Рішення № 20062840, 19.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.11р.Справа № 30/5005/15225/2011 За позовом: державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

До відповідача: публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Баглійкокс", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

Про: стягнення 11 565,00 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 01.01.2011 року №34, юрисконсульт

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 05.09.2011 року №66-94 ЮР/Д, представник

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Баглійкокс"штраф в розмірі 11 565 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 115,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.05.2011 року публічне акціонерне товариство "ЄВРАЗ Баглійкокс" відправило зі станції відправлення Баглій Придніпровської залізниці на адресу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачуваний комбінат" коксовий дріб'язок 0/10, який прибув на станцію призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці 14.05.2011 року у вагоні №63375133 по накладній №45073426. Вантажоотримувач, скориставшись своїм правом звернувся до залізниці з проханням виділити приймальноздавальника для перевірки справного вагону. В результаті перевантаження вагону встановлено невідповідність зазначених у накладній брутто, тари вагону і нетто вантажу. Виявлено, що маса вантажу на 1 700 кг менша, ніж зазначено в документі. Щоб упевнитись в правомірності виявленого факту невідповідності маси вантажу, після вивантаження вантажу 17.05.2011 року було проведено переважування тари вагону для порівняння її фактичної ваги із зазначеною на вагоні. Фактична тара вагону біла менша ніж за трафаретом на 50 кг, тож відправником було навантажено вантаж на 1 650 кг менше, ніж зазначено у накладній, про що і був складений комерційний акт АА №038848/47 від 17.05.2011 року.

Позивач зазначає, що фактична норма природної втрати і граничного розходження маси вантажу по накладній №45073426 буде дорівнювати: маса нетто по документу 62 550 кг х 0,5% = 313 кг, а при переважуванні вантажу виявлена різниця між масою вантажу та, що вказана відправником у накладній з фактичною 1 650 кг. По накладній №45073426 вартість перевезення вагону №63375133 за всю відстань складає 2 313 грн., тому відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць розмір штрафу складає 11 565 грн. (2 313 грн. х 5).

Публічне акціонерне товариство "ЄВРАЗ Баглійкокс" просить зменшити розмір штрафу за неправильне зазначення у накладній відомостей про масу вантажу та задовольнити позовні вимоги частково в сумі однократного розміру провізної плати, яка складає 2 313 грн., а в решті позовних вимог відмовити. Відповідач посилається на те, що з моменту прибуття спірного вагону на станцію Кривий Ріг 14.05.2011 року (о 14-01 год.) до моменту зважування його на 16 колії ст. Допоміжна (15.05.2011 року з 16-00 год. до 17-15 год.) пройшло більше ніж 24 години, і те яким чином було забезпечено схоронність вантажу в цей термін, а також доказів його збереження, до матеріалів справи позивачем не додано та з позовної заяви не вбачається. Вага вантажу, відправлена у вагоні №63375133 11.05.2011 року по залізничній накладній №45073426 визначена вантажовідправником на електронних тензометричних вагах, приписаних ст. Баглій Придніпровської залізниці, остання державна перевірка ваг проводилася 17.11.2010 року. Зважування проводилось безпосередньо перед відправкою на залізничних вагонних вагах публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Баглійкокс" SCHEK-DGW-B 5.5. Вантаж прийнято залізницею без зауважень. Ваги на яких проводилося зважування у відправника та у отримувача мають різний клас точності, а тому є похибки вказаних ваг у експлуатації. У зв'язку з наведеним відповідач вважає безпідставним стверджувати, що відправником неправильно зазначена маса вантажу в залізничній накладній.

В судовому засіданні 06.12.2011 року оголошувалась перерва до 19.12.2011 року.

В судовому засіданні 19.12.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2011 року зі станції Баглій Придніпровської залізниці публічним акціонерним товариством "ЄВРАЗ Баглійкокс" здійснено відправлення вагону (напіввагону) №63375133 згідно накладної №45073426 на станцію Кривий Ріг Придніпровської залізниці (одержувач відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат").

Як вбачається з накладної №45073426 відповідачем було відправлено коксовий дріб'язок 0/10 навалом, брутто 84 100 кг, тара 21 550 кг, нетто 62 550 кг. Масу визначено на 150 тн. електронних вагах відправника. Вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 1-6 розділу ІІ Технічних умов правильно. Вантаж промаркований по всій площі вагона.

14.05.2011 року о 14:01 год. напіввагон №63375133 згідно накладної №45073426 прибув на станцію Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Згідно заяви відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", поданої відповідно до ст. 52 Статуту залізниць, 15.05.2011 року було перевантаження напіввагону №63375133, в результаті якого виявлено, що маса вантажу на 1 700 кг менше, ніж зазначено в накладній.

