Рішення № 20065447, 19.12.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" грудня 2011 р. Справа № 12/5007/114/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1., дов. № 1-11/2011 р. від 28.11.2011 р.

від відповідача ОСОБА_4., директор, паспорт НОМЕР_1, виданий

22.07.2011 р.

ОСОБА_2, дов. № 248 від 28.11.2011 р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Картонно-паперова компанія" (м.Львів) <В особі(назва) >

до Приватного підприємства "Промснаб 2007" (м.Житомир)

про стягнення 32700,00 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 32700,00 грн. передоплати за поставку товару.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов не подав, його представники в судовому засіданні проти позову заперечили.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно позовної заяви, ВАТ "Львівкартонопласт"(позивач) на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату № 351 від 08.12.10р. (а.с.17, 65) було перераховано на розрахунковий рахунок ПП "Промснаб 2007" (відповідача) кошти як передоплату за поставку двох підшипників виробника SKF № 23236 CCK/W33 C3 з втулками H2336 в сумі 32700,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5466 від 08.12.10р. (а.с.16,68).

Відповідно до Статуту Приватного акціонерного товариства "Картонно - паперова компанія", відповідно до рішення чергових Загальних зборів акціонерів ВАТ "Львівкартонопласт" (протокол №12 від 28.04.11р.), Відкрите акціонерне товариство "Львівкартонопласт" перейменовано у Приватне акціонерне товариство "Картонно - паперова компанія". (а.с.18,31-56).

24.06.11 р. № 1021 відповідачу направлено лист-вимога про передачу проплаченого товару або повернення коштів передоплати в розмірі 32700,00 грн., яку відповідач залишив без задоволення (а.с.11).

Факт отримання листа відповідачем вбачається з Повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.9).

Листом від 17.08.11р. № 1306, який був вручений відповідачу 09.09.2011 р. (а.с.12-15), позивач повідомив відповідача про відмову від договору купівлі-продажу, та про повернення коштів в сумі 32700,00 грн. в зв"язку з відсутністю правових підстав для користування коштами, які були отриманні в якості передоплати за підшипники.

Позивач вважає, оскільки відповідач, який отримав суму попередньої оплати не передав товар у встановлений строк, тому на вимогу покупця в порядку п. 2 ст. 693 ЦК України має повернути суму попередньої оплати.

Відповідач проти позовних вимог заперечує. Вважає, що відповідачем було виконано зобов'язання перед позивачем щодо поставки товару (підшипників), тому позовні вимоги є безпідставними.

Зауважив, що насправді, позивачу були поставлені підшипники, вказані у рахунку № 351 від 08.12.2010 р., а саме 23236к, які не витримали навантаження під час експлуатації, тому покупець їх повертав, про що свідчить лист позивача за вихідним номером 1963 від 28.12.2010 р. (а.с.70); лист ТзОВ "Ін-Тайм" та декларація про прийняття вантажу № ЛВО-008770 від 18.02.2011 р. (а.с.72,90).

Як пояснив представник відповідача, взамін позивач почав вимагати поставки підшипників SKF № 23236 CCK/W33 C3 з втулками H2336, вартість яких є набагато більшою.

На думку відповідача, доказом виконання зобов"язання щодо поставки є;

- видаткова накладна № 192 від 09.12.2010 р. (а.с.66), згідно якої підшипники відпущені позивачу через ОСОБА_3;

- довіреність ВАТ "Львівкартоннопласт", видана на ім"я ОСОБА_3 від 08.12.2010 р., яка була надіслана відповідачу факсимільним зв"язком (а.с.67);

- лист позивача за вихідним номером 1963 від 28.12.2010 р. (а.с.70) про надіслання підшипників № 23236 CCK/W33 C3 з втулками H2336 взамін підшипників № 23236 МВК С3, один з яких не витримав навантаження , а інший переданий ПП "Промснаб 2007";

- лист ТзОВ "Ін-Тайм", яке здійснювало доставку вантажу від ВАТ "Львівкартонопласт" на адресу ПП "Промснаб 2007", згідно декларації про прийняття вантажу № ЛВО-008770 від 18.02.2011 р. (а.с.72,90);

- декларація про доставку вантажу перевізником ТОВ "Гюнсел" від 17.01.2011 р., згідно якої на адресу позивача підшипники були відправлені ПП "Укрпромпостачання" - підприємством, засновником і власником якого, як і ПП Промснаб 2007" є Мацібора Ярослав Броніславович (а.с.94).

