Рішення № 20066606, 01.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.11 Справа № 8/245/10-22/5009/5769/11

Суддя Ярешко О.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард-Інвест” (69063, м. Запоріжжя, вул. Ілліча/Кірова, буд. 4/40, кв. 4)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Фалькор” (фактична адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. Правди, 20, к. 122-а; юридична адреса: 69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна,буд. 146, кв. 78)

про стягнення збитків у розмірі 11 150,00 грн., 791,65 грн. індексу інфляції, 230,03 грн. 3% річних.

Суддя Ярешко О.В.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 07 від 27.04.2011р.

від відповідача: ОСОБА_3 довіреність № ФК 001, від 10.10.2011р.

ОСОБА_2, довіреність № ФК 003 від 10.10.2011р.

ОСОБА_4, довіреність № ФК 002 від 10.10.2011р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Постановою Вищого господарського суду України від 01.09.2011р. по справі № 8/245/10 скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2011р. та рішення господарського суду Запорізької області від 17.01.2011р., справу № 8/245/10 передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Відповідно до ст. 2-1 ГПК України справу передано на розгляд судді Ярешко О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.09.2011р. справа № 8/245/10 прийнята суддею Ярешко О.В. до провадження, справі присвоєно № 8/245/10-22/5009/5769/11, судове засідання призначено на 24.10.2011р., у сторін витребувані необхідні для розгляду справи матеріали.

19.10.2011р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від позивача надійшли уточнення позовних вимог, якими позивач просить стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 11 150,00 грн., 791,65 грн. індекс інфляції, 230,03 грн. 3% річних. Зазначена заява позивача прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 24.10.2011р., на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 10.11.2011р.

Ухвалою від 10.11.2011р. за заявою відповідача, на підставі ст. 69 ГПК України строк вирішення спору продовжено до 12.12.2011р., відкладено розгляд справи на 01.12.2011р., викликано для дачі пояснень головного бухгалтера ТОВ «Авангард-інвест»ОСОБА_5

