Рішення № 20068841, 19.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2011 р.Справа № 9/17-4202-2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПІНОТЕРМ"; До відповідача: Приватного підприємства "АГРО-АДМІРАЛ";

про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 69174,54 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: не зявився;

Від відповідача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 18.10.2011 р. за вх. №6360/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПІНОТЕРМ" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення з Приватного підприємства "АГРО-АДМІРАЛ" (далі Відповідач) в сумі 69 174,54 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях проти позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на підстави викладені у відзиві.

По справі у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва, починаючи з 14.12.2011р. по 19.12.2011р. о 12 год. 20 хв.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

11 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПІНОТЕРМ" та Приватним Підприємством "АГРО-АДМІРАЛ" був укладений Договір купівлі-продажу оптової партії товарів №11/2011-К. Згідно з п.1.1. вказаного Договору, Продавець зобов'язався поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах цього Договору.

Позивач зазначає, що добросовісно виконуючи умови Договору Покупець на підставі рахунків на оплату провів передоплату товару - Карбаміду ДСТУ відповідними платіжними дорученнями на загальну суму 294 750,00 гривень, та отримав від Продавця Товар належної якості у встановлені строки.

Продовжуючи господарські взаємовідносини за Договором Продавець 14 червня 2011 року надав Покупцю рахунок на оплату 41 тони Карбаміду ТУ на суму 110 700 гривень. Покупець платіжними дорученнями перерахував на рахунок Продавця 30 000 гривень, 4 500 гривень, 26 200 гривень і того 60700 гривень для отримання 20 тон Карбаміду ТУ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПІНОТЕРМ" стверджує, що Продавець поставив на вказану суму товар Карбамід, який не відповідав ніяким критеріям якості тому не був прийнятий Покупцем, про що своєчасно сповіщений Продавець.

Продавець, погодившись з претензією, повернув Покупцю частину (передоплати товару платіжним дорученням у сумі 10 000 гривень. Залишок передоплати у сумі 50 700 гривень, або Товар належної якості на вказану суму, не зважаючи на усні та письмові вимоги Покупця, Продавець задовольнити відмовився.

Відповідно до норм чинного законодавства, враховуючи прострочку сплати Відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПІНОТЕРМ" було нараховано пеню у розмірі 2 174,54 грн., та штраф у розмірі втраченого прибутку 16300 грн.

На підставі вище викладеного, Позивач просить суд розірвати Договір №11/2011-К купівлі-продажу оптової партії товарів від 11 квітня 2011 року, та стягнути з Приватного підприємства "АГРО-АДМІРАЛ" заборгованість у розмірі 69174,54 грн.

У судовому засіданні від 23.11.2011 року представником Відповідача було надано до суду письмовий відзив на позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПІНОТЕРМ", відповідно до якого Приватне підприємство "АГРО-АДМІРАЛ" заперечує проти вимог Позивача у повному обсязі, посилаючись на наступне.

Договір купівлі - продажу оптової партії товарів №11\2011-К не стосується предмету спору. Посилання Позивача, що ПП „АГРО-АДМІРАЛ” порушив умови зазначеного договору, а саме, поставив товар (карбамід) на адресу ТОВ "УКРПІНОТЕРМ", що не відповідає критеріям якості, є безпідставними.

Поставлений Товар відповідав технічним умовам, а не ДСТУ, тому умови Договору не можуть бути застосовані до цієї поставки.

Таким чином, Відповідач робить висновок, що відповідно до вимог закону Покупець повинен був відправити повідомлення на адресу ПП „АГРО-АДМІРАЛ” про відмову від товару. Повідомлення не отримано, товар не відправлений назад до Покупця та досі залишаться у Покупця, оскільки він не був повернений на адресу ПП „АГРО-АДМІРАЛ”. Тому вимога, щодо відшкодування спричинених збитків, неможливістю реалізувати товар не відповідає дійсності. ПП „АГРО-АДМІРАЛ” вважає, що не порушувало господарських зобов'язань, оплачений товар (карбамід) Позивач мав намір реалізувати з моменту отримання його у пункті призначення.

У судовому засіданні від 14.12.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПІНОТЕРМ" подав до суду заперечення проти відзиву Відповідача, згідно яких стверджує, що доводи Приватного підприємства „АГРО-АДМІРАЛ” є необгрунтованими та не мають за собою документального підтвердження.

19.12.2011 року за вх. №43698/2011 Приватне підприємство „АГРО-АДМІРАЛ” надало суду письмові пояснення, відповідно до яких наполягає на своїх доводах та заперечує проти позову.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи докази, що представлені сторонами, та їх пояснення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. N 11 "Про судове рішення" звертається увага на те, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При постановлені рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 28 і 29 ЦПК України про їх належність і допустимість. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

За змістом ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобовязаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу оптової партії товарів №11/2011-К від 11.04.2011 року, згідно з яким, продавець-відповідач зобовязався передати та поставити покупцеві-позивачу товар, який буде власністю покупця, який зобовязався приймати та оплачувати вартість товару, в порядку та на умовах викладених в договорі.

Пунктом 10.1. Договору встановлено, що Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2011 року.

Відповідно до п. 6.1. передбачена попередня 100% оплата, що має бути перерахована Продавцю протягом трьох робочих днів з моменту виставлення рахунку фактури. Пунктом 9.2 Договору передбачено приймання товару за кількістю та якістю, що здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач належним чином слідував виконанню умов договору, та на підставі рахунків на оплату №91 від 14 квітня 2011 року, №95 від 15 квітня 2011 року, №99 від 20 квітня 2011 року, провів передоплату товару - Карбаміду ДСТУ відповідними платіжними дорученнями №№ 440 від 15 квітня 2011 р.,442 від 14 квітня 2011р., 460 від 18 квітня 2011 р., 470 від 19 квітня 2011 р.,488 від 26 квітня 2011 р. - на загальну суму 294 750,00 гривень, та отримав від Продавця Товар належної якості у встановлені строки.

За Договором Продавець 14 червня 2011 року надав Покупцю рахунок №146 на оплату 41 тони Карбаміду ТУ на суму 110 700 гривень. Покупець платіжними дорученнями №4 від 15 червня 2011 року перерахував на рахунок Продавця 30 000 гривень, платіжним дорученням №16 від 17 червня 2011 року 4 500 гривень, платіжним дорученням №25 від 21 червня 2011 року 26 200 гривень, і таким чином - 60700,00 грн. для отримання 20 тон Карбаміду ТУ.

Продавець поставив на вказану суму товар - Карбамід який не відповідав ніяким критеріям якості тому не був прийнятий Покупцем, про що своєчасно сповіщений був Продавець.

При цьому, як зясовано судом, позивач звертався до відповідача з вимогами повернути суму передоплати, про що свідчить претензія про сплату (аркуш справи 11).

Продавець, погодившись з претензією, повернув Покупцю частину передоплати товару платіжним дорученням №523 від 01.07.2011 року у сумі 10 000 гривень.

Між тим, як вказує позивач, в результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі продажу від 11.04.2011 року щодо поставки належного товару, Відповідач не повернув кошти передоплати, які на момент подання позову склали 50700,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Разом з тим невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), в силу ст. 610 ЦК України є порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір пені, що нарахований відповідачу становить 2174,54 грн., оцінений господарським судом та встановлено, його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Згідно з умовами Договору п.11.1, за порушення умов Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, в тому числі не отриманий прибуток в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Покупець на момент дії договору мав намір реалізувати товар отриманий від Продавця у кількості 20 тон за ціною 3 850,00 гривень за 1 тону Карбаміду ТУ, на суму 77 000,00 гривень, що підтверджується договором про наміри з ТОВ Торговельний будинок „Оригінал”, тобто отримати прибуток у розмірі 16300,00 гривень (77 000 - 60 700 = 16 300 грн.), який є втраченим і згідно з умовами договору п.11.4 де сказано, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань протягом дії Договору винна сторона сплачує штраф у розмірі втраченого прибутку, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Так, відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Також ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з вищевикладеного, підставою для розірвання спірних договорів за рішенням суду на вимогу позивача є істотне порушення відповідачем умов договору позички.

Однією з підстав для розірвання спірного договору позивач визначає той факт, що відповідачем не повертаються кошти належні позивачу, за поставку неякісного товару, чим порушуються умови договору та положення ст. 284 і ст. 285 ГК України.

Разом з тим слід зазначити, що істотними умовами договору є: об'єкт (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір; плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення майна та умови його повернення або викупу (ст. 284 ГК України).

Відтак, враховуючи той факт, що відповідачем не виконувались зобовязання по поставці належного товару, що є порушенням однієї з істотних умов спірного договору, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про розірвання договору купівлі-продажу від 11.04.2011 р., укладеного між сторонами по справі.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ст. 653 ЦК України).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір купівлі-продажу оптової партії товарів від 11 квітня 2011 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПІНОТЕРМ" (61057, Харківська область, м. Харків, Дзержинський район, вул. Римарська, буд. 16, кв. 13, код ЄДРПОУ 34862614, р/р 26005000063405 в ПуАТ „СЕБ БАНК”, МФО 300175) та Приватним підприємством "АГРО-АДМІРАЛ" (65059, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, Люстдорфська дорога, буд. 24, код ЄДРПОУ 30851408, р/р 26001001205601 в АТ „АСТРА БАНК”, МФО 380548).

3. Стягнути з Приватного підприємства "АГРО-АДМІРАЛ" (65059, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, Люстдорфська дорога, буд. 24, код ЄДРПОУ 30851408, р/р 26001001205601 в АТ „АСТРА БАНК”, МФО 380548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПІНОТЕРМ" (61057, Харківська область, м. Харків, Дзержинський район, вул. Римарська, буд. 16, кв. 13, код ЄДРПОУ 34862614, р/р 26005000063405 в ПуАТ „СЕБ БАНК”, МФО 300175) 50700,00 грн. основного боргу, пені 2174,54 грн., штраф 16300 грн., 691,74 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Приватного підприємства "АГРО-АДМІРАЛ" (65059, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, Люстдорфська дорога, буд. 24, код ЄДРПОУ 30851408, р/р 26001001205601 в АТ „АСТРА БАНК”, МФО 380548) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, Банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ - 23213460) 85,00 грн. державного мита.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 20 грудня 2011 року.