Постанова № 20075764, 30.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2011 № 22/357

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Корсака В.А.

суддів:

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю,

від відповідача : ОСОБА_2 - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Кліар Ченнел Україна”

на рішення Господарського суду м. Києва від 15.11.2010 р.

у справі № (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кліар Ченнел Україна”

про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №012/14/03/287 від 20.10.2007р.,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2010 року позивач звернувся з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 012/14/03/287 від 20.10.2007р., а саме:

- земельну ділянку площею 2.0003 га, що належить ТОВ “Кліар Ченнел Україна”, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ №322222, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 22.02.2008р., кадастровий номер земельної ділянки 3220883200:02:001:2096, за місцезнаходженням: Київська область Бориспільський район, Гірська сільська рада;

- земельну ділянку площею 0.9997 га, що належить ТОВ “Кліар Ченнел Україна”, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ №322224, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 22.02.2008р., кадастровий номер земельної ділянки 3220883200:02:001:2094, за місцезнаходженням: Київська область Бориспільський район, Гірська сільська рада, загальною вартістю на дату укладення договору іпотеки в сумі 11 855 000, 00 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 012/14/208 від 16.10.2007р. в сумі 2281853 18, 87 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ на 01.06.2010 становить 18083920, 11 грн., із них: заборгованість за відсотками 245822, 71 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 1948169, 56 грн.; пеня по кредиту 114870 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 910356, 24 грн., пеня по відсотках 51161, 16 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 405457, 31 грн..

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.11.2010р. у справі №22/357 позов задоволено частково. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 012/14/03/287 від 20.11.2007р., укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю “Клір Ченнел Україна”, а саме:

- земельну ділянку площею 2.0003 га, що належить ТОВ “Кліар Ченнел Україна”, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 322222, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 22.02.2008р., кадастровий номер земельної ділянки 3220883200:02:001:2096, за місцезнаходженням: Київська область Бориспільський район, Гірська сільська рада;

- земельну ділянку площею 0.9997 га, що належить ТОВ “Кліар Ченнел Україна”, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ №322224, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 22.02.2008р., кадастровий номер земельної ділянки 3220883200:02:001:2094, за місцезнаходженням: Київська область Бориспільський район, Гірська сільська рада

в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” за кредитним договором № 012/14/208 від 16.10.2007р. в наступних сумах - заборгованість за кредитним договором 1870000 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 14793570 грн.; - заборгованість за відсотками 269582 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 2132666, 52 грн.

шляхом надання Публічному акціонерному товариству “Райффайзен Банк Аваль” права на реалізацію предмету іпотеки шляхом прилюдних торгів згідно ст. 39 Закону України “Про іпотеку”, з визначенням початкової ціни продажу предмета іпотеки в розмірі оціночної вартості вказаної нерухомості, визначеної незалежним субєктом оціночної діяльності на момент реалізації на прилюдних торгах.

В іншій частині в позові відмовлено.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Клір Ченнел Україна” на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” 24963, 92 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається, зокрема, на те, що судом першої інстанції розглянуто дану справу у відсутності його представника, чим порушено право останнього на захист своїх інтересів.

Крім того, апелянт стверджує, що зазначене вище рішення необґрунтоване, прийняте без повного зясування обставин, що мають значення для справи, оскільки судом першої інстанції не встановлено розміру початкової ціни для реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах.

Позивачем не надано відзив на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Кліар Ченнел Україна” підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що 16.11.2007р. між ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, правонаступником якого є позивач, та ТОВ “Кліар Ченнел Україна” був укладений кредитний договір № 012/14/208 (далі кредитний договір), відповідно до якого кредитор відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 1900000 доларів США строком до 19 листопада 2012 року із сплатою LIBOR (1 year) + 6, 3% річних та одноразової комісійної винагороди в розмірі 0,5% від ліміту кредитної лінії.

За умовами п.3.4 кредитного договору у відповідності з діючим законодавством України забезпеченням цього договору, зокрема, є іпотеки земельних ділянок, розташованої за адресою: Київська обл., Бориспільський район, гірська сільська рада, що буде належати позичальнику.