В судовому засіданні 01.12.2011р. представник позивача підтримав свої уточненні позовні вимоги, які обґрунтовані наступним. 25.12.2009р. між ТОВ «Авангард-інвест»(покупець) та ТОВ «Фалькор»(продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 2512/2009 (договір), предметом якого є поставка товару (паперові мішки) згідно зі специфікацією до договору. Згідно з п. 5.7 договору та специфікацією № 2512/1/2009 від 25.12.2009р., яка є невід'ємною частиною договору, загальна сума договору з урахуванням ПДВ складає 102 180,00 грн. (98 280 грн. - за паперові мішки та 3 900-кліше). Вартість за 1 шт. мішків, згідно специфікації, складає 1,40 грн. з ПДВ. У відповідності з п. 5.1. договору порядок оплати - 50% вартості товару (суми, яка вказана у специфікації) - передоплата, яка повинна бути сплачена покупцем в триденний строк з дати отримання покупцем рахунку, залишок 50% від вартості товару, сплачується покупцем на протязі трьох днів з моменту останнього відвантаження. Як зазначив позивач, на виконання зазначеного пункту договору ТОВ «Авангард-інвест»вчасно 25.12.2009р., на підстави виставленого відповідачем рахунку - фактури № СФ-0000474 від 25.12.2009р., здійснило попередню оплату у розмірі 50% на суму 51 090,00 грн. (платіжне доручення № 1477 від 25.12.2009р.) Крім того, на вимогу продавця покупець здійснив оплату товару 23.03.2010р. на суму 10 000,00 грн. (платіжне доручення № 3), 12.05.2010р. на суму 3 000,00 грн. (платіжне доручення № 157). Таким чином, всього позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти 64 090грн. Специфікацією № 2512/1/2009 від 25.12.2009р. встановлено строк поставки до 20.02.2010р. при умові виконання покупцем умов договору в п. 5.1. Так, як стверджує позивач, продавець повинен був поставити покупцю товар у кількості 70 000 мішків та кліше до 20.02.2010р. Відповідно до п. 6.3 договору приймання товару покупцем оформлюється актом приймання-передачі, підписаним двома сторонами. Однак, як зазначив позивач, відповідно до актів приймання-передачі продавець поставив покупцю лише 50% мішків у кількості 35 000, а саме: 10 000 мішків, згідно з актом приймання-передачі № 001 від 23.01.2010р.; 25 000 штук, згідно з актом приймання-передачі № 003 від 08.02.2010р. Отже, покупцем було отримано товар у кількості 35 000 одиниць (мішки) на загальну суму 49 040,00 грн. та кліше для печаті на суму 3 900,00 грн. (з урахуванням ПДВ), загалом 52 940,00 грн.: акт приймання-передачі № 001 від 23.01.2010 року на 10000 шт. мішків з урахуванням видаткової накладної № РН-0000002 від 22 січня 2010р. (на кліше у кільк. 1 шт. та мішки у кільк. 10000 шт.) загалом на суму 17 940,00 грн. (з урахуванням ПДВ). акт приймання-передачі № 003 від 08.02.2010 року на 25000 шт. мішків вартістю 35 000,00 грн. На підставі викладеного, як стверджує позивач, недопоставка товару становить 49 240,00грн. Згідно зі ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. З урахуванням викладеного, позивач звернувся до відповідач з листом від 15.10.2010р. № 1101 що відмови від подальшого прийняття недопоставленого товару згідно договору купівлі-продажу від 25.12.209р. № 2512/2009 та відшкодування збитків, а саме повернення сплачених грошових коштів, на які не було поставлено товар у строк до 22.10.2010р. згідно ст. 530 ЦК України. Однак, як стверджує позивач, ТОВ «Фалькор»понесені позивачем збитки не відшкодувало та не надало відповіді на вказаний лист. Таким чином, збитки понесені позивачем невиконанням відповідачем своїх зобовязань за договором складають 11150,00 грн. На підставі зазначеного, позивач просить стягнути з відповідача 11150,00 грн. збитків, 230,03 грн. 3% річних, 791,65 грн. індексу інфляції.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили та пояснили наступне. Згідно із платіжним дорученням № 1477 від 25.12.2009р. та випискою з рахунку віл 25.12.2009 року, покупцем 25.12.2009р. було сплачено суму передоплати у розмірі 51090,00 грн. Продавцем 11.02.2010р. покупцю було направлено лист-звіт № 1102 від 11.02.2010р. про відвантаження товару з пропозицією доплатити покупцем 20% від залишку суми, яку необхідно витратити продавцю на придбання паперу через підвищення ціни на товар (мішки), що зумовило збільшення передоплати з 50% до 70% від загальної вартості товару. Покупцем була здійснена доплата до суми передоплати вартості товару, а саме перерахунки грошових коштів: 22.03.2010р. - 1,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку від 23.03.2010р. та платіжним дорученням № 1 від 22.03.2010р., 23.03.2010р. 10 000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку від 23.03.2010р. та платіжним дорученням № 3 від 23.03.2010р.; 12.05.2010р. 3 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 157 від 12.05.2010р та випискою з рахунку від 12.05.2010р. Як стверджує відповідач, станом на 22.02.2010р. продавцем було поставлено, а покупцем було отримано товар у загальній кількості 62 000 шт. мішків та 1 шт. кліше загальною вартістю 90948,00 грн., що підтверджується: видатковою накладною № РН-0000002 від 22.01.2010р. на 10 000 шт. мішків та 1 шт. кліше вартістю 17 940,00 грн.; податковою накладною № 420 від 25.12.2009р.; довіреністю на отримання товару № 7 від 12.01.2010р.; видатковою накладною № РН-0000003 від 22.02.2010р. на 52 000 шт. мішків вартістю 73 008,00 грн.; податковою накладною № 54 від 22.02.2010р.; довіреністю на отримання товару № 24 від 22.02.2010р.; актами приймання-передачі, а саме: актом приймання-передачі № 001 від 15.01.2010р. 5 000 шт. мішків, актом приймання-передачі № 001 від 23.01.2010р. 10000 шт. мішків, актом приймання-передачі № 003 від 08.02.2010р. 25 000 шт. мішків, актом приймання-передачі № 001 від 22.02.2010р. 22 000 шт. мішків. Як зазначив відповідач, у подальшому покупець в односторонньому порядку відмовився від отримання залишку товару (мішків) (відмовився від виконання зобов'язання) від продавця у кількості 8 000 шт. (70 000 шт. 62 000 шт.), надіславши продавцю лист № 1101 від 15.10.2010р. про відмову від подальшого прийняття недопоставленого товару. Згідно з п.5.1 вищезазначеного договору купівлі-продажу, кінцевим строком оплати поставленого товару є триденний строк з моменту останньої поставки товару (22.02.2010р.). Отримавши товар у кількості 62000 шт. мішків та 1 шт. кліше загальною вартістю 90 948,00 грн., покупець сплатив продавцю за поставлений товар грошові кошти у розмірі 64091,00 грн., що підтверджується: платіжним дорученням № 1477 від 25.12.2009р. та випискою з рахунку від 25.12.2009 року на суму у розмірі 51 090,00 грн.; платіжним дорученням № 1 від 22.03.2010р. та випискою з рахунку від 23.03.2010р. на суму 1,00 грн.; платіжним дорученням № 3 від 23.03.2010р. та випискою з рахунку від 23.03.2010р.на суму 10 000,00 грн.; платіжним дорученням № 157 від 12.05.2010р. та випискою з рахунку від 12.05.2010р.на суму 3 000,00 грн. Отже, покупець порушив умови п.5.1. вищезазначеного договору - не сплатив продавцю у триденний строк з моменту останнього відвантаження повну вартість поставленого товару, а саме:90 948,00 грн. Оскільки покупець порушив умови договору та відмовився від його виконання в односторонньому порядку, тому він мав у строк до 25.02.2010р. сплатити продавцю суму заборгованості у розмірі 26 857,00 грн. (основний борг) за поставлений товар. Таким чином, відповідач просить у позові відмовити повністю.

