (а.с. 22).

Судом встановлено, що у подальшому, всупереч вимогам пункту 2.8.25. Договору, остаточне рішення Відповідачем прийнято не було, у звязку з чим, за захистом свого порушеного права Позивач звернувся до суду із цим позовом.

За змістом пункту 2.2. Договору, за цим Договором страхуванню підлягають лише ризики, зазначені в пункті 1.9. цього Договору, що самостійно обрані Страхувальником у відповідності з наступним переліком: 2.2.1. «Незаконне заволодіння»(надалі - «НЗ») - вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення застрахованого ТЗ у власника чи користувача всупереч їх волі шляхом крадіжки, грабежу чи розбою; 2.2.2.3. «Пожежа».

Пунктами 2.2.6. та 2.2.7. Договору передбачено, що ризики вважаються застрахованими за цим договором, якщо вони належним чином зазначені у пунктах 1.9.1.-1.9.5. цього Договору з визначенням страхових сум, страхового тарифу та розміру страхової премії.

Страховий випадок подія (події), зазначена в п. 1.9. цього Договору, яка відбулась і з настанням якої виникає обовязок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування.

За змістом частини 2 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

Виходячи зі змісту відзиву Відповідача, суд знаходить, що останній визнав, що 08 серпня 2010 року стався страховий випадок, зазначений в п. 1.9. Договору, а саме - пошкодження транспортного засобу (пожежа) та повна його загибель, а також те, що про настання страхового випадку Позивач повідомив Відповідача та надав всі необхідні для цього документи, у тому числі, і заяву про виплату страхового відшкодування, тобто, виконав умови Договору та вчинив всі необхідні дії, покладені на нього зазначеним правочином при настанні страхової події. У звязку з чим, суд знаходить, що вказані обставини доказуванню не підлягають.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом пункту 2.8.1. Договору передбачено, що страхове відшкодування по ризиках «пошкодження»виплачується після надання страхувальником страховику всіх необхідних документів по страховому випадку, визначених пунктом 2.7. цього Договору, огляду пошкодженого ТЗ страховиком і складання акту огляду, визначення обставин, причин, розміру і характеру заподіяного збитку та визнання страховиком події страховим випадком. При цьому обовязок надання документів, що обґрунтовують факт та причини настання страхового випадку і розмір збитку, покладається на страхувальника.

Пунктами 2.8.2. та 2.8.2.2. Договору передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється у випадку повної загибелі застрахованого за ризиком «пошкодження»ТЗ (умова «повна загибель», визначена п. 2.8.18 цього Договору) протягом 30 календарних днів, починаючи з дня надання страхувальником страховику останнього із всіх необхідних документів (згідно п. 2.7.2.5. цього Договору).

За змістом пунктів 2.8.6., 2.8.6.1., 2.8.6.3., 2.8.18., 2.8.19. Договору, страхове відшкодування виплачується з вирахуванням безумовної франшизи, визначної п.п. 1.9. цього Договору, крім того: без вирахування зносу запасних частин, деталей і обладнання, що підлягають заміні, якщо в п. 1.8.1. цього Договору визначно варіант «Б». При повній фактичній або конструктивній загибелі страхового ТЗ, а також у випадку, коли вартість відновлювального ремонту ТЗ перевищує 70% його дійсної ринкової вартості на момент укладання Договору страхування, виплата страхового відшкодування здійснюється на умовах «повна загибель». При врегулюванні збитку на умовах «повна загибель»виплата відшкодування здійснюється в межах страхової суми по ризику «пошкодження», з вирахуванням вартості придатних до використання (працездатних) залишків застрахованого ТЗ (його складових). При цьому вартість таких придатних залишків ТЗ (деталей, вузлів, агрегатів) за рішенням страховика визначається або шляхом експертної оцінки, або визначенням ціни реалізації цих залишків (в тому числі онлайн-аукціон з продажу автомобілів, як правило, ТОВ «Українсько-Польське підприємство «Автолайн-Україна»чи аналогічні аукціони). Вартість придатних залишків ТЗ може також бути визначена за узгодженням між страховиком та страхувальником.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно Договору, вартість транспортного засобу складає 475800 грн., страхова сума, у випадку пошкодження транспортного засобу, складала 475800 грн., франшиза безумовна складала 0,5% від страхової суми - 23790 грн. Згідно Звіту № 1006-ост про оцінку майна від 20 грудня 2010 року, складеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за заявою Відповідача, утилізаційна вартість автомобіля марки ВМВ Х5, державний номерний знак НОМЕР_1 складає 115271 грн. 56 коп. (а.с. а.с. 93-96).

