Рішення № 20065467, 20.12.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" грудня 2011 р.Справа № 6/5007/136/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1. - довіреність від 01.12.10р.;

від відповідача ОСОБА_2. - доручення від 23.03.11р.

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал-Трейд" (м.Дніпропетровськ)

до Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (м. Житомир)

про стягнення 35522,96 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 35522,96грн. заборгованості за неналежне виконання договору поставки №2012/10-1Д від 20.12.2010р. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду надав довідку про стан заборгованості відповідача станом на 19 грудня 2011 року та акт звірки взаємних розрахунків станом на 19.12.2011р.

Представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі, на виконання вимог ухвали суду надав підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період з 20.12.2010р. по 29.11.2011 року.

Відповідно до ч.5 ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Враховуючи, що дії відповідача не суперечать приписам чинного законодавства, не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає визнання позову відповідачем.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тотал-Трейд" (позивач/постачальник) та Дочірнім підприємством "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (відповідач/покупець) було укладено договір поставки №2012/10-1Д з доповненням №1 (а.с.6-8), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Найменування, асортимент, кількість, одиниця виміру, ціна, сума та ціна товару вказується сторонами у видаткових накладних, а також може бути вказана в додатках до цього договору (1.4 договору).

Термін дії даного договору наступає з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов'язань сторонами (п.1.6 договору)

Покупець приймає на себе зобов'язання оплатити товар згідно з п.3.3 цього договору (п.п.2.2.3 договору).

Згідно п.3.1 договору ціни на товар, що поставляється, встановлюються у національній валюті України (гривнях) і вказуються у видаткових накладних згідно додатку до цього договору.

Загальна вартість договору складається із ціни всіх поставок за даним договором (п.3.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору покупець зобов'язується оплатити постачальнику повну вартість отриманого товару (конкретної партії товару) протягом 14 календарних днів з дати отримання цього товару (конкретної партії товару). Датою отримання товару (його конкретної партії) вважається дата виписки товарної накладної на цей товар (партію товару). У випадку прострочення покупцем платежу за раніше отриманий ним від постачальника товар (партію товару), оплата за даним договором, що надходить від покупця, незалежно від зазначеного в платіжних документах призначення платежу, вважається оплатою за раніше отриманий покупцем товар (партію товару).

Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом банківського переводу на поточний рахунок постачальника у межах строку, зазначеного у п.3.3 даного договору (п.3.4 договору).

Моментом оплати вважається дата надходження коштів на поточний рахунок постачальника (п.3.5 договору).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач отримав продукцію на суму 35522,96грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0001382 від 20.12.10р., долученої до матеріалів справи (а.с.9).

Як зазначив позивач, відповідач свої зобов'язання у встановлений в договорі строк щодо оплати поставленого йому товару не виконав, внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду у відповідача перед позивачем існує заборгованість у сумі 35522,96грн., що підтверджується розрахунком позивача, довідкою від 19.12.11р. та актами звірки розрахунків (а.с.25,26,39).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду доказів на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо), позов визнав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд"(10031, м.Житомир, вул.Ватутіна, 45, код 32176931)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал-Трейд" (49030, м.Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталінграда, 139, код 36639740) - 35522,96грн. боргу, а також 355,23грн. сплаченого державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі поданняапеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Повне рішення складено 22 грудня 2011 року.

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу

<Текст >

<Текст >