Рішення № 20073493, 20.12.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.12.2011 Справа № 5024/2058/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Горголь О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Кельт", м. Херсон,

про стягнення 1276 грн. 20 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 07/1952-11 від 04.04.2011 р.,

від відповідача: не прибув.

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Кельт" (відповідач) 1276 грн. 20 коп. основного боргу, 53 грн. 07 коп. пені, 4 грн. 63 коп. інфляційних втрат, 8 грн. 50 коп. 3% річних, відповідно до умов договору оренди № 02769 від 01.10.2005 року.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, не скористався наданими йому ст.ст. 22, 59 ГПК України процесуальними правами щодо надання документів, які б підтвердили його доводи та заперечення.

Судові акти направлялись на адресу відповідача, зазначені в матеріалах справи з рекомендованими повідомленнями. Ухвала суду від 24.10.2011 р. з поштовим повідомленням, надіслана на адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" та знаходиться в матеріалах справи.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обовязки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи).

В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні.

Ухвалою господарського суду від 24.11.2011р. розгляд справи відкладався в звязку із неявкою представника відповідача та ненадання ним витребуваних судом документів. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення, розяснено порядок оскарження судового рішення, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд:

в с т а н о в и в:

01 жовтня 2005 року між публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Кельт" було укладено договір оренди № 02769.

Згідно з п. 1.1 Договору орендодавець надає орендарю на умовах оренди місце для розміщення рекламної інформації на рекламоносіях (рекламних щитах) на об'єктах, які належать орендодавцю, та знаходиться за адресою: м. Херсон, Кіндійське шосе, 1-а.

Розділом 2 Договору передбачено порядок передання приміщення в оренду, зокрема, орендодавець надає орендарю приміщення в термін не пізніше 3-х днів з моменту підписання договору оренди даного приміщення по акту приймання-передачі (п. 2.1.). Вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами акту прийому-передачі вказаного майна (п. 2.2.). Оплата оренди та комунальних послуг орендарем здійснюється по день фактичного звільнення приміщення.

Умови розрахунку орендної плати передбачені розділом 2 Договору, в якому зазначено, що загальна вартість за даним договором складає 220 грн. в т.ч. ПДВ 36 грн. 67 коп. в місяць (п. 1.2). Орендар здійснює 100-процентну передоплату за даним договором не пізніше 5 числа поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця. Орендар має право здійснювати передоплату за декілька місяців (п. 2.3). Орендодавець на протязі 10-ти календарних днів після закінчення розрахункового місяця видає орендарю акт виконаних робіт (п. 2.4).

Відповідальність орендаря встановлена п. 3.6 Договору, відповідно до якого за несвоєчасну сплату орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 4.1. Договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 30.08.2006 р.

В судовому засіданні представник позивача усно пояснив, що станом на день розгляду справи в суді відповідач продовжує користуватися наданим в оренду місце для розміщення рекламної інформації.

Позивач свої обов'язки за договором оренди виконав повністю, надавши в оренду місце для розміщення рекламної інформації на рекламоносіях (рекламних щитах), що знаходиться за адресою: м. Херсон, Кіндійське шосе, 1-а.

Проте відповідач, в порушення умов договору оренди (п.п. 2.3, 3.4.1), в період з травня 2011 року по вересень 2011 року позивачу не сплачував орендну плату, що підтверджується рахунками-фактурами, виставленими позивачем (а.с. 14-15, 17, 19) та розрахунком заборгованості (а.с. 11-12).

Позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Кельт" основної заборгованості в сумі 1276 грн. 20 коп, пені в сумі 53 грн. 07 коп., інфляційних втрат в сумі 4 грн. 63 коп., 3% річних в сумі 8 грн. 50 коп. за договором оренди № 02769 від 01.10.2005 р. стали предметом розгляду в цій справі.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За правовою природою договір оренди № 02769 від 01.10.2005 р., за яким між публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" та товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Кельт" склалися господарські правовідносини, є договором найму (оренди).

Згідно з ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Проте, відповідачем зобовязання перед позивачем щодо перерахування орендної плати в обумовлені Договором розмірах та строки виконані не в повному обсязі. На момент подання позову, сума простроченої заборгованості перед публічним акціонерним товариством "Енергопостачальної компанія "Херсонобленерго" за договором оренди складає 1276 грн. 20 коп.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 1276 грн. 20 коп. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 53 грн. 07 коп. пені, 4 грн. 63 коп. інфляційних втрат, 8 грн. 50 коп. 3% річних.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За несвоєчасне внесення плати за телекомунікаційні послуги, на підставі п.п. 3.6 Договору відповідачеві нарахована пеня у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань, суд, перевіривши розрахунок пені наведений позивачем, відповідно до періодів виникнення та сплати заборгованості, передбачених договором, визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне внесення плати за послуги та задовольняє ці позовні вимоги в сумі, заявленій позивачем - 53 грн. 07 коп.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобовязання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобовязання.

Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Невиконання відповідачем зобовязання по сплаті грошових коштів в сумі 1276 грн. 20 коп. основного боргу на момент звернення до суду підтверджено матеріалами справи, а відтак вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобовязання є правомірними та обґрунтованими. Перевіривши розрахунок сум 3% річних та інфляційних втрат, наведений позивачем, відповідно до періодів виникнення та стягнення заборгованості, суд задовольняє ці вимоги в сумі 8грн. 50 коп. 3% річних та 4грн. 63 коп. інфляційних втрат.

Понесені позивачем витрати зі сплати державного мита в розмірі 102грн. 00коп. та 236грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Кельт", ідентифікаційний код - 31918103, адреса: кв. 64, буд. 5, вул. 49 Гвардійської дивізії, м. Херсон, р/рахунок - не відомий на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія" "Херсонобленерго", ідентифікаційний код - 05396638, адреса: буд. 5, вул. Пестеля, м. Херсон, п/рахунок - № 26007010068166 у ПАТ "ВТБ Банк", МФО - 321767, 1276 грн. 20 коп. основного боргу, 53 грн. 07 коп. пені, 8грн. 50 коп. 3% річних та 4грн. 63 коп. інфляційних втрат, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України ( вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя В.В.Людоговська

Повне рішення складено 21.12.2011 р.