Рішення № 20065354, 12.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.12.11 р. Справа № 6/292

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м.Моспіне, Донецької області

до відповідача: Колективного підприємства „Трест Донецькметалургбуд” м.Донецьк

про стягнення 281 034грн. 59коп.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 - представник по довіреності №612 від 15.09.2011р.

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Фізична особа підприємець ОСОБА_1 м.Моспіне, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Колективного підприємства „Трест Донецькметалургбуд” м.Донецьк суми основного боргу у розмірі 160 454грн. 96коп., пені у розмірі 35 957грн. 48коп., індексу інфляції у розмірі 68 357грн. 54коп. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 16 264грн. 61коп. (Усього 281 034грн. 59коп.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №41 від 15.11.2007р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Слухання справи відкладалось, у зв”язку з неявкою відповідача у засідання суду, а також для представлення ним витребуваних документів по справі.

12 грудня 2011р. відповідач у засідання суду вдруге не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 01.11.2011р. була направлена відповідачу 03.11.2011р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення слухання справи від 28.11.2011р. була направлена відповідачу 30.11.2011р. рекомендованим листом. Дані ухвали були направлені відповідачу за адресою вказаною у позові, договорі поставки №41 від 15.11.2007р., спеціальному витягу з ЄДР юридичних осіб та фо-підприємців за №11634286. Повідомлення про вручення рекомендованого листа було повернуто з поштового відділення з відміткою про його вручення відповідачу. Суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи відповідно діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

15 листопада 2007р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 м.Моспіне, Донецької області та Колективним підприємством „Трест Донецькметалургбуд” м.Донецьк був укладений договір поставки №41, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання передати у власність, а відповідач (далі по тексту-Покупець) зобов”язався прийняти та оплатити товар - сипучі будівельні матеріали, об”єм, якісні характеристики, стоки поставки та ціна якого узгоджуються в специфікаціях, які є невід”ємною частиною даного договору.

До вказаного договору сторонами підписані специфікації від 15.11.2007р., від 20.11.2007р., від 03.04.2008р., від 04.04.2008р., від 12.05.2008р., від 20.06.2008р., від 10.11.2008р., від 17.11.2010р., в якій сторони визначили найменування продукції, кар”єру, одиницю виміру, вартість та ціну.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір поставки №41 від 15.11.2007р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Розділ 2 укладеного договору з урахуванням додаткової угоди №2 від 10.12.2008р. передбачає попередню оплату, яка здійснюється в національній валюті України після подачі заявки на підставі виставленого рахунку авансовим платежем шляхом переводу 50% від вартості послуг на розрахунковий рахунок позивача.

Кінцевий розрахунок по договору здійснюється покупцем на протязі 5-ти. банківських днів з моменту поставки (п.2.2 договору).

Додатковими угодами від 10.12.2007р.,від 10.12.2008р., від 10.12.2009р. до укладеного договору сторони пролонгували строк дії договору до 31.12.2010р., але у кожному випадку до повного виконання сторонами своїх зобов”язань по договору.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що у період з 22.11.2007р. -18.11.2010р. по ряду видатковим накладним позивач передав, а повноважна особа відповідача, зазначена у додатку до договору, отримали товар на загальну суму разом на загальну суму992 166грн. 18коп.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов п.2.1, 2.2 договору поставки №41 від 15.11.2007р., отриманий товар сплатив частково.

Згідно ст. 601 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Між сторонами по справі були підписані акти взаємозарахувань №00034 від 27.05.2009р., №00033 від 27.05.2009р., №00041 від 02.07.2009р., №00040 від 02.07.2009р., №26 від 31.07.2009р., №26 від 31.07.2009р., №30 від 31.08.2009р., №47 від 30.09.2009р., №75 від 30.11.2009р., №56 від 30.10.2009р., №75 від 30.11.2009р., №75 від 30.11.2009р., №59 від 14.12.2009р., №60 від 14.12.2009р., №61 від 30.12.2009р., №1 від 29.01.2010р., №4 від 27.02.2010р., №9 від 31.03.2010р., №14 від 29.04.2010р. Згідно яких припиненні взаємні зобов»язання між сторонами, оскільки вони є зустрічними, однорідними та строк їх виконання настав, тому після зарахування та здійснення часткової передоплати борг відповідача перед позивачем складає 160 454грн. 96коп.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 160 454грн. 96коп.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення інфляційних та 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних у розмірі 68 357грн. 54коп. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 16 264грн. 61коп., задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок сум, який не суперечить діючому законодавству.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 35 957грн. 48коп. пені, яка нарахована за прострочення оплати товару відповідно до п. 5.2 договору.

Сторони у п.5.6 договору з урахуванням додаткової угоди №2 від 10.12.2008р. домовились, що порядок нарахування штрафних санкцій, встановлений ч.6 ст.232 ГК України, яка регламентує припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконане, не застосовується.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобовязання по оплаті товару, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним в повному обсязі зобовязання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобовязання щодо оплати товару, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 5.2 договору.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами субєктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобовязання (розділ 2 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобовязання; в) розмір пені (п.5.2 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобовязання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 35 957грн. 48коп. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання”, тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру облікової ставки НБУ.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 546, 549, 610, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м.Моспіне, Донецької області до Колективного підприємства „Трест Донецькметалургбуд” м.Донецьк про стягнення 281 034грн. 59коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Колективного підприємства „Трест Донецькметалургбуд” (83103 м.Донецьк, вул.Кобозєва, буд.3, р/р26008301745292 у Філії „ГУ ПІБ України в Донецькій області” м.Донецька, МФО 334635, р/р26004002871000 в ЗАТ „Донгорбанк”, м.Донецьк, МФО 334970, ЄДРПОУ 01236710) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (83429 АДРЕСА_1, р/НОМЕР_2 у відділенні „Донецька РД” ПАТ „ВТБ Банк”, МФО 321767, ідентиф. номер фо-платника податків та інших обов”язкових платежів: НОМЕР_1) суму основного боргу у розмірі 160 454грн. 96коп., пеню у розмірі 35 957грн. 48коп., індекс інфляції у розмірі 68 357грн. 54коп., 3% річних від простроченої суми у розмірі 16 264грн. 61коп., витрати по сплаті держмита у сумі 2 810грн. 35коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.12.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.12.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >