Рішення № 20066669, 21.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.11 Справа № 7/5009/6579/11

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя

До відповідача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, дов. № 167 від 24.05.2011р.

Від відповідача: не зявився.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 10302грн. 58коп.суми заборгованості за спожиту електричну енергію.

26.10.2011р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 14.11.2011р. Ухвалою від 08.11.2011р. судове засідання відкладалось до 28.11.2011р., 21.11.2011р.

Ухвали суду були направлені сторонам в встановлений законом строк і на адресу суду поштовим відділенням не повертались.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”(з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.

Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007 р. “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони належним чином сповіщені про час, місце і дату судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Відповідно до поштового повідомлення ухвала суду отримана 29.11.2011р., тоді як судове засідання відбулося 28.11.2011р. Але з 28.11.2011р. до судового засідання 21.12.2011р. пройшло три неділі, відповідач не скористався ст. 22 ГПК України, не ознайомився з матеріалами справи, не надав суду відзив на позовну заяву.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Представник відповідача, в судове засідання продовжене 21.11.2011р. не зявився повторно, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач без поважних причин не скористався своїм правом на захист своїх інтересів.

Спір розглянуто згідно ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судове засідання ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 21.12.2011 р. оголошенням рішення суду в повному обємі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

04.07.2005 р. між ВАТ „Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (далі позивач) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач) укладено договір № 8557 на користування електричної енергії (далі договір № 8557).

Згідно п. 2.2.3. договору № 8557, позивач здійснює поставку електроенергії, а Відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати за спожиту електроенергію в порядку визначеному Додатками № 4 «Порядок розрахунків»та № 5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Згідно пункту 9.5 договору: «З питань розрахунків за електроенергію, не обумовлених цим договором, сторони керуються чинним законодавством, постановами Кабінету Міністрів, Указами Президента, нормативними актами, роз'ясненнями Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ), положеннями ПКЕЕ й іншими діючими нормативно - правовими актами».

Для визначення об'єму електричної енергії відповідно до пунктів 4 та 5 додатку № 4 договору № 8557, відповідач кожен місяць повинен надавати звіти позивачу «Акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію».

Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобовязання по наданню позивачу актів про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію.

Відповідно до пункту 8 додатку №4 до договору, якщо відповідач не надав «акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію»в обумовлений термін, позивач самостійно визначає обсяги спожитої електричної енергії та надає відповідачу рахунок для сплати виходячи з фактичного середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання не може перевищувати один місяць, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється позивачем за потужністю струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку згідно пункту 3 додатку № 5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Відповідно до п. 6.39 Правил користування електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (у редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910), у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.

Враховуючи вищевикладене, за період з 01.05.2011 р. по 31.08.2011 р. відповідачем спожито згідно розрахунку 10 280 кВт. год., що складає 10 302 (десять тисяч триста дві) грн. 58 коп.

11.10.2011 року відповідачу була надіслана платіжна вимога - доручення № 8557 від 11.10.2011 р. на суму 10 302грн. 58 коп., яка до теперішнього часу відповідачем залишена без сплати, у зв'язку з чим борг відповідача за спожиту електроенергію за період з 01.05.2011р. по 31.08.2011 р. складає 10 302 (десять тисяч триста дві) грн. 58 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано належних доказів, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 10302 грн. 58 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію предявлені до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Позов слід задовольнити.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 610, 614, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, в особі Запорізьких міських електричних мереж до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, Інд. код - НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260313141419,МФО313957, ЄДРПОУ - 00130926 в ЗОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України») боргу за спожиту електроенергію у сумі 10 302 грн. 58 коп.

Видати наказ

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_1, Інд. код - НОМЕР_1) на розрахунковий рахунок Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (№ 260030231709 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО - 320627, ЄДРПОУ 00130926) 103 грн. 03 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет

<Дата оформлення та підписання рішення >