За ініціативою представників відповідача розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Розгляд справи закінчено 01.12.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

25.12.2009р. між ТОВ «Фалькор»(надалі продавець) та ТОВ «Авангард-інвест»(надалі покупець) був укладений договір № 2512/2009 (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, продавець, зобовязався поставити покупцю мішки паперові (надалі іменовані товар), а покупець зобовязався прийняти та сплатити за них на умовах даного договору.

Згідно п. 1.2. договору, якісні та кількісні характеристики товару, вказуються в специфікаціях до даного договору, які оформлюються у вигляді додатків до договору та є його невідємною частиною.

Як зазначено у п. 1.3. договору, виготовлювачем товару по даному договору є ТОВ «Фалькор».

Пунктом 3.1. договору передбачено, що строки та умови поставки товару обумовлюється сторонами по кожній поставці окремо та фіксується в специфікаціях.

У відповідності до п. 3.4. договору, незалежно від умов поставки право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент передачі товару.

Згідно із п. 3.5. договору, продавець направляє покупцю наступні документи на відвантажений товар: видаткова накладна 2 екз., рахунок 1 екз., податкову накладну 1 екз. Оригінали документів надсилаються покупцю.

Як передбачено пунктом 4.1. договору, ціна товару встановлюється на момент виставлення рахунка та вказується у специфікаціях, які є невідємною частиною даного договору.

Відповідно до розділу 5 договору, порядок оплати 50% вартості товару (суми, вказаної в специфікації) передоплата, яка повинна бути оплачена в триденний строк з дати отримання покупцем рахунку, залишок 50% від вартості товару, оплачується покупцем протягом 3 днів з моменту останнього відвантаження (п. 5.1.).

