Рішення № 20073251, 13.12.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 року справа № 5020-1891/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРІКОН»

(вул. Шабаліна, буд. 21, м. Севастополь, 99029),

до відповідача Приватного підприємства «Севстройсервіс»

(вул. Ракетна, буд. 8, кв. 3, м. Севастополь, 99043),

про стягнення 17837,46 грн.,

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача не зявився,

Від відповідача ОСОБА_1 представник по довіреності від 15.03.2011 (довіреність у справі).

Сутьспору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВРІКОН»звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Приватного підприємства «Севстройсервіс»про стягнення 17837,46 грн., у тому числі 16412,74 грн. основного боргу, 428,95 грн. пені та 36% річних у розмірі 995,77 грн.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у засіданні суду надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

В С Т А Н О В И В :

03.06.2011 між сторонами був укладений договір поставки № 03/06/11.

Відповідно до п. 1.1. цього договору постачальник (позивач) зобовязувався поставити покупцю (відповідачу) у власність продукцію виробничо-технічного призначення (надалі за текстом - товар), а покупець прийняти та оплатити постачальнику вартість поставленого товару на умовах, передбачених даним договором.

Загальна кількість товару, який підлягає поставці, його асортимент, ціна та якість визначається за згодою сторін згідно поданої заявки та у подальшому відображується у рахунках та накладних на кожну партію товару (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 2.4. договору право власності на товар, який поставляється, переходить від постачальника до покупця у момент передачі товару та підписання видатково-прибуткової накладної представниками обох сторін. Дата, вказана постачальником у виписаній видатковій накладній на товар, є датою постачання товару постачальником.

У відповідності з п. 5.1. договору загальна сума поставок за даним договором складається з усіх сум здійснених поставок товару за видатковими накладними за весь період дії даного договору.

Товар постачається постачальником покупцю на умовах відстрочення платежу (п. 5.2. договору).

Сума товарного кредиту складає 15000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.). Сума даного товарного кредиту підлягає повній грошовій оплаті протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту поставки товару (п. 5.3. договору).

Сума поставки товару, яка перевищує суму товарного кредиту, вказаного пунктом 5.3. даного договору, постачається на умовах 100% передоплати (п. 5.4. договору).

Покупець зобовязаний оплатити поставлений товар у розмірі його повної вартості шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 5.5. договору).

На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобовязання виконав, відвантаживши покупцю товар на загальну суму 17416,74 грн. за видатковими накладними, належно завірені копії яких наявні у матеріалах справи.

Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобовязання перед позивачем з оплати товару належним чином не виконав, сплативши позивачу лише 1004,00 грн. заборгованості, що підтверджено відповідною банківською випискою, наявною у матеріалах справи, у зв'язку з чим решта заборгованості відповідача перед позивачем склала 16412,74 грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобовязання у відповідача перед позивачем.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 6.3. вищевказаного договору у випадку прострочення платежу покупцем він зобовязаний оплатити постачальнику суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 36% річних, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми поставленого товару.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано 428,95 грн. пені, яка і підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином відповідачу, згідно розрахунку позивача, нараховано 36% річних у розмірі 995,77 грн., які також підлягають стягненню з відповідача.

Контррозрахунків на розрахунки сум основного боргу, пені та 36% річних, здійснені позивачем, відповідачем суду не надано.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 17837,46 грн., у тому числі 16412,74 грн. основного боргу, 428,95 грн. пені та 36% річних у розмірі 995,77 грн., документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем, натомість відповідачем у вищевказаному відзиві на позовну заяву визнано у повному обсязі.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Витрати, повязані зі сплатою судового збору, підлягають покладенню на відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем при подачі позовної заяви було зайве сплачено судовий збір у розмірі 66,00 грн., у зв'язку з чим він підлягає поверненню позивачу на підставі ст. 7 Закону України “Про судовий збір”.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представника відповідача про складення повного рішення 19.12.2011.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити повністю.

2). Стягнути з Приватного підприємства «Севстройсервіс»(вул. Ракетна, буд. 8, кв. 3, м. Севастополь, 99043, ідентифікаційний код 36598359, р/р 2600271720000 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, або з інших рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРІКОН»(вул. Шабаліна, буд. 21, м. Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 37054617, р/р 26002529 у філії АТ «ПУМБ»м. Севастополь, МФО 308092, або на інші рахунки) 17837,46 грн., у тому числі 16412,74 грн. основного боргу, 428,95 грн. пені та 36% річних у розмірі 995,77 грн., а також 1411,50 судового збору.

3). Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕВРІКОН» (вул. Шабаліна, буд. 21, м. Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 37054617, р/р 26002529 у філії АТ «ПУМБ»м. Севастополь, МФО 308092, або на інші рахунки) з Державного бюджету міста Севастополя (р/р 31210206700001 у Головному управлінні Державного казначейства України у м. Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 23895637, за кодом класифікації доходів бюджету 22030001) 66,00 грн. зайве сплаченого судового збору, перерахованого за платіжним дорученням № 2094 від 16.11.2011 (оригінал платіжного доручення знаходиться у матеріалах справи № 5020-1891/2011 (арк. справи - 8).

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя С. М. Альошина

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 19.12.2011.