В забезпечення виконання зобовязань, які виникають з кредитного договору № 012/14/208, а також з додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, ТОВ “Кліар Ченнел Україна” на умовах укладеного договору іпотеки № 012/14/03/287 від 20.11.2007р. передано в заставу (іпотеку) майно, що стане власністю іпотекодавця в майбутньому, яким є:

- земельна ділянка площею 2.0003 га (яка є частиною земельної ділянки площею 4,000 гектара) з кадастровим номером 3220883200:02:001:2053, розташована: Київська область Бориспільський район, Гірська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки для ведення підсобного сільського господарства;

- земельна ділянка площею 0,9997 га (яка є частиною земельної ділянки площею 4,000 гектара) з кадастровим номером 3220883200:02:001:2053, розташована: Київська область Бориспільський район, Гірська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки для ведення підсобного сільського господарства.

Предметом позову у даній справі є вимоги банку до іпотекодавця (ТОВ “Кліар Ченнел Україна”) про звернення стягнення за договором іпотеки № 012/14/03/287 від 20.11.2007р. в рахунок погашення заборгованості, що виникла з кредитного договору № 012/14/208 від 16.11.2007р.

За поданим в межах даної справи позовом, при врахуванні заяви банку поданої в судовому засіданні 15.11.2010р., позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ТОВ “Кліар Ченнел Україна” згідно здійсненого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 012/14/208 від 16.11.2007р. станом на 01.11.2010р. в розмірі 2184870, 49 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ на 01.11.2010р. становить 17284510, 44 грн., а саме:

- заборгованість за кредитним договором 1870000 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 14793570 грн.;

- заборгованість за відсотками 269582 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 2132666, 52 грн.;

- пеня по кредиту 32400 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 256316, 40 грн.,

- пеня по відсотках 12888, 07 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 101957, 52 грн..

Враховуючи вимоги ст. 39 Закону України “Про іпотеку” розмір заборгованості в рахунок погашення якої вирішується питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, має бути підтверджений належними доказами, а суд має перевірити здійснені нарахування, в даному випадку - з приводу відповідності таких, умовам укладених договорів про надання гарантій платежу, договору овердрафту та кредитного договору, та чинному законодавству.

Відповідно до п. 6.1 та 6.2 кредитного договору позичальник зобовязувався: використати кредит на зазначені у договорі цілі в забезпечити повернення одержаного кредиту, сплату нарахованих відсотків та комісійної винагороди на умовах, передбачених договором; відсотки за кредит позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок кредитора не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту; основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником на рахунок кредитора у відповідності до графіка погашення заборгованості, наведеного в додатку № 1 до договору, який є невідємною частиною договору, та остаточно не пізніше останнього дня користування кредитом, зазначеного у п. 1.1 договору; сплачувати кредитору, додатково до встановленої відсоткової ставки за кредит, неустойку, передбачену ст. 10 договору за порушення строків повернення кредиту, комісійної винагороди, сплати відсотків за кредит, використання кредитних коштів не за цільовим призначенням, порушення умов п. 8.2 договору.

Колегією суддів встановлено та не заперечується сторонами у даній справі, що позивач виконав в повному обсязі свої зобовязання за укладеним кредитним договором, однак відповідач, в свою чергу, свої зобовязання за даним договором не виконав, в звязку з чим у нього виникла заборгованість.

Відповідно до частин 1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідачем відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів на спростування наявності заборгованості.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 1870000 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 14793570 грн. заборгованість за наданим кредитом, 269582 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 2132666, 52 грн. нараховані проценти.

Пунктом 10.2 кредитного договору сторони погодили, що за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, комісійної винагороди, передбачених п. 1.1, 6.1 договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.54 ГПК позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Як випливає з матеріалів справи, судом першої інстанції при порушенні провадження у даній справі (ухвала від 25.08.2010р.) було досліджено представлені розрахунки штрафних санкцій (пені) нарахованих позивачем сум в рахунок погашення яких звертається стягнення в межах заявленого позову, та витребувано обґрунтування у відношенні заборгованості по договору.

В ухвалах від 25.08.2010р., 20.09.2010р., від 11.10.2010р. судом першої інстанції було зазначено, які саме недоліки наявні у розрахунках наданих суду і чому такі не можуть бути прийнятими до розгляду, однак вказані вимоги суду, були враховані позивачем лише частково, зокрема, у заяві поданій до суду 15.11.2010р. приведено розрахунки пені за період, що не перевищує 6 місяців, в свою чергу, розрахунки пені за прострочення сплати кредиту та прострочення сплати відсотків здійснені по розміру встановленому договором 0, 1% не зважаючи на обмеження по розміру нарахування пені передбачені Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

У пункті 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році” зазначено, що коли вимога про стягнення сум штрафних санкцій, річних тощо є додатковою до основної (наприклад, про стягнення заборгованості) і розрахунок зазначених сум відсутній, суд, прийнявши позовну заяву, в порядку підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК) зобов'язує позивача надати такий розрахунок, за необхідності - з матеріалами, які його обґрунтовують, а в разі їх неподання - з урахуванням обставин конкретної справи застосовує припис пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову.