Загальна сума договору склала 102180,00 грн. (п. 5.7.)

Пунктом 6.3. договору передбачено, що прийняття товару покупцем оформлюється актом приймання-передачі, підписаним обома сторонами.

У специфікації № 2512/1/2009 від 25.12.2009р. до договору № 2512/2009 сторони передбачили наступний товар: мішок паперовий відкритий у кількості 70000,00 на загальну суму з ПДВ 98280,00 грн. (1,40 грн. за шт.) та кліше у кількості 1 шт. на суму 3900,00 грн. Також, у зазначеній специфікації сторони передбачили, що ціна товару вказана з врахуванням ПДВ. Рахунок дійсний протягом 3 банківських днів. Строки поставки: до 20.02.2010р. за умови виконання покупцем умов договору в п. 5.1.

На оплату передбаченого специфікацією товару, 25.12.2009р. відповідачем був виставлений позивачу рахунок-фактура № СФ0000474 на загальну суму 102180,00 грн.

Позивачем, на виконання п. 5.1. договору, в якості попередньої оплати товару, 25.12.2009р. було перераховано на користь відповідача 51090,00 грн. (50% від суми вказаної в специфікації), що підтверджується платіжним дорученням № 1477 від 25.12.2009р. Пізніше, позивачем, також, було перераховано на користь відповідача 1,00 грн., 10000,00 грн. та 3000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку від 22.03.2010р. і платіжними дорученнями: № 3 від 23.03.2010р., № 157 від 12.05.2010р. Всього позивачем відповідачу було сплачено 64091,00 грн.

З викладеного вбачається, що позивач виконав свій обовязок по договору № 2512/2009 від 25.12.2009р. в частині перерахування відповідачу передоплати вартості товару.

Таким чином, у відповідача виник обовязок поставки до 20.02.2010р. товару, передбаченого у специфікації № 2512/1/2009 від 25.12.2009р.

Після чого, відповідач розпочав поставку товару частинами, однак, щодо загальної кількості отриманого позивачем від відповідача товару по договору № 2512/2009 від 25.12.2009р., між сторонами виник спір.

Позивач зазначив, що ТОВ “Авангард-Інвест” отримало від ТОВ “Фалькор” 35000 шт. мішків на загальну суму 49040,00 грн. та кліше для печаті на суму 3900,00 грн., всього отримано товару на загальну суму 52940,00 грн., відповідно до акту приймання-передачі № 001 від 23.01.2010р. на 10000 шт. мішків з урахуванням видаткової накладної № РН-0000002 від 22.01.2010р., загалом на суму 17940,00 грн. та акту приймання-передачі № 003 від 08.02.2010р. на 25000 шт. мішків вартістю 35000,00 грн.

Відповідач з приводу кількості поставленого позивачу товару зазначив, що станом на 22.02.2010р. відповідачем було поставлено, а позивачем отримано товар у загальній кількості 62000 шт. мішків та 1 шт. кліше, загальною вартістю 90948,00 грн., що підтверджується: видатковою накладною № РН-0000002 від 22.01.2010р. на 10 000 шт. мішків та 1 шт. кліше вартістю 17 940,00 грн.; податковою накладною № 420 від 25.12.2009р.; довіреністю на отримання товару № 7 від 12.01.2010р.; видатковою накладною № РН-0000003 від 22.02.2010р. на 52 000 шт. мішків вартістю 73 008,00 грн.; податковою накладною № 54 від 22.02.2010р.; довіреністю на отримання товару № 24 від 22.02.2010р.; актами приймання-передачі, а саме: актом приймання-передачі № 001 від 15.01.2010р. 5 000 шт. мішків, актом приймання-передачі № 001 від 23.01.2010р. 10000 шт. мішків, актом приймання-передачі № 003 від 08.02.2010р. 25 000 шт. мішків, актом приймання-передачі № 001 від 22.02.2010р. 22 000 шт. мішків.