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою, є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором.

За змістом статті 992 Цивільного кодексу України, у разі несплати страховиком страхувальникові страхової виплати страховик зобовязаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором.

Пунктом 2.12.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. За несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування страховик сплачує страхувальнику пеню в розмірі 0,01% від суми простроченої виплати страхового відшкодування за кожний день прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За підрахунками Позивача, які ґрунтуються на підставі вищевказаних норм Закону та умов Договору, розмір страхового відшкодування, яке підлягає стягненню із Відповідача на його користь, складає 492975 грн. 11 коп., із яких заборгованість по оплаті страхового відшкодування складає 452010 грн., пеня за прострочення виплати страхового відшкодування 10079 грн. 82 коп., три проценти річних у розмірі 8284 грн. 79 коп. за прострочення виплати страхового відшкодування та сума інфляційного збільшення заборгованості по оплаті страхового відшкодування у розмірі 22600 грн. 50 коп.

Проте, суд, виходячи із умов Договору, погоджується із позицією Позивача частково, оскільки вважає, що із вказаної суми підлягає вирахуванню утилізаційна вартість транспортного засобу, розмір якої, згідно відповідного експертного дослідження, складає 115271 грн. 56 коп. Таким чином, на думку суду, на користь Позивача із Відповідача підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 377703 грн. 55 коп.

При цьому, суд критично оцінює позицію Відповідача в частині щодо розрахунку ним суми страхового відшкодування, виходячи із ринкової вартості застрахованого автомобіля у розмірі 540055 грн. 70 коп., визначеної автотоварознавчим дослідженням від 19 серпня 2010 року, проведеним фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за заявою Відповідача, оскільки у самому Договорі, при його укладанні, вартість транспортного засобу була заявлена у розмірі 475800 грн. При розрахунках, зазначених у Відзиві на позов, Відповідач не дав оцінку заявленій вартості транспортного засобу, яка вказана у Договорі, що на думку суду, свідчить про недобросовісність поведінки останнього, яка спрямована на уникнення від цивільно-правової відповідальності у повному обсязі. Крім того, суд також не приймає позицію Відповідача в частині щодо того, що при розрахунку суми страхового відшкодування, необхідно вирахувати несплачену суму страхової премії, розмір якої, виходячи із умов Договору, складає 21732 грн. 15 коп., оскільки таке рішення, відповідно до пункту 2.8.6.6. Договору, приймається самим Відповідачем. До того ж, як вбачається із вказаного пункту Договору, воно не носить обовязкового характеру. Суд також критично оцінює позицію Відповідача в частині щодо зобовязання Позивача передати Відповідачеві право власності на автомобіль марки ВМВ Х5, державний номерний знак НОМЕР_1, шляхом зняття його з обліку в органах МРЕВ та укладання договору купівлі продажу, оскільки зазначене застереження умовами Договору не передбачене. Крім того, на думку суду, вказаний спосіб вирішення спору є порушенням конституційного права Позивача щодо володіння, користування та розпорядження своєю власності, яке є непорушним.

Крім того, виходячи із вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд знаходить, що із Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню судові витрати, повязані із розглядом справи у розмірі 1 820 грн., із яких судовий збір складає 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

А всього із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 379523 грн. 55 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 526, 530, 549, 550, 551, 625, 979, 992 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 8, 10, 11, 13, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування»в особі Київської філії ПАТ «ПРОСТО-Страхування», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», про стягнення страхового відшкодування з а д о в о л ь н и т и частково.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування»в особі Київської філії ПАТ «ПРОСТО-Страхування»(Код ЄДРПОУ 24745673) на користь ОСОБА_1 379523 (триста сімдесят девять тисяч пятсот двадцять три) гривні 55 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог в і д м о в и т и.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :