Постанова № 20076381, 20.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р. Справа № 5023/8847/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

ініціюючого кредитора - ОСОБА_1. за довіреністю б/н від 31.12.2010 р., ОСОБА_2. за довіреністю № 29545/10/10-019 від 31.12.2010 р.;

боржника не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 5190Х/2-6) Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.11.2011 р. у справі № 5023/8847/11 (суддя Міньковський С.В.)

за заявою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

до Приватного підприємства “Сервіс-Підшипник”, м. Харків

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2011 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова звернулась до місцевого господарського суду із заявою про визнання банкрутом боржника ПП “Сервіс-Підшипник” в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, як відсутнього за його місцезнаходженням.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.10.2011 р. у справі № 5023/8847/11 було порушено провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника ПП “Сервіс-Підшипник”, призначено проведення судового засідання та зобовязано ініціюючого кредитора надати суду додаткові документи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.11.2011 р. у справі № 5023/8847/11 (суддя Міньковський С.В.) було припинено провадження у справі про банкрутство ПП “Сервіс-Підшипник”, скасовано мораторій, що був введений ухвалою господарського суду від 28.10.2011 р., з посиланням на те, що ініціюючим кредитором не надано суду доказів безспірності грошових вимог до боржника.

Ініціюючий кредитор із вказаною ухвалою від 07.11.2011 р. не погодився, звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій він просив оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства, оскільки у поданій ним заяві про порушення справи про банкрутство були вказані всі обставини та наведені належні докази на їх підтвердження.

Боржник відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, в судове засідання 20.12.2011 р. свого представника не направив, копія Ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 р. про прийняття до провадження апеляційної скарги та призначення її до розгляду, повернулась до суду з довідкою відділення звязку про невручення поштового відправлення: “по истечению срока хранения”.

Присутні в судовому засіданні представники апелянта проти розгляду справи без участі представника не заперечували.

Враховуючи, що неприбуття представника боржника в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розгляд справи за апеляційною скаргою здійснити у його відсутність за наявними у справі матеріалами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника апелянта, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 За кону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкру том” справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Інше передбачено ч. 1 ст. 52 того ж Закону, яка визначає особливості банкрутства відсутнього боржника. Згідно з вказаною нормою заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

Отже, за приписами За кону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкру том”, для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

Положеннями абз. 8 ст. 1 вказаного Закону встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Стаття 1071 Цивільного кодексу України визначає підстави списання грошових коштів з рахунка.

За приписами ч. 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта на підставі рішення суду , а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки його неплатоспроможності.

Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, передбачено у ст. 17 Закону України “Про виконавче провадження” (у редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи, ініціюючий кредитор, звертаючись із заявою про порушення справи про банкрутство, у підтвердження безспірності його грошових вимог до боржника надав лише податкові декларації боржника, власні податкові повідомлення рішення та податкові вимоги.

Однак вказані документи не є виконавчими в розумінні ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, ініціюючим кредитором не було надано суду доказів безспірності грошових вимог до боржника, а отже провадження у даній справі було порушено без наявності правових підстав, з якими За кон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкру том” пов'язує можливість ініціювання справи про банкрутство, у тому числі і за ст. 52 цього Закону.

У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 1-1 ст. 80 ГПК України, суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, враховуючи що кредитором не надано суду достовірних документальних доказів, які підтверджують безспірність вимог ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, що є достатніми підставами для порушення справи про банкрутство в порядку ст. 52 За кон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкру том”, провадження у даній справі має бути припиненим за відсутністю предмета спору.

Таким чином,колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, не має фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, а ухвала Господарського суду Харківської області від 07.11.2011 р. у справі № 5023/8847/11 про припинення провадження у справі про банкрутство була прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101-102, п. 1 ст. 103, ст.ст. 105-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.11.2011 р. у справі № 5023/8847/11 про повернення заяви про порушення справи про банкрутство залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписано 20.12.2011 р.