Рішення № 20072724, 19.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2011 р.Справа № 5/17-4571-2011 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Сандора”

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 3451,12грн.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 довіреність;

Від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Сандора” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача, фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 3451,12грн. яка складається з основного боргу в сумі 3290,76грн. та пені в розмірі 160,36грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.11.2011р. порушено провадження по справі 5/17-4571-2011.

Відповідач у засідання суду не зявився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу, яке було повернуто з відміткою „срок хранения” .

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження фізичної особи підприємця ОСОБА_1 є саме та адреса, яка вказана у позовній заяві та на яку судом здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: АДРЕСА_1.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Положеннями ст. 64 ГПК України зазначено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

08.06.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Сандора” та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 був укладений договорі поставки №010503-06/2011 (далі договор).

Згідно п.1.1 договору позивач зобовязується протягом строку дії договору передати відповідачу у власність, а відповідач прийняти та оплатити продукцію (соки, безалкогольні та алкогольні напої та ін.).

Найменування, одиниця обліку, кількість та асортимент продукції вказується в накладній (рахунку фактурі), що складається відповідно до замовлення відповідача (п.1.2. договору).

Позивач свої зобовязання за договором виконав належним чином, поставив відповідачу продукцію на загальну суму 3290,76грн., що підтверджується видатковими накладними: № НК/РНв -119217 від 17.06.2011р на суму 1785,24грн. та № НК/РНв -135527 від 05.07.2011р. на суму 1505,52грн.

Відповідно п.3.2 договору, відповідач зобовязаний оплатити продукцію протягом 7 (семи) календарних днів з дати відвантаження, вказаної в накладній (рахунку фактурі), шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача або шляхом внесення в касу підприємства.

Втім, у зазначені строки поставлена продукція відповідачем сплачена не була.

Приймаючи до уваги, що відповідач порушив свої зобовязання за договором заборгованість за поставлену продукцію не сплатив, позивач звернувся до суду із позовом, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача основний боргу в сумі 3290,76грн. та пеню в розмірі 160,36грн.

У судовому засіданні 19.12.2011р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Абзац 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки №010503-06/2011 від 08.06.2011р. складає 3290,76грн.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання ( неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату продукції відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

Оскільки відповідач свої зобовязання за договором поставки №010503-06/2011 від 08.06.2011р. належним чином не виконав, суд перевірив наданий позивачем розрахунок вважає його обґрунтованим та заявлена пеня в розмірі 160,36грн. підлягає стягненню з відповідача.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в розмірі 3451,12грн. яка складається з основного боргу в сумі 3290,76грн. та пені в розмірі 160,36грн

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, віднести за рахунок відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (65114, АДРЕСА_1.; код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Сандора” (57262, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Миколаївське, код 22430008) 3290,76грн. - основного боргу, 160,36грн. - пені, державне мито в сумі 102грн. та 236, 00 грн. за ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Погребна К.Ф.

Повний тектс рішення складено 20.12.2011р.