В даному випадку, наведені у позовній заяві розрахунки пені, судом визнанні неналежним доказом заявлених вимог, були оцінені судом у відповідності з вимогами ГПК України, та з боку суду вчинені всі необхідні дії з метою забезпечення всебічного, повного та обєктивного вирішення спору в цій частині.

Отже, висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені є обґрунтований.

Заявлені позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог банку за кредитним договором № 012/14/208 від 16.11.2007р. за рахунок коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки визнаються колегією суддів обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Колегією суддів встановлено, що строки сплати, які визначені графіком повернення заборгованості, позичальником порушені, відсотки за користування кредитом останнім не сплачуються, що підтверджується наданою до справи випискою по рахунку.

Пунктом 2.3 іпотечного договору сторони погодили, що іпотекодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмета іпотеки у випадку якщо кредит, проценти, комісії, неустойка, які були забезпечені іпотекою не будуть сплачені в строк, передбачений кредитним договором, а також з підстав, які передбачені ст. 12 Закону “Про іпотеку”.

Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки визначені у розділі 2 іпотечного договору.

Згідно із п. 2.10 іпотечного договору у випадку порушення іпотекодавцем умов кредитного договору або умов договору або у випадках передбачених ст. 12 Закону України “Про іпотеку”, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про виконання порушеного зобовязання в не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання вимоги; якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки.

У претензії за вих. № 09-07/09/3299 від 12.03.2009р., позивач зазначав про необхідність погашення боргу який виник згідно кредитного договору № 012/14/208 від 16.11.2007р., а також з посиланням на положення п. 7.4, 10.2 кредитного договору повідомив що у випадку непогашення простроченої заборгованості за кредитним договором та пені, банком буде здійснено дострокове стягнення за рішенням суду всієї суми боргу по кредитному договору за рахунок коштів, майна та майнових поручителів боржника, а в разі недостатності коштів та майна боржника заборгованість погашатиметься за рахунок коштів та майна поручителів.

Дана претензія була отримана відповідачем 18.03.2009р., що підтверджується наданим в копії до справи поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Відповідно до ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 590 ЦК України).

В силу ч. 1 та 3 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, що підтвердженні належними та допустимими доказами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач на підставі ст. 589 Цивільного кодексу України, п. 2.3, 2.10 договору іпотеки № 012/14/03/287 від 20.11.2007р. отримав право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідачем відповідно до положень ст. 33,34 ГПК України належними та допустимими доказами заявлені позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання Публічному акціонерному товариству “Райффайзен Банк Аваль” права на реалізацію предмету іпотеки на прилюдних торгах згідно ст. 39 Закону України “Про іпотеку” для задоволення вимог банку за кредитним договором № 012/14/208 від 16.11.2007р. за рахунок коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки не спростовані, у звязку з чим зазначені вимоги колегією суддів взнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення не відповідає вимог ст.39 Закону України „Про іпотеку”. З цього приводу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України „Про Іпотеку” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення в цій частинні підлягає зміні, оскільки судом першої інстанції не дотримано вимоги ст.39 Закону України “Про іпотеку” щодо встановлення початкової ціни предмету іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно із ч. 6 ст. 38 Закону України “Про іпотеку” ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до висновку ТОВ „Українська експертна група” від 20.09.2011р. про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 2,0003 га, кадастровий номер 3220883200:02:001:2096, що розташована за адресою: Київська обл.., Бориспільський район, Гірська сільська рада, власником якої є ТОВ „Кліар Ченнел Україна” ринкова вартість зазначеної земельної ділянки становить 1594979,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до висновку ТОВ „Українська експертна група” від 20.09.2011р. про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,9997 га, кадастровий номер 3220883200:02:001:2094, що розташована за адресою: Київська обл.., Бориспільський район, Гірська сільська рада, власником якої є ТОВ „Кліар Ченнел Україна” ринкова вартість зазначеної земельної ділянки становить 797131,00 грн. без ПДВ.

