Рішення № 20072786, 14.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2011 р.Справа № 24/17-4241-2011 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі, Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"; до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 208,81 грн.;

Суддя О.Ю. Оборотова

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 на підставі довіреності №243 від 30.06.2011р.

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком” в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 208,81 грн.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 14.12.2011 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:

21.02.2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Одеської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (Підприємство) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Споживач) було укладено типовий договір про надання послуг електрозвязку №048800006267, згідно умов якого, Підприємство звязку надає послуги електрозвязку, перерахований в Додатку №1, і безплатні послуги, перераховані в Додатку №2.

Згідно рішення загальних зборів акціонерів ВАТ „Укртелеком” (протокол №3 від 16.04.2004 р.) та наказу ВАТ „Укртелеком” від 14.05.2004 р. №173 запроваджені нові назви філій ВАТ „Укртелеком”, в т.ч. Одеську дирекцію ВАТ „Укртелеком” перейменовано в Одеську філію ВАТ „Укртелеком” з правонаступництвом в частині основної діяльності.

У відповідності до умов вищевказаного договору, Підприємство взяв на себе зобовязання забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного звязку (п.2.1.1. договору), усувати пошкодження телефонного звязку та радіомереж в контрольні технологічні терміни (п. 2.1.4).

Відповідно до п.3.2.8. договору Споживач повинен своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські, міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги надані по телефону.

Відповідно до п.4.2. договору Споживач повинен сплачувати послуги електрозвязку за спільно погодженою аванс.

Відповідно до п.4.3. договору Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним звязком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Як вбачається з матеріалів справи, Споживач взяті на себе зобовязання не виконав належним чином не оплатив послуги звязку надані за період з 01.10.2008р. по 01.03.2009р., у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за надані послуги у сумі 144,75 грн.

Відповідно до п.4.5. договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

За умовами п.5.8. типового договору у разі несплати за надані послуги електрозвязку понад установлений термін, Споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

У відповідності до чинного законодавства та умов договору Позивачем було нараховано Відповідачу пеню в сумі 5,93 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, наявний розрахунок суми індексу інфляції 46,66грн. та суми 3% річних 11,47грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено типовий договір про надання послуг електрозвязку, згідно з яким, позивач зобовязався надавати відповідачу послуги електрозвязку, а відповідач зобовязався оплачувати ці послуги щомісячно протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-чила місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п. 5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги

Згідно до п. 11 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. №720 тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами самостійно, крім тарифів, які згідно із Законом підлягають державному регулюванню. Державному регулюванню шляхом установлення граничних або фіксованих тарифів підлягають тарифи на загальнодоступні (універсальні) послуги і на надання в користування каналів електрозв'язку операторів, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 144,75 грн., а отже і їх задоволення в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 5,93 грн., суми індексу інфляції 46,66грн. та суми 3% річних 11,47грн. господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати «Укртелекому»послуг відповідач сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобовязання, підставою яких є типовий Договір про надання послуг електрозвязку №048800006267від 21.07.2007року.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено обставини та подано будь які докази які б спростували позовні вимоги позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по держмиту у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком” в особі Одеської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі, у звязку з чим з відповідача слід стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком” в особі Одеської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" 208,81грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі, Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 208,81 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі, Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (65029, м. Одеса, вул. Коблевська, 39, код ЄДРПОУ 01186691, р/р 26004258 в ООД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 328351) суму заборгованості у розмірі 208,81грн., яка складається з суми основного боргу у сумі 144,75грн., пеня у сумі 5,93грн., індексу інфляції 46,66грн. та суми 3% річних 11,47грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.Ю.Оборотова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.12.2011р.