17 травня 2011 року складений комерційний акт АА №038848/47, відповідно до якого по заявці ВАТ "Південний ГЗК" згідно ст. 52 Статуту залізниць проведено комісійну перевірку маси вантажу в вагоні №63375133 по відправці, вказаній на зворотному боці цього акту, на 150 тонних вагонних вагах ВАТ "Південний ГЗК" пройдених контроль придатності 10.03.2011 року. Вага згідно документу: брутто 84 100 кг, тара провірена 21 550 кг, нетто 62 550 кг. В дійсності виявилось: брутто 82 400 кг. Перевірку брутто виконувала вагар ВАТ "Південний ГЗК" Макаренкова в присутності прийомоздавальника станції Кривий Ріг ОСОБА_3, прийомоздавальника ВАТ "Південний ГЗК" ОСОБА_4. Навантаження вантажу в вагоні навалом, рівномірно, шапкою, вище рівня бортів на 150-200 мм. Вантаж маркований вапном по всій площі вагону. Люки та двері закриті. Слідів втрачання вантажу немає. Вагон прибув в технічному і комерційному відношенні справний.

17.05.2011 року проведено перевірку тари вагону №63375133 після вивантаження. Тара вагону склала 21 500 кг. Перевірку тари вагону №63375133 проводили на приписних 150 тонних вагах ВАТ "Південний ГЗК" справних в технічному відношенні пройдених контроль придатності 10.03.2011 року. Зважування вагону виконувала вагар ВАТ "Південний ГЗК" Старчеус в присутності прийомоздавальника станції Кривий Ріг ОСОБА_3, прийомоздавальника ВАТ "Південний ГЗК" ОСОБА_4. При перерахуванні вага вантажу в вагоні №63375133 по відправці, вказаній на зворотному боці цього акту склала: брутто 82 400 кг, тара провірена 21 500 кг, нетто 80 600 кг, що на 1 650 кг менше проти нетто вказане в документі. За штатним розкладом НВР немає.

Відповідно до вимог ч.5 ст.307 Господарського України, які кореспондуються з вимогами ст.908, ч.1 ст.920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України встановлено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Аналогічні положення щодо регулювання правовідносин в галузі перевезення передбачені і ч.5 ст.306 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно із ст.23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Пунктами 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 21.11.2000 року №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №863/5084, встановлено, що на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.1998р. №460 "Про затвердження бланків перевізних документів". Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються; у разі зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни й доповнення, які вносяться у перевізні документи залізницею, засвідчуються підписом відповідального працівника і штемпелем станції.

Відповідно до ст.24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Таким чином, відповідальність за невірне зазначення відповідних відомостей несе саме відправник, оскільки всі відомості до перевізних документів вносяться відправником відповідно до граф.

Відповідно до ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф підлягає стягненню у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Отже, складений комерційний акт АА №038848/47 від 17.05.2011 року, яким зафіксований факт невідповідності в залізничній накладній маси вантажу є належним доказом зазначених обставин, а тому суд вбачає наявність підстав для покладення на публічне акціонерне товариство "ЄВРАЗ Баглійкокс", як на вантажовідправника, відповідальності за внесення невірних відомостей до перевізних документів.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що позивачем не зазначено, яким чином було забезпечено схоронність вантажу у термін з моменту надходження спірного вагону на станцію Кривий Ріг (14.05.2011 року о 14:01 год.) до моменту зважування на 16 колії ст. Допоміжна (15.05.2011 року з 16:00 год. до 17:15 год.), оскільки з комерційного акту вбачається відсутність слідів втрачання вантажу, та зазначено, що вагон прибув в технічному і комерційному відношенні справний. Зазначене свідчить про вжиття позивачем належних заходів для забезпечення схоронності вантажу, а також про збереження вантажу під час перевезення (вантаж маркований вапном по всій площі вагону).

Суд враховує також, що як при переваженні вантажу (брутто) так і при перевантаженні тари вагону, було встановлено невірно зазначено масу вантажу.

Відповідач заявив клопотання про зменшення суми штрафу відповідно до п.3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, до суми однократного розміру провізної плати в сумі 2 313 грн.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, виконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 Господарського кодексу України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду (п.6.4 роз'яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.09.2008 року (з подальшими змінами та доповненнями).

Виходячи із того, що, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, врахувати інтереси сторін, які заслуговують на увагу, причини неналежного виконання або невиконання обов'язку, вжиття відповідачем заходів для усунення порушення та його наслідків та інші обставини, які заслуговують на увагу, господарський суд не має права з власної ініціативи зменшувати розмір штрафу, встановлений статтями 118 та 122 Статуту залізниць, виходячи тільки з того, що, на думку суду, встановлений Статутом залізниць розмір штрафу є занадто великим (п.14 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/71 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України)" від 02.02.2010 року (з подальшими мінами та доповненнями).

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено той факт, що під час оформлення перевізних документів відповідачем невірно зазначено масу вантажу, отже вбачає вину відповідача, на яку вказує позивач.

Оскільки статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф підлягає стягненню у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, доказів, які б давали підстави вважати суму штрафу надмірною відповідачем не надано, незалежно від того, чи завдано залізниці у звязку з цим збитків, суд не вбачає підстав зменшити розмір стягуваного штрафу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача в такому розмірі: витрати по сплаті державного мита в розмірі 115,65 грн., витрати, повязані зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Баглійкокс" (51909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. В.В. Щербицького, 1, код ЄДРПОУ 05393079) на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, буд.108, ЄДРПОУ 01073828) штраф у розмірі 11 565 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 115,65 грн. та витрати, повязані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу в розмірі 236 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено 19.12.2011 року