Враховуючи викладене, початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації відповідно до положень ст.39 Закону України „Про Іпотеку” слід зазначити 1594979,00 грн. та 797131,00 грн.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені судом обставини, сторонами не надано.

Крім того, щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції розглянуто справу у відсутності його представника, чим порушено право останнього на захист своїх інтересів, колегія суддів зважає на наступне.

Частиною 3 статті 4 ГПК України передбачено, що господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.08.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 20.09.2010 року.

Ухвала надіслана сторонам 25.08.2010 року у відповідності до норм ГПК України.

Дана Ухвала була надіслана відповідачу на адресу зазначену в позовній заяві та в кредитному договорі, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1 а.с.40-42).

Пунктом 3.6 розяснення Вищого господарського суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” передбачено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Підставою ж для скасування рішення суду за змістом ст..104 ГПК України є порушення норм процесуального права, зокрема, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце судового засідання.

Однак, вищевикладене свідчить про те, що суд першої інстанції відповідно до вимог чинного законодавства, належним чином повідомив відповідача про порушення провадження у справі та призначення розгляду останньої.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Кліар Ченнел Україна” підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції, яким частково задоволені позовні вимоги - зміні; позов слід задовольнити частково.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Кліар Ченнел Україна” на рішення Господарського суду м.Києва від 15.11.2010 року задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 15.11.2010 року у справі №22/357 змінити та викласти його в наступній редакції:

„Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 012/14/03/287 від 20.11.2007р., укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю “Клір Ченнел Україна” (юрид. адреса: 02068, м. Київ, вул. Княжий Затон 2/30, ідент. код 32621986), а саме:

- земельну ділянку площею 2.0003 га, що належить ТОВ “Кліар Ченнел Україна”, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 322222, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 22.02.2008р., кадастровий номер земельної ділянки 3220883200:02:001:2096, за місцезнаходженням: Київська область Бориспільський район, Гірська сільська рада;

- земельну ділянку площею 0.9997 га, що належить ТОВ “Кліар Ченнел Україна”, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ №322224, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 22.02.2008р., кадастровий номер земельної ділянки 3220883200:02:001:2094, за місцезнаходженням: Київська область Бориспільський район, Гірська сільська рада

в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” (01601, м. Київ, вул. Пирогова 7-7Б, ідент. код 23494105) за кредитним договором № 012/14/208 від 16.10.2007р. в наступних сумах - заборгованість за кредитним договором 1870000 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 14793570 грн.; - заборгованість за відсотками 269582 доларів США, що в національній валюті по курсу НБУ становить 2132666, 52 грн.

Реалізацію предмета іпотеки провести шляхом надання Публічному акціонерному товариству “Райффайзен Банк Аваль” (01601, м. Київ, вул. Пирогова 7-7Б, ідент. код 23494105) права на реалізацію предмету іпотеки шляхом прилюдних торгів згідно ст. 39 Закону України “Про іпотеку”.

Для подальшої реалізації предмета іпотеки - земельної ділянки площею 0.9997 га, що належить ТОВ “Кліар Ченнел Україна”, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ №322224, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 22.02.2008р., кадастровий номер земельної ділянки 3220883200:02:001:2094, за місцезнаходженням: Київська область Бориспільський район, Гірська сільська рада, встановити початкову ціну у розмірі 1594979,00 грн., відповідно до висновку Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська експертна група” від 20.09.2011р. про експертну грошову оцінку земельної ділянки.

Для подальшої реалізації предмета іпотеки - земельної ділянки площею 2.0003 га, що належить ТОВ “Кліар Ченнел Україна”, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 322222, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 22.02.2008р., кадастровий номер земельної ділянки 3220883200:02:001:2096, за місцезнаходженням: Київська область Бориспільський район, Гірська сільська рада, встановити початкову ціну у розмірі 797131,00 грн., відповідно до висновку Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська експертна група” від 20.09.2011р. про експертну грошову оцінку земельної ділянки.

В іншій частинні позовних вимог відмовити”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Клір Ченнел Україна” (юрид. адреса: 02068, м. Київ, вул. Княжий Затон 2/30, ідент. код 32621986) на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (01601, м. Київ, вул. Пирогова 7-7Б, ідент. код 23494105) 24963, 92 грн. судових витрат.

Доручити Господарському суду м.Києва видати наказ.

Матеріали справи №22/357 направити до Господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Судді

12.12.11 (відправлено)