Позивач визнав отримання від відповідача 23.01.2010р. 10000 шт. мішків за актом приймання-передачі матеріальних цінностей № 001 від 23.01.2010р., що також було оформлено видатковою накладною № РН-0000002 від 22.01.2010р. та за для чого ТОВ «Авангард-Інвест»було видано ОСОБА_6 довіреність № 7 від 12.01.2010р. Разом з мішками уповноваженим представником позивача було отримано 1 шт. кліше для печаті вартістю 3250 грн. (без ПДВ). Загальна вартість поставки склала 17940,00 грн.

Також, позивач визнав отримання 08.02.2010р. від відповідача 25000 шт. мішків за актом приймання-передачі матеріальних цінностей № 003 від 08.02.2010р.

Акти приймання-передачі матеріальних цінностей № 001 від 23.01.2010р. на 10000 шт. мішків та № 003 від 08.02.2010р. на 25000 шт. мішків скріплені печаткою ТОВ "Авангард-Інвест".

Що стосується актів приймання-передачі матеріальних цінностей № 001 від 22.02.2010р. та № 001 від 15.01.2010р., на які, як на докази отримання позивачем 22000 шт. та 5000 шт. мішків посилається відповідач, слід зазначити, що у зазначених актах в графі "отримувач ТОВ "Авангард-Інвест" містяться підписи осіб (без зазначення прізвища), які не завірені печаткою позивача. Підстави отримання (довіреність) у цих актах не зазначені.

У видатковій накладній № РН-0000003 від 22.02.2010р. на 52000 шт. мішків в графі "отримав" вчинено підпис особою, прізвище якої не зазначено, підстави отримання товару (довіреність) не вказані. Зазначена видаткова накладна, також не завірена печаткою позивача.

Відповідач стверджує, що на отримання 52000 шт. позивачем ОСОБА_6 була видана довіреність № 24 від 22.02.2010р.

Позивач заперечив факт видачі довіреності № 24 від 22.02.2010р. ОСОБА_6 та справжність його підпису у видатковій накладній № РН-0000003 від 22.02.2010р.

До того ж, паспортні дані ОСОБА_6 зазначені у довіреності позивача № 7 від 12.01.2010р. та довіреності № 24 від 22.02.2010р. є різними.

З приводу податкових накладних, слід відмітити, що сторонами надані податкові накладні № 420 від 25.12.2009р. на загальну суму 51090,00 грн. та № 54 від 24.02.2010р. на загальну суму 39858,00 грн., які підписані ОСОБА_7, однак, підпис зазначеної особи у податкових накладних поданих позивачем значно різниться з підписом ОСОБА_7 у податкових накладних поданих відповідачем, що судом сприймається критично.

Таким чином, оглянувши акти, видаткові накладні та довіреності на отримання цінностей, на які посилаються сторони, як на підтвердження передання (отримання) товару, суд дійшов висновку, що відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято 10000 шт. мішків та 1 шт. кліше для печаті на загальну суму 17940,00 грн., що підтверджується підписаною уповноваженими представниками сторін видатковою накладною № РН-0000002 від 22.01.2010р., актом приймання-передачі матеріальних цінностей № 001 від 23.01.2010р. та довіреністю позивача № 7 від 12.01.2010р., виданою ОСОБА_6

Також, відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято 25000 шт. мішків на загальну суму 35000,00 грн. (25000 х 1,40), що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом приймання-передачі матеріальних цінностей № 003 від 08.02.2010р.

З вищенаведеного вбачається, що всього відповідачем, в передбачений специфікацією строк поставки, було поставлено, а позивачем прийнято 35000 шт. мішків та 1 шт. кліше на загальну суму 52940,00 грн.