Позивач заперечує факт отримання та відправки відповідачем підшипників. В той же час підтвердив, що довіреність ОСОБА_3 на отримання підшипників на ПП "Промснаб 2007" дійсно була видана.

Заперечив позивач і факт повернення підшипників саме ПП "Промснаб 2007", оскільки згідно декларації про прийняття вантажу до перевезення № ЛВО-008770 від 18.02.2011 р. (а.с.90) вантаж відправлявся на адресу ПП "Полісся", на що представник відповідача повідомив, що ОСОБА_4. також є власником і засновником ПП "Полісся".

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повінна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 і ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Частиною 2 цієї статті передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать..., а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем не відбулось укладання договору у письмовій формі. Однак виставлений відповідачем до оплати рахунок, а також здійснені позивачем платежі в сумі 32700,00 грн. вказують на те, що між сторонами виникли цивільно правові зобов"язання купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що 08.12.2010 р. позивачу для оплати двох підшипників 23236к та двох втулок Н2336 був виставлений рахунок № 351 на суму 32700,00 грн., в якому вказано, що товар відпускається за фактом надходження коштів на р/р Постачальника. Тобто, вищевказане підтверджує, що сторонами було обумовлено проведення попередньої оплати.

Згідно ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Так, дійсно, матеріали справи вказують, що платіжним дорученням № 5466 позивач здійснив здійснив оплату в сумі 32700,00 грн. призначенням платежу: "За матеріали зг. рахунку № 351 від 08.12.2010 р."

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95 року, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів.

Тобто факт проведення позивачем у справі господарських операцій, що стосуються виконання ним зобов'язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.

Нормою статті 1 зазначеного Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно якої первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, як на один з доказів поставки відповідачу товару, відповідач посилається на видаткову накладну № 192 від 09.12.2010 р. (а.с.66), згідно якої товар на підставі довіреності № 627 від 08.12.2010 р. був отриманий ОСОБА_3

Дослідивши копію вищевказаної накладної, суд вважає, остання не може бути належним та допустимим доказом поставки, оскільки не відповідає приписам вищевказаних норм права, а саме не містить особистого підпису ОСОБА_3, як учасника господарської операції. До того ж позивач також не визнає факт поставки товару за вказаною накладною.

Виходячи з приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95 року, суд не розцінює як доказ поставки товару і декларацію про доставку вантажу ТОВ "Гюнсел" від 17.01.2011 р. (а.с.94) та Декларацію про прийняття вантажу № ЛВО-008770 від 18.02.2011 р.(а.с.90).

До того ж слід зазначити, що згідно Декларації про доставку вантажу ТОВ "Гюнсел", від 17.01.2011 р. товар (підшипник) на адресу "Львівкартоннопласт" був відправлений "Укрпромпостачання", а згідно Декларації про прийняття вантажу № ЛВО-008770 від 18.02.2011 р. одержувачем підшипників відправлених ВАТ "Львівкартоннопласт" вказано "Полісся".

Той факт що засновником і власником ПП "Промснаб 2007", ПП "Укрпромпостачання" та ПП "Полісся" є ОСОБА_4. не може бути доказом виконання зобов"язань саме ПП "Промснаб".

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Як встановлено судом, на момент прийняття рішення у справі, відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконав, доказів сплати боргу не подав.

За таких обставин, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Промснаб 2007", 10002, м.Житомир, вул.Мануїльського 3а, кв.83, ідентифікаційний код 35343677

на користь Приватного акціонерного товариства "Картонно-паперова компанія", 79024, м.Львів, вул.Ковельська 109, ідентифікаційний код 00278793

- 32700,00 грн. боргу у вигляді отриманої передоплати;

- 327,00 грн. державного мита;

- 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Повне рішення складено 21 грудня 2011р.

Друк: 3 прим.

1 - у справу,

2 -сторонам

<Текст >