На підставі викладеного та у звязку із втратою інтересу до договору № 2512/2009 від 25.12.2009р., позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 1101 від 15.10.2010р. про відмову від подальшого прийняття недопоставленого товару згідно договору купівлі-продажу від 25.12.2009р. № 2512/2009 та відшкодування збитків (повернення сплачених грошових коштів, на які не було поставлено товар), що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком № 8264 від 15.10.2010р.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено пунктами 1 та 3 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У відповідності до ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи, що ТОВ “Фалькор” поставку товару, обумовленого специфікацією № 2512/1/2009 від 25.12.2009р. до договору № 2512/2009 здійснив лише частково на суму 52940,00 грн., у відповідача виник обовязок повернення попередньої оплати в сумі 11151,00 грн. (64091,00 52940,00).

Відповідач повернення попередньої оплати в сумі 11151,00 грн. не здійснив.

На підставі викладеного та у звязку із тим, що позивач просить стягнути з відповідача 11150,00 грн., а суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, вимоги про стягнення з відповідача 11 150,00 грн. збитків у вигляді попередньої оплати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 230,03 грн. 3% річних за період з 23.10.2010р. по 30.06.2011р. та 791,65 грн. індексу інфляції за період з 23.10.2010р. по 30.06.2010р.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем 3% річних та встановлено, що розрахунок вчинено невірно, оскільки обрано невірну дату початку нарахування 3% річних.

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Згідно з Розясненнями ВАС України №02-5/293 від 29.04.1994 р. із змінами «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань»днем предявлення вимоги кредитором слід вважати дату одержання вимоги боржником.

Як вбачається з матеріалів справи, відмова позивача від подальшого прийняття недопоставленого товару згідно договору купівлі-продажу від 25.12.2009р. № 2512/2009 та вимога про відшкодування збитків (повернення сплачених грошових коштів, на які не було поставлено товар) була надіслана на адресу відповідача 15.10.2010р.

Згідно з Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та звязку України від 12.12.2007р. № 1149, нормативним строком пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового звязку по м. Запоріжжям складає 3 дні, включаючи день подання поштового відправлення до пересилання в обєкті поштового звязку.

Таким чином, датою одержання вимоги відповідачем слід вважати 17.10.2010р.

Отже, ТОВ “Фалькор” повинен був виконати зобовязання по поверненню 11150,00 грн. попередньої оплати до 24.10.2010 року.

Враховуючи викладене, судом зроблено розрахунок 3% річних за період з 25.10.2010р. по 30.06.2011р. та встановлено, що стягненню підлягає 228,19 грн. В іншій частині стягнення 3% річних позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Що стосується розрахунку втрат від інфляції грошових коштів, то суд звертає увагу, що відповідно до листа ВСУ України від 03.04.1997р. № 62-97р., при застосуванні індексу інфляції треба мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць; тому умовно треба рахувати, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Оскільки, у відповідача зобовязання по поверненню 11150,00 грн. попередньої оплати позивачу виникло з 25.10.2010р., судом зроблено розрахунок індексу інфляції за період з листопада по червень 2011р. та встановлено, що стягненню за зазначений період підлягає більша сума індексу інфляції, однак враховуючи, що суд не може виходи за рамки заявлених вимог, стягненню підлягає 791,65 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Таким чином, позов задовольняється частково.

Згідно з ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард-Інвест” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фалькор” задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фалькор” (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 146, кв. 78, код ЄДРПОУ 25484699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард-Інвест” (69063, м. Запоріжжя, вул. Ілліча/Кірова, буд. 4/40, кв. 4 код ЄДРПОУ 32692239) 11 150 (одинадцять тисяч сто пятдесят) грн. 00 коп. збитків (попередня оплата).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фалькор” (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 146, кв. 78, код ЄДРПОУ 25484699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард-Інвест” (69063, м. Запоріжжя, вул. Ілліча/Кірова, буд. 4/40, кв. 4 код ЄДРПОУ 32692239) 228 (двісті двадцять вісім) грн. 19 коп. 3% річних, 791 (сімсот девяносто одну) грн. 65 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 121 (сто двадцять одну) грн. 70 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 19.12.2011р.